Курсові різниці: коли нараховувати і чи можна уникнути
Підприємство уклало два контракти на постачання імпортного товару:
• за одним із контрактів отримано товар, але підприємство досі не змогло розрахуватися з постачальником (строк наближається до 90 календарних днів);
• за другим — у межах одного місяця банку перераховано гривні на купівлю валюти. Отриману валюту перераховано постачальнику і товар від нього одержано.
Чи потрібно нараховувати курсові різниці у таких випадках?
(м. Харків)
Так, курсові різниці (далі — КР) вам доведеться нарахувати як у першому, так і у другому випадку. Розповімо докладніше.
Згідно п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» КР визначають за монетарними статтями на дату балансу і на дату здійснення господарської операції.
У покупця, який отримав від іноземного продавця товари, виникає кредиторська заборгованість, яку він зобов’язаний погасити валютою. А це і є монетарна стаття. Тому в першій ситуації визначати курсові різниці доведеться:
• і на дату балансу (кінець останнього дня кварталу);
• і на дату розрахунків із контрагентом (день перерахування оплати у валюті).
У другому випадку (незважаючи на те, що операцію було проведено в межах одного місяця) КР обчислюємо щодо валюти, яка значилася на балансі підприємства (монетарна стаття). Заборгованість нерезидента за перерахованим авансом — немонетарна стаття, оскільки її буде погашено товарами.
Майте на увазі: баланс підприємства складають станом на кінець кожного кварталу (року). Звичайно, для більшості звітним періодом є квартал. А от юридичним особам — «нульовикам» пощастило більше. Вони мають право робити це тільки раз на рік (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). Але, на нашу думку, не буде помилкою, якщо й вони визначатимуть КР поквартально (див. «БТ», 2014, № 16, с. 20 ).
Важливо: КР ви визначаєте на кожну дату балансу доти, доки у вас значиться монетарна стаття.
Для розрахунків використовуйте таку формулу:
КР = КЗ х (КНБУ1 - КНБУ2),
де КЗ — вартість статті, за якою ви визначаєте КР (для першого випадку — це сума кредиторської заборгованості в інвалюті);
КНБУ1 — курс НБУ* на день розрахунку КР;
КНБУ2 — курс НБУ на дату попередньої оцінки (день виникнення кредиторської заборгованості або дату балансу).
* Про вибір для розрахунків курсу НБУ з двох офіційних курсів, що діють протягом дня, читайте у «БТ», 2014, № 16, с. 20.
Приклад 1. Припустимо, 20.01.14 р. підприємство отримало товар на суму $10000 (курс НБУ — 7,993 грн. за $1). Станом на 31.03.14 р. розрахунки з постачальником не проведені (курс НБУ — 10,9546 грн. за $1). Підприємство погасило заборгованість лише 22.04.14 р. (курс НБУ — 11,247453 грн. за $1).
КР розраховуємо двічі. Уперше — на кінець І кварталу (31.03.14 р.). Розмір КР становитиме 29616 грн. ((10,9546 - 7,993) х $10000). Удруге — у день перерахування коштів за товари (22.04.14 р.). Розмір КР дорівнює 2928,53 грн. ((11,247453 - 10,9546) х х $10000) .Обидві суми включаємо до витрат (ряд. 06.4.12 додатка ІВ до декларації з податку на прибуток).
Зауважте: строк розрахунків із постачальником у 90 календарних днів установлено тільки для імпортних операцій, укладених на умовах відстрочення постачання (постанова НБУ від 14.11.13 р. № 453 — чинна до 17.05.14 р.). Операція, що розглядається, до них не належить.
Приклад 2. 24.02.14 р. підприємство, скориставшись послугами банку, придбало $10000 (курс НБУ — 8,938 грн. за $1). 25.02.14 р. було перераховано передоплату постачальнику (курс НБУ — 9,03778 грн. за $1). Товар отримано 28.02.14 р.
КР визначаємо тільки один раз — на дату перерахування оплати. У результаті отримаємо 997,8 грн. ((9,03778 - 8,938) х $10000). Таку суму відображаємо у складі доходів (ряд. 03.19 додатка ІД до декларації з податку на прибуток).
Дар’я КРАВЧЕНКО
