«Півставковий» працівник у відрядженні: як оформити зміну робочого режиму та правильно розрахувати зарплату
Працівника, який працює на підприємстві на півставки (по 4 години на день 5 днів на тиждень), необхідно направити у відрядження на підприємство, де його робочий день становитиме 8 годин. Як оплатити час такого відрядження: виходячи з повної ставки чи з половини ставки?
(м. Полтава)
У цьому випадку графіки роботи на основному підприємстві та на підприємстві, куди працівник направляється у відрядження, не збігаються. У відрядженні працівнику доведеться працювати повний 8-годинний робочий день, тоді як за основним місцем роботи він працює 4 години на день. Фактично тут ми маємо справу зі скасуванням режиму неповного робочого часу. А це вважається зміною істотних умов праці. Стаття 32 КЗпП вимагає повідомляти про це працівника не пізніше ніж за 2 місяці.
Водночас у ст. 32 КЗпП ідеться про зміну режиму роботи на тривалий строк. А в нашій ситуації перехід із неповного на повний робочий час має короткочасний характер. Тому ми вважаємо, що на цю ситуацію вимоги ст. 32 КЗпП не поширюються. Достатньо отримати від працівника письмову згоду на відрядження, в якому він працюватиме повний робочий час. Зробити це можна двома способами:
1) оформити письмову згоду як окремий документ до видання наказу про відрядження, а потім у наказі послатися на цей документ;
2) оформити наказ про відрядження та ознайомити з ним працівника. При цьому працівник у наказі власноручно здійснює запис: «Згоден працювати у відрядженні на умовах повного робочого часу».
Зверніть увагу! Керівник підприємства підписує наказ про відрядження тільки після того, як відряджений працівник із ним ознайомився і дав свою згоду на відрядження.
А якщо працівник не згоден їхати у відрядження на запропонованих умовах, примусити його ви не можете.
Тепер про оплату часу відрядження.
Звернемося до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція). Хоча госпрозрахункові підприємства не зобов’язані виконувати її вимоги, перевіряючі часто орієнтуються саме на неї при вирішенні питань, не врегульованих локальними актами підприємства (колективним або трудовим договором).
Отже, згідно з п. 9 розд. I Інструкції на працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, на яке його відряджено. Проте оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором. Розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (п. 14 розд. I Інструкції).
У нашому випадку працівнику необхідно оплатити всі робочі дні тижня, що припадають на період відрядження, за графіком, установленим за місцем постійної роботи (або за графіком місця відрядження, якщо це передбачено колективним або трудовим договором). Причому оплату потрібно здійснити в розрахунку за повний робочий день (тобто виходячи з повної ставки (окладу)). Відповідне застереження слід зробити в наказі про відрядження.
Пам’ятайте, що час відрядження оплачується за більшою з величин: або за денним заробітком працівника, або за середньоденним заробітком виходячи із заробітку за два місяці, що передують місяцю відрядження, за правилами Порядку обчислення середньої зарплати від 08.02.95 р. № 100.
Зауважте! Години роботи понад установлену для працівника норму неповного робочого часу надурочними не є та оплачуються у звичайному порядку (в одинарному розмірі). Пояснюється це тим, що «надурочні» для конкретного працівника години цілком вписуються в межі нормальної (8-годинної) тривалості робочого дня, яку встановлено на підприємстві. А отже, вважати їх надурочними було б неправильно.
Олена БІЛЯЄВА
