Керівник відповідає за госпоперації, підтверджені первинкою. За що відповідає бухгалтер?
Лист Мінфіну України від 04.03.14 р. № 31-08410-07-10/4651
Основна думка листа, що коментується, вмістилася в одному реченні.
Відповідальність за операції, факт здійснення яких підтверджується первинними документами, несе власник чи уповноважений орган (посадова особа), який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів і надав дозвіл на проведення операції.
Такий висновок Мінфін зробив на підставі аналізу норм ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV і Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку від 24.05.95 р. № 88 (далі — Положення № 88).
У цілому висновок правильний, але потребує уточнень. Звернемося до пп. 2.15 і 2.16 Положення № 88, на які посилається Мінфін. Вони зобов’язують бухгалтера перевіряти всі первинні документи за формою та змістом, тобто перевіряти наявність у документах обов’язкових реквізитів і відповідність госпоперації чинному законодавству у сфері бухобліку, а також контролювати логічну ув’язку окремих показників.
Якщо бухгалтер виявив невідповідність первинного документа вимогам «бухоблікоового» законодавства, він має передати цей документ керівнику підприємства з письмовим обґрунтуванням. До окремого письмового рішення керівника бухгалтер має право не приймати такий документ до обліку.
Важливий момент! Доповідна записка керівникові про незаконність операції не звільняє бухгалтера від відповідальності, як це може здатися зі змісту листа.
Подібна звільняюча норма містилася в Положенні про головних бухгалтерів, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.80 р. № 59. Але сам Мінфін у листі від 12.02.10 р. № 31-34000-10-5/3091 вказував на те, що на сьогодні це Положення є нечинним. Отже, воно не може бути підставою для звільнення бухгалтера від відповідальності за порушення законодавства. Це підтвердив і Мін’юст у листі від 19.02.10 р. № 607-0-26-10-34.
У разі якщо бухгалтер виконає незаконні вимоги керівника, первісна відмова від їх виконання та подання доповідної записки не матимуть значення при кваліфікації дій бухгалтера судом. Суд лише на свій розсуд може взяти (або не взяти) до уваги цей факт як пом’якшувальну обставину.
Увага! Єдиний спосіб уникнути відповідальності — відмовитися виконувати незаконні вимоги керівника.
Але при цьому слід мати на увазі: якщо незаконні дії будуть вчинені без участі бухгалтера, доповідна записка може погіршити для нього справу. Вона, по суті, буде доказом того, що бухгалтер знав про вчинення протиправних дій, але не повідомив про це правоохоронні органи. Як результат — загроза притягнення до кримінальної відповідальності за приховування злочину (ст. 396 Кримінального кодексу України). Однак потрібно знати, що виникнути вона може тільки за умови, що незаконні дії керівника чи інших осіб призвели до вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Наприклад, якщо йдеться про ухилення від сплати податків, то тяжким цей злочин буде у випадку, якщо до бюджету фактично не надійшли суми в 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше (у 2014 році — 3045000 грн. і більше).
Важливо! Відмова виконати незаконні вимоги керівника може загрожувати бухгалтеру звільненням. Але правильно обґрунтувати звільнення (довести невиконання бухгалтером своїх трудових обов’язків або їх грубе порушення, наявність прогулів або недостатню кваліфікацію бухгалтера) керівник навряд чи зможе. А це дає можливість оспорити звільнення як незаконне з виплатою середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу та відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням. Ось тут доповідна записка не зашкодить.
Про відповідальність бухгалтера читайте також у «БТ», 2013, № 45, с. 15; № 27, с. 9.
Коментарі підготували Катерина ЛОПАТКІНА, Олена БІЛЯЄВА
