Шпаргалка бухгалтера. Розрахунок коригування до ПН: «фаршируємо» без помилок

Назва поля/графи

Порядок заповнення

1

2

Шапка РК

«Паперова»

«Оригінал (видається покупцю)»

В оригіналі РК (складеному в паперовому вигляді) проставляємо відмітку «Х»

«Копія (залишається у продавця)»

На другому примірнику РК (який згодом залишиться у продавця) проставляємо «Х».

Зауважте! Після заповнення всіх реквізитів копію РК надсилаємо покупцеві, для того щоб він підписав цей примірник

Зверніть увагу! Порядок № 10 (на відміну від «старого» Порядку № 1379) вже не містить згадки про те, що РК складають у двох примірниках, оригінал залишається у покупця, а копія — у продавця. Однак п. 20 Порядку № 10 стверджує, що порядок складання, реєстрації, зберігання РК аналогічний порядку, передбаченому для ПН. А отже, все залишається по-старому.

«Електронна»

Для РК це комірка-«новачок».

Вносимо позначку «Х» до цього поля, якщо розрахунок складаємо в електронному вигляді.

Вибір форми РК (паперової чи електронної) залежить від бажання покупця (п. 2 Порядку № 10). Якщо ПН складено в електронному вигляді, то це не означає, що РК теж має бути електронним.

Не забудьте неодмінно зареєструвати всі електронні РК в ЄРПН. Сьогодні таку пряму вимогу містить п. 7 Порядку № 10

«Підлягає реєстрації в ЄРПН»

Ставимо відмітку «Х», якщо РК підлягає реєстрації в ЄРПН. А такі ситуації виникають, якщо:

• за допомогою цього розрахунку ви коригуєте ПН, уже зареєстровану в ЄРПН на підставі вимог п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (абз. 1 п. 3 Порядку № 1246).

Не є винятком і випадок, коли ви вносите зміни до ПН, виписаної одночасно на постачання підакцизних/імпортних товарів та непідакцизних/вітчизняних товарів (категорія 101.20 ЗІР Міндоходів);

• РК складено в електронній формі;

• у результаті коригування загальна сума ПДВ у ПН щодо постачання товарів/послуг перевищила реєстраційну межу — 10 тис. грн. (абз. 2 п. 3 Порядку № 1246).

Важливо! Якщо до складання РК ПН не потребувала реєстрації в ЄРПН, але згодом у зв’язку зі змінами така необхідність з’явилася, спочатку зареєструйте ПН, а потім — сам РК (абз. 3 п. 3 Порядку № 1246).

Видавати РК покупцеві можете ще до моменту його реєстрації в ЄРПН (таке правило діє з 01.07.12 р.; п. 201.10 ПКУ). А саму реєстрацію здійснюйте протягом 15 календарних днів, наступних за днем складання РК, згідно з Порядком № 1246.

У зв’язку з цими змінами й було проведено заміну колишнього формулювання поля «Включено до ЄРПН» на поле з назвою «Підлягає реєстрації в ЄРПН».

Вважаємо, що відмітку «Х» у цьому полі краще проставити не лише на оригіналі РК, який видається покупцеві, а й на копії РК, що залишається у продавця

На дату виписування РК, що підлягає реєстрації в ЄРПН, у підприємства змінилися реквізити. Заповнюємо РК новими даними та реєструємо в ЄРПН (категорія 101.20 ЗІР Міндоходів)

РК до ПН, виписаної до 01.01.12 р. на постачання підакцизних та/або імпортних товарів. Вимога про реєстрацію в ЄРПН таких ПН з’явилася тільки з 01.01.12 р. Якщо ви склали РК до однієї з цих ПН, то спочатку зареєструйте в ЄРПН саму ПН. А потім внесіть туди й сам розрахунок (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

«Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)»

Ситуації, коли всі примірники ПН (відповідно і РК до них) складаємо в паперовому вигляді та залишаємо у продавця, викладені в пп. 10 і 11 Порядку № 10.

У полі пишемо «Х» та вказуємо тип причини (від «01» до «14»):

01 — складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у випадку здійснення контрольованих операцій);

02 — постачання неплатнику податку;

03 — постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 — постачання в межах балансу для невиробничого використання;

05 — ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків;

06 — переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 — експортні постачання;

08 — постачання для операцій, що не є об’єктом обкладення ПДВ;

09 — постачання для операцій, звільнених від обкладення ПДВ;

10 — визначення при анулюванні реєстрації платника податку ПЗ за товарами/послугами, необоротними активами, суми ПДВ за якими були включені до складу ПК, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 — складена за щоденними підсумками операцій;

12 — складена на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін (у випадку здійснення контрольованих операцій);

13 — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 — складена покупцем (одержувачем) послуг від нерезидента.

В інших випадках у верхній лівій частині РК тип причини не вказуємо; нулі, прокреслення та інші знаки або символи — не проставляємо.

Докладніше про особливості заповнення цього реквізиту читайте у «БТ», 2014, № 14, с. 29

Зверніть увагу! Порядок № 10 говорить про оформлення РК, що залишаються у постачальника, виключно в паперовому вигляді (п. 10 Порядку № 10).

«РОЗРАХУНОК коригування кількісних і вартісних показників»

«(порядковий номер)»

Зверніть увагу! Поле видозмінено! Тепер порядковий номер РК складається з трьох частин, розділених знаком дробу, а не з двох, як у «старій» формі.

Загальний випадок. Порядковий номер РК вписуємо до клітинок першої частини поля (до знаків дробу).

При цьому він має (пп. 2 і 3 Порядку № 10):

• містити лише числа (літери чи інші символи неприпустимі);

• бути вирівняним за правим краєм.

Важливо! У незаповнених клітинках прокреслення, нулі чи інші знаки не проставляємо. Їх залишаємо порожніми.

Нагадаємо: порядковий номер присвоюємо відповідно до номера РК у Реєстрі виданих та отриманих ПН (п. 20 Порядку № 10). А от нумерація в такому Реєстрі вже залежить від вашого вибору: може або починатися з одиниці кожен податковий період (місяць/квартал), або бути наскрізною протягом року (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 708)

РК складає філія/структурний підрозділ, якому делеговано право виписування ПН.

Додатково до порядкового номера РК першої частини поля у третій секції (після знаків дробу) вписуємо числовий номер філії/структурного підрозділу.

Для цієї мети виділено 4 комірки. Відповідно, номер філії не повинен перевищувати 4-значне число (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів). Якщо знаків менше — номер вирівнюємо за правим краєм поля, а решту клітинок не заповнюємо (п. 3 Порядку № 10).

Нюанс. Якщо після виписування ПН до числового номера філії/структурного підрозділу головне підприємство внесло зміни, то надалі при складанні РК до такої ПН зазначаємо новий, присвоєний головним підприємством числовий номер (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

РК виписується самим платником ПДВ? Останні комірки залишаємо порожніми

Спецрежим. Якщо ви оформляєте РК до ПН, складеної за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, у другій частині порядкового номера розрахунку вкажіть код відповідної діяльності (між знаками дробу; п. 3 Порядки № 10):

2 — спецрежим у сфері сільського та лісового господарства і рибальства відповідно до ст. 209 ПКУ;

3 — сільгосппідприємства, що відповідають критеріям, визначеним ст. 209 ПКУ, але не обрали такий спецрежим та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах;

4 — переробні підприємства (п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Увага! Платники, які коригують дані про поставлені ліки, у цьому полі проставляють цифру «7» (лист Міндоходів від 04.04.14 р. № 7860/7/99-99-04-02-17 // «БТ», 2014, № 15, с. 4).

Ви не спецрежимник і не торгуєте ліками? Другу частину порядкового номера залишаєте порожньою

«(дата складання)»

Зазначаємо дату складання РК. На жаль, «коригувальна» ст. 192 ПКУ не містить прямої відповіді на запитання: «Коли ж точно виписувати РК?».

Вона тільки говорить про те, що продавець складає РК у період проведення перерахунку ПЗ, тобто в період, коли відбулася одна з подій, а саме:

• повернення товарів/послуг;

• повернення передоплати;

• зміна суми компенсації за товари/послуги (складання відповідного документа).

Але коли конкретно продавець має виписати РК — чи то на дату підписання додаткової угоди до договору, чи то безпосередньо в момент повернення — не зрозуміло.

Вирішити це питання нам допоможе п. 20 Порядку № 10. Згідно з ним порядок складання РК аналогічний порядку складання ПН. А це означає, що визначальною для нас при оформленні РК буде дата складання документа, який вплинув на суми ПЗ продавця (з урахуванням правила першої події).

Дату записуємо у форматі ДДММРРРР. Першим указуємо день місяця (дві цифри), далі — місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри).

Наприклад, це поле в РК від 7 квітня 2014 року матиме такий вигляд: «07042014».

Важливо! Крапки, коми та інші розділові знаки не ставимо (п. 3 Порядку № 10).

Повернення товару/передоплати. Вносимо дату повернення грошових коштів або повернення товарів — залежно від того, яка з цих подій була першою.

Нюанс. Якщо повернення товару/авансу здійснюється частинами, РК виписуємо на кожну дату повернення

Зміна суми компенсації товарів/послуг. РК складаємо на дату підписання додаткової угоди, якою погоджено нову ціну або уточнено кількість товарів. Адже саме цей момент і буде першою подією

«…до податкової накладної»

«(дата виписки)»

Переносимо дату складання з ПН, до якої оформляємо РК.

Дату записуємо у форматі ДДММРРРР. Першим зазначаємо день місяця (дві цифри), далі — місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри).

Наприклад, це поле до ПН від 7 квітня 2014 року матиме такий вигляд: «07042014».

Важливо! Крапки, коми та інші розділові знаки не ставимо (п. 3 Порядку № 10)

«(порядковий номер)»

Переносимо порядковий номер із ПН, до якої оформляємо РК.

Увага! Якщо ПН було складено ще за старою формою (з одним знаком дробу), то ознаку спецрежиму (перша клітинка після знаку дробу) потрібно записати в окремій комірці — це друга частина нового формату порядкового номера

«…за договором від…»

Загальний випадок.

Переносимо дату й номер договору з ПН, до якої оформляємо РК.

Дату записуємо в такій послідовності: ДДММРРРР. Отже, спочатку вписуємо день місяця (дві цифри), потім — місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри).

Наприклад, дата договору від 7 квітня 2014 року матиме такий вигляд: «07042014».

Важливо! Крапки, коми та інші розділові знаки в даті укладання договору не ставимо (п. 3 Порядку № 10).

У номері договору цифри вирівнюємо за правим краєм (п. 2 Порядку № 10)

Немає номера договору. Якщо договір укладено, але в ньому немає номера, у полі «№» прокреслення не ставимо (п. 14 Порядку № 10), залишаємо його порожнім

РК до підсумкової ПН за день. У полі «від» проставляємо дату продажу товару, надання послуги. Поле «№» залишаємо порожнім.

Нагадаємо, що податківці у своїх роз’ясненнях рекомендують не виписувати РК до підсумкових ПН, а загальну суму зобов’язань наприкінці дня виводити за мінусом повернень (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

Але! Є й винятки — наприклад, якщо сума повернень за день перевищить суму виручки від продажу товарів за цей день. У такому випадку нічого не залишається, як оформити РК до підсумкової ПН за той день, у якому було продано товар, що повертається

«Особа (платник податку) — продавець»

Загальний випадок. У цьому полі наводимо дані продавця (п.п. «в» п. 201.1 ПКУ):

• повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи;

• П. І. Б. фізичної особи, зареєстрованої платником ПДВ.

Зверніть увагу на два моменти:

1. РК заповнюємо державною мовою (п. 2 Порядку № 10). На думку податківців, це має бути саме українська мова (лист ДПСУ від 05.03.13 р. № 1284/К/15-3114).

2. Назва юридичної особи, написаної великими літерами, тотожна найменуванню юридичної особи, написаному великими та малими літерами, якщо ці літери повністю збігаються. Власне розмір літер на дійсність РК не впливає (лист Міндоходів від 29.04.13 р. № 1883/6/99-99-19-04-01-15, категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Наприклад, «ТОВ «КОНСТАЙЛ» = «ТОВ «Констайл»

РК виписує філія/структурний підрозділ, якому делеговано право виписування ПН. Філія, що має право виписувати ПН, уносить назву головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, та поруч зазначає своє найменування (п. 1 Порядку № 10)

Спільна діяльність. У цьому випадку особа, яка веде облік результатів спільної діяльності, в РК прописує найменування платника ПДВ, створеного згідно з договором про спільну діяльність (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

ФОП. Наводимо повністю свої П. І. Б. Прямо не заборонено застосовувати додаткові скорочення, такі як «ФОП» або «СПД-ФО». Але краще цього не робити!

РК до ПН, виписаної на отримання послуг від нерезидента (п. 22 Порядку № 10). Зазначаємо найменування постачальника таких послуг — нерезидента (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

У період перереєстрації. Якщо змінюємо назву (або П. І. Б. для випадку з ФОП) платника, тоді до того, як будуть унесені зміни до Реєстру платників ПДВ, наводимо одночасно його нове і старе найменування (П. І. Б.) (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів; п. 4.3 Положення № 26).

Нюанси перереєстрації ви знайдете у «БТ», 2014, № 9, с. 19

«Особа (платник податку) — покупець»

Загальний випадок. Наводимо повну або скорочену назву покупця товарів/послуг, зареєстрованого як платник ПДВ (назву юридичної особи, зазначену у статутних документах, або П. І. Б. фізичної особи). Див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець»

РК до ПН, виписаної неплатнику ПДВ. При коригуванні ПН, виписаної неплатнику ПДВ, а також підсумкової ПН у цьому полі вказуємо «Неплатник податку» (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

Повернення авансу/зміна ціни у ПН, виписаній на отримання послуг від нерезидента. Зазначаємо своє найменування

РК до експортної ПН. Указуємо «Неплатник податку» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Покупець — філія/структурний підрозділ, якому делеговано право виписування ПН. Окрім назви головного підприємства, вставляємо найменування філії/структурного підрозділу. Якщо останньому не делеговано право виписувати ПН — вписує тільки головне підприємство (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

РК до ПН, складеної в межах договору комісії. Вносимо найменування посередника (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«(індивідуальний податковий номер продавця)»

Загальний випадок. Проставляємо ІПН продавця.

Цифри вирівнюємо за правим краєм (п. 2 Порядку № 10).

До незаповнених клітинок прокреслення, нулі чи інші знаки не вносимо — вони мають бути порожніми (п. 3 Порядку № 10)

РК до ПН, виписаної на отримання послуг від нерезидента (п. 11 Порядку № 10). Самі виписуємо РК до такої ПН, а в полі відображаємо умовний ІПН — «300000000000».

Умовний ІПН «200000000000» використовуємо, якщо:

• такі послуги не призначені для використання в госпдіяльності;

• придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ (не територія України)

«(індивідуальний податковий номер покупця)»

Загальний випадок. Зазначається ІПН покупця, зазначений у витягу з Реєстру платників ПДВ або у Свідоцтві платника ПДВ, які, як і раніше, «беруться до уваги» (див. «(індивідуальний податковий номер продавця)»).

Докладніше про «проводжання» ПДВ-свідоцтв ви можете дізнатися зі статті «Життя без свідоцтва платника ПДВ: як це буде» // «БТ», 2014, № 2, с. 10.

Про фінальну крапку в цьому питанні — зі статті «Нове Положення про ПДВ-реєстрацію: «знайди 10 відмінностей» // «БТ», 2014, № 9, с. 12

РК до ПН, виписаної неплатникам ПДВ (уключаючи експорт і підсумкову ПН). Відображаємо умовний код «400000000000» (замість старого «нульового»!) (п. 11 Порядку № 10).

Саме такий ІПН зазначаємо і в Реєстрі виданих та отриманих ПН

Повернення авансу/зміни ціни в ПН, виписаній на отримання послуг від нерезидента. Вписуємо свій ІПН

Покупець — філія/структурний підрозділ. Наводиться ІПН головного підприємства — платника ПДВ (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

У період перереєстрації. Використовуємо свої старі дані до того, як будуть унесені зміни до Реєстру платників ПДВ

«Місцезнаходження (податкова адреса) продавця»

Загальний випадок. Податкову адресу вказуємо з урахуванням вимог ст. 45 ПКУ і ст. 29 і 93 ГКУ (п. 4 Порядку № 10), тобто наводиться адреса, зазначена в ЄДР, українською мовою (див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець»).

Адресу записуємо в загальновстановленому порядку. Вона має містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Допускаються загальноприйняті скорочення «вул.», «буд.» тощо.

Запис адреси у зворотному порядку не вважається помилкою.

На нашу думку, відсутність поштового індексу не робить РК недійсною, але безпечніше його завжди вказувати

Повернення авансу/зміна ціни у ПН, виписаній на отримання послуг від нерезидента. Вносимо дані про місцезнаходження продавця-нерезидента (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

РК заповнюємо українською мовою (п. 2 Порядку № 10). Але в разі неможливості перекладу з іноземної мови найменування та адреси нерезидента відомості до РК заносимо без перекладу державною мовою (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

РК виписує філія/структурний підрозділ, якому делеговано право виписування ПН. Підрозділи платників ПДВ, яким делеговане право виписування ПН, наводять місцезнаходження головного підприємства, поряд з яким вони можуть уносити запис про власне місцезнаходження (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

У період перереєстрації. Використовуємо старі дані. У разі потреби вказуємо й нове місцезнаходження платника ПДВ із посиланням на те, що це новий реквізит (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Примітка. Для фізичних осіб — підприємців місцезнаходження — це адреса прописки, за якою вони стають на облік у податковій службі. Саме її вказуємо. ФОП може мати не більше однієї податкової адреси (ст. 45 ПКУ).

«Місцезнаходження (податкова адреса) покупця»

Загальний випадок. Прописуємо податкову адресу покупця — платника ПДВ (див. заповнення графи «Місцезнаходження (податкова адреси) продавця»)

РК до ПН, виписаної неплатнику ПДВ. Поле залишаємо порожнім (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

РК до експортної ПН. Поле не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

РК до підсумкової ПН за день. Поле не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Покупець — філія/структурний підрозділ. Окрім адреси головного підприємства, можна вписати й адресу філії/структурного підрозділу (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Номер телефону (продавця)»

та

«Номер телефону (покупця)»

Загальний випадок. Записуємо номери телефонів продавця та покупця відповідно.

Податківці вимагають зазначати їх із кодом населеного пункту або відповідним кодом мобільного оператора. Не будемо їх засмучувати. Але пам’ятайте: цей реквізит не належить до обов’язкових (не зазначений у п. 201.1 ПКУ). Тому неправильне його заповнення не вплине на легітимність РК.

Цифри вирівнюємо за правим краєм (п. 2 Порядку № 10).

У незаповнених клітинках порядкового номера прокреслення, нулі чи інші знаки не проставляємо. Так і залишаємо їх порожніми (п. 3 Порядку № 10)

РК до ПН, виписаної неплатникам ПДВ. Номер телефону покупця не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Вид цивільно-правового договору»

Загальний випадок. Зазначаємо документ, на підставі якого здійснюємо коригування (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів). У полі записуємо вид додаткового договору (додаткової угоди), на підставі якого вносимо зміни до укладеного раніше основного договору, його дату й номер.

Дату укладення додаткової угоди проставляємо цифрами в такій послідовності: ДДММРРРР, тобто вписуємо спочатку — день місяця (дві цифри), потім — місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри).

Наприклад, якщо в додатковій угоді від 07.04.14 р. № 12 коригуємо ціну, первісно зазначену в договорі купівлі-продажу від 17.07.13 р. № 34, то запис у цьому полі матиме такий вигляд: «Додаткова угода до договору купівлі-продажу від 17.07.13 № 34», а в полях:

• «від» — «07042014»;

• «№» — «12».

Важливо! Крапки, коми та інші розділові знаки в даті укладення договору не проставляємо (п. 3 Порядку № 10).

Цифри в номері договору вирівнюємо за правим краєм (п. 2 Порядку № 10)

Зверніть увагу: навіть якщо ви не укладаєте письмовий договір із контрагентом, усе одно потрібно заповнити це поле, оскільки це обов’язковий реквізит ПН, а отже, і РК (п.п. «и» п. 201.1 ПКУ)

Немає номера договору. У полі «№» прокреслення не проставляємо (п. 14 Порядку № 10). Залишаємо його порожнім

Основний договір укладено в усній формі або на підставі рахунка-фактури. Додаткову угоди завжди оформляємо в тій самій формі, що і змінюваний договір (ст. 654 ГКУ). У нашому випадку — в усній.

Поле заповнюємо таким чином:

• у полі «вид договору» вказуємо вид додаткової угоди, а також основного договору згідно з договірними зобов’язаннями за ЦКУ (п. 4 Порядку № 10). Наприклад, «додаткова угода до…»:

• «… договору купівлі-продажу»;

• «… договору на виконання робіт»;

• «… договору поставки»;

• «… договору оренди»;

• «… договору підряду» тощо;

• у полі «від» — дату виконання усної домовленості;

• поле «№» — не заповнюємо (п. 14 Порядку № 10).

Наприклад: «додаткова угода до усного договору купівлі-продажу від 07042014» або «додаткова угода до усного договору купівлі-продажу, рахунка-фактури від 07042014 № 96»

Підсумкова ПН за день. Наводимо вид додаткового та основного договору (див. вище).

У полі «від» зазначаємо дату повернення товару. Поле «№» залишаємо порожнім

«Дата оплати»

Загальний випадок. Це доволі «загадкова» комірка. Як її заповнювати, не прописано навіть у Порядку № 10. Та й у ПН ви не знайдете такого поля.

На думку податківців, цю графу потрібно заповнювати лише в тому випадку, коли на момент коригування ПЗ/ПК товари/послуги були оплачені. При цьому не має значення, була оплата першою чи другою подією (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Формат дати аналогічний формату дати складання РК (див. заповнення реквізиту «РОЗРАХУНОК коригування кількісних і вартісних показників» — «(дата складання)»).

Якщо на момент коригування ПЗ/ПК товари/послуги не були оплачені, поле не заповнюємо, клітинки залишаємо порожніми

РК до ПН, складеної за датою отримання авансу. Дата оплати в РК = дата виписування ПН

РК до ПН, виписаної за датою відвантаження товару/послуги, але оплата за них ще не надійшла. Клітинки не заповнюємо

РК до ПН, виписаної за датою відвантаження товару/послуги, оплату за які проведено декількома частковими платежами. Податкові органи не коментують цю ситуацію. На нашу думку, в РК потрібно вказувати дату першого платежу

Часткова передоплата. Якщо передоплата за товари/послуги здійснювалася частинами і ви виписували ПН на кожну дату надходження грошових коштів, то ця графа в РК має відповідати даті зарахування коштів, зазначеній у ПН, до якої виписуємо такий розрахунок (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

РК до ПН, виписаної за датою відвантаження товару/послуги, в оплату яких надійшли товари/послуги. Зазначаємо дату надходження товарів/послуг

«Форма проведених розрахунків»

Загальний випадок. Варіанти, які ви вказуєте в цьому полі, ідентичні тим, що містяться у ПН: «бартер», «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек» тощо

Якщо на дату повернення товарів розрахунки не проведені. Податківці вимагають усе одно у графі проставляти відповідну форму розрахунків, яку ви передбачали в договорі для їх проведення: «бартер», «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек» тощо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Таблична частина ПН

«Дата коригування»

(гр. 1)

Зазначаємо дату проведення коригування. Нагадаємо, що це дата першої з подій, що стала причиною для коригування ПЗ:

• дата повернення товарів/послуг;

• дата повернення авансу;

• дата підписання документа (додаткового договору), згідно з яким змінено суму компенсації за раніше поставлені товари/послуги.

Зверніть увагу! Дата складання РК і дата, вписана до графи 1, повинні збігатися.

Формат дати такий: ДДММРРРР. Отже, спочатку проставляємо день місяця (дві цифри), потім — місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри).

Важливо! Крапок, ком та інших розділових знаків у даті виписки бути не повинно (п. 3 Порядку № 10).

Наприклад, у РК, складеному на дату повернення товару 7 квітня 2014 року, гр. 1 заповніть таким чином: «07042014»

«Причина коригування»

(гр. 2)

Вписуємо причину проведення коригування. Наприклад, «Повернення товару», «Зміна номенклатури товару», «Повернення попередньої оплати», «Зміна ціни товару» тощо

«Номенклатура товарів/послуг, вартість чи кількість яких коригується»

(гр. 3)

Наводимо номенклатуру товарів/послуг, вартість або кількість яких коригується.

Зверніть увагу! Не потрібно наводити повну номенклатуру товарів/послуг, зазначених у ПН, що коригується.

Вказуємо лише ті позиції, за якими відбувається коригування

Заміна номенклатури товарів. У цьому випадку податківці наполягають на проведенні двох етапів коригування номенклатури (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

Етап 1. Відображаємо повернення старої номенклатури товарів в РК (зазначаємо всі позиції зі знаком «-» у гр. 6 та відповідних графах 10, 11 або 12).

Етап 2. Виписуємо нову ПН на постачання нової номенклатури товарів.

На наш погляд, замінити номенклатуру товарів можна й у коригувальний спосіб:

• у РК зазначаємо дані з коригованої ПН зі знаком «-» (див. вище);

• відображаємо в розрахунку нову номенклатуру товарів зі знаком «+».

При цьому не потрібно виписувати нову ПН.

Вибір за вами, але для уникнення розбіжностей із контролерами краще користуватися першим способом

«Код товару згідно з УКТ ЗЕД»

(гр. 4)

Загальний випадок. У цьому полі вказуємо код товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Увага! Гр. 4 заповнюємо тільки у випадку:

• коригування сум ПЗ за операціями, пов’язаними з постачаннями підакцизних та імпортних товарів;

• зміни товарної номенклатури, унаслідок чого в операціях з’являються імпортні або підакцизні товари.

Крім того, в РК наводиться код УКТ ЗЕД, навіть якщо сама ПН, до якої він виписується, була складена до 06.08.11 р. і такого коду на момент складання не містила.

До графи вноситься код товару згідно з УКТ ЗЕД суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо) (п.п. 3 п. 14 Порядку № 10).

Наприклад, код товару «1701 12 90 00» матиме такий вигляд: «1701129000».

Починаючи з 01.01.14 р. у цьому полі вказуємо тільки коди УКТ ЗЕД-2012, тобто нові (докладніше — у статті «Ти перевірив код УКТ ЗЕД у податковій накладній?» // «БТ», 2014. № 11, с. 12).

Також вам допоможе стаття «Податкова накладна на імпортний товар: код УКТ ЗЕД та інші особливості» // «БТ», 2013, № 6, с. 33

Якщо код змінився. На думку податківців, слід відображати «старий» код (див. лист ДПСУ від 15.02.12 р. № 4621/7/15-3417-20, категорію 101.19 ЗІР Міндоходів).

Але! На наш погляд, правильніше вказувати код УКТ ЗЕД, що відповідає цьому товару на момент постачання. До такого висновку підводять і останні роз’яснення податківців щодо необхідності вказувати у ПН нові коди УКТ ЗЕД

«Одиниця виміру»

(гр. 5)

Зазначаємо одиницю виміру товарів/послуг, що постачаються: грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо (п.п. 4 п. 14 Порядку № 10).

Про зміни в заповненні цього поля при коригуванні ПН, складеної на послуги, читайте у «БТ», 2014, № 16, с. 12

«Коригування кількості»

«зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)»

(гр. 6)

Повернення товарів покупцем. До поля вносимо ту кількість товарів/послуг, на яку зменшуємо/збільшуємо кількість товарів/послуг, зазначену в гр. 6 ПН, що коригується. Зі знаком «-» — якщо зменшуємо кількість, зі знаком «+» — якщо збільшуємо (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

Повернення авансу покупцю — платнику ПДВ. У графі записуємо кількість (об’єм, обсяг) непоставлених товарів/послуг зі знаком «-» (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

Значення може бути як цілим, так і дробовим (у разі передоплати за неподільний товар). Наприклад, повертаємо 25 % оплати — у графі вказуємо «-0,25»

Зміна кількості послуг, що вимірюються лише у вартісному вираженні. Якщо ви складаєте РК на повне повернення послуги або суми авансу в повному обсязі, у гр. 5 РК наводимо одиницю виміру «послуга», а у графі 6 — «-1».

У разі складання РК на часткове повернення авансу за послугу в гр. 5 ПН також записуємо слово «послуга», а у графі 6 — відповідну частку вартості послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі повернення суми, що відповідає половині договірної вартості послуги, у гр. 6 вказуємо число «0,5»

Одночасна зміна кількості товарів/послуг та їх вартості. У полі зазначаємо ту кількість товарів/послуг (зі знаком «-» або «+»), на яку зменшуємо/збільшуємо кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначених у гр. 6 ПН.

Увага! Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, що повертаються постачальнику, можна оформити лише один РК. Якщо ці події припадають на різні дати, виписуємо два розрахунки (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

«ціна постачання товарів/послуг»

(гр. 7)

Повернення товару покупцем. Зазначаємо фактичну ціну коригованих товарів/послуг (без ПДВ), за якою раніше було здійснено постачання (п. 25 Порядку № 10).

Графу заповнюємо у вартісному вираженні, тобто у гривнях із копійками. Але майте на увазі: потрібно ставити не більше двох знаків після коми (п. 2 Порядку № 10, категорія 101.19 ЗІР Міндоходів). Виняток становлять лише ціни (тарифи), затверджені відповідними рішеннями Уряду

Повернення авансу покупцю — платнику ПДВ. У графі відображаємо загальну вартість товарів/послуг, передоплату за які повертаємо покупцеві (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

Одночасна зміна кількості товарів/послуг та їх вартості. У полі проставляємо ціну товару/послуги, зазначену в гр. 7 ПН, до якої оформляємо РК (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

Увага! Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, що повертаються постачальнику, можна оформити лише один РК. Якщо ці події припадають на різні дати, виписуємо два розрахунки (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

«Коригування вартості»

«зміна ціни (-)(+)»

(гр. 8)

Перегляд ціни. Зазначаємо суму різниці між ціною домовленості (без ПДВ), зазначеною у гр. 7 ПН, та фактичною ціною (без ПДВ), за якою здійснене постачання (п. 26 Порядку № 10)

Повернення авансу покупцю — платнику ПДВ. Графу не заповнюємо (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

Повернення товарів. Графу не заповнюємо

Одночасна зміна кількості товарів/послуг та їх вартості. Вписуємо значення (зі знаком «-»/«+»), на яке зменшуємо/збільшуємо ціну товару/послуги, зазначену в гр. 7 у ПН, що підлягає коригуванню (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

Увага! Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику, можна оформити лише один РК. Якщо ці події припадають на різні дати, виписуємо два розрахунки (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

«кількість постачання товарів/послуг»

(гр. 9)

Перегляд ціни. Записуємо фактичну кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, які постачаються, щодо яких змінюється ціна (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

Повернення авансу покупцю — платнику ПДВ. Графу не заповнюємо (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

Повернення товарів. Графу не заповнюємо

Одночасна зміна кількості товарів/послуг та їх вартості. Зазначаємо кількість товарів/послуг (із гр. 6 ПН, до якої виписуємо РК), зменшену/збільшену на значення гр. 6 цього РК (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів).

Увага! Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальнику, можна оформити лише один РК. Якщо ці події припадають на різні дати, виписуємо два розрахунки (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

«Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ, що»

«оподатковуються за основною ставкою (-)(+)»

(гр. 10)

Указуємо обсяг коригування (без ПДВ) щодо товарів/послуг, які оподатковуються ПДВ за основною ставкою 20 %

Показник розраховуємо за формулою: гр. 6 х гр. 7 + гр. 8 х гр. 9

«оподатковуються за нульовою ставкою (-)(+)»

(гр. 11)

Наводимо обсяг коригування (без ПДВ) щодо товарів/послуг, які обкладаються ПДВ за ставкою 0 %. Судячи з усього, до зміни форми ПН у цій графі РК потрібно буде вказувати коригування ПЗ щодо ліків, до яких з 01.04.14 р. застосовується ставка ПДВ 7 %.

Показник розраховуємо за формулою: гр. 6 х гр. 7 + гр. 8 х гр. 9

«звільнені від ПДВ (-)(+)»

(гр. 12)

Зазначаємо обсяг коригування (без ПДВ) щодо товарів/послуг, звільнених від обкладення ПДВ.

Показник розраховуємо за формулою: гр. 6 х гр. 7 + гр. 8 х гр. 9

Зверніть увагу! Залежно від того, як обкладалася ПДВ операція з постачання товарів/послуг — за основною ставкою (20 %), за ставками 7 % або 0 % чи звільнялася від обкладення ПДВ, продавець заповнює одну з наведених граф, а інші дві залишаються незаповненими (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів)

«Усього»

Підсумовуємо дані за кожною з граф 10, 11, 12 (щодо всієї номенклатури коригованих товарів/послуг)

«Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту»

(гр. 10)

Дійсна форма РК передбачає, що в цьому рядку заповнюється тільки поле у гр. 10. Однак, щоб відобразити коригування ПЗ/ПК стосовно ліків, її доведеться заповнювати й у гр. 11.

Наводимо суму коригування ПЗ/ПК, тобто суму ПДВ, нараховану на загальну суму коригування бази оподаткування

Печатка, підпис та примітки

М. П.

Загальний випадок. На всіх примірниках РК проставляємо печатку продавця — платника ПДВ (п. 18 Порядку № 10). Це має бути основна печатка, призначена для платіжних документів (вона може бути круглої або трикутної форми, а також містити спеціальні символи «Д», «1», «2» тощо).

Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, як і на ПН, на РК проставляти не можна (лист ДПАУ від 26.05.11 р. № 14839/7/16-1517).

Нюанс. Якщо РК оформлено на декількох сторінках, то печатку проставляємо тільки лише на останній

РК виписує філія/структурний підрозділ, якому делеговано право виписування ПН. РК скріплюємо печаткою платника-продавця. Така печатка, окрім реквізитів платника податків, має містити й найменування філії (структурного підрозділу — категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Електронна РК. На електронну РК накладаємо ЕЦП — аналог відбитку печатки продавця (п. 5 Порядку № 1246)

«(дата, підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала розрахунок коригування)»

Паперова РК. Усі примірники ПН підписує особа, уповноважена платником податку здійснювати постачання товарів/послуг (п. 18 Порядку № 10).

Важливо! Факсиміле застосовувати не можна (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Електронна РК. На РК, складену в електронній формі, накладаємо ЕЦП особи, уповноваженої здійснювати постачання товарів/послуг і складати ПН (п. 5 Порядку № 1246).

Важливо! ЕЦП, що накладається на РК при його реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цей РК при його видачі покупцеві, мають належати одній особі (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Розрахунок коригування від ___ № ___ до податкової накладної від __ № ___ отримав і зобов’язуюся включити суми коригування до реєстру виданих та отриманих податкових накладних та сум податкового кредиту и податкового зобов’язання»

Зазначаємо номер і дату складання РК.

Далі вказуємо номер і дату виписування ПН, до якої оформили РК.

При цьому можна не дотримуватися формату дати, що використовується в шапці й табличній частині РК.

Наприклад, РК від 03.04.14 р. № 15, виписаний до ПН від 20.08.14 р. № 78, ви можете оформити таким чином: «Розрахунок коригування від 03.04.14 р. № 15 до податкової накладної від 20.02.14 р. № 78 отримав …»

«дата отримання розрахунку коригування, підпис покупця»

Загальний випадок. Це поле заповнює покупець. Він проставляє дату і свій підпис на копії РК, що залишається у продавця. Це буде свідченням того, що він отримав оригінал Розрахунку і тепер зобов’язується включити суми коригування до Реєстру виданих та отриманих ПН і відобразити їх у ПК. Відповідно, продавець зможе скоригувати ПЗ, отримавши назад уже підписану покупцем РК.

Зверніть увагу! Згідно з роз’ясненнями податківців ПЗ у продавця та ПК у покупця мають бути відкориговані одночасно — у тому звітному періоді, коли покупець підпише РК (лист Міндоходів від 26.09.13 р. № 11981/6/99-99-19-04-02-15; категорія 101.07 ЗІР Міндоходів). Якщо покупець відмовляється підписувати РК та відкоригувати свій ПК, то законодавчі підстави для коригування ПЗ у постачальника відсутні.

Ми з таким висновком не згодні та вважаємо, що продавець має право відкоригувати ПЗ як у бік збільшення, так і в бік зменшення в періоді виписування РК. Адже ПКУ вимагає лише надіслати РК покупцеві, та не стверджує, що розрахунок є підставою для коригування ПЗ продавцем і ПК покупцем.

Але для уникнення зайвих непорозумінь із контролерами краще дотримуватися одного звітного періоду

Покупець — неплатник ПДВ. Поле не заповнюємо та РК на підпис не передаємо