Податкова накладна залишається у продавця: скільки «хрестиків» поставити у шапці?
«Загадкова» табличка у верхньому лівому куті нової податкової накладної викликала жвавий інтерес у бухгалтерській спільноті. Якщо ви виписуєте податкову накладну, яку не потрібно віддавати покупцю, то не зрозуміло, скільки «хрестиків» у ній ставити: один чи два?
Тож унесемо ясність у порядок заповнення позначок про форму ПН.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Форма нової ПН
Часи, коли ПН виписували виключно на папері, вже давно минули. Нарешті це зафіксовано у новій її формі, яка затверджена наказом Міндоходів від 14.01.14 р. № 10.
Крім того, в модернізованій ПН є й інші новації. Про них ви могли дізнатися з «БТ», 2014, № 12, с. 19 та с. 47.
У лівому верхньому куті шапки ПН є табличка для того, щоб зазначити:
• в якій формі (паперовій чи електронній) вона складена;
• це оригінал паперової ПН чи копія;
• чи підлягає ПН реєстрації в ЄРПН;
• чи залишаються всі примірники ПН у продавця.
Ніби нічого складного. Все просто й однозначно, але лише в ситуації коли йдеться про постачання платнику ПДВ.
Якщо ви складаєте ПН, яку не потрібно видавати покупцю, то нові правила заповнення ПН «конфліктують» із багаторічним досвідом, набутим при заповнені старої форми цього документа.
Ретроспективні правила
Раніше передбачалось лише два поля, які відповідали за форму ПН: «Оригінал» і «Копія». У першому з них потрібно було вказати долю оригіналу ПН: виданий покупцю, зареєстрований у ЄРПН чи залишається у продавця. Копія завжди залишалась у продавця. Жодних позначок про реєстрацію її в ЄРПН чи про тип причини, за якою її не видано покупцю, не ставили.
Зараз теж можна зустріти позицію на кшталт: правила заповнення ПН у ПКУ не змінились. Тому, як і раніше, потрібно скласти оригінал і копію ПН. Оригінал ПН або видаєте покупцю, або залишаєте у себе. Відповідну позначку ставите або у першому полі нашої таблички, або в останньому (з відповідним типом причини). А копія ПН «живе своїм життям». Її завжди потрібно складати з однією позначкою у полі «Копія (залишається у продавця)». При цьому додаткові позначки про тип причини чи навіть про реєстрацію її в ЄРПН ставити не потрібно.
Цей підхід можна обґрунтувати, якщо формально розглядати вимоги п. 6 Порядку № 10 про обов’язковість складання копії паперової ПН та вимоги п. 10 Порядку № 10, в якому описані правила складання лише оригіналу ПН, котру не видають покупцю.
Але ми б не рекомендували так робити. Адже норми будь-якого нормативного документа слід розглядати в комплексі. Якщо є спеціальні норми, прописані для якоїсь ситуації, то потрібно керуватися саме ними. Загальні (універсальні) норми поширюються на всі випадки, крім тих, у яких діють спеціальні норми.
Нові правила
Життя не стоїть на місті. Доводиться не лише звикати до нових реалій, але й переосмислювати деякі звичні постулати.
Нові правила заповнення верхньої лівої частини ПН можна знайти у пп. 6, 7 та 10 Порядку № 10. Причому тепер для кожного поля є свої спеціальні правила (див. табл. 1 на с. 30).
Зверніть увагу! Спеціальні правила заповнення верхньої лівої частини ПН, яка не видається покупцю, викладені в п. 10 Порядку № 10. Перелік операцій, на які поширюються ці правила, ви знайдете у п. 11 Порядку № 10. Фактично цей перелік відповідає типам причин, вказаним у п. 10 Порядку № 10. Такі ПН завжди паперові. Їх не можна складати в електронному вигляді.
Інші «загальні» норми Порядку № 10 не поширюються автоматично на порядок заповнення верхньої лівої частини ПН, яка не видається покупцю.
Таблиця 1. Порядок заповнення даних про форму ПН
| Назва поля | Правила заповнення | |
| «Паперова» | «Оригінал (видається покупцю)» | ПН складається у двох примірниках. У разі складання ПН у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. При цьому у верхній лівій частині ПН робляться відповідні позначки (потрібне виділяється позначкою «Х»). ПН, яку складає платник податку — отримувач послуг, складається в одному примірнику. У разі складання ПН в електронній формі у верхній лівій частині ПН робиться відповідна позначка «Х». Примірник ПН, що залишається у продавця товарів/послуг як податковий документ, зберігається в порядку та протягом строку, які передбачені законодавством для зобов’язань зі сплати податку. Надсилання, передавання, одержання, зберігання та організація обігу ПН, складених в електронній формі, здійснюються у порядку, визначеному законодавством. (п. 6 Порядку № 10) |
| «Копія (залишається у продавця)» | ||
| «Електронна» | ||
| «Підлягає реєстрації в ЄРПН» | ПН, які відповідають вимогам п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ та/або які складаються в електронній формі, підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабміном. При цьому у верхній лівій частині ПН робиться відповідна позначка «Х». (п. 7 Порядку № 10) | |
| «Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)» | Усі примірники ПН, особливості заповнення яких викладені в п. 11 цього Порядку, складаються в паперовому вигляді та залишаються в особи, що їх склала, і зберігаються відповідно до п. 6 цього Порядку. У верхній лівій частині оригіналу такої ПН робиться відповідна позначка «Х» та зазначається тип причини: 01 — Складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у разі здійснення контрольованих операцій); 02 — Постачання неплатнику податку; <…> 14 — Складена покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента. В інших випадках у верхній лівій частині ПН тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки або символи не проставляються). (п. 10 Порядку № 10) | |
Якщо потрібно застосувати якусь «загальну» норму, то автори Порядку № 10 про це прямо вказали у в п. 10. Наприклад, такі ПН «зберігаються відповідно до п. 6 цього Порядку». Тобто їх потрібно зберігати так само, як і копії «звичайних» паперових ПН. Якби норми п. 6 автоматично поширювались на ПН, які залишаються у продавця, то жодних згадок про те, як їх зберігати, у п. 10 Порядку № 10 не було б.
От і виходить, що за новими правилами в паперовій ПН потрібно позначити лише одне із трьох полів:
• «Оригінал (видається покупцю)»;
• «Копія (залишається у продавця)»;
• «Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)».
Позначати одразу два із цих полів, на наш погляд, не можна. До речі, зараз такої ж позиції дотримуються працівники Контакт-центру Міндоходів, які надають телефонні консультації платникам.
Додаткова позначка у верхній лівій частині ПН може бути лише у полі, яке вказує на необхідність реєстрації в ЄРПН. Можливі варіанти наведені у табл. 2.
Таблиця 2. Можливі варіанти позначок про форму ПН
| Назва поля | Можливі варіанти позначок | ||||||||||||
| «Паперова» | «Оригінал (видається покупцю)» | Х |
| Х |
|
|
| ||||||
| «Копія (залишається у продавця)» |
| Х |
| Х |
|
| |||||||
| «Електронна» |
|
|
|
| Х |
| |||||||
| «Підлягає реєстрації в ЄРПН» |
|
| Х | Х | Х |
| |||||||
| «Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)» |
|
|
|
|
| Х | |||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 0 | 1(1) | ||
| (1) Можливі типи причин від 01 до 14 вказані у п. 10 Порядку № 10. | |||||||||||||
Кількість примірників
Напевно, вам добре відомий постулат: «ПН складається у двох примірниках»!
Бухгалтери, які мають справу із нерезидентами, можуть заперечити: на послуги, отримані від нерезидента, потрібно складати одну ПН.
Цілком слушне зауваження. Це прямо передбачено у п. 208.2 ПКУ.
Однак варто замислитись: навіщо виписувати два примірники ПН, якщо вони обидва залишаються у продавця? Раніше між ними була хоч якась різниця (оригінал та копія), а тепер взагалі вони будуть ідентичні.
Давайте заглянемо до першоджерел.
Вимога про те, що потрібно складати два примірники ПН, прописана у першому реченні п. 201.4 ПКУ. Однак якщо прочитати весь цей пункт, то стає зрозуміло, що тут ідеться про ситуацію, коли один примірник ПН ви видаєте покупцю, а другий залишаєте собі! Звісно, для цього потрібно два примірники ПН.
Те саме передбачено у п. 6 Порядку № 10.
Ви не знайдете в ПКУ прямих норм, які б вимагали складати два примірники ПН, котру не потрібно видавати покупцю через те, що він не платник ПДВ чи покупця просто немає.
То чому ж віддавати пріоритет п. 201.4 ПКУ, а не скористатись за аналогією нормою п. 208.2 ПКУ, в якій ідеться про послуги, отримані від нерезидента? Адже за такими послугами ви теж нараховуєте податкові зобов’язання, але ПН не видаєте контрагенту.
На наш погляд, це цілком логічно. Розглянуті нами норми п. 10 Порядку № 10 є підтвердженням цього. Адже там ідеться про правила заповнення лише оригіналу! Про копію там не згадують.
Отже, якщо не оглядатись на правила заповнення копії ПН, яку (ПН) ви повинні видати покупцю (п. 6 Порядку № 10), то можна стверджувати, що для операції, за якою ПН не видається покупцю, достатньо одного примірника ПН, який залишається у продавця, з відповідною позначкою.
До речі, підтримку такого підходу можна знайти у категорії 101.19 ЗІР Міндоходів. Розглядаючи безоплатне передання товарів/послуг, контролери зазначили, що безкоштовне передання товарів/послуг не є господарською діяльністю. Отже, платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. При цьому він повинен виписати ПН в одному примірнику, яку залишає у себе, з типом причини 13 — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності.
Звісно, цей факт виглядає поодиноким «промінцем» на фоні формальних консультацій контролерів, у яких вони, не заглиблюючись у суть питання, твердять про два примірники будь-якої податкової накладної.
Сподіваємось, що згодом здоровий глузд переможе. Отже, шановні читачі, «бережіть ліс!» — виписуйте ПН, яку не видаєте покупцю, в одному примірнику! Заразом «економте чорнила» — ставте одну позначку в полі про форму ПН.
Відповідальність
Якщо вам заради спокою хочеться поставити «зайву» позначку про оригінал та копію в шапці ПН, яка не видається покупцю, то нічого страшного в цьому не буде.
По-перше, контролерів більше цікавлять ПН, якими ви підтверджуєте податковий кредит, а не податкові зобов’язання.
По-друге, навіть якщо податківці знайдуть «зайву» позначку в шапці ПН, то максимальна кара за таке «порушення» порядку ведення податкового обліку може потягти на адмінштраф згідно зі ст. 1631 КУпАП (85 — 170 грн.).
Однак такий проступок контролери зможуть виявити лише в ході виїзної документальної перевірки. Звісно, якщо податківці вже прийшли на перевірку, то без адмінштрафу вони навряд чи підуть. Тож кількість позначок у верхній лівій частині виписаних вами ПН на «кінцевий результат» не вплине.
Теж саме можна сказати і про кількість примірників ПН, яку ви не видаєте покупцям згідно з п. 10 Порядку 10.
Однак в обох випадках із контролерами можна не погодитись. Аргументи ми описали вище.
Документи і скорочення статті
Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.14 р. № 10.
ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.
ПН — податкова накладна.
