Революційні зміни в адмініструванні ПДВ та «урізані» пільги з податку на прибуток

Цінні папери. «Канула в Лету» пільгова ставка (10 %), яка застосовувалась для оподаткування прибутку, отриманого від торгівлі цінними паперами. Тепер цієї ставки не буде (вилучено п. 151.4 ПКУ). Отже прибуток від ціннопаперових операцій буде обкладатись за основною ставкою 18 % (п.п. 153.8.3 ПКУ).

Ця норма так само, як й інші зміни щодо оподаткування прибутку підприємств, передбачені Законом № 1621, набула чинності з 03.08.14 р.

Нагадаємо, що доходи від реалізації товарів (зокрема й цінних паперів) визнаються за датою переходу покупцеві права власності (п. 137.1 ПКУ). Отже, операції з цінними паперами, за якими право власності передане покупцю до 03.08.14 р., будуть обкладатись за ставкою 10 %. А з цієї дати — за ставкою 18 %.

Продавці цінних паперів повин­ні провести «рубіж» між такими операціями. Відповідно і в декларації з податку на прибуток їх потрібно декларувати окремо!

Діюча форма декларації не дозволяє нараховувати податок на прибуток за операціями з цінними паперами окремо за двома ставками. Сподіваємось, що до початку деклараційної компанії за 
III квартал контролери підкажуть, як це зробити.

Доходи ІСІ та ФОН. Доходи, отримані у вигляді процентів, нарахованих за активами:

• інститутів спільного інвестування (ІСІ);

• та фондів операцій з нерухомістю (ФОН) – будуть включатись до об’єкта оподаткування податком на прибуток (зміни у п.п. 136.1.9 ПКУ).

Раніше такі доходи разом із іншими доходами ІСІ та ФОН не враховували при визначенні об’єкта оподаткування.

Підприємства теплоенергетики. У підприємств паливно-енергетичного комплексу, водо-, теплопостачання та водовідведення частина прибутку звільняється від оподаткування (в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами згідно з пп. 154.8 і 154.9 ПКУ). Такі платники мали ще однин привілей. Їх було звільнено від обов’язку розподіляти амортизаційні відрахування та витрати подвійного призначення.

Тепер їх позбавили такої преференції. Виключено абзац дев’ятий п. 152.11 ПКУ.

«Готельна» пільга. Скасована тимчасова пільга, яка звільняла від оподаткування прибуток, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки» (вилучено п.п. «а» п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Нагадаємо, що ця пільга була запроваджена з 01.01.11 р. і мала працювати до 01.01.21 р.

Про те, як виділити пільговий прибуток, отриманий від готельного бізнесу, ми розповідали у «БТ», 2013, № 34, с. 17. Тепер перед суб’єктами, які користувались цією пільгою, постане ще одна нелегка задача. Потрібно буде визначити пільговий прибуток за частину звітного періоду. Адже ця норма набула чинності з 03.08.14 р. Отже, потрібно визначити прибуток за пільговий період — з 01.01.14 р. по 02.08.14 р. включно.

Для цього потрібно буде під­рахувати «пільгові» доходи та витрати, пов’язані з ними. З доходами усе більш-менш зрозуміло — дату їх виникнення визначаємо за датою складання документа, який підтверджує надання послуги (п. 137.1 ПКУ).

Порада. Щоб застосувати пільгу до «перехідних» послуг, ми б радили скласти окремі документи за час проживання постояльців по 02.08.14 р. включно та після цієї дати. Інакше конт­ролери усі доходи від таких послуг зарахують до оподатковуваних (за датою виїзду постояльця з готелю).

Із витратами набагато складніше. Адже більшість із них не можна прив’язати до якоїсь конкретної послуги (адміністративні витрати, заробітна плата, амортизація тощо). На наш погляд, такі витрати потрібно розподілити між пільговим та оподатковуваним періодом пропорційно кількості днів серпня, які припадають на кожен період. Пільговим операціям припаде частина розміром 2/31.

«Зелена» електроенергетика. Так само скасована тимчасова пільга (п.п. «в» п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПКУ), яка звільняла від оподаткування прибуток підприємств електроенергетики, що виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії (вітрові та сонячні електростанції).

Електронне адміністрування ПДВ

Відразу заспокоїмо. Більшість змін, які вносить Закон № 1621 до порядку сплати ПДВ, почнуть працювати з 01.01.15 р.

Отже, ще є трохи часу для того, щоб їх осмислити та детально вивчити. Протягом цього часу Кабмін має затвердити відповідні під­законні акти.

Найграндіозніша новина — нова система електронного адміністрування ПДВ (СЕА). Їй присвячена ст. 200¹ ПКУ. У цій системі будуть не просто вести облік сум ПЗ та ПК платника, а за даними цієї системи платник визначатиме, на яку суму він може виписати ПН!!!

Так, так! Продавець не зможе видавати ПН на свій розсуд на будь-яку суму.

Кардинально змінюється підхід до розрахунків з бюджетом платників ПДВ.

Діюча нині система адміністрування ПДВ дозволяє платнику протягом місяця проводити операції (виписувати та отримувати ПН). Потім він подає декларацію, на підставі якої сплачує ПДВ до бюджету чи отримує право на БВ.

За новим підходом, перш ніж виписати ПН, платник повинен фінансово забезпечити суму ПДВ, яка буде вказана в такій ПН. Для цього будуть доступні такі джерела:

• суми ПДВ, вказані в отриманих ПН, які зареєстровані в ЄРПН;

• суми ПДВ, сплачені митним органам при ввезенні товарів на митну територію України;

• власні кошти платника, якими він поповнив свій рахунок, відкритий у СЕА.

По суті ми перейдемо до своєрідного аналога «передплачених послуг мобільного зв’язку». Є кош­ти на рахунку — видаєте ПН, закінчились — перш ніж скласти ПН, поповніть рахунок.

Продемонструємо цей підхід на двох прикладах.

Приклад 1. Платник ПДВ придбав товари вартістю 120 грн., у тому числі ПДВ — 20 грн. (отримав НП на суму ПДВ 20 грн.). Якщо платник продає ці товари за ціною 150 грн. без ПДВ, то він повинен виписати ПН та зареєструвати її в ЄРПН на суму ПДВ 30 грн. (150 х 20 %).

Щоб скласти таку ПН, продавець повинен перерахувати на свій рахунок у СЕА суму 10 грн. Таким чином буде забезпечено суму ПДВ у виписаній ПН:

• 20 грн. «вхідною» ПН;

• 10 грн. сплаченими коштами.

Якщо інших операцій у платника ПДВ протягом звітного періоду не буде, то сплачувати до бюджету різницю між ПЗ та ПК 10 грн. (30 - 20) він не буде. Ці кошти спишуть із його рахунка в СЕА. Адже буде передбачена можливість погашення зобов’язань з ПДВ за рахунок коштів, які обліковуються СЕА (абзац другий п. 87.1 ПКУ). Старі джерела (власні кошти) також не заборонено використовувати для погашення зобов’язання з ПДВ.

Приклад 2. Платник ПДВ отримав аванс від покупця 180 грн., у тому числі ПДВ — 30 грн., а потім купив товари для постачання вартістю 120 грн., у тому числі ПДВ — 20 грн.

Щоб виписати ПН на суму 30 грн., платнику доведеться перерахувати на свій рахунок у СЕА 30 грн. Інакше він не зможе зареєструвати ПН на цю операцію в ЄРПН. Зменшити цю суму за рахунок ПН, яка буде отримана пізніше (коли він придбає товар), платник не зможе. Адже «вхідна» ПН повинна бути зареєстрована в ЄРПН на момент визначення дозволеної суми ПЗ.

Як бачите, платник сплачує суму ПДВ авансом, але не відразу до бюджету, а на «проміжний» спецрахунок у СЕА.

Звісно, для розрахунку дозволеної суми ПЗ буде враховуватись попередня історія взаємин платника із СЕА. Формула розрахунку наведена у п. 200¹.3 ПКУ.

Схематично її зображено на рис.1 (див. с.20).

Як бачите, збільшують дозволену суму ПЗ отримані ПН та кош­ти, сплачені до бюджету при імпорті та при поповненні особистого рахунку в СЕА. Навпаки зменшують дозволену суму ПЗ видані ПН та інші документи, в яких вже нараховані ПЗ, а також суми, заявлені до відшкодування.

Інші деталі про те, як саме буде функціонувати СЕА, ми дізнаємось після того, як Кабмін розробить Порядок електронного адміністрування ПДВ.

Крім описаних революційних змін, варто звернути увагу ще на низку «побічних» коректив, які зацікавлять платників ПДВ.

Реєстрація ПН

З 01.01.15 р. кардинально зміниться порядок видачі ПН.

1. ПН будуть складати лише в електронній формі (п. 201.1 ПКУ).

2. Буде функціонувати лише один реєстр ПН — ЄРПН. У ньому потрібно буде реєструвати:

по-перше, всі розрахунки коригування до ПН (зміни у п. 192.1 ПКУ);

по-друге, всі ПН незалежно від суми ПДВ у такій ПН (зміни до п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), зокрема:

• ПН, складені на «умовне постачання» при використанні придбаних товарів/послуг у неоподатковуваних операціях чи у негосподарській діяльності (п. 198.5 ПКУ);

• ПН, складені на послуги, отримані від нерезидента (п. 208.2 ПКУ). До речі, право на ПК за такими послугами буде виникати синхронно із ПЗ (п. 198.2 ПКУ).

Увага! Як ми вже говорили вище, в ЄРПН платник може зареєструвати ПН, сума ПДВ, у яких не перевищує суму фінансового забезпечення, розраховану згідно з п. 200¹.3 ПКУ.

Право на ПК надаватиме лише ПН, зареєстрована у ЄРПН. Про це прямо буде вказано у п. 198.6 ПКУ.

Судячи з усього, саме в ЄРПН буде проводитись нумерування ПН та розрахунків коригування до них. Не зареєструвавши ПН чи розрахунок коригування в ЄРПН, ви не матимете номера для такого документа. Відповідно, покупець не отримає права на ПК.

Хороша новина! Звичного Реєстру виданих та отриманих ПН не буде. Тобто ні продавець, ні покупець не будуть реєструвати у себе видані/отримані ПН.

3. Як «пережиток» із минулого залишиться Реєстр документів, які надають право на ПК без ПН. Це документи, вказані в п. 201.11 ПКУ (транспортні квитки, готельні рахунки, касові чеки тощо). До переліку цих документів потрапила ПН, складена на послуги, отримані від нерезидента (новий п.п. «в» п. 201.11 ПКУ). Виходить, що таку ПН потрібно зареєструвати у ЄРПН (щоб отримати право на ПК), а потім ще записати у свій Реєстр.

Сподіваємось, що тепер контро­лери не вимагатимуть від платників ПДВ вписувати до цього Реєстру документи, які не мають відношення до нарахування ПДВ, такі як банківські виписки.

Електронні копії цього «урізаного» Реєстру потрібно буде подавати разом із декларацією.

Обережно! Скарга на постачальника НЕ буде «залізною» підставою для того, щоб сформувати ПК (нова редакція абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ).

Скаржитись на постачальника не заборонено, але якщо постачальник не забезпечив фінансово свої ПЗ, то ви не отримаєте права на ПК. Яким чином покупець зможе претендувати на ПК у такій ситуації, поки не зрозуміло. Схоже, що, за задумом авторів Закону № 1621, претензії потрібно буде пред’являти продавцю.

База оподаткування

Період «демократії» в обкладенні ПДВ збиткових продажів закінчиться з початком 2015 року. Як і до запровадження трансфертного ціноутворення (до 01.09.13 р.), при визначенні бази оподаткування потрібно буде орієнтуватись на ціну придбання (зміни у п. 188.1 ПКУ). Новий порядок визначення бази оподаткування зображено на рис. 2 (див. с. 21).

Зверніть увагу! В ситуації, коли товари постачаються в контрольованій операції, ціна таких товарів має відповідати рівню звичайних цін, розрахованому за трансфертними правилами. Однак, якщо звичайна ціна виявиться нижчою за ціну придбання цих товарів/послуг, то для нарахування ПДВ базою буде ціна придбання. У зворотній ситуа­ції: коли звичайна ціна вища за ціну придбання базою для оподаткування буде звичайна ціна. Тобто за базу оподаткування беремо найбільшу із величин:

• або фактичну ціну;

• або звичайну ціну (в контрольваних операціях);

• або ціну придбання (для необоротних активів — залишкову вартість).

Розрахунки з бюджетом

Централізована сплата ПДВ. Сплата ПДВ до бюджету буде проходити автоматично. Контролери подаватимуть реєстр «боржників» до банку, в якому будуть відкриті спецрахунки для обслуговування СЕА (п. 200.2 ПКУ). Від платника ПДВ вимагатиметься лише завчасно забезпечити наявність відповідної суми (фінансового забезпечення) на своєму рахунку в СЕА.

Від’ємне значення. Зміниться алгоритм дій у ситуації, коли в декларації з ПДВ виникає ВЗ — заповнено ряд. 19 (п. 200.3 ПКУ).

ВЗ буде зараховуватись таким чином:

1) як і раніше, ВЗ спочатку буде зменшувати податковий борг з ПДВ (зараз це ряд. 20.1 декларації). Але таке зарахування можливе в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ПКУ на момент подання декларації (суму фінансового забезпечення).

2) якщо податкового боргу немає, то ВЗ:

• або зараховується до складу ПК наступного звітного періоду;

• або підлягає відшкодуванню за заявою платника. Тут теж не можна перевищити суму фінансово забезпечення, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ПКУ на момент подання декларації.

Зверніть увагу! Заявити БВ у 2015 році можна буде в тому звітному періоді, в якому воно виник­ло. На місяць раніше, ніж зараз!

Далі ще цікавіше. Із ст. 200 ПКУ вилучили норми (пп. 200.10 та 200.11 ПКУ), які регламентували порядок проведення камеральних та документальних перевірок суми БВ.

Очевидно, що з 01.01.15 р. позапланові документальні перевірки декларацій із заявленим БВ будуть проводити у загальному порядку — якщо для цього є підстави, передбачені у п. 78.1 ПКУ. Зокрема, такою підставою є декларування до відшкодування суми понад 100 тис. грн. (п.п. 78.1.8. ПКУ).

Автоматичне відшкодування. Підкориговані критерії для отримання автоматичного БВ.

Залишились вимоги про те, що кандидат на автовідшкодування:

• не є банкрутом;

• не має «компрометуючих» записів у ЄДР;

• не має податкового боргу;

• не декларував збитки (лише для великих платників).

Крім того, підкоригований п.п. 200.19.3 ПКУ, який вимагає, щоб залишкова балансова вартість необоротних активів на звітну дату за даними податкового обліку перевищувала у 20 разів суму БВ. При цьому має виконуватись хоча б одна із двох умов:

• платник здійснює операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх 12 місяців сукупно становить не менше 40 % загального обсягу поставок);

• платник здійснив інвестиції в необоротні активи у розмірах, не менше ніж 3 млн грн., протягом останніх 12 календарних місяців.

Інші зміни у ПДВ

Електронна звітність. З 01.01.15 р. вся звітність з ПДВ буде електронною (п. 49.4 ПКУ). Всі платники ПДВ (навіть малі підприємства та ФОПи) повинні будуть подавати декларації з ПДВ в електронній формі.

Нічого дивного у цій нормі немає. Вже давно платники ПДВ подають копії Реєстрів виданих та отриманих ПН виключно в електронній формі. Звісно, що маючи можливість подати звітність з ПДВ в електронній формі, мало хто подає Реєстри в електронній формі, а декларації на паперових носіях.

Тепер електронізація звітності з ПДВ буде повністю узаконена.

Реєстраційна межа. Суттєво підвищено реєстраційну межу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ. З 01.01.15 р. вона складе 1 млн грн. Платники ПДВ, у яких обсяг постачання протягом 2014 року виявиться меншим за цю суму, отримають можливість відмовитись від реєстрації платником ПДВ. Для цього потрібно буде подати податківцям заяву за формою № 3-ПДВ.

Нульова ставка. Проїзд у поїздах «Інтерсіті+» вже із 03.08.14 р. обкладається ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % (п. п «г» п.п.195.1.3 ПКУ). Раніше до таких операцій застосовувалась нульова ставка.

Зміни у тимчасових пільгах. Продовжено до 01.01.15 р. терміни дії у нині діючому вигляді «зернової» пільги з ПДВ (п. 15¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ). При цьому з 01.01.14 р. отримати БВ при експорті зернових та технічних культур разом із землевласниками зможуть і орендарі земельних ділянок.

Уже з 03.08.14 р. скасовано дію пільги з ПДВ на постачання, імпорт та експорт деревини (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

Висновки

• З 03.08.14 р. фінансовий результат від операцій з цінними паперами оподатковується за ставкою 18 %.

• Також скасовано деякі пільги з податку на прибуток, зокрема «готельну пільгу».

• Нова система адміністрування ПДВ почне працювати з 01.01.15 р.

• Нас очікують: реєстрація всіх ПН у ЄРПН, передплата ПЗ, скорочені строки БВ.

• Гранична сума для обов’язкової реєстрації платником ПДВ буде збільшена до 1 млн грн.

• При визначенні бази для нарахування ПДВ знову потрібно буде «оглядатись» на ціну придбання.

Документи та скорочення статті

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.14 р. № 1621-VII.

БВ — бюджетне відшкодування.

ВЗ — від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і податкового кредиту.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

ПЗ — податкові зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

СЕА — Система електронного адміністрування ПДВ.