«Від добра добра не шукають», або Облік та оподаткування благодійної допомоги

«Від добра добра не шукають», або Облік та оподаткування благодійної допомоги

Сьогодні багато хто щиро бажає стати благодійником. Тож бажає знати, до яких податкових наслідків це призведе.

Чим обернеться благодійнику надання такої допомоги, поговоримо далі.

Сергій ДЕЦЮРА, податковий експерт, s.detsyura@id.factor.ua

Юридичні аспекти

Розпочнемо з основ. Основним нормативним актом тут є Закон про благодійність.

Надання допомоги оформлюється на підставі наказу (рішення) керівництва підприємства про надання благодійної допомоги. В наказі, на наш погляд, вказується інформація про набувача благодійної допомоги, вид та розмір такої допомоги тощо.

Важливо. За своєю суттю благодійництво з позиції цивільно-правового законодавства є нічим іншим як дарування або пожертвування. Тому надаючи благодійну допомогу, крім документа, що посвідчує причину здійснення таких дій (наказ про надання допомоги), слід укласти або:

• договір дарування (ст. 717 ЦКУ). Важливо знати, що такий договір не може встановлювати обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію;

• договір пожертви (ст. 729 ЦКУ). Згідно з цим договором відбувається дарування рухомого та нерухомого майна фізичній особі, юридичній особі, державі Україна, територіальній громаді для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Увага! Якщо сторонами договору дарування (пожертвування) є юрособи, то такий договір має укладатися в письмовій формі (ст. 208 ЦКУ). Крім того, деякі договори дарування (пожертвування) ще слід посвідчувати нотаріально. До таких договорів належать договори дарування нерухомості й договори дарування валютних цінностей (зокрема, валюти України) на суму, що перевищує 850 грн. (ст. 719, 729 ЦКУ).

Для цілей оподаткування благодійна допомога підпадає під поняття безповоротної фінансової допомоги (п.п. 14.1.257 ПКУ). Тож оподатковувати її слід за відповідними правилами. Про це далі.

Податок на прибуток

Тут все залежить від того, в якому вигляді надається благодійна допомога: грошові кошти, товарно-матеріальні цінності чи основ­ні засоби.

Грошові кошти. Все просто. Якщо такі кошти надані суб’єктам, переліченим у п.п. 138.10.6 ПКУ (див. таблицю), то підприємство має право включити їх до податкових витрат у межах установленого обмеження (у той же час ФОП на загальній системі права на такі витрати не має).

Увага. Якщо ж така допомога надана іншим суб’єктам господарювання (звичайним платникам податку на прибуток, єдиноподатникам, фізособам тощо), то сплачені суми не зменшують оподатковуваний прибуток.

Право на податкові витрати при наданні благодійної допомоги

Товари. При здійсненні благодійних внесків (пожертвувань) товарами ситуація складніша. Проблема полягає в тому, що безоплатна передача товарів (послуг) потрапляє під визначення реалізації (п.п. 14.1.202 ПКУ).

Тут доведеться згадати про «стареньку» УПК № 581, яка:

• давала зелене світло на віднесення до податкових витрат собівартості безоплатно переданих товарів (робіт, послуг),

• з іншого боку вимагала відображати доходи виходячи зі звичайних цін незалежно від того, хто є одержувачем таких товарів.

Крім витрат у вигляді собівартості переданого майна платники податку на прибуток, які надавали благодійну допомогу суб’єктам, переліченим у п.п. 138.10.6 ПКУ, мали право на бонус: включити до податкових витрат додатково витрати у розмірах, визначених п.п. 138.10.6 ПКУ (див. таблицю на с. 16).

Важливо. Водночас після введення 01.09.13 р. трансфертного ціноутворення ситуація докорінно змінилася: при безоплатній передачі товарів (послуг) звичайні ціни дарувальника у більшості випадків вже не хвилюють. Адже на сьогодні п. 153.2 ПКУ вимагає їх застосування (у порядку, встановленому «трансфертною» ст. 39 ПКУ) до контрольованих операцій*. Звісно, що надання благодійної допомоги до контрольованих операцій навряд чи відноситься. Хіба що обсяг операцій з бенефіціаром (набувачем благодійної допомоги) перевищить 50 млн грн.

* Детальніше про них дізнайтеся із статті «Контрольовані операції: «шукатимемо…» // «БТ», 2014, № 13, с. 39.

У зв’язку з цим користуватися висновками, зробленими податківцями в УПК № 581, не варто, а оподатковувати безоплатні передачі слід за загальновстановленими правилами.

Суть їх зводиться до того, що сторона, яка надає благодійну допомогу, в принципі не повинна відображати доходи, оскільки не виконуються критерії для їх визнання (не виникає дохід ані в грошовій, ані в будь-якій іншій формі). При цьому не важливо, хто є одержувачем цього товару — стандартний чи нестандартний платник.

Якщо дохід не виникає (дорівнює нулю), то надання благодійної допомоги у вигляді товарів не пов’язане з господарською діяльністю благодійника, а отже, і право на податкові витрати він не має.

Водночас, якщо допомога надається суб’єктам господарювання, переліченим у п.п. 138.10.6 ПКУ (див. таблицю на с. 16), то як і раніше, підприємство може розраховувати на витрати у межах установленого обмеження.

Такий підхід, на наш погляд, на сьогодні є єдиним вірним. З цим погоджуються і податківці у своїх неофіційних консультаціях. Розповсюджувати його слід також на малоцінні та швидкозношувані предмети, малоцінні необоротні матеріальні активи.

Основні засоби. Якщо благодійна допомога надається основними засобами, то в цьому випадку ситуація дещо інша. Річ у тім, що, на жаль, на операції із зазначеними активами звичайні ціни, як і раніше, поширюються (п. 146.14 ПКУ).

Водночас порядок визначення звичайної ціни для таких (неконт­рольованих) операцій на сьогодні у ПКУ не прописано. Тому за відсутності роз’яснень вирішувати це завдання вам доведеться творчо.

На наш погляд, за звичайну ціну можна прийняти залишкову балансову вартість майна. У документах на безоплатне передання ОЗ слід зазначити, що вони передаються безоплатно (без проведення компенсації). При цьому можна зазначити, що залишкова вартість майна, яке передається безоплатно, на момент передання становить суму _____ грн. У цьому випадку безоплатне надання основних засобів в обліку з податку на прибуток у дарувальника не відобразиться, оскільки доходи від цієї операції дорівнюватимуть витратам (докладніше читайте про це у «БТ», 2014, № 5, с. 37).

Знову ж, якщо благодійна допомога надається суб’єктам господарювання, переліченим у п.п. 138.10.6 ПКУ (див. таблицю на с. 16), то ви можете розраховувати на витрати у межах установленого обмеження.

ПДВ у благодійника

Тут також все залежить від того, в якому вигляді надається благодійна допомога.

Грошові кошти. Надання благодійної допомоги грошовими коштами на ПДВ-облік дарувальника ніяк не впливає. Податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, оскільки операція не відповідає поняттю «постачання товарів» із п.п. «а» п. 185.1 ПКУ (тобто об’єкт оподаткування відсутній).

ТМЦ і основні засоби. Надання благодійної допомоги матеріальними цінностями (товарами, основ­ними засобами, нематеріальними активами), з формальної точки зору, все ще вважається постачанням товарів (п.п. 14.1.191 ПКУ). Але на сьогодні при здійсненні такої операції більше не слід орієнтуватися на звичайні ціни (оновлена редакція п. 188.1 ПКУ).

Хоча нараховувати податкові зобов’язання доведеться, але їх розмір буде дорівнювати нулю, оскільки договірна вартість є нульовою. Враховуючи це, благодійнику — платнику ПДВ доведеться виписати податкову накладну на «нульову» вартість.

Причому, якщо безоплатно передається імпортний або підакцизний об’єкт іншому платнику ПДВ, то податкову накладну з нульовою вартістю доведеться ще й зареєструвати в ЄРПН.

Увага! У випадку коли передаються матеріальні цінності (ТМЦ, основні засоби, нематеріальні активи), за якими при придбанні був відображений податковий кредит, благодійнику доведеться нарахувати податкові зобов’язання (п.п. «б» п. 198.5 ПКУ):

• при постачанні необоротних активів виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни);

• при постачанні товарів/послуг виходячи з вартості їх придбання.

При цьому податківці рекомендують (консультація наведена у категорії 101.07 ЗІР Міндоходів) постачальнику — платнику ПДВ виписати податкову накладну в одному примірнику, яка залишається у нього, з типом причини «13 — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності».

Ще раз зауважимо! Ця вимога діє, якщо раніше за такими товарами (основними засобами чи нематеріальними активами) був відображений податковий кредит.

Благодійна пільга з ПДВ. Якщо товари/послуги надані благодійним організаціям або набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до Закону про благодійність, то благодійник може розраховувати на пільгу з ПДВ, встановлену п.п. 197.1.15 ПКУ. Згідно з цим підпунктом від оподаткування звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема, постачання товарів/послуг благодійним організаціям, а також з надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги.

Водночас оскільки на сьогодні нараховувати податкові зобов’язання при постачанні товарів у вигляді благодіної допомоги не потрібно, то користуватися цією пільгою навряд чи хтось буде. Хіба що дуже щедрий благодійник, якщо така операція буде контрольованою (ст. 39 ПКУ).

Благодійна допомога фізособі

ПДФО. Якщо благодійна допомога надається фізособі, то для цілей оподаткування вона підпадає під визначення безповоротної фіндопомоги (п.п. 14.1.257 ПКУ). При цьому не має значення, на якій підставі було надано таку допомогу: згідно з договором дарування, договором пожертви чи без укладення таких договорів, тобто на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства, до якого фізособа звернулася із заявою про надання допомоги.

Податковим агентом при наданні благодійної допомоги виступає підприємство-благодійник. Тому саме воно має утримати ПДФО.

Оподаткування такої допомоги буде різнитися залежно від того, чи є така допомога цільовою чи нецільовою*.

* Благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання, є цільовою допомогою, а допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів, є нецільовою (п.п. 170.7.1 ПКУ).

1. Цільова благодійна допомога. Такий вид благодіної допомоги не включається до оподатковуваного доходу фізособи у будь-якій сумі (вартості), а тому не оподатковується ПДФО (пп. 170.7.4 та 170.7.2 ПКУ).

Важливо! З метою оподаткування ПДФО цільовою вважається тільки та благодійна допомога, умови та напрями витрачання якої перелічено у п.п. 170.7.4 ПКУ. Така допомога надається не фізичним особам — набувачам, а як компенсація витрат окремих організацій, вказаних в п.п. 170.7.4 ПКУ. Це заклади охорони здоров’я, реабілітаційні та соціальні заклади, навчальні заклади, аматорські спортивні організації тощо.

Крім того, від оподаткування звільнено суми коштів або вартість майна, що надаються у вигляді цільової благодійної допомоги платнику податку, який постраждав унаслідок стихійних лих або техногенних катастроф у граничних сумах, які встановлює КМУ або органи місцевого самоврядування (п.п. 170.7.2 ПКУ).

Зауважимо! Набувач цільової благодійної допомоги у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту**. Якщо цільова благодійна допомога не використана протягом такого строку та не повертається благодійнику, то отримувач допомоги зобов’язаний включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити ПДФО за загальними правилами (п.п. 170.7.5 ПКУ).

** Термін «ендавмент» означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника. (п.п. 170.7.5 ПКУ).

Також від оподаткування звільнено цільову допомогу на поховання, яку надають благодійні організації (п.п. 165.1.22 ПКУ).

У Податковому розрахунку за  ф. № 1ДФ цільова благодійна допомога, надана фізособі як у грошовій, так і в натуральній формі, відображається з ознакою доходу «169».

2. Нецільова благодійна допомога. Для цілей розд. IV ПКУ нецільова благодійна допомога є доходом фізособи у вигляді додаткового блага (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ). Оподатковується така допомога за правилами, передбаченими у п.п. 170.7.3 ПКУ.

Відповідно до цих правил до оподатковуваного доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, що надана резидентами, якщо сукупно за рік вона не перевищить розмір, встановлений згідно з абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ. В 2014 році сума неоподатковуваної допомоги складає 1710 грн.

Коли сума нецільової благодійної допомоги перевищить 1710 грн. за рік, то сума перевищення підлягає оподаткуванню на загальних підставах, за ставкою 15 (17) % (лист ДПСУ від 21.11.12 р. № 5694/0/61-12/17-1115). При цьому благодійник повинен утримати ПДФО при виплаті благодійної допомоги (п.п. 168.1.2 ПКУ), а отримувач повинен подати річну декларацію (абз. 3 п.п. 170.7.3 ПКУ).

У Податковому розрахунку за  ф. № 1ДФ нецільову благодійну допомогу відображають так:

• суму в межах 1710 грн. — з ознакою доходу «169»;

• суму, що перевищує 1710 грн. — з ознакою доходу «126».

ЄВС. Якщо цільова безповоротна фінансова допомога надається НЕпрацівнику підприємства, то ЄСВ вона однозначно не обкладається.

Водночас, якщо цільова благодійна допомога надається працівнику підприємства, то для невключення суми такої допомоги до бази нарахування ЄВС працівник у заяві повинен зазначити, що просить про надання матеріальної допомоги у зв’язку із сімейними обставинами, або на оплату лікування, або на оздоровлення дітей. Відповідне формулювання має бути в наказі (розпорядженні) керівника із вказівкою, що допомога має разовий характер. За наявності таких формулювань у заяві працівника й у наказі (розпорядженні) керівника та за умови, що допомога надається окремим працівникам, матеріальну допомогу можна не обкладати ЄВС, оскільки вона не входить до фонду оплати праці згідно з п.п. 3.31 Інструкції № 5.

Що стосується нецільової благодійної допомоги, то як неоподатковувана, так і оподатковувана її частина, не обкладатиметься ЄВС.

Висновки

• За своєю суттю благодійництво з позиції цивільного законодавства є не що інше як дарування або пожертвування. Тому надаючи благодійну допомогу, слід укласти або договір дарування, або договір пожертви.

• Благодійну допомогу, яка надана у вигляді ТМЦ, благодійник не відображає у складів доходів. У зв’язку з цим він не має права і на податкові витрати.

• Безоплатне надання основних засобів в обліку з податку на прибуток у дарувальника не відобразиться, оскільки доходи від цієї операції дорівнюватимуть витратам.

• Якщо допомога надається неприбутковим організаціям, то благодійник може відобразити витрати на підставі «благодійного» п.п. 138.10.6 ПКУ.

• Якщо благодійна допомога надається матеріальними цінностями, за якими раніше був відображений податковий кредит, то благодійнику доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

• Цільова благодійна допомога не обкладається ПДФО.

• Нецільова — підлягає оподаткуванню за умови, що сукупно за 2014 рік сума такої допомоги перевищить 1710 грн. При цьому оподаткуванню підлягає лише сума перевищення.

Документи і скорочення статті

Закон про благодійність — Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.12 р. № 5073-VI.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстатистики від 13.01.04 р. № 5

УПК № 581 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення доходу та витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 581.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ЄВС — єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.