Теми статей
Обрати теми

Тема тижня. «Розгрібаємо» нововведення антикризового Закону

Редакція БТ
Стаття

«Розгрібаємо» нововведення антикризового Закону

«Затягніть пояси» — універсальний «слоган» для важких часів. Мовляв, самі розумієте… щоб не було ще гірше.

«Рецепти» сьогоднішнього дня знаходимо в Законі № 1166. Що називається, без «подарунка» не залишиться ніхто. Тут і ПДВ на ліки, і урізання соцвиплат.

У попередньому номері ми вже запропонували експрес-огляд цих нововведень (с. 4).

Сьогодні поговоримо про них детальніше. Тим більше, що вже з’явилися перші роз’яснення від контролерів.

Микола ШПАКОВІЧ, заступник головного редактора, Жанна СЕМЕНЧЕНКО, Сергій ДЕЦЮРА, податкові експерти

 

ЄВС та соцвиплати

 

Допомога при народженні дитини

З 1 липня 2014 року розмір цієї допомоги буде змінено. І, як ви розумієте, виходячи з назви Закону № 1166, це зміна не в бік збільшення. У невеликому виграші залишаться тільки мамусі першої дитини (тепер вони отримуватимуть допомогу протягом 3 років, а не 2, як раніше). А от фінансова підтримка сім’ям при народженні другої, третьої та наступних дітей буде меншою.

Нагадаємо: сьогодні й до набуття чинності відповідними змінами із Закону № 1166 (до 01.07.14 р.) розмір допомоги залежить від того, яка по черзі дитина народжується в сім’ї, а також від ПМ на дитину до 6 років, що діє на день народження дитини.

З 01.07.14 р. ці «нюанси» враховуватися не будуть. Сума допомоги буде єдиною для всіх випадків та зафіксується на рівні 41280 грн. При цьому одноразово допомога виплачуватиметься в розмірі 10320 грн., а надалі — щомісяця протягом 3 наступних років по 860 грн.

Мотивація, вочевидь, така: усі діти рівні між собою, і тому на кожну з них (1-шу, 2-гу, 3-тю тощо) допомога має бути однаковою.

Наша думка: законодавці, напевно, забули, що мамуся, перебуваючи, наприклад, у відпустці з другою дитиною, на першу заробити не може, і тому суму допомоги доведеться ділити на двох дітей. А це якраз і призводить до нерівноправності дітей — єдина дитина в сім’ї буде забезпечена краще, ніж діти в багатодітній сім’ї. Фактично це «антидемографічна» позиція.

Сподіваємося, що законодавці схаменуться.

Для порівняння наведемо розміри допомоги до і після 01.07.14 р.

 

Допомога при народженні дитини

Розмір

до змін (з урахуванням «заморожування» зростання прожитмінімуму на 2014 рік // «БТ», 2014, № 14, с. 7)

після змін

01.01.14 р. — 30.06.14 р.

з 01.07.14 р.

Сума одноразової виплати (для всіх):

10320

10320

Сума щомісячної виплати(1):

при народженні першої дитини (протягом 24 місяців)

860,00

860,00
(протягом 36 місяців)

при народженні другої дитини (протягом 48 місяців)

1075,00

при народженні третьої дитини (протягом 72 місяців)

1576,67

(1) З місяця, наступного за місяцем народження дитини.

 

Важливо! Порядок призначення допомоги визначається на момент настання страхового випадку, тобто на дату народження дитини.

На замітку. Звернутися за допомогою потрібно не пізніше 12 календарних місяців з дати народження дитини (ч. 7 ст. 11 Закону № 2811). Якщо дитина народилася до 01.07.14 р., а звернення за допомогою припадає вже на період після цієї дати, застосовуються старі правила виплати!

 

Допомога по догляду за дитиною до 3 років

Тут сімей з маленькими діть­ми очікує ще один «сюрприз». З 01.07.14 р. виплата цієї допомоги скасовується.

Розмір допомоги по догляду до 3 років, прямо скажемо, невеликий (здебільшого 130 грн.). Та все-таки втрата навіть цієї суми для багатьох сімей неприємна.

Але, знову ж таки, сім’ї, в яких народжується перша дитина, усе одно залишаться в плюсі. Компенсатором є те, що тепер вони протягом 3 років отримуватимуть допомогу при народженні. При цьому «нова» сума допомоги 41280 грн. перекриє «стару» суму 30960 грн. разом із допомогою по догляду до 3 років.

Шкода, що подібного не скажеш про сім’ї, де народжується друга і наступна дитина. Мало того, що вони втрачають у сумі власне допомоги, так їх ще й позбавляють допомоги по догляду до 3 років.

Відправною точкою для вирішення питання «є право/немає права на допомогу» є дата виходу у відпустку для догляду за дитиною до 3 років. Для працюючої особи це підтверджується копією відповідного наказу роботодавця.

Наша позиція. При виході у відпустку до 3 років (як правило, з наступного дня після закінчення відпустки по вагітності та пологах — закриття лікарняного) до 01.07.14 р. працівниця чи інша особа, яка фактично здійснює догляд за хворою дитиною, має право на допомогу до 3 років за старими правилами*. У зв’язку з цим і після 1 липня таким особам виплата допомоги має продовжуватися. Сподіваємося, що Мінсоцполітики дасть аналогічні роз’яснення.

* Це справедливо в тому числі й у випадку, якщо звернення за допомогою надійде після цієї дати.

На замітку. Сьогодні, якщо працівниця виходить на роботу в режимі повного робочого часу з відпустки для догляду до 3 років до закінчення такої відпустки (тобто до дня виповнення дитині 3 років), роботодавець має повідомити про це соцзабез, що призначив допомогу, протягом 5 днів після видання наказу щодо припинення такої відпустки. Тепер стосовно тих, хто йде у відпустку до 3 років після 01.07.14 р., повідомляти про вихід на роботу соцзабез не буде потрібно. Чекаємо із цього приводу на зміни до Порядку № 1751.

І найважливіший для роботодавців момент у зв’язку зі скасуванням допомоги до 3 років. Особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, і далі (після 01.07.14 р.) залишаються застрахованими особами в системі загальнообов’язкового державного соцстрахування. Щодо цього зроб­лено відповідні корективи в п. 13 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄВС. Так, до числа платників ЄВС входять особи, які доглядають дитину до досягнення нею 3-річного віку та згідно із законом отримують допомогу по догляду за дитиною до 3 років та/або при народженні дитини.

Відповідно, із включенням цього періоду до страхового стажу проб­лем не виникне, адже згідно з абзацом першим ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страху­ванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, окрім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. А якраз у цьому винятковому випадку (абзац другий ч. 1 ст. 7 Закону № 2240) і зроблено застереження, що період відпустки для догляду за дитиною до 3 років уключається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Висновок. Скасування допомоги по догляду до 3 років жодним чином не позначиться на правах осіб, які перебувають у такій відпустці: вони залишаються застрахованими в системі соцстрахування особами, а час перебування в такій відпустці включається до страхового стажу.

 

Інші «соцзміни»

Призначення пенсій. Пенсії тепер не перераховуватимуться у зв’язку зі збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Виплати держслужбовцям. Такі особи тепер позбавлені винагороди за сумлінну працю в держорганах, зразкове виконання трудових обов’язків. Нема тепер і грошової допомоги при виході на пенсію.

 

ПДФО

Антикризові зміни спрямовані на поповнення бюджету за рахунок доходів забезпечених, на думку уряду, громадян.

Важливо! Оподаткування зар­плати і виплат за ЦП-договорами залишається без будь-яких змін! Як і раніше, до таких доходів у межах 12180 грн. на місяць (у 2014 році) застосовується 15 % ставка ПДФО, а до суми перевищення — 17 %. Зміни не зачепили й 10 % шахтарську ставку (п. 167.4 ПКУ). Далі говоритимемо тільки про ті доходи, оподаткування яких змінено Законом № 1166.

Увага! Сьогоднішні зміни до ПКУ в частині обкладення ПДФО наберуть чинності з 1 липня 2014 року.

 

Великі пенсії

Із суми пенсії (включаючи індексацію)/довічного грошового утримання понад 10000 грн. утримуватиметься ПДФО за ставкою 15 (17) %. Але тільки із суми перевищення над 10000 грн. Податковим агентом щодо цих доходах призначені органи Пенсійного фонду України, які й утримуватимуть податок у джерела виплати.

Важливо! Ті, у кого пенсія невелика (до 10000 грн.), це нововведення на собі не відчують — отримають на руки всю суму кровно зароблених.

 

Проценти

Який платіж визнається процентами, дізнаємося з п.п. 14.1.206 ПКУ. Тут і банківські проценти (нараховані на поточний або депозитний рахунок), і проценти на цінні папери, і проценти за такими ЦП-договорами, як фінансовий лізинг, продаж товарів у розстрочку тощо. Причому цей перелік є вичерпним, адже згідно з останнім абзацом п.п. 14.1.206 ПКУ платежі за іншими ЦП-договорами незалежно від того, установлено їх в абсолютних (фіксованих) цінах або у процентах, не є процентами.

До останніх (тих, що коментуються) змін не обкладалися ПДФО лише так звані банківські проценти, а також проценти на вклади членів кредитних спілок (КС). Їх оподаткування за ставкою 5 % (причому з усієї суми!) мало стартувати з  1 січня 2015 року (абзац шостий п. 1 розд. XIX ПКУ).

Проте завдяки Закону № 1166 це відбудеться раніше — з 01.07.14 р. та за іншими правилами. Із зазначеної дати проценти понад 17ПМПО уже обкладатимуться. Відповідно у 2014 році проценти в межах 20706 грн. ви отримаєте без обкладення ПДФО (формально ці 20706 грн. мають повністю формуватися за рахунок процентів, отриманих у другому півріччі 2014 року, оскільки в першому діє повне звільнення).

Зверніть увагу. Банки не утримуватимуть податок незалежно від суми процентів (п.п. 170.4.1 ПКУ). Вони зобов’язані лише повідомляти про такі доходи податківцям через ф. № 1ДФ. Сплачувати податок фізичній особі доведеться самостійно на підставі поданої за підсумками року декларації. Благо, робити це потрібно не завжди, а тільки якщо сума процентів за 2014 рік перевищить 20706 грн. (новий п.п. «ж» п. 176.1 ПКУ)*.

* За умови, звичайно, що немає інших підстав для декларування доходів!

Що стосується ставки ПДФО, то її розмір (15, 20 і 25 %) залежить від суми отриманого за рік доходу у вигляді процентів, дивідендів, роялті та інвестприбутку (докладніше див. підрозділ «Перерахунок ПДФО»).

Нюанс. Проценти, нараховані на поточні «зарплатні» рахунки громадян, з 01.07.14 р. також «крокують у ногу» з іншими процентами (скидаються в «загальну купу» процентів, яку й порівнюють із 17 ПМПО, див. вище). Поза оподаткуванням залишилися тільки доходи (проценти) на  рахунках фізичних осіб, відкритих виключно для виплати стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших соцвиплат.

Увага, неточність! Абзац шостий п. 1 розд. XIX ПКУ, що «пригальмував» оподаткування банківських процентів до 2015 року, скасували вже з 1 квітня 2014 року. Як зізнається сам Мінфін на своєму офіційному сайті, це — технічна помилка, яку незабаром буде виправлено. Отже, ці проценти до 01.07.14 р. не обкладаються ПДФО.

Що стосується інших (небанківських) процентів фізичним особам, то сьогодні (до 01.07.14 р.) ті проценти, які зазначено в абзацах п’ятому — восьмому п. 167.2 ПКУ, оподатковуються за ставкою 5 %, а інші — за ставкою 15 (17) %.

Важливо! З 1 липня 2014 року оподаткування небанківських процентів також зміниться. Тепер установлено єдині правила для всіх доходів у вигляді процентів: однакові ставки, загальні пільги, єдині правила перерахунку ПДФО.

Таблиця 1. Порядок обкладення ПДФО сум процентів

Вид процентів

Правила оподаткування

до 01.07.14 р.

з 01.07.14 р. (оподатковується сума перевищення над 17 ПМПО)

На поточні та депозитні рахунки

15, 20, 25 % платником при перерахунку за підсумками року

Проценти або дисконтний дохід за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами

Проценти на вклад (депозит) члена КС у КС

15 % при виплаті податковим агентом(1), (2);

15, 20, 25 % при перерахунку за підсумками року платником

Дохід, що виплачується компанією, яка управляє активами ІСІ(3)

5 % податковим агентом

Дохід за іпотечними цінними паперами(3)

Дохід за борговими цінними паперами (облігаціями, казначейськими зобов’язаннями тощо)

Дохід за сертифікатами ФОН(3)

Інші проценти (наприклад, проценти за позиками)

15 (17) % податковим агентом

(1) Від обов’язку утримувати ПДФО у джерела виплати звільнені тільки банківські установи.
(2) Податковий агент зобов’язаний утримати ПДФО з процентів за ставкою, зазначеною в абзаці першому п. 167.1 ПКУ, тобто 15 % (оновлений абзац другий п. 167.1 ПКУ). Підвищені ставки (15, 20 і 25 %) сам податковий агент до таких доходів не застосовує. (3) Ідеться тільки про доходи (проценти), нараховані на такі цінні папери. Якщо платник отримує дохід від операцій із самими цінними паперами шляхом їх продажу, погашення, відчуження в інший спосіб, то такий дохід обкладається ПДФО в порядку, установленому для інвестприбутку.

 

Таблиця 2. «Процентні» пільги щодо ПДФО

Назва пільги

Період дії

1. Проценти в сумі, що не перевищує 17 ПМ на рік (у 2014 році — 20706 грн.) (п.п. 164.2.8 ПКУ)

з 01.07.14 р.

2. Проценти, нараховані на цінні папери, емітовані Мінфіном, та на боргові зобов’язання НБУ (п.п. 165.1.2 ПКУ)

як до, так і після 01.07.14 р.

3. Проценти на рахунки, відкриті виключно для стипендій, пенсій, соцдопомоги та соцвиплат (п.п. 165.1.41 ПКУ)(1)

(1) До 01.07.14 р. у цьому списку були ще й зарплатні рахунки фізичних осіб. Тепер пільгу знято.

 

Операції з інвестактивами

Безпосередньо у п. 170.2 ПКУ, що регулює правила обкладення ПДФО інвестдоходів, жодних змін немає.

Проте зміна формулювань абзацу другого п. 167.1 ПКУ дещо насторожує. Згідно з ним оподаткування пасивних доходів (у тому числі й інвестприбутку), нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб протягом звітного місяця, здійснюється податковим агентом під час кожного нарахування (виплати) із застосуванням ставки 15 %.

Звідси податківці можуть зробити висновок, що при виплаті, наприклад, учаснику — фізичній особі розрахунку у зв’язку з його виходом із товариства або при проведенні інших операцій з інвест­активами не через торговця цінними паперами (ТЦП), потрібно утримувати ПДФО. На наш погляд, у порядку оподаткування інвестдоходів нічого (окрім перерахунку для прогресивної ставки ПДФО, про що далі) не змінилося. Відповідно до п.п. 170.2.1 ПКУ для цілей оподаткування інвестприбутку звітним періодом є календарний рік. При цьому облік загального фінрезультату таких операцій ведеться фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Це свідчить на користь того, що абзац другий п. 167.1 ПКУ є загальною нормою, яка визначає правила оподаткування пасивних доходів. При цьому потрібно враховувати спеціальні норми, прописані в ПКУ щодо кожного виду таких доходів. На сьогодні утримувати ПДФО у джерела виплати інвестдоходів зобов’язані лише ТЦП, що не звільняє фізичну особу від подання річної декларації.

Ідемо далі. Тепер при отриманні у звітному році інвестдоходів платник має провести перерахунок ПДФО з метою застосування ставок 15, 20 і 25 % (докладніше див. підрозділ «Перерахунок ПДФО»).

І ще один момент. З 01.07.14 р. немає підстав для застосування 5 % ставки ПДФО до деяких операцій з інвестактивами, зазначеним у п. 167.2 ПКУ. Це відбулося внаслідок того, що Законом № 1166 вилучено абзаци другий — дев’ятий п. 167.2 ПКУ.

 

Дивіденди

Майже 3 роки проіснувала ставка ПДФО з дивідендів фізичним особам у розмірі 5 %. Але з 01.07.14 р. діятимуть інші правила:

• податковий агент при нарахуванні (виплаті) дивідендів фізичним особам утримує ПДФО за ставкою 15 %. Причому така ставка застосовується незалежно від розміру виплачуваних дивідендів. Інші ставки (15, 20 або 25 %) сам податковий агент до таких доходів не застосовує;

• за підсумками року фізична особа зобов’язана задекларувати доходи у вигляді дивідендів та перерахувати суму ПДФО з урахуванням шкали ставок 15, 20 і 25 %.

Зверніть увагу. Виходячи з норм ПКУ такий порядок і такі ставки діють і для одержувачів дивідендів — нерезидентів. Хоча навряд чи такі платники за підсумками року декларуватимуть свої доходи в Україні та доплачуватимуть ПДФО.

 

Перерахунок ПДФО

Одразу визначимо, що тут ми говоритимемо про перерахунок, який зобов’язані виконувати самі платники в річній декларації. Перерахунку ПДФО, що здійснюється податковим агентом (у тому числі роботодавцем), це ніяк не стосується.

До сьогоднішніх змін фізичні особи в декларації здійснювали «зарплатний» перерахунок ПДФО (стосовно доходів у вигляді зар­плати і виплат за ЦП-договорами)*. Крім того, окремий(!) перерахунок проводиться (так буде й далі) щодо підприємницьких доходів громадян («підприємницький» перерахунок).

* Якщо такі доходи отримано від двох та більш податкових агентів і їх сума за рік перевищила 120 МЗП.

Тепер додався ще один, назвемо його «пасивним», пере­рахунок. Він провадиться стосовно доходів, отриманих платником у вигляді дивідендів, процентів, роялті та інвестприбутку за звітний рік. Ці доходи підсумовуються, і до отриманого результату застосовується шкала ставок ПДФО — 15, 20 і 25 % (див. табл. 3).

Таблиця 3. Ставки ПДФО для перерахунку пасивних доходів громадян

Розмір річної бази оподаткування

Ставка ПДФО

ПМ(1)

у 2014 році

Не більше 204 ПМ

не більше 248472 грн.

15 %

Більше 204 ПМ, но не вище 396 ПМ

248473 грн. — 482328 грн. включно

20 %

Понад 396 ПМ

понад 482328 грн.

25 %

(1) У Законі № 1166 не конкретизовано, який саме показник прожиткового мінімуму (ПМ) потрібно брати та на яку дату. Припустимо, що мається на увазі показник ПМПО, тобто встановлений на працездатну особу на 1 січня звітного року.

 

Майте на увазі, що за підвищеною ставкою (20 і 25 %) оподатковується тільки сума перевищення над установленою межею.

Приклад. За підсумками року фізична особа отримала оподатковувані доходи в сумі інвестприбутку в розмірі 100 тис. грн. і дивіденди в сумі 300 тис. грн.

Остаточна сума ПДФО при перерахунку становитиме:

248472 х 15 % + (400000 - 248472) х 20 % = 67576,40 (грн.)

Зверніть увагу. У «пасивному» перерахунку за підсумками 2014 року повинні брати участь лише доходи, нараховані (виплачені) платникові з 1 липня 2014 року. Наприклад, до нарахованих (виплачених) дивідендів до 01.07.14 р. має застосовуватися ставка 5 % без подальшого перерахунку. Сподіваємося, Міндоходів дійде саме такого висновку.

Висновки читайте на с. 47—48.

 

Нова ставка ПДВ для ліків — 7 %

До яких операцій застосовувати ставку 7 %

Загальні правила. Операції, до яких застосовують ставку ПДВ 7 %, вказані у п.п. «в» п. 193.1 ПКУ, а саме:

• постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами);

• постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабміном.

Зверніть увагу! Кабмін затверджує лише перелік засобів медичного призначення. Знижену ставку ПДВ застосовують до лікарських засобів автоматично. Головне, щоб такі ліки були внесені до відповідного держреєстру.

Вироби медичного призначення. Зрозуміло, що операції, для яких вигадали ставку 7 %,— це операції, які раніше були звільнені від обкладання ПДВ на підставі п. 197.1.27 ПКУ (ця норма вилучена із ПКУ). Однак формально це різні норми. Тому Перелік № 867 «не підходить» для застосування ставки ПДВ 7 %. По суті, Кабмін має затвердити новий перелік виробів медичного призначення під нову норму ПКУ.

Гарна новина! Податківці офіційно дали «зелене світло» для застосування ставки ПДВ 7 % до виробів, вказаних у Переліку № 867. Про це йдеться у листах Міндоходів від 04.04.14 р. № 7822/7/99-99-19-05-01-17 (далі — Лист № 7822) та від 04.04.14 р. № 7860/7/99-99-19-04-02-17 (далі — Лист № 7860).

Отже, при постачанні лікарських засобів та виробів медичного призначення, які раніше були звільнені від обкладення ПДВ, з 01.04.14 р. застосовуємо ставку 7 %.

Імпорт. У п.п. «в» п. 193.1 ПКУ йдеться про застосування ставки ПДВ 7 % до операцій із постачання ліків та виробів медичного призначення. Нагадаємо, що визначення терміна «постачання товарів» наведено у пп. 14.1.191 ПКУ. І це визначення не охоплює імпорт товарів.

На перший погляд, може скластись враження, що ставка ПДВ 7 % — суто внутрішня (застосовується для постачання на території України). Однак ми впевнені, що це не так.

Підстави для цього ви знайдете у п. 206.2 ПКУ. Саме ця норма визначає, за якою ставкою обкладати імпортні товари. Там вказано, що операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п.п. 194.1.1 ПКУ.

У свою чергу в оновленому п.п. 194.1.1 ПКУ вказано, що податок становить 20 %, 7 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг. Тобто імпортер має вибрати одну із двох ставок 20 % чи 7 %. Звісно, що не на власний розсуд, а виходячи із того, які товари він імпортує.

Якщо це ліки, то логічніше застосовувати спеціальну ставку 7 %, яка введена саме для ліків.

Погана новина! У Листі № 7822 податківці не стали вдаватись у деталі, а відразу зробили висновок: при ввезенні лікарських засобів та виробів медичного призначення на митну територію України оподаткування здійснюється на загальних підставах за ставкою 20 % відповідно до п. «а» п. 193.1 ПКУ.

Таким чином податківці наполягають, що ставку ПДВ 7 % не можна застосовувати до імпортних операцій.

Сподіваємось, що згодом вони переглянуть свою позицію. Адже за такого підходу всі імпортери ліків згодом вимагатимуть бюджетного відшкодування ПДВ.

Продемонструємо схему роботи такого механізму на умовному прикладі.

Приклад 1. Імпортер ввозить ліки митною вартість 100 грн. і сплачує ввізний ПДВ у сумі 20 грн. Потім він продає ліки на території України за ціною 140 грн. без урахування ПДВ. У нього виникають податкові зобов’язання у розмірі 9,80 грн. (140 х 7 %).

У результаті такої операції імпортер має право отримати бюджетне відшкодування в сумі 10,20 грн. (20 - 9,80). Навряд чи хотів законодавець закласти саме таку схему оподаткування імпортних ліків. Це підтверджує Законопроект № 4645, в якому Кабмін пропонує «узгодити» законозавство.

 

Першоквітневі поставки ліків

Несподіваний «сюрприз». Закон № 1166 у частині, що нас цікавить, набрав чинності з 01.04.14 р. Враховуючи те, що багато аптечних закладів працюють цілодобово, нараховувати ПДВ за ставкою 7 % потрібно було починати з 00 годин 00 хвилин 1 квітня 2014 року.

Закон № 1166 був опублікований напередодні дати його запровадження — 31.03.14 р. Звісно, що «аптекарі» не могли відразу ж виконати його вимоги. Їм довелося переглянути ціни, перепрограмувати РРО, а все це вимагає часу.

Виникає запитання: що робити тим суб’єктам, які не відразу відреагували на ці нововведення?

Із операцій, проведених на початку квітня, все одно доведеться нарахувати ПДВ.

Якщо це оптові продажі, то можна переглянути ціну постачання та виписати розрахунок коригування до «пільгової» податкової накладної (пп. 20 — 22 Порядку № 10)*.

* Докладніше про коригування ПДВ у податковій накладній ви можете почитати у «БТ», 2012, № 37, с. 25.

Якщо йдеться про роздрібний продаж, то можливі два варіанти.

Варіант 1. Накрутити ПДВ «зверху» на виручку, отриману у перехідний період. При цьому ПДВ доведеться сплатити за власні кошти.

Приклад 2. Аптека почала застосовувати ставку ПДВ 7 % з 02.04.14 р. Виручка від продажу «пільгових» товарів за 01.04.14 р. склала 1256,25 грн. Прийнято рішення нарахувати ПДВ «зверху» за рахунок власних коштів.

Сума ПДВ складе 87,94 грн. (1256,25 х 7 %). У підсумковій податковій накладній за 01.04.14 р. слід вказати базу оподаткування виходячи із реальних цін, які були зафіксовані у касових чеках.

Варіант 2. Витягнути ПДВ «знизу». Вважаємо, що отримана сума оплати включає суму ПДВ. Тому фактична база для обкладення ПДВ менша, ніж вартість ліків, вказана у чеках РРО. Щоб визначити суму ПДВ, потрібно загальну вартість помножити на «магічний» коефіцієнт 7/107 (помножити на 7 та поділити на 107)**. Базу оподаткування визначимо як різницю між загальною вартістю та розрахованою сумою ПДВ.

** Математичні викладки для визначення «магічного» коефіцієнта ви знайдете у «БТ», 2013, № 50, с. 35.

Приклад 3. Аптека почала застосовувати ставку ПДВ 7 % з 02.04.14 р. Виручка від продажу ліків за 01.04.14 р. становила 1256,25 грн. Прийнято рішення витягнути ПДВ із отриманої виручки «знизу».

Сума ПДВ складе 82,18 грн. (1256,25 х 7 : 107). У підсумковій податковій накладній за 01.04.14 р. слід вказати базу оподаткування виходячи із перерахованих (знижених) цін. Загальна база оподаткування становитиме 1174,07 грн. (1256,25 - 82,18).

Зауважимо. Варіант 1 є дорожчим, але більш безпечним.

 

Перехідні операції і ставка 7 %

Враховуючи багатий досвід обкладення ПДВ перехідних операцій, можемо стверджувати: правила обкладення ПДВ «фіксуємо» на дату здійснення першої події.

Якщо перша подія (відвантаження ліків чи отримання оплати за них) відбулося до 01.04.14 р., то заключна подія не обкладається ПДВ. Уся операція звільняється від оподаткування на підставі п.п. 197.1.27 ПКУ, який діяв до 01.04.14 р.

Якщо до 01.04.14 р. була отримана частина оплати, то операція буде частково звільненою від оподаткування (в частині отриманої оплати).

Важливо. Дата укладення договору не впливає на правила оподаткування.

Також зверніть увагу, що придбані до 01.04.14 р. лікарські засоби та вироби медичного призначення тепер потрібно продавати із застосуванням ставки ПДВ 7 %, незалежно від того, що їх придбали в умовах дії пільгового режиму оподаткування. Про це нагадали міндоходівці у Листі № 7860.

 

Роздрібна надбавка: з ПДВ чи без?

На лікарські засоби і вироби медичного призначення встановлені граничні постачальницько-збутові надбавки та граничні торговельні (роздрібні) надбавки —постановою № 955.

Звісно, що про те чи враховувати суму ПДВ у таких надбавках у п. 1 постанови № 955 прямо не вказано, бо ці товари раніше звільнялись від ПДВ.

Однак ПДВ згадується, коли йдеться про придбання ліків за бюджетні кошти (п. 2 постанови № 955). Там передбачено, що на ліки та медзасоби, ціни на які внесені до реєстру оптово-відпуск­них цін згідно з Порядком № 794, граничні постачальницько-збутові надбавки не можуть бути вище ніж 10 % до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, ПДВ. А граничні торговельні (роздрібні) надбавки не можут бути вище ніж 10 % до закупівельної ціни з урахуванням ПДВ.

Якщо провести аналогію між «бюджетними» та «комерційними» надбавками, то можна дійти висновку, що постанова № 955 встановлює максимальні надбавки з урахуванням ПДВ. Відповідно і база, від якої буде розраховуватись максимальний розмір роздрібної надбавки, буде враховуватись із «вхідним» ПДВ.

Але оскільки про ПДВ стосовно «комерційних» надбавок у п. 1 постанови № 955 формально не згадується, то має право на життя і варіант, згідно з яким надбавку рахуємо від закупівельної ціни без «вхідного» ПДВ (який ми віднесемо у податковий кредит). А потім на цю ціну з нашою надбавкою зверху «накручуємо» ПДВ за ставкою 7 %.

Щодо залишків товарів, які були придбані без ПДВ, то безпечніше не виходити за межі встановлених раніше надбавок. Тобто сума ПДВ має «вписатись» у таку надбавку.

 

ПН на ліки

Щойно, міндоходівці затвердили нову форму ПН*, а вона вже застаріла. У ній не передбачено місце для нової ставки ПДВ 7 %.

* Детальніше про нову форму податкової накладної читайте у «БТ», 2014, № 7, с. 4, № 12, с. 47, № 14, с. 29.

Порадувала оперативність податківців, які у листі № 7860 роз’яснили, як вийти із ситуації. Рекомендації наступні:

1) на операції з постачання ліків складається окрема ПН;

2) при формуванні порядкового номера такої ПН у полі, призначеному для коду виду діяльності, після порядкового номера через дріб проставляється спеціальна позначка «7» (див. рис. 1);

 

img 1

Рис. 1. Фрагмент шапки ПН на постачання ліків

 

3) обсяг постачання ліків, що підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 %, вказується в ПН у гр. 9 «Постачання на митній території України», бо ставка 7 % не є основною. Номенклатуру ліків вказуйте у відповідних рядках розділу І ПН. Суму ПДВ зазначте в розділі ІІІ ПН в рядку «Податок на додану вартість» в гр. 9 та переносіть до гр. 12. У розділі ІV ПН у гр. 9 та 12 вкажіть загальну вартість ліків з ПДВ (див. рис. 2);

 

img 2

Рис. 2. Фрагмент табличної частини ПН на постачання ліків

 

4) решту полів ПН заповніть у загальному порядку.

Як бачите, податківці ввели спеціальний вид діяльності «7» для ПН, складених на постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення. Зараз у Порядку № 10 він не передбачений.

У самій ПН операції з постачання ліків рекомендовано відображати у гр. 9, яка призначена для операцій, що обкладаються на території України за ставкою 0 %.

 

Реєстр

У згаданому вище Листі № 7860 податківці внесли ясність і в порядок заповнення Реєстру.

Продавець відображає ПН на постачання ліків у розд. I Ре­єстру з урахуванням таких особ­ливостей:

1) порядковий номер ПН (гр. 3) має містити спеціальну позначку «7», яка проставляється після порядкового номера через дріб;

2) у гр. 7 вказує загальну вартість поставлених лікарських засобів та виробів медичного призначення з ПДВ;

3) у гр. 9 вказує суму ПДВ, обчислену у розмірі 7 % від бази оподаткування;

4) у гр. 10 вказує базу оподаткування — вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення без ПДВ;

5) решта полів розділу І Реєстру заповнюється в загальному порядку.

Зразок заповненого Реєстру на рис. 3.

 

img 3

Рис. 3. Фрагмент заповненого Реєстру з ПН на постачання ліків

 

Рекомендації податківців щодо заповнення розділу II Реєстру покупцем зводяться до нагадування про «особливий» вид діяльності у номері ПН (гр. 4), тобто з позначкою «7», яка проставляється після порядкового номера через дріб. Решту граф вони рекомендують заповнювати у «загальному» порядку.

Дійсно, усі вхідні ПН на придбання товарів/послуг, які призначені для використання в операціях, що обкладаються ПДВ за ставками 20 %, 0 %, а тепер і 7 %, вказують разом. Для цього призначені гр. 9 та 10. Саме у них і треба занести дані із ПН на придбання ліків. У гр. 9 вказуємо базу оподаткування, а в гр. 10 — суму ПДВ, нараховану за ставкою 7 %.

 

Податковий кредит

Ще одна гарна новина! Аптекарі отримали право включати до податкового кредиту:

• суми ПДВ, сплачені при придбанні ліків та медзасобів, які обкладаються ПДВ за ставкою 7 %;

• суми ПДВ, сплачені при придбанні інших товарів/послуг, які обкладаються за ставкою 20 % (комунальні послуги, канцтовари, меблі тощо). Раніше ці суми вони включали до витрат (п. 139.1.6 ПКУ), бо права на податковий кредит не мали.

Крім того, у листі № 7860 податківці визнали, що платник ПДВ має право включити до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені до 01.04.14 р., якщо такі товари залишилися невикористаними станом на 01.04.14 р. і будуть надалі використовуватися при здійсненні операцій з постачання ліків та медзасобів. Підстава для цього — абз. 6 п. 198.5 ПКУ.

Нагадаємо, що для цього на дату фактичного використання залишків ПДВшних товарів потрібно скласти довідку, де вказати ПН, яка підтверджує сплачену суму ПДВ.

Маємо попередити: податківці визнають лише ПН не старші 365 днів з дати їх складання.

За таких обставин очевидно, що у платників, які торгують ліками, може виникати від’ємне значення ПДВ. Податківці з розумінням поставились до цієї ситуації. Вони визнали, що такі платники мають право отримати бюджетне відшкодування на загальних підставах (ст. 200 ПКУ).

 

ПДВ з імпортних операцій, нова зернова пільга,
 пенсійний збір з валюти та інші «дрібнички»

 

Нова основна ставка ПДВ ― 20 %

Ще у першій редакції ПКУ було задекларовано: основна ставка ПДВ — 17 %, а до її запровадження «тимчасово» застосовується ставка 20 % (п. 10. підрозд. 2 розд XX ПКУ). Однак цьому не судилося здійснитися. Тепер у п.п. «а» п. 193.1 ПКУ чітко зафіксовано, що ставка ПДВ становить 20 %.

Отже, саме ставка 20 % тепер є основною. Тобто її слід застосовувати в усіх випадках, окрім тих, для яких установлені спеціальні «пільгові» ставки 0 % та 7 % (п. 194.1 ПКУ).

 

Межа для імпортного ПДВ — €150

Законом № 1166 збільшено до 150 євро розмір митної вартості товарів, операції з увезення яких на митну територію України є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.16 ПКУ). Раніше ввізним ПДВ обкладалися товари вартістю від 100 євро.

Водночас зменшено з 300 до 150 євро митну вартість товарів, операції з увезення яких на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.17 ПКУ).

У листі № 7822 міндоходівці звернули увагу на те, що у МКУ залишилися «старі» граничні розміри митної вартості, які визначають необхідність сплати митних платежів. У загальному випадку об’єктом оподаткування митом є товари вартістю від 100 євро (ст. 277 МКУ). А поштові відправлення обкладаються митними платежами починаючи із суми 300 євро (ст. 234 МКУ). З урахуванням таких обставин порядок обкладення імпортних операцій наведено у таблиці 1.

Таблиця 1. Нижня межа для сплати митних платежів

Загальна фактурна вартість

Порядок обкладання

митом

ПДВ

Товари у міжнародних поштових та експрес-відправленнях

До 150 євро

Не обкладається

Не обкладається

Перевищує 150 євро, але не перевищує 300 євро

Не обкладається

Є об’єктом оподаткування ПДВ, але відповідно до п. 191.1 ПКУ база визначається згідно зі ст. 234 та 374 МКУ (із суми, яка перевищує 300 євро). Тобто фактично не обкладається

Понад 300 євро

Для підприємств: мито — за ставками, визначеними Митним тарифом Для громадян: мито — 10 % частини сумарної фактурної вартості товарів, що перевищує еквівалент 300 євро та не перевищує 10000 євро

Обкладається ПДВ

Товари ввозять суб’єкти господарювання (незалежно від обраного митного режиму)

Не перевищує 100 євро

Не обкладається

Не обкладається

Перевищує 100 євро, але не перевищує 150 євро

За умови письмового декларування (Положення № 450) оподатковуються митом за ставками, визначеними Митним тарифом

Не обкладається

Перевищує 150 євро

Обкладається ПДВ

 

 

Зернова пільга — відшкодування ПДВ лише виробникам

До 01.01.14 р. діяла тимчасова «зернова» пільга, передбачена у п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. З 01.01.14 р. на зміну їй прийшла «постійна» пільга, передбачена у п. 197.21 ПКУ*. Головні її особливості:

• сільгоспвиробники та підприємства, які придбали зернові та технічні культури у виробника (зернотрейдери), отримали право на бюджетне відшкодування ПДВ при експорті;

• за необоротними активами, які частково задіяні в неоподатковуваних «зернових» операціях, з 01.01.14 р. довелося розподіляти вхідний ПДВ за загальними правилами (ст. 199 ПКУ).

* Ці зміни ми детально аналізували у «БТ», 2014, № 3, с. 40.

Законом № 1166 знову «реанімована» тимчасова пільга, яка діяла до 01.01.14 р. (новий п. 151 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), але з деякими корективами (текст дивіться на с. 32 номера). Фактично змінюються лише два аспекти:

По-перше, звільнення від обкладення ПДВ при експорті зернових та технічних культур не поширюється на вивезення їх лише виробниками (тобто вони можуть застосовувати експортну ставку ПДВ 0 %). Та ще й за умови, що такі зернові та технічні культури вирощені ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності або постійному користуванні на дату такого експорту.

Яким саме документом потрібно підтвердити наявність сільгоспземель і що саме на цих землях вирощене збіжжя, яке експортується за нульовою ставкою ПДВ, наразі не відомо.

По-друге, знову діє норма, що дозволяє не розподіляти вхідний ПДВ стосовно необоротних активів, які одночасно використовуються для оподатковуваних і «зернових» операцій.

Увага. Ці правила будуть діяти з 01.04.14 р. до 01.10.14 р., а потім ми знову повернемося до «постійної» зернової пільги, яка передбачена у п. 197.21 ПКУ.

 

Джерело відшкодування ПДВ

Законодавці уточнили, що джерелом відшкодування ПДВ (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок (абзац перший п. 200.17 ПКУ).

На сьогодні таке уточнення нічого не змінює, адже ПДВ сплачують до держбюджету. Однак, якщо у перспективі цей податок (або його частина) буде сплачуватися до місцевих бюджетів, то і відшкодування ПДВ буде здійснюватися за рахунок доходів такого місцевого бюджету.

 

Пенсійний збір при купівлі валюти

Для наповнення бюджету з 01.04.14 р. знову введено пенсійний збір на операції з купівлі валюти.

Основні характеристики «нового» (добре забутого старого) збору наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Новий пенсійний збір на операції з купівлі валюти

Показник

Основні характеристики

Платники

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі.

(п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 400)

Зокрема, платниками цього збору є суб’єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощений режим оподаткування (єдиний податок, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок).

(частина друга ст. 1 Закону № 400)

Ставка збору, об’єкт оподаткування

0,5 % від суми у гривнях, що витрачена на купівлю іноземної валюти без урахування комісійної винагороди за цими операціями.

(п. 4 ст. 2, п. 6 ст. 4 Закону № 400, лист НБУ від 04.04.14 р. № 29-113/14630)

Куди сплачувати збір

Збір сплачують до держбюджету в порядку, визначеному Кабміном(1). Нараховувати, утримувати та перераховувати збір зобов’язані банки (фінансові установи).

(частина третя ст. 3 Закону № 400)

(1) Загальна норма п. 2 Порядку № 1740 передбачає, що збір на пенсійне страхування сплачують платники (особи, які купують валюту) до загального фонду держбюджету. Інших подробиць щодо сплати пенсійного збору з валюти у Порядку № 1740 поки що немає.

 

Як бачите, цей платіж будуть сплачувати не тільки суб’єкти господарювання, а й пересічні громадяни. Його потрібно буде сплатити при придбанні як безготівкової, так і готівкової валюти. Обов’язок щодо такої сплати покладено на покупця валюти.

Нацбанк має організувати сплату (утримання) цього збору та контролювати цей процес. Для банків мають запровадити відповідну звітність, яку вони будуть подавати щомісяця до відділень пенсійного фонду до 20 числа наступного місяця.

Важливо. Жодної звітності для звичайних громадян та госпсуб’єктів — покупців валюти не передбачено.

Сплачений збір піде до інших витрат операційної діяльності відповідно до п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ (рядок 06.4.15 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток).

 

Акцизний податок

Щоб наповнити бюджет, антикризовим Законом № 1166 змінено правила стягнення акцизного податку, а саме:

1) збільшено розмір ставок акцизного податку на пиво на 42,5 %, а на спирт етиловий, інші спиртові дистиляти та алкогольні напої — на 25 %.

Зауважимо:

• по-перше, підвищення акцизу на пиво відбудеться з 01.05.14 р., а на решту алкоголю з 01.09.14 р.;

• по-друге, ставки на спирт етиловий та алкогольні напої за 2014 рік зростають удруге. Нагадаємо, що перше підвищення акцизу на ці товари відбулося з 01.03.14 р. на 14 % (деталі у «БТ», 2014, № 1 с. 11);

• по-третє, залишиться незмінною лише ставка акцизу на вина натуральні виноградні. Це вказує на те, що вітчизняне виноробство не позбавляється держпідтримки;

2) підкориговано правила обкладання акцизним податком спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди 2208 20 12 00, 2208 20 62 00 згідно з УКТ ЗЕД). Так, протягом 2014 року пільгова ставки акцизу на ці напої (п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ) буде поетапно «підтягнута» до загальної ставки на спиртові дистиляти, яка становитиме на той час 70,53 грн. (п.п. 215.3.1 ПКУ).

При цьому пільгова ставка акцизу 56,42 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту діятиме лише в період з 1 квітня до 31 серпня 2014 року (а не повністю 2014 та 2015 рр., як планувалося раніше), і тільки після цього (з 01.09.14 р.) застосовуватиметься загальна ставка акцизу для спиртових дистилятів;

3) скасовується з 01.07.14 р. тимчасовий пільговий порядок стягнення акцизного податку із сигарет з фільтром і без фільтру (п. 6 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). З цієї дати оподатковувати акцизом такі тютюнові вироби слід за ставками податку для тютюнових виробів, що визначені у пп. 215.3.2 та 215 3.3 ПКУ.

Хочемо звернути увагу на одну деталь. Законодавці некорект­но скасували дію пільгової ставки для сигарет з фільтром і без фільт­ру. Вони лише вилучили згадку про застосування таких пільгових ставок у 2014 році (вилучили абзац перший п. 6 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Водночас згадка про застосування пільгових ставок, щодо таких виробів у 2015 році залишилася на місці (абзац другий п. 6 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Така ситуація викликає запитання: чи буде діяти пільгова ставка з 2015 року або це лише технічна помилка законодавця? Судячи із Проекту № 4645, що покликано виправити «ляпи» Закону № 1166, це є помилка законодавця (пільгових ставок не буде).

Зауважимо: ставки акцизу на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну також будуть збільшені на 25 % з 01.07.14 р. До цієї дати тютюнові вироби слід оподатковувати акцизним податком за тими ставками що діють з початку цього року;

4) суттєво збільшено ставки акцизу на дизельне пальне (важкі дистиляти), паливо пічне (побутове та рідке (мазут)) та біодизель і його суміші;

5) підвищено у 2 рази акциз на нові автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей;

6) розширено перелік транспортних засобів, які обкладають акцизом. Тепер підакцизними вважаються всі мотоцикли і велосипеди з двигуном незалежно від об’єму двигуна.

Увага! Ставка акцизу на «старі» підакцизні мотоцикли і велосипеди з мотором (тобто ті що були підакцизними до цих змін) зросли, як і більшість ставок акцизу в 2 рази.

 

Плата за надра

Нові платники. Антикризовим Законом № 1166 доповнено перелік платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин такими категоріями:

1) землевласники та землекористувачі (крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств), що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (новий п.п. 263.1.5 ПКУ).

Цікаво! Виділення таких платників в окрему когорту говорить, про те, що відтепер лави платників плати за надра поповнять також суб’єкти господарювання, які не повинні отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Нагадуємо, що такий дозвіл для видобування води отримують суб’єкти господарювання у випадку (п. 8 Порядку № 615):

• геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства (п.п. 5);

• геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. м на добу (п.п. 6);

2) землевласники та землекористувачі (крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств) — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми*, передбачені ст. 121 ЗКУ, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 куб. м на особу в місяць (за показниками лічильників) (новий п.п. 263.1.6 ПКУ).

* У ст. 121 ЗКУ встановлено, що громадяни України мають право на безоплатне отримання земельних ділянок 1) для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2 га; 2) для ведення садівництва — не більше 0,12 га; 3) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га; 4) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га; 5) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 га.

Важливо! Звичайні громадяни раніше не вважалися платниками цього податку. Та і тепер не все так просто. Поки що невідомо, як податківці будуть визначати, хто саме є платником цього податку. Річ у тім, що достеменно невідомо, як вони встановлюватимуть критерії для віднесення фізосіб до платників цього податку, а саме:

• по-перше, як визначать, що у особи є свердловина (спецдозволу на користування цими надрами такі особи не отримують);

• по-друге, як визначити, що за місяць така особа використовує більше 13 куб. м води. Лічильників води такі особи, зазвичай, не встановлюють;

• по-третє, скільки осіб і за яким принципом будуть включатися до розрахунку середньомісячного споживання води на одну особу.

Тому доки не буде змістовних роз’яснень податківців, щось конкретно говорити щодо цього питання дуже складно.

Можемо сказати точно тільки одне: доповнення переліку платників плати за надра особами, які використовують воду, не говорить про те, що кількість платників відразу зросте в декілька разів. Річ у тім, що для сплати плати за надра необхідно не тільки бути платником цього податку, а і мати об’єкт оподаткування цим податком.

Видобута прісна вода не завжди є об’єктом обкладення платою за надра. Так, відповідно до п.п. 263.2.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування прісні підземні води місцевого значення, не включені до державного балансу запасів корисних копалин, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання із свердловини загальною глибиною до 20 метрів, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди.

Тобто якщо ви видобуваєте воду для власних потреб (населення для побутових потреб, а юридичні та ФОП для задоволення санітарно гігієнічних потреб своїх працівників) із свердловини, глибина якої менше 20 м, то незважаючи на те що ви потрапили до кола платників плати за надра, фактично сплачувати цей податок ви не повинні.

Таким чином. фактичне збільшення кількості платників плати за надра водночас відразу не збільшить розміру надходження податку до бюджету

Правила розрахунку. Масштабних змін зазнали правила стягнення цього податку:

1) ставка плати за надра при видобування підземної води відтепер визначена у відносних показних, а не, як було раніше, у абсолютних (ставки плати в абсолютних показниках відійшли в забуття). Тому розраховувати плату за видобування води суб’єкти господарювання мають за правилами, визначеними у п.п. 263.7.1 ПКУ, тобто як платники, які розраховують розмір податку за ставками, визначеними у відносних показниках;

2) фізособи-громадяни платитимуть плату з надра при видобуванні води за ставками, визначеними для сплати збору за спецводокористування (п.п. 325.2 ПКУ). Виходить деяка нісенітниця: населення, яке звільнене від сплати збору за спецводокористування, буде сплачувати (при дотриманні відповідних умов) плату за надра за ставками, встановленими для водозбору. Як бачимо, буває і таке!

3) із переліку об’єктів оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин, нарешті, виключено обсяг погашених запасів корисних копалин;

4) відтепер суб’єкти господарювання розраховують розмір плати за користування надрами для видобування корисних копалин виключно за ставками у відносних показниках і без орієнтації на мінімально допустимий розмір такого податку в розрахунку на одиницю видобутих корисних копалин;

5) збільшено приблизно на 9 % ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

 

Інші ресурсні платежі

Податок на нерухоме майно. Незнаних коректив зазнав порядок стягнення податку на нерухоме майно.

1. База оподаткування. З 01.04.14 р. базою оподаткування як для юридичних, так і фізичних осіб, є загальна площа об’єкта житлової нерухомості, а не житлова площа, як було раніше.

Варто зауважити. У зв’язку з цими змінами юридичні особам, які вже подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно на 2014 рік (це зроблено до 20 лютого 2014 року), мають донарахувати податкові зобов’язання з цього податку за II — IV квартали 2014 року. Щоб це зробити, слід подати уточнюючу декларацію. Коли саме її слід подавати, у ПКУ чітко не сказано. У зв’язку з цим є два варіанта уточнення таких даних:

варіант 1 — вважаємо, що збільшення об’єкта оподаткування ідеологічно підпадає під поняття створення (відведення) нового об’єкта житлової нерухомості. В цьому випадку слід подати уточнюючу декларацію — формально «протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт», тобто не пізніше 1 травня 2014 року. Але оскільки це не зовсім наш випадок, пропуск цього строку, вважємо, не штрафонебезпечний.

Важливо! Площа нового об’єкта дорівнює різниці загальної і житлової площі об’єкта нерухомості;

варіант 2 — можна також вважати, що збільшення площі об’єкта оподаткування — це начебто допущення помилки, яка призвела до заниження податкового зобов’язання починаючи з ІІ кварталу. В цьому випадку слід подати уточнюючу декларацію за загальними правилами виправлення помилок (п. 50.1 ПКУ).

Якщо ви оберете цей варіант, то при заповненні декларації вам слід буде знайти дельту між вірно нарахованим податковим зобов’язанням (за І квартал виходячи із житлової площі, а за інші — загальної) і розміром зобов’язань, нарахованих у декларації, поданій на 2014 рік.

Увага! Нараховувати штраф у розмір 3 % слід лише в тому випадку, коли така декларація буде подана після закінчення граничного строку сплати податкового зобов’язання за ІІ квартал 2014 року, тобто якщо її подати після 30.07.14 р. Якщо зробити це раніше, то нараховувати і сплачувати штраф не доведеться.

Який із цих двох варіантів проведення уточнення має більше шансів на життя, до появи роз’яснень податківців сказати складно. Найближчий строк подання уточнюючої декларації спливає лише через два тижні, тому у вас є час на роздуми. Та і податківці, сподіваємося, до того часу висловлять свою незаангажовану позицію.

Що стосується фізосіб, то на них ці зміни поки що не матимуть жодного впливу. Річ у тім, що у 2014 році вони сплачують податкові зобов’язання за минулий (2013) рік.

2. Пільги. Ще одним нововведенням є розширення функцій міських, селищних та сільських рад при сплаті цього податку. Органам місцевого самоврядування надано право встановлювати додаткові пільги із цього податку для фізичних осіб. Раніше право на такі пільги мали виключно релігійні організації. Чим мають керуватися такі органи при визначенні набувача пільг, у ПКУ не сказано.

Плата за землю. Правила стягнення земельного податку змінилися не кардинально, хоча ці зміни мають вагомі наслідки для платників податку, зокрема:

• проведено індексацію на 8,3 % ставок податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, НГО яких не проведено. Якщо у вас перебуває у власності така земельна ділянка, то доведеться провести уточнення нарахованих податкових зобов’язань починаючи з квітня (як це зробити, читайте у «БТ», 2012, № 31, с. 36). Для уточення застосовуємо стару форму декларації (с. 13 номеру);

• встановлено, що розмір річної орендної плати за землі державної та комунальної власності, встановлений у договорі оренди, не може бути меншим 3 % НГО таких земель (п.п. 288.5.1 ПКУ). Раніше мінімальна межа орендної плати була визначна окремо для сільгоспугідь (дорівнювала розміру земельного податку) та окремо для інших категорій земель (трикратній розмір земельного податку).

Якщо у вашому договорі оренди вказана сума, розмір якої менший цієї межі, то органи місцевого самоврядування мають ініціювати перегляд ставок орендної плати. Суб’єкт господарювання, у свою чергу, після такого перегляду має провести уточнення раніше нарахованих зобов’язань (правила уточнення наведено у «БТ», 2012, № 31, с. 36).

Екоподаток. Ставки екоподатку (наведені у ст. 243 — 246, 247 та 248 ПКУ) також зазнали деяких незначних коректив. Вони були збільшені на 8,3 % (див. с. 22 номера).

Таке збільшення не зачепило ставок утилізаційного екоподатку (ст. 2461 ПКУ). Проте Верховна Рада 08.04.14 р. прийняла Закон, яким взагалі скасовано такий вид екоподатку.

Варто також зауважити. Нові ставки екоподатку почали діяти з 01.04.14 р., тобто з початку ІІ кварталу 2014 року. Звітність з екоподатку заповнюється окремо за кожний квартал без наростаючого підсумку. Тому у платників цього податку проблем із заповненням звітності при зміні ставок з початку кварталу виникнути не повинно. А отже, традиційні* щорічні подання подвійних додатків із новими (проіндексованими) та старими ставками у цьому році вас оминули.

* Детально про це у «БТ», 2013, № 10, с. 7.

Збір за спецводокористування. Сплачувати збір за спецводокористування з 01.04.14 р. будемо за проіндексованими ставками на 8,6 % (див. с. 30 номера). При цьому, оскільки звітність зі збору за спецводокористування заповнюється наростаючим підсумком з початку року, то у вас можуть виникнути проблеми при складанні цієї звітності за ІІ квартал 2014 року. Зокрема, при заповненні розділу «Нарахована сума збору з початку року» та з розподілом установленого річного ліміту використання води за період, коли діяли різні ставки збору.

Напевно, як і в минулі роки (див. «БТ», 2013, № 40, с. 37), доведеться нараховувати податкові зобов’язання за різними ставками у двох рядках (в одному —за старими ставками, а в іншому —за новими). Хоча як саме це запропонують робити податківці, зараз сказати важко. Тому зачекаємо появи їх офіційних роз’яснень. Ми ж можемо обіцяти лише одне: з наближенням граничного строку подання звітності за ІІ квартал роз’яснимо всі ці питання.

Увага! При заповненні декларації із збору за спецводокористування за І квартал 2014 року про вищезгадані зміни і проблеми, які вони викликають, можете забути. Такі нововведення не впливають на розрахунок податкових зобов’язань за цей період.

Радіочастотний збір. Тут лише одна зміна — ставка збору зросла у 2 рази (див. с. 29 номера). У той же час, якщо ви користуєтесь смугою радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, то відтепер маєте право на застосування понижувального коефіцієнта 0,75.

Збір за першу реєстрацію ТЗ. Правила стягнення цього збору порівняно з іншими податками і зборами змінилися несуттєво. Внесено лише одну зміну: розмір ставок податку на всі ТЗ збільшено на 8,3 % (див. с. 21 номера). Застосовувати збільшену ставку цього збору суб’єкти господарювання будуть при першій реєстрації в Україні транспортних засобів після 01.04.14 р.

 

ФСП

 

Змін зазнали також правила стягнення ФСП. Їх суть зводиться до того, що з 01.01.15 р. базою оподаткування ФСП стане:

• для сільгоспугідь — НГО одного гектара сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

• для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) — НГО одного гектара ріллі в АР Крим або в області, з ураху­ванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

Методика розрахунку коефіцієнта індексації запозичується із порядку розрахунку плати за землю (п. 289.2. ПКУ). Тобто такий коефіцієнт визначатиметься кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель.

Увага! Нові правила визначення бази оподаткування починають діяти лише з початку 2015 року. Тобто розмір ФСП на 2014 рік, розрахований виходячи з НГО одного гектара станом на 1 липня 1995 року, без проведення індексації не підлягає перегляду.

А от з 2015 року розраховувати розмір ФСП доведеться уже з урахуванням коефіцієнта індексації. При цьому, оскільки НГО одного гектара для розрахунку ФСП була проведена ще станом на 01.07.95 р., коефіцієнт індексації слід розраховувати від цієї дати до року розрахунку податкових зобов’язань.

На сьогодні розмір кумулятивного коефіцієнта індексації (за період з 01.05.95 р. до 2014 року) вже становить 3,2. Цей коефіцієнт розрахований виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за: 1996 рік — 1,703, 1997 рік — 1,059, 1998 рік — 1,006, 1999 рік — 1,127, 2000 рік — 1,182, 2001 рік — 1,02, 2005 рік — 1,035, 2007 рік — 1,028, 2008 рік — 1,152, 2009 рік — 1,059, 2010 рік — 1,0, 2011 рік — 1,0, 2012 рік — 1,0, 2013 рік — 1,0. Індексація НГО земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не відбувалася (індекс інфляції не перевищував 110 %). На цьому, зокрема, наголошує Держземагенство (лист від 10.01.14 р. № 12-28-0.22-95/2-14).

Чи буде індексуватися НГО земель ще й на індекс інфляції 2014 року, можемо сказати тільки в кінці року. Та, зважаючи на сучасні темпи зростання індексу споживчих цін, сподіватися на позитивний розвиток подій (що він не перевищить 110 %) не варто. Тому НГО земель із 2015 року напевно зросте ще більше.

Нюанс. У зв’язку зі змінами правил визначення бази оподаткування з 2015 року сільгосптоваровиробникам напевно доведеться індексувати показник НГО ріллі на коефіцієнт 1,756 (п. 5 та п. 191 Методики № 231).

Нагадуємо: на сьогодні такий коефіцієнт застосовується лише при розрахунку плати за землю. На розрахунок ФСП він впливу не мав. Пояснювалося все це тим, що базою оподаткування ФСП є НГО земель сільгосппризначення, яка проведена саме станом на 01.07.95 р. (це передбачено у поки що чинному п. 303.1 ПКУ). Тому використання з 01.01.12 р. коефіцієнта 1,756 (п. 5 та п. 191 Методики № 231) при розрахунку НГО не відповідало вимогам чинного законодавства. На це звертали увагу податківці у листі від 16.02.12 р. № 4790/7/15-2217ф (див. «БТ», 2012, № 11, с. 9) та консультації, наведеній у категорії 113.06 ЗІР Міндоходів, а також Держземагентство у листах від 03.02.12 р. № 1370/22/4-12 та від 13.02.12 р. № 1979/22/4-12.

Після того як з 01.01.15 р. правила визначення бази оподаткування ФСП зміняться, скористатися вищезгаданими аргументами, щоб не застосовувати коефіцієнт 1,756, не вдасться. Тому при розрахунку ФСП за 2015 рік доведеться використовувати НГО ріллі, збільшену ще й на коефіцієнт 1,756.

Отже, на перший погляд невеличкі корективи правил стягнення ФСП призведуть до доволі значного збільшення (більше ніж у 5 разів) податкового навантаження на сільгосптоваровиробників.

 

Висновки

ЄВС і соцвиплати

  • З 1 липня допомогу при народженні дитини зафіксовано в розмірі 41280 грн. для всіх випадків. Одноразово виплачується 10320 грн., а надалі щомісяця — по 860 грн.

  • Допомога по догляду до 3 років з 01.07.14 р. скасовується (нібито «вливається» в допомогу при народженні).

  • Особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, залишаються застрахованими в системі соцстрахування особами. Цей період включається до страхового стажу.

ПДФО

  • Зміни до ПКУ в частині ПДФО наберуть чинності з 01.07.14 р.

  • Дивіденди оподатковуватимуться за ставкою 15 % у джерела виплати з подальшим «пасивним» перерахунком. Вважаємо, що стосовно нарахованих (виплачених) дивідендів до 01.07.14 р. має застосовуватися ставка 5 % без подальшого перерахунку.

  • Проценти в межах 17 ПМПО (у 2014 році — 20706 грн.) не обкладаються ПДФО.

  • За підсумками року фізична особа в декларації перераховує пасивні доходи (роялті, дивіденди, проценти та інвестприбуток) для застосування шкали ставок 15, 20 і 25 %.

  • З 01.07.14 р. ПДФО потрібно буде сплачувати з великих пенсій (понад 10000 грн.).

ПДВ

  • Запроваджено ставку ПДВ 7 % на постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення. Її можна застосовувати до товарів, які раніше були звільнені від оподаткування (Перелік № 867).

  • Податківці наполягають, що при імпорті ліків потрібно сплачувати ПДВ за ставкою 20 %. Логіки в таких вимогах немає. Планується, що найближчим часом парламентарі все-таки встановлять для імпорту 7 %.

  • Обкладати ПДВ ліки за ставкою 7 % потрібно було з 01.04.14 р. Якщо ви на початку квітня продавали ліки без ПДВ, то суми податку безпечніше нарахувати «зверху» та сплатити за власні кошти.

  • Залишки ліків, які були придбані без ПДВ, тепер теж потрібно продавати з ПДВ. При цьому платник має право включити до податкового кредиту вхідний ПДВ, сплачений під час придбання товарів/послуг, що оподатковуються за ставкою 20 %.

  • Якщо у вас є залишки товарів, придбаних для господарських потреб (канцтовари, МШП тощо) і ви не скористалися правом на податковий кредит або скористалися тільки частково, то можете «відновити справедливість» на підставі бухгалтерської довідки (п. 198.5 ПКУ) в момент фактичного використання.

  • У номері ПН на постачання ліків потрібно вказати вид пільгової діяльності «7» (після першого знака дробу). У табличній частині ПН базу оподаткування вкажіть у гр. 9 та нарахуйте ПДВ за ставкою 7 % у розділі III ПН.

  • У розділі І Реєстру базу оподаткування вкажіть у гр. 10, а суму ПДВ — у гр. 9.

  • Знову застосовується тимчасова «зернова» пільга з ПДВ. Основні новації: отримати експортне відшкодування можуть лише виробники, та й ті не всі. Вхідний ПДВ не потрібно розподіляти за необоротними активами, що використовуються за подвійним призначенням.

  • Збільшено зі 100 до 150 євро розмір митної вартості товарів, операції з увезення яких на митну територію України є об’єктом обкладення ПДВ.

  • Зменшено з 300 до 150 євро митну вартість товарів, операції з увезення яких на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях є об’єктом обкладення ПДВ. Але ця зміна фактично «простоює», бо не змінився МКУ.

«Валютний» збір до ПФУ

  • З 01.04.14 р. запроваджено пенсійний збір на операції з купівлі готівкової та безготівкової валюти. Стосується як юридичних, так і фізичних осіб. Ставка — 0,5 %. Нараховують, утримують і перераховують збір та звітують щодо нього банки (фінансові установи).

Ресурсні платежі та ФСП

  • Платниками плати за надра при видобуванні прісної підземної води стали також суб’єкти господарювання (ФОП та юридичні особи, крім фермерських господарств), які мають лише дозволи на спеціальне водокористування, а також звичайні фізичні особи, які видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв в обсязі понад 13 куб. м на особу на місяць.

  • Змінено підхід до визначення бази обкладення податком на нерухоме майно. Відтепер як для юридичних, так і для фізичних осіб базою оподаткування буде загальна площа об’єкта нерухомості, а не житлова, як раніше. Такі зміни потребують від юридичних осіб уточнення податкових зобов’язань, задекларованих на 2014 рік.

  • Проведено індексацію ставок податку за земельні ділянки в межах населених пунктів, НГО яких не проведено, на 8,3 %, і встановлено мінімальний розмір річної орендної плати за землі державної та комунальної власності на рівні не менше 3 % НГО таких земель.

  • Ставки екоподатку збільшено на 8,3 %, а збору за спецводокристування — на 8,6 %. Такі корективи змушують платників спецводозбору при заповненні декларації за півріччя, як і в минулі роки, нараховувати податкові зобов’язанні за різними ставками у двох рядках (в одному — за старими ставками (І квартал), а в іншому — за новими (ІІ квартал)). Платників екоподатку цього разу така доля оминула.

  • З початку 2015 року НГО земель при розрахунку ФСП буде братися з урахуванням індексу інфляції. Такі зміни спричинять збільшення податкового навантаження на сільгосппідприємство більше ніж у 5 разів.

Документи і скорочення Теми

МКУ Митний кодекс України від 13.03.12 р. № 4495-VI.

Митний тариф — Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.13 р. № 584-VII.

Закон № 400 — Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

Закон № 1166 ― Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.14 р. № 1166-VII.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.01 р. № 2240-ІІІ.

Закон № 2811 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII.

Проект № 4645 — Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» від 07.04.14 р. № 4645.

Перелік № 867 — Перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 08.08.11 р. № 867.

Постанова № 955 — постанова КМУ «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17.10.08 р. № 955.

Порядок № 794 — Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, затверджений постановою КМУ від 13.08.12 р. № 794.

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.14 р. № 10.

Порядок № 1751 — Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.01 р. № 1751.

Порядок № 1740  Порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740.

Порядок № 615 — Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою КМУ від 30.05.11 р. № 615.

Положення № 450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.12 р. № 450.

Наказ № 1000 — наказ МОЗ «Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів» від 29.12.11 р. № 1000.

Методика № 213 — Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.95 р. № 213.

ПН — податкова накладна.

Реєстр — Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

НГО — нормативно-грошова оцінка.

ПМПО — прожитковий мінімум на працездатну особу.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ІСІ  інститут спільного інвестування.

ФОП — фонд операцій з нерухомістю.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі