Почнемо з того, що ч. 11 ст. 29 Закону № 2232* приписує зберігати за військовозобов’язаними, призваними на військові збори та резервістами місце роботи, посаду і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації. Спонсор виплати середньої зарплати — держбюджет. Порядок її виплати законодавець доручив розробити КМУ. І, слід зауважити, Кабмін своє завдання виконав постановою від 23.11.06. р. № 1644, хоча цей документ теж не відзначається конкретикою. Тому всі подробиці КМУ доручив прописати Міноборони, МВС, СБУ та іншим «військовим» міністерствам/відомствам (вочевидь, для того, щоб охопити військовозобов’язаних та резервістів — підопічних усіх відомств). Зазначимо, що Міноборони вже давно виконало завдання, а МВС — тільки зараз.
* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.
Отже, результат — Інструкція, що коментується. У цьому документі є багато моментів, цікавих для роботодавця:
• місце роботи, посада і середній заробіток зберігаються за призваним працівником як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;
• імунітет до звільнення діє з дня отримання працівником повістки про призов і до повернення. Виняток один — ліквідація роботодавця.
Пам’ятайте: середній заробіток розраховує та виплачує підприємство-роботодавець**, а потім ці суми йому компенсує військова частина, в якій працівник перебував на службі (щодо процедури компенсації нижче).
** Як розрахувати суму середнього заробітку за час військових зборів, читайте у «БТ», 2014, № 14, с. 47, № 18, с. 39.
А що робити, якщо на підприємстві проводиться реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або виділення нового підприємства? Хто має виплатити середній заробіток? Цей момент теж прописано в Інструкції (див. таблицю).
| Результат реорганізації | Хто виплачує середній заробіток |
| Злиття двох підприємств | Підприємство, що утворилося в результаті злиття |
| Приєднання одного підприємства до іншого | Підприємство, яке «прийняло» до себе підприємство, що приєднується |
| Поділ підприємства, виділення окремого підприємства | Нове підприємство, що утворилося, в якому залишився працювати захисник Батьківщини |
| Перетворення одного підприємства в інше | Підприємство, що виникло в результаті перетворення |
Як же отримати «свої кревні», витрачені на виплату середнього заробітку? Надішліть до військової частини, де працівник був на зборах, рахунки на оплату і відомості на виплату середньої зарплати. Форму відомості наведено в додатку до Інструкції. До речі, у відомості потрібно вказати й нарахування на оплату праці, тобто ЄСВ «зверху». Звідси випливає, що ЄСВ-нарахування роботодавцеві теж компенсують.
Відпускний нюанс. Якщо працівника призвали з відпустки (щорічної або додаткової), то після повернення вояка «на цивілку» відпустку потрібно продовжити або перенести на інший час.
Важливо! Інструкція ніяк не стосується правил компенсації середнього заробітку мобілізованим працівникам. Обіцяний порядок компенсації все ще не вийшов з-під пера Кабміну. Отже, ясності в питанні, чи бере участь у процесі компенсації роботодавець, усе ще немає. Про позицію ПФУ щодо відображення мобілізаційних виплат у ЄСВ-звітності ви дізналися з «БТ», 2014, 30, с. 7. Офіційного слова держорганів стосовно заповнення ф. № 1ДФ поки що немає. Нашу точку зору викладено у «БТ», 2014, № 30, с. 47, хоча за неофіційними даними податківці «за» обкладення мобілізаційних виплат ПДФО.
Наказ діє з дня опублікування.
