«Касово-лімітні» запитання: знайдіть свою відповідь

«Касово-лімітні» запитання: знайдіть свою відповідь

Приймаєте готівкову виручку? Тоді ця стаття стане вам у пригоді.

Сьогодні ми розглянемо спірні ситуації, пов’язані з установленням ліміту каси.

Влада КАРПОВА, податковий консультант, канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

Ліміт каси після «застою»

Почнемо з того, що загальні «лімітні» запитання ми зняли у «БТ», 2014, № 9, с. 36.

Сьогодні ж нас цікавитимуть запитання «із заковикою».

Підприємство займалося роздрібною торгівлею, потім не працювало, а тепер відновило свою діяльність і відкрило нові торговельні точки з декількома РРО. Як установити ліміт каси?

Розрахунок ліміту каси в цій ситуації залежить від двох моментів.

Запитання 1. Чи мають нові торговельні точки статус відокремленого підрозділу? Згідно з п. 1.2 Положення № 637 до відокремлених підрозділів належать філії, представництва та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи стосовно цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України. У цьому визначенні, на відміну від норм ст. 64 ГКУ, до відокремлених належать також структурні підрозділи.

Важливо! Але офіційні органи схиляються до думки, що згадані в Положенні № 637 відокремлені підрозділи мають відповідати ознакам, зазначеним у ст. 64 ГКУ (див. листи НБУ від 22.11.06 р. № 11-115/4301-12445, від 05.12.07 р. № 11-113/4587-12584, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.14 р. у справі № 2704/12/9104*). Виходячи з цього відомості про відокремлений підрозділ мають бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб (ч. 1 ст. 28 Закону № 755)**. Якщо такі відомості не внесені, отже, перед нами невідокремлений підрозділ у розумінні Положення № 637.

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/37058125.

** Інші дії зі створення відокремленого підрозділу стосовно Положення № 637 ми розглядали у статті «Каса відокремленого підрозділу: як себе убезпечити» // «БТ», 2013, № 45, с.11.

Варіант 1. Припустимо, що ці відомості все-таки внесені (тобто торговельна точка є відокремленим підрозділом). Тоді для відокремленого підрозділу має бути встановлено ліміт каси (див. п. 5.2 Положення № 637, листи НБУ від 22.11.06 р. № 11-115/4301-12445 і від 04.10.07 р. № 11-115/3693-10119). При цьому встановлюється один ліміт на відокремлений підрозділ незалежно від кількості РРО, що використовуються, і доводиться до відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.

Оскільки в цьому випадку йдеться про створення нового підрозділу та первісне встановлення ліміту каси, ми вважаємо, що до такої ситуації застосовні норми п. 5.2 Положення № 637 щодо прогнозного ліміту.

Таким чином, підприємство має право встановити прогнозний ліміт каси на новий відокремлений підрозділ (з урахуванням суми загальної виручки, що надходитиме через усі РРО), а після закінчення перших трьох місяців роботи його потрібно буде переглянути за фактичними показниками.

Варіант 2. Якщо торговельна точка все-таки не має статусу відокремленого підрозділу, то порядок розрахунок ліміту залежатиме від відповіді на друге запитання.

Запитання 2. Чи було раніше встановлено ліміт каси? Як зазначається в запитанні, підприємство раніше займалося роздрібною торгівлею, тому цілком можливо, що ліміт уже було встановлено.

Відповідно до п. 5.11 Положення № 637 установлений ліміт каси може переглядатися, зокрема, при змінах у надходженнях/витрачаннях готівки.

Важлива деталь: підприємство має право, але не зобов’язане переглядати ліміт каси в ситуації, коли обсяги готівкової виручки зменшилися або навіть впали «до нуля». Це підтвердив і Нацбанк (див. листи від 19.05.06 р. № 11-113/1903-5427, від 01.12.09 р. № 11-113/5438-22292). Тому якщо підприємство мало затверджений ліміт і його сума перевищила 170 грн., воно може його використовувати й надалі.

Якщо ж такий ліміт не був установлений або становить суму менше 170 грн., що не влаштовує підприємство, воно може його встановити (якщо він не був установлений) або переглянути (якщо вже був установлений). При цьому нормами щодо прогнозного ліміту скористатися не вдасться, оскільки жодній з умов п. 5.2 Положення № 637 підприємство із запитання не відповідає.

Таким чином, перегляд ліміту здійснюємо в загальному порядку (деталі знайдете у «БТ», 2014, № 9, с. 37). Зрозуміло, що в розглянутому випадку готівкових надходжень та витрачань, вочевидь, не було. Вирішити «лімітну» проблему тут можна за допомогою норм п. 5.4 Положення № 637, які передбачають, що підприємства, в яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю або не перевищує 10 нмдг (170 грн.), можуть установлювати ліміт каси в розмірі, який перевищує обчислений середньоденний показник, але не більше 10 нмдг (170 грн.). Тож у цьому випадку ліміт можна встановити в розмірі 170 грн.

Ліміт каси обов’язковий для відокремленого підрозділу

Чи може відокремлений підрозділ не вести касову книгу? Якщо так, то чи можна не затверджувати ліміт каси на відокремлений підрозділ?

Ми вважаємо, що ліміт каси на відокремлений підрозділ установити в будь-якому випадку необхідно, інакше він дорівнюватиме нулю. Пояснимо чому.

За загальним правилом п. 4.2 Положення № 637 у відокремленому підрозділі ведеться касова книга. Мають право не вести касову книгу відокремлені підрозділи, які*:

• здійснюють готівкові роз­рахунки із застосуванням РРО або РК з веденням КОРО, та

• не здійснюють операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

* Це було підтверджено, зокрема, у листах НБУ від 09.08.10 р. № 11-110/4073-13707, від 07.10.10 р. № 11-113/4995-17406, від 30.04.13 р. № 11-117/1518/5387.

Проте стосовно касової книги на відокремленому підрозділі можна виділити дві ситуації.

Варіант 1. Виручка з відокремленого підрозділу здається до каси підприємства. У цьому випадку виручка прибуткується в касовій книзі головного підприємства. Відповідно, касова книга на відокремленому підрозділі дійсно не потрібна.

Варіант 2. Виручка з відокремленого підрозділу відразу здається до банку. Те, що цей ва­ріант можливий, прямо випливає із п. 2.8 Положення № 637.

Але! Необхідно звернути увагу на те, що виручку відокремленого підрозділу в цьому випадку не буде відображено в касовій книзі підприємства. Адже жодних підстав для цього немає — гроші до «головної» каси не надходили. Підтверджують це й офіційні органи (див. п. 4.3 Методрекомендацій № 210, лист НБУ від 30.04.13 р. № 11-117/1518/5387 // «БТ», 2013, № 31, с. 3).

Водночас під оприбуткуванням готівки розуміють проведення підприємствами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, КОРО (п. 1.2 Положення № 637).

Зауважимо, що згідно з п. 2.6 Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО. Тим часом офіційні органи сьогодні мають на увазі під оприбуткуванням саме сукупність операцій з відображення готівки в КОРО та касовій книзі (див., зокрема, лист НБУ від 16.04.10 р. № 11-110/2010-6116, постанови ВАСУ від 08.04.13 р. № К-60174/09**, від 11.02.14 р. № К-36195/10***).

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/30569217

*** http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37116138

При цьому в листі НБУ від 30.04.13 р. № 11-117/1518/5387 було зазначено таке: «На нашу думку, якщо юридична особа знаходиться на значній відстані (в іншому населеному пункті) від відокремленого підрозділу, який використовує під час роз­рахунків РРО, ведення касової книги таким підрозділом вирішується юридичною особою з ураху­ванням вимог щодо забезпечення оприбуткування готівки, визначених цим Положенням». Отже, фактично Нацбанк приписав у цьому випадку дотримуватися згаданих норм про оприбуткування готівки, що передбачають необхідність оприбуткування готівки в касовій книзі.

Важливо: відсутність запису в касовій книзі може бути розцінено як неоприбуткування виручки з накладенням штрафу в п’ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми згідно зі ст. 1 Указу № 436/95. Причому такі випадки на практиці траплялися (див. постанови Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.13 р. у справі № 815/1559/13-а*, Він­ницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.13 р. у справі № 822/1138/13-а**).

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/30918849

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/32512879

Наша порада: щоб уникнути конфліктних ситуацій, у цьому випадку варто завести у відокремленому підрозділі касову книгу.

Щодо ліміту каси в п. 5.2 Положення № 637 із цього приводу безальтернативно вказується, що для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі. Отже, розрахунок ліміту «не прив’язаний» до наявності касової книги у відокремленому підрозділі та встановлюється в будь-якому випадку.

На нашу думку, підприємство робить усе правильно, хоча є деякі нюанси. Розберемося з ними докладніше.

1. Дотримання ліміту. Відповідно до п. 5.9 Положення № 637 готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючого банку не пізніше наступного робочого дня банку чи були видані для використання підприємством відповідно до законодавства на наступний день дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства. На це звертають увагу і податківці (див. консультацію в розділі 109.15 ЗІР Міндоходів).

Тому в разі перевищення ліміту каси підприємство зобов’язане наступного дня або здати понадлімітну готівку до банку, або використати її на підприємстві (видати в підзвіт, на зарплату тощо).

2. Оприбуткування готівки. Підприємство діє правильно, виконуючи Z-звіти РРО наприкінці зміни. Адже згідно з п. 4 розд. ІІІ Порядку № 417 підприємства зобов’язані наприкінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Крім того, підприємства повинні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яку зазначено в денному звіті РРО.

Важливо: на практиці траплялися випадки, коли дії з роздрукування Z-звіту РРО на наступний день кваліфікувалися як неоприбуткування готівки. Тож за такі дії застосовувалася не тільки санкція з ч. 1 ст. 17 Закону про РРО, а і штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки за ст. 1 Указу № 436/95 (див. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.14 р. у справі № 804/112/14***).

***http://reyestr.court.gov.ua/Review/37641788

Наша порада: щоб уникнути таких неприємностей, необхідно відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку № 417 після виконання Z-звіту операцією «службове внесення» внес­ти ту суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Зверніть увагу: унести гроші самостійно до центральної каси (сейфа) підприємства касир-продавець не може, оскільки ця операція передбачає оформлення ПКО. Якщо ж гроші перебуватимуть у центральній касі без виписування ПКО, то можна говорити про неоприбуткування готівки (невідповідність сум, зазначених у касовій книзі, фактичним сумам готівки в центральній касі).

У Положенні № 637 не застережено специфіку оприбуткування готівки в ситуації, коли з об’єктивних причин її не може бути здано до каси того ж дня невідокремленим структурним підрозділом (відповідні «послаблювальні» норми в п. 4.3 Положення № 637 передбачені тільки для відокремлених підрозділів).

У зв’язку з цим на практиці виникають конфліктні ситуації з контролюючими органами, які часто вбачають порушення в такому «запізнілому» оприбуткуванні готівки (на наступний день) і нараховують штрафи за неоприбуткування готівки.

Важливо. У судових інстанціях підприємствам удається відстояти свою правоту (див. ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.14 р. у справі № 9104/178120/12*, Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.02.14 р. у справі № 801/7837/13-а**, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.14 р. у справі № 801/11181/13-а***).

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/37938303

** http://reyestr.court.gov.ua/Review/37076351

*** http://reyestr.court.gov.ua/Review/37289317

У цілому ж з урахуванням ситуації, що склалася, украй бажано отримати індивідуальну податкову консультацію з цього приводу, яка «зніме» всі можливі запитання в перевіряючих. І ще слід розробити внутрішні документи, в яких застерігається специфіка здавання готівки з каси-РРО до центральної каси.

Висновки

• Відокремлений підрозділ має відповідати ознакам зі ст. 64 ГКУ. Зокрема, відомості про нього мають бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

• Для нового відокремленого підрозділу може бути встановлено прогнозний ліміт каси, який після закінчення трьох місяців має бути переглянуто виходячи з фактичних показників.

• Якщо касових операцій за попередні місяці не було, то підприємство може встановити ліміт каси в розмірі 170 грн.

• Розрахунок ліміту «не прив’язаний» до наявності касової книги у відокремленому підрозділі та встановлюється незалежно від того, чи ведеться в ньому касова книга.

• Якщо відокремлений підрозділ здає виручку до банку, йому бажано мати касову книгу.

• Офіційні органи мають на увазі під оприбуткуванням готівки сукупність операцій з відображення готівки в КОРО та в касовій книзі.

• У випадку перевищення ліміту каси підприємство зобов’язане наступного дня або здати понадлімітну готівку до банку, або використати її на підприємстві.

• Готівку в невідокремленому структурному підрозділі може бути оприбутковано в центральній касі на наступний день, якщо години роботи не збігаються. При цьому після виконання Z-звіту наприкінці зміни операцією «службове внесення» слід унести ту суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків (у РРО).

• Підприємству необхідно розробити внутрішні документи з викладенням у них порядку здавання готівки з каси-РРО до центральної каси.

Документи і скорочення статті

Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV.

Указ № 436/95 — Указ Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.

Порядок № 417 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 р. № 417.

Методрекомендації № 210 — Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджені наказом ДПАУ від 23.04.09 р. № 210.

КОРО — Книга обліку розрахункових операцій.

Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

ПКО — прибутковий касовий ордер.

РК — розрахункові квитанції.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.