Нерезидент не поспішає з оплатою: як уникнути штрафних санкцій
Останні події в Україні викликають в іноземних контрагентів неоднозначну реакцію. Хтось починає сумніватися в доцільності подальших стосунків, хтось просто «бере паузу» до нормалізації ситуації.
Нашим же підприємцям слід бути дуже пильними, зокрема, стежити за своєчасністю розрахунків!
Адже несвоєчасне отримання валютної виручки чи оплачених вами товарів може загрожувати досить серйозними штрафами. Їх розмір може сягнути суми неповернутої виручки чи вартості не отриманих товарів.
Якщо нерезидент не може розрахуватися з вами, а скорочений 90-денний строк закінчується, потрібно терміново вживати якихось заходів, для того щоб уникнути штрафних санкцій або хоча б мінімізувати їх розмір.
Про те, які саме дії вам допоможуть, ми сьогодні розповімо.
Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua
Строки ЗЕД-розрахунків
«Класичні» строки розрахунків за ЗЕД-договорами встановлені у ст. 1 та 2 Закону № 185:
• при експорті виручка має надійти не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення;
• при імпорті відстрочення поставки не може перевищувати 180 календарних днів із моменту здійснення авансового платежу.
Однак Нацбанку надано право тимчасово скорочувати такі строки. Зараз орієнтуємось на скорочені вдвічі строки — 90 днів (для обох зазначених вище випадків), які встановлені постановою № 453 («БТ», 2013, № 47, с. 5), що діятиме до 17.05.14 р.
Для товарів, які імпортуються за бартерним договором, теж установлено строки ввезення — не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення МД на експорт товарів, що фактично експортовані за бартерним договором (ст. 2 Закону № 351). Нацбанк не має повноважень щодо скорочення строку розрахунків за бартерними ЗЕД-договорами.
Контролюють дотримання таких строків уповноважені органи:
• банки щодо імпортних/експортних операцій із грошовими розрахунками;
• митні органи щодо імпорту товарів за бартерними договорами;
• податкові органи щодо імпорту робіт і послуг згідно з бартерними договорами.
Для того щоб зняти ЗЕД-операцію з контролю, потрібно надати контролеру документ, який підтвердить її завершення (див. таблицю).
Підстави для зняття ЗЕД-операції з контролю
| Операція | Підстава для зняття операції з контролю | Коментар |
| 1 | 2 | 3 |
| Експорт | Зарахування виручки на поточний рахунок резидента. (п. 2.3 Інструкції № 136) | Зверніть увагу! Перебіг строку розрахунків припиняється в момент зарахування виручки саме на поточний рахунок. Звісно, в умовах обов’язкового продажу половини валютної логічніше було б орієнтуватись на дату надходження валюти на розподільний рахунок. Адже саме з такого моменту тепер потрібно розраховувати курсові різниці («БТ», 2013, № 12, с. 43, 2014, № 16, с. 20; № 11, с. 16; № 9, с. 31; № 8, с. 27). Однак в Інструкції № 136 вказано на момент зарахування валюти на поточний рахунок |
| Імпорт | 1. Пред’явлення МД, якщо при ввезенні таких товарів чинним законодавством передбачене складання МД(1). 2. Пред’явлення іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом постачання продукції, виконання робіт, надання послуг, якщо оформлення МД на такі товари не передбачене чинним законодавством. (п.п. 3.3 Інструкції № 136) | Досить часто податківці наполягають на тому, що товар вважається імпортованим лише з моменту завершення процедур митного оформлення (лист ДПАУ від 03.04.09 р. № 6951/7/10-1017/1044). Тому нараховують пеню до моменту остаточного оформлення МД. Однак ВАдСУ в листі від 20.07.10 р. № 1112/11/13-10 зазначив, що моментом, з якого товари є імпортованими в Україну, є момент перетину такими товарами митного кордону України незалежно від їх подальшого митного оформлення. Саме такий підхід можна вважати справедливим і таким, що відповідає чинному законодавству України. Це підтверджує судова практика (наприклад, постанова ВАдСУ від 17.03.14 р. № К/9991/5519/11) |
| Бартер | 1. Ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України. Датою такої операції вважається дата митного оформлення товарів (дата оформлення МД). 2. Підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг (п. 1 ст. 2 Закону № 351) | Обережно! Резиденти, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом 5 робочих днів з дня підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити: • митницю (якщо імпортуються/експортуються товари); • податкову інспекцію (якщо імпортуються/експортуються роботи чи послуги). За неподання такої інформації нараховується пеня у розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення (п. 4 ст. 2 Закону № 351) |
| (1) У п.п. 3.3 Інструкції № 136 наведено перелік старих типів МД, які мають підтвердити факт імпорту: IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або зруйнування». Хоча зараз застосовують дещо інше кодування типів МД (згідно з новим Класифікатором № 1011), головне, щоб митний режим імпорту відповідав по суті митному режиму, вказаному в п.п. 3.3 Інструкції № 136. | ||
Відповідальність
Порушення 90-денного строку загрожує резиденту пенею за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми не одержаної виручки чи вартості недоотриманих товарів. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розмір заборгованості (ст. 4 Закону № 185, п. 1. ст. 3 Закону № 351).
За порушення валютного законодавства до суб’єктів ЗЕД можуть бути застосовані ще і спеціальні санкції, передбачені ст. 37 Закону про ЗЕД у вигляді індивідуального режиму ліцензування або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Крім того, за умисне ухилення службових осіб підприємств або підприємців від своєчасного повернення в Україну валютної виручки передбачена адміністративна відповідальність — адмінштраф (ст. 1621 КУпАП):
• за перше порушення — від 10,2 тис. грн. до 17 тис. грн.;
• за повторне протягом року порушення або умисне ухилення від повернення валютної виручки у великих розмірах (більше 17 тис. грн.) — від 17 тис. грн. до 51 тис. грн.;
• якщо сума неповернутої валютної виручки перевищить 51 тис. грн. — від 51 тис. грн. до 85 тис. грн.
Як бачите, за порушення строків розрахунків за ЗЕД-договорами передбачена досить серйозна відповідальність. Тому варто заздалегідь вжити заходів, щоб такі строки не порушувались, а у випадку, коли цього уникнути не можна, потрібно шукати інші шляхи виходу із ситуації.
Взаємозалік
Банк може зняти з контролю експортну чи імпортну операцію, якщо зобов’язання нерезидента буде припинене шляхом заліку зустрічних вимог (п. 1.10 Інструкції № 136). Для цього потрібно надати банку належним чином оформлені документи про такий взаємозалік. При цьому мають виконуватися такі умови:
• вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
• вимоги однорідні;
• строк виконання за зустрічними вимогами настав, або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
• між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо.
Приклад. За контрактом № 1 нерезидент повинен сплатити $10000 за експортовані товари. 90-денний строк розрахунків закінчується, а нерезидент не має можливості перерахувати валютну виручку.
Ви можете укласти з нерезидентом контракт № 2, відповідно до якого нерезидент поставить товари на суму $10000. Потім ви проведете залік взаємних однорідних вимог за обома контрактами.
Звісно, валюту ви не отримаєте, але ви уникнете штрафних санкцій.
Увага! Досить категорично проти взаємоліку свого часу висловлювався НБУ (лист від 24.05.13 р. № 28-312/1652/6131). Мовляв, залік зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка в результаті не надійде на рахунок клієнта) призведе до порушення вимоги про обов’язковий продаж валютних надходжень.
Водночас ми, як і раніше, вважаємо таку позицію НБУ неправомірною (деталі знайдете у «БТ», 2013, № 45, с. 5). Нас підтримує і Мінекономрозвитку в листі від 07.03.14 р. № 4122-03/7252-08.
Висновок Мінекономрозвитку
У ст. 6 Закону № 185 передбачена можливість продовження строків розрахунків за такими договорами:
• виробничої кооперації;
• консигнації (ЗЕД-аналог договору комісії);
• комплексного будівництва;
• тендерної поставки;
• гарантійного обслуговування;
• поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Конкретний перелік операцій, на які поширюється ця норма, затверджений у п. 2 Порядку № 1409.
Щоб отримати таку індульгенцію, резидент має надати до Мінекономрозвитку такі документи:
• лист-звернення, що містить дані про стан виконання ЗЕД-контракту на момент звернення. В ньому потрібно вказати суму заборгованості та обґрунтувати необхідність продовження встановленого строку на певний період;
• засвідчені в установленому порядку копії ЗЕД-контракту та документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції (платіжних банківських документів, довідок банків, МД, коносамента, актів приймання-передачі тощо).
Увага! Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів. Щоб уникнути нарахування пені, такі документи слід подавати до закінчення 90-денного строку.
Резидент має повідомити податкові органи за місцем реєстрації про таке звернення до Мінекономіки.
Раніше в аналогічному порядку можна було продовжити строк розрахунків і за бартерними ЗЕД-договорами. Однак 18.08.12 р. така норма була вилучена із Закону № 351.
Позов до суду
Можна призупинити перебіг строку розрахунків, якщо подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості з нерезидента. Таку можливість передбачено як за договорами, що передбачають розрахунки в іноземній валюті, так і за бартерними договорами (ст. 4 Закону № 185, п. 3 ст. 3 Закону № 351).
У ЗЕД-договорах обов’язково визначають умови та порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якою стороною залежно від предмета і характеру спору (п. 1.12 Положення № 201).
Такі спори можуть розглядатися, зокрема, судами України (ст. 75 — 77 Закону № 2709). Крім того, відповідно до ст. 38 Закону про ЗЕД за угодою сторін спору його може бути передано на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду, або Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, або до інших органів вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України чи якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Зверніть увагу. Підставою для призупинення нарахування пені є не сам факт подання заяви до відповідного суду, а факт прийняття позову до розгляду судом. На це звертав увагу ВАдСУ в листі від 17.03.09 р. № 359/13/13-09.
Також варто врахувати те, що рішення, яке ухвалює суд, може бути й не на користь позивача. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково чи про припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду обмежувальні строки буде поновлено і пеню за їх порушення доведеться сплатити за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було призупинено.
Отже, нарахування пені поновлюється з моменту призупинення і до моменту погашення нерезидентом суми заборгованості (або отримання товару).
Лише у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків розрахунків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.
Форс-мажор
Ще однією підставою для призупинення строків розрахунків за ЗЕД-договорами є виникненням форс-мажорних обставин (ст. 6 Закону № 185, п. 2. ст. 3 Закону № 351). При цьому перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
У п. 1.10 Положення № 201 передбачено, що обов’язковий розділ ЗЕД-договору (контракту) «Форс-мажорні обставини» має містити відомості про те, в яких випадках умови договору (контракту) може бути не виконано сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади тощо).
Офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин буде оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин. Він має бути оформлений на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відбиток печатки організації. В такому документі мають бути зазначені дати настання і закінчення дії непереборної сили.
Такий документ має бути легалізований у консульській установі України в державі, де відбулися обставини непереборної сили, або засвідчений у посольстві відповідної держави в Україні та легалізований у МЗС (лист ДПАУ від 07.08.09 р. № 19122/7/15-0517).
Зауважимо, що суб’єкти ЗЕД при складанні тексту договору (контракту) самостійно можуть застерегти свої підстави виникнення форс-мажорних обставин, використовуючи відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій. Це дозволено ст. 6 Закону про ЗЕД.
Висновки
-
До 17.05.14 р. діють скорочені строки розрахунків за ЗЕД-договорами — 90 днів.
-
Для бартерних ЗЕД-договорів, як і раніше, діє строк увезення імпортних товарів — 180 днів від дати експорту вітчизняних товарів.
-
За порушення строків розрахунків за ЗЕД-договорами передбачено нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми не одержаної виручки чи вартості недоотриманих товарів та вагомі адмінштрафи.
-
Щоб уникнути таких санкцій, можна провести залік однорідних взаємних вимог за різними договорами з нерезидентом.
-
Можна продовжити строки розрахунків на підставі висновку Мінекономрозвитку, але лише за деякими операціями (їх перелік знайдете у п. 2 Порядку № 1409).
-
Призупинити нарахування пені можна, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента.
- Перебіг строків розрахунків зупиняється на період дії форс-мажорних обставин. Їх наявність потрібно підтвердити довідкою Торгово-промислової палати України або уповноваженого органу іншої країни.
Документи і скорочення статті
Закон про ЗЕД — Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-XII.
Закон № 185 — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР.
Закон № 351 — Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.
Закон № 2709 — Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.05 р. № 2709-IV.
Порядок № 1409 — Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений постановою КМУ від 29.12.07 р. № 1409.
Постанова № 453 — постанова Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.11.13 р. № 453.
Положення № 201 — Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Мінекономіки від 06.09.01 р. № 201.
Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.99 р. № 136.
Класифікатор № 1011 — Класифікатор типів декларацій, затверджений наказом МФУ від 20.09.12 р. № 1011.
МД — митна декларація.
