Теми статей
Обрати теми

«Валютне»: розрахунок курсових різниць на новий лад і збір до ПФУ

Редакція БТ
Стаття

«Валютне»: розрахунок курсових різниць на новий лад і збір до ПФУ

Нові правила визначення офіційного курсу Нацбанку вплинули на процедуру розрахунку курсових різниць. Додав облікового клопоту й «вийнятий із забутої валізи» пенсійний збір з операцій купівлі валюти.

Як вести облік за новими правилами, ви зможете дізнатися з нашої статті.

Влада КАРПОВА, податковий експерт, канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Офіційний курс — що змінилося

Що сталося? НБУ вніс правки до свого «курсового» Положення № 496.

За оновленими нормами абз. «а» п. 3 Положення № 496 з 04.04.14 р. офіційний курс гривні до долара США вже розраховується як середньозважений курс продавців та покупців, що склався на поточний робочий день на міжбанку (на міжбанківському валютному ринку України, далі — МВРУ). При цьому в п. 9 Положення № 496 зазначено, що офіційний курс гривні до іноземних валют діє з часу його встановлення.

Ці норми Нацбанк «презентував» у своєму листі від 03.04.14 р. № 19-012/14290*. У ньому, серед іншого, було уточнено, що офіційний курс гривні до іноземних валют установлюватиметься Нацбанком після 12:00 та діятиме з часу його встановлення.

* Див. «БТ», 2014, № 15, с. 8.

Таким чином, протягом одного дня фактично діють два офіційні курси НБУ:

до встановлення нового курсу застосовується курс на попередню дату;

після встановлення нового курсу (встановлюється після 12:00) діє новий курс, установлений на поточну дату.

Як же ці норми використовувати на практиці?

Тут маємо роз’яснювальне інтернет-послання від Міндоходів**, яке зауважило, що при визначенні податкових зобов’язань(!) за податками та зборами (у тому числі митними платежами) протягом усього дня застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Нацбанком України, що діє на 00 год 00 хв відповідного календарного дня.

** http://minrd.gov.ua/media-tsentr/novini/142244.html.

Важливо! Отже, при визначенні податкових зобов’язань новий курс НБУ починає застосовуватися тільки з 00 год 00 хв наступного календарного дня. Тож діє умовне правило «весь день сьогодні застосовується курс, установлений учора».

Такі правила незабаром будуть закріплені у ст. 391 ПКУ та використовуватимуться при обчисленні митних платежів, а також ПДВ та акцизного податку, що справлятимуться при ввезенні товарів (див. с. 8 цього номера).

А от стосовно розрахунку курсових різниць з податку на прибуток питання залишається відкритим.

Ми вважаємо: саме за такими правилами можна визначати курс НБУ і для цілей обчислення курсових різниць. Оскільки курсові різниці впливають на податкові зобов’язання з податку на прибуток, то до зазначених операцій, у принципі, також застосовна наведена вище консультація Міндоходів.

Крім того, згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюті здійснюється відповідно до П(С)БО.

А за нормами п. 5 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом пере­рахунку суми в інвалюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Отже, у бухобліку передбачається, що курсові різниці обчислюють за одним валютним курсом — що діє на дату операції. І оскільки в першій половині дня діє «нічний» курс, його, на нашу думку, і потрібно використовувати при розрахунку курсових різниць.

Важливий момент: за новими правилами для розрахунку курсових різниць, на нашу думку, потрібно використовувати офіційний курс НБУ, що діє в першій половині дня, тобто офіційний курс НБУ на попередню дату.

 

Збір до Пенсійного фонду з купівлі валюти: як відобразити в обліку

Ви вже знаєте, що парламентарі вирішили дістати із «забутої валізи» валютний збір ПФУ. Так, з 01.04.14 р. відповідно до змін, унесених до Закону № 400/97, з операцій купівлі іноземної валюти в безготівковій та/або готівковій формі справляється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,5 % від суми операції з придбання інвалюти (подробиці — у «БТ», 2014, № 15, с. 8, 41).

Перші коментарі Нацбанк надав у своєму листі від 04.04.14 р. № 29-113/14630.

Зокрема, щодо купівлі безготівкової валюти банки вимагають від клієнтів у заяві на купівлю іноземної валюти вказати на те, що клієнт доручає банку перерахувати дов ПФУ суму збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 0,5 % від суми у гривнях, яку витрачено на купівлю іноземної валюти (без урахування комісійної винагороди за цією операцією).

Відповідно до ст. 1 Закону № 400/97 звіт про нарахування (утримання) і сплату збору до ПФУ при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти юридичними та фізичними особами в безготівковій та/або готівковій формі до ПФУ подають банки (фінансові установи).

Важливо! Юридичні особи та ФОП — покупці валюти звіт до ПФУ щодо таких операцій не подають.

У бухгалтерському обліку витрати на сплату «валютного» збору до ПФУ відображають у складі адміністративних витрат (п.18 П(С)БО 16 «Витрати»). Зобов’язання зі сплати збору показують на субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» (проводки див. на с. 23).

У податковому обліку сплачений до ПФУ збір включають до інших витрат операційної діяльності (абз. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ) та відображають у рядку 06.4.15 додатка ІВ до ряд. 06.4 декларації.

 

Курсові різниці: основні правила

У податковому обліку курсові різниці визначають відповідно до П(С)БО (п.п. 153.1.3 ПКУ), тому розглянемо «бухоблікові» правила.

Згідно з п. 4 П(С)БО 21 курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Валютний курс — установлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Важливий момент: при обчисленні курсових різниць використовується тільки офіційний курс НБУ. Як вище вже зазначалося, за правилами, що діють на сьогодні, для цієї мети використовуємо курс НБУ, установлений на попередній день (тобто той, що діє до того моменту поточного дня, коли буде встановлено новий курс).

Нагадаємо, що курсові різниці нараховують лише за монетарними статтями (пп. 7, 8 П(С)БО 21). До них відносять статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошових коштів чи їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21).

Слід ураховувати: деякі немонетарні статті балансу можуть згодом отримати статус монетарних. Приклад: повернення перерахованої чи отриманої передоплати в інвалюті за домовленістю з контрагентом*, повернення авансу, виданого на закордонне відрядження. За такими статтями теж нараховують курсові різниці за весь час існування заборгованості.

* На практиці траплялися ситуації, коли платник податків не нараховував курсові різниці стосовно поверненої контрагенту передоплаті, що суди визнавали неправомірним (див., зокрема, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.13 р. у справі № 804/109/13-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/36332106)).

Курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті визначають (п. 8 П(С)БО 21) на дату:

• здійснення господарської операції (у межах її обсягу) та

• на дату балансу.

Важлива деталь: баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року). Причому квартальний баланс мають право не складати тільки юридичні особи — «нульовики» (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). Усі інші особи зобов’язані складати квартальний баланс. Це стосується й суб’єктів мікропідприємництва, які не подають баланс офіційним органам (п. 2 Порядку № 419).

Відповідно, усі особи, за винятком «нульовиків», розраховують у бухгалтерському обліку курсові різниці щокварталу.

Увага. У податковому обліку, на думку податкових органів, підприємства, що подають лише річну податкову декларацію з податку на прибуток, розраховують курсові різниці на дату здійснення операції та на дату закінчення звітного року (див. консультацію в підкатегорії 102.06.03 ЗІР Міндоходів). Тому визначати курсові різниці поквартально не обов’язково.

Водночас, з урахуванням норм п.п. 153.1.3 ПКУ, в яких міститься посилання на бухоблікові правила, на нашу думку, не буде помилкою, якщо й «річні» платники в податковому обліку визначатимуть курсові різниці поквартально.

Контролери відзначають, що в податковому обліку курсові різниці розраховують і за тими статтями, які в податковому обліку не показують (див. відповідь на запитання 5 в УПК № 574, консультацію в підкатегорії 102.13 ЗІР Міндоходів).

Зокрема, серед таких статей згадувалася заборгованість за кредитом і процентами, якщо кредитні кошти використовуються не в межах господарської діяльності.

Проте із судової практики випливає, що податківці діють вибірково, і за результатами перевірок податківці можуть виключити з витрат курсові різниці, нараховані на заборгованість за іноземним кредитом (див., наприклад, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.13 р. у справі № 826/7834/13-а (http://reyestr.court.gov.ua/Review/36256060)).

З урахуванням викладеного варто отримати з питання обчислення курсових різниць у спірних ситуаціях індивідуальну податкову консультацію на підставі ст. 52 ПКУ.

Майте на увазі: за деякими статтями податківці приписують обчислювати курсові різниці в особ­ливому порядку. Зокрема, на думку контролерів:

• комісіонер (повірений, агент) не відображає в податковому обліку курсові різниці, пов’язані з виконанням договору комісії. Їх показує у своєму обліку комітент, довіритель (консультація в підкатегорії 102.13 ЗІР Міндоходів);

юридична особа — платник єдиного податку включає до бази обкладення єдиним податком додатні курсові різниці та не відображає в податковому обліку від’ємні курсові різниці (консультації в підкатегорії 108.04 ЗІР Міндоходів; докладніше у «БТ», 2014, № 14, с. 40 ).

Порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць залежить від статті, за якою їх розраховують (табл. 1):

 

Таблиця 1. Порядок відображення курсових різниць у бухгалтерському обліку

Стаття, за якою визначають курсові різниці

Субрахунок, на якому відображають курсові різниці

1. Статті операційної діяльності

Субрахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці»; субрахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці»

2. Статті інвестиційної та фінансової діяльності

Субрахунок 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»; субрахунок 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»

3. Статті, що відображаються у складі власного капіталу та визнаються в іншому сукупному доході(1)

Субрахунок 423 «Накопичені курсові різниці»

4. Статті зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу(2)

Субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»

(1) До таких статей відносять, зокрема, курсові різниці, що виникають стосовно дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками з господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується в найближчій перспективі (п. 9 П(С)БО 21). (2) Це випливає з п. 8 П(С)БО 21 і було підтверджене в листах МФУ від 05.12.13 р. № 31-08310-06-10/29025, від 19.11.13 р. № 31-08410-07-16/33606.

 

У податковому обліку всі курсові різниці (незалежно від того, до якої діяльності вони належать), показують так:

• додатні курсові різниці (дохід) — у ряд. 03.19 «Позитивне значення курсових різниць» додатка ІД до ряд. 03 Податкової декларації;

• від’ємні різниці (витрати) — у ряд. 06.4.12 «Від’ємне значення курсових різниць згідно з пунктом 153.1 статті 153 розділу ІІІ Податкового кодексу України» додатка ІВ до ряд. 06.4 Податкової декларації.

Приклад 1. Підприємство станом на 31.03.14 р. мало на валютному рахунку $10000. Курс НБУ на цю дату склав 10,9546 грн. за $1. Станом на 04.04.14 р. підприємство отримало товар від нерезидента на суму $7000; 08.04.14 р. —перерахувало за експортним контрактом $7000. Курс НБУ на 03.04.14 р. склав 11,2416 грн. за $1, на 07.04.14 р. — 11,650969 грн. за $1. У бухгалтерському та податковому обліку підприємство перераховує курсові різниці поквартально. При цьому використовується курс НБУ, установлений на попередню дату (що діє до того часу поточного дня, доки не буде встановлено новий).

 

Таблиця 2. Відображення в податковому та бухгалтерському обліку курсових різниць по валюті

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

31.03.14

Відображено балансову вартість валюти

312

109546

04.04.14

Отримано товари від постачальника(1)

281

632

$7000

78691,2

08.04.14

Оплачено товари постачальнику

632

312

$7000

81556,78

08.04.14

Відображено курсові різниці щодо заборгованості (11,650969 -11,2416) х $7000

945

632

2865,58

2865,58
(ряд. 06.4.12 додатка ІВ)

08.04.14

Відображено курсові різниці щодо валюти (11,650969 -10,9546) х $7000

312

714

4874,58

4874,58
(ряд. 03.19 додатка ІД)

(1) Кореспонденції зі сплати митних платежів для спрощення не наводяться. Докладно порядок обліку імпортних операцій ми розглядали у статті «Імпорт товарів: на «облікових поличках» // «БТ», 2014, № 8, с. 27.

 

Купівля інвалюти: відображаємо в обліку

Фінансовий результат від операції придбання іноземної валюти виходячи з п. 5 П(С)БО 21 слід обчислювати на дату зарахування валюти на поточний рахунок підприємства (відображення валюти у складі активів).

Схематичний розрахунок фінансового результату має такий вигляд:

МВРУ - КНБУ) х Од > 0 → витрати;

МВРУ - КНБУ) х Од < 0 → доходи.

де КМВРУ — курс МВРУ, за яким придбавалася інвалюта;

КНБУ — курс НБУ на дату зарахування інвалюти на поточний рахунок в іноземній валюті (що діє до того часу поточного дня, доки не буде встановлено новий курс);

Од — кількість одиниць придбаної інвалюти.

Аналогічно розраховують фінрезультат і в податковому обліку (п.п. 153.1.4 ПКУ, відповіді на запитання 1, 2 в УПК № 574).

Приклад 2. Підприємство перерахувало 07.04.14 р. 62000 грн. на придбання $5000. Валюту було придбано 09.04.14 р. за курсом МВРУ 12,15 грн. за $1 та зараховано 10.04.14 р. на поточний рахунок підприємства в іноземній валюті. Курс НБУ станом на 09.04.14 р. (точніше, установлений 09.04.14 р.) склав 11,878416 грн. за $1.

 

Таблиця 3. Відображення в податковому та бухгалтерському обліку операцій з купівлі іноземної валюти

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

07.04.14

Перераховано банку гривні для купівлі іноземної валюти

333

311

62000

10.04.14

Оприбутковано валюту за курсом НБУ ($5000 х 11,878416)

312

333

$5000

59392,08

10.04.14

Відображено різницю між курсом придбання валюти на МВРУ та курсі НБУ: (12,15 -11,878416) х х $5000

942

333

1357,92

1357,92

(ряд. 06.4.39 додатка ІВ)

10.04.14

Списано на витрати вартість послуг банку

92

333

303,75

303,75

(ряд. 06.1 декларації)

10.04.14

Утримано збір до ПФУ

642

333

303,75

10.04.14

Включено збір до ПФУ до витрат

92

642

303,75

303,75
(ряд. 06.4.15 додатка ІВ)

10.04.14

Залишок невикористаних коштів повернено на поточний рахунок у національній валюті

311

333

642,5

 

Продаж іноземної валюти: облікові правила

Розрахунок фінансових результатів від продажу валюти в бухгалтерському обліку схематично можна відобразити так:

ДохМВРУ - КНБУ х Од > 0 → доходи;

ДохМВРУ - КНБУ х Од < 0 → витрати,

де ДохМВРУ — сума гривень, отримана від продажу валюти на МВРУ (за курсом МВРУ);

КНБУ — курс НБУ на дату операції продажу інвалюти (установлений «вчора», що діє до того часу поточного дня, доки не буде встановлено новий курс).

У податковому обліку результати від продажу інвалюти розраховують за тими самими правилами (п.п. 153.1.4 ПКУ, відповідь на запитання 3 в УПК № 574).

Приклад 3. Банк продав 10.04.14 р. $10000 підприємству за курсом 13,2 грн. за $1. Курс НБУ на 09.04.14 р. склав 11,878416 грн. за $1, на 31.03.14 р. — 10,9546 грн. за $1.

 

Таблиця 4. Відображення в податковому та бухгалтерському обліку операцій з продажу іноземної валюти

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

31.03.14

Відображено балансову вартість валюти на початок звітного періоду

312

$10000

109546

10.04.14

Перераховано валюту для продажу

334

312

$10000

118784,16

10.04.14

Відображено курсові різниці від перерахунку валюти на дату проведення операції продажу:

(11,878416 - 10,9546) х $10000

312

714

9238,16

9238,16

(ряд. 03.19 додатка ІД)

10.04.14

Відображено дохід від продажу валюти (13,2 -11,878416) х $10000

334

711

13215,84

13215,84

(ряд. 03.30 додатка ІД)

10.04.14

Списано на витрати вартість послуг банку

92

334

660

660

(ряд. 06.1 декларації)

10.04.14

Надійшли кошти від продажу валюти

311

334

131340

 

Висновки

  • При обчисленні курсових різниць у бухгалтерському та податковому обліку використовують лише офіційний курс НБУ.

  • З урахуванням нових правил обчислення офіційного курсу НБУ для визначення курсових різниць можна використовувати курс НБУ, установлений на попередній день (тобто той, що діє до того часу поточного дня, доки не буде встановлено новий курс).

  • Зобов’язання зі сплати збору до ПФУ з операцій купівлі валюти в бухгалтерському обліку відображають на субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».

  • Витрати на сплату збору в ПФУ в бухобліку показують у складі адміністративних витрат, у податковому обліку — у складі інших витрат операційної діяльності.

  • Курсові різниці нараховують лише за монетарними статтями. При цьому в податковому обліку курсові різниці відображають і за тими статтями, які на податковий облік не впливають.

  • Усі особи, за винятком «нульовиків», розраховують у бухобліку курсові різниці щокварталу.

  • Порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць залежить від статті, за якою їх розраховують, у податковому — ні.

  • У податковому обліку, на думку податкових органів, підприємства, які подають лише річну декларацію з податку на прибуток, розраховують курсові різниці на дату здійснення операції та на дату закінчення звітного року.

  • Фінрезультат від операцій придбання та продажу іноземної валюти в податковому обліку визначають за тими самими правилами, що і в бухобліку.

Документи статті

Закон № 400/97 — Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР.

УПК № 574 Узагальнююча податкова консультація щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.12 р. № 574.

Положення № 496 — Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют і курсу банківських металів, затверджене постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 496.

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі