(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 32
  • № 31
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
25/27
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Серпень , 2014/№ 33

Як розірвати/змінити договір, якщо одностороння відмова не працює

У статті ««Не хочу, не буду!», або Нюанси односторонньої відмови від договору» (див. «БТ», 2014, № 22, с. 34) ми з’ясували, що госпсуб’єкт може відмовитися від договору в односторонньому порядку (без отримання згоди другої сторони) у випадку, якщо це право передбачено договором або законом. А якщо в законі таке право не визначене і в договорі сторони не прописали відповідне положення? Чи можна в цій ситуації припинити або змінити договірні відносини? Звичайно, можна. Але доведеться вдатися до механізму розірвання договору. Про нього й поговоримо.

Існують три способи розірвання/зміни господарських договорів (див. рис. 1).

 

Рис. 1. Способи розірвання договорів

 

Найпоширенішим є розірвання/зміна договорів за угодою сторін або з ініціативи однієї із сторін. На них ми зупинимося докладніше.

 

Намагаємося домовитися

Мабуть, це найбільш безпроблемний та вигідний спосіб, оскільки сторони несуть найменші фінансові втрати при настанні наслідків розірвання/зміни договору. Оскільки сторони досягли згоди з приводу необхідності та умов розірвання/зміни договору, то процедура укладення договору про це не потребуватиме складних правових процедур і значних витрат.

Якщо ви хочете змінити або розірвати договір за погодженням зі своїм партнером, то вам необхідно пройти три етапи (див. рис. 2 на наступній сторінці).

 

Рис. 2. Етапи зміни/розірвання договору за угодою сторін

 

Зверніть увагу! Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦКУ договір можна змінити або розірвати за угодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті зобов’язання. Оцінити, чи істотно змінилися обставини, досить важко, адже поняття істотності є дуже суб’єктивним.

На думку законодавців, про істотність можна говорити в ситуації, коли обставини змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Обережно! Не плутайте істотну зміну обставин з обставинами непереборної сили — форс-мажором. Дія непереборної сили унеможливлює виконання зобов'язання та відповідно до закону є підставою для звільнення від відповідальності за його невиконання. Тоді як у разі істотної зміни обставин можливість виконати зобов’язання зберігається, але це стає вкрай невигідним для од­нієї зі сторін та порушує її інтереси.

Класичним прикладом обставин непереборної сили (форс-мажору) є воєнні дії, природні катаклізми (повінь, ураган тощо).

Прикладом істотної зміни обставин може бути така ситуація.

Приклад. Підприємець здає в оренду нежитлову нерухомість. При цьому земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, він орендує в місцевої ради.

Місцева рада підвищила орендну плату за землю вдвічі. У зв’язку з цим підприємцеві стало невигідно здавати нерухомість в оренду з тим розміром орендної плати, який зафіксовано в договорі оренди.

Тут не йдеться про форс-мажор, оскільки після підвищення орендної плати за землю підприємець зберігає можливість виконати свої зобов’язання за договором оренди нерухомості. Але таке виконання стає для нього невигідним.

Наявна істотна зміна обставин, адже при укладенні договору оренди нерухомості сторони не могли передбачити, що в майбутньому місцева рада підвищить орендну плату за землю.

Можливість перегляду розміру орендної плати за угодою сторін передбачена ч. 3 ст. 762 ЦКУ і  ч. 1 ст. 286 ГКУ.

Наводимо зразок листа та угоди про зміну договору за угодою сторін.

 

Зразок листа

 

Додаткова угода

 

Важливо! За своєю правовою природою угода про зміну/розірвання договору також є договором і на неї поширюються загальні правила укладення правочинів. Так, у ст. 654 ЦКУ зазначено, що зміна або розірвання договору здійснюється в тій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із звичаїв ділового обороту.

Це означає, що договір, укладений у простій письмовій формі, може бути змінено або розірвано угодою, яку оформлено також у простій письмовій формі. Якщо ви змінюєте або розриваєте договір, який було посвідчено нотаріально, то угоду теж потрібно посвідчити нотаріально. А якщо ж договір підлягав обов’язковій держреєстрації, то угоду про його зміну або розірвання теж має бути зареєстровано у відповідному реєстрі. Наприклад, договір купівлі-продажу нерухомості вважатиметься розірваним тільки після внесення змін до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно.

 

Ідемо до суду

Якщо істотно змінилися обставини. Якщо домовитися з партнером про розірвання/зміну договору не вийшло, а його виконання стало для вас украй невигідним, то нічого не залишається, як звернутися за захистом своїх прав до суду.

Звертаємо увагу! Спір про розірвання/зміну договору може бути передано зацікавленою стороною до суду саме за умови, що між сторонами не було досягнуто згоди з цього питання або сторона не отримала у встановлений строк від іншої сторони відповідь на відповідну пропозицію. Недотримання сторонами процедури досудового врегулювання спору (див. рис. 2) часто є підставою для відмови в позові про розірвання/зміну договору.

Так, згідно з ч. 4 ст. 188 ГКУ у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі якщо відповідь на пропозицію про зміну (розірвання) договору не отримано у 20-денний строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

Розірвати/змінити договір на вимогу однієї зі сторін суд може за наявності одночасно чотирьох умов (ч. 2 ст. 652 ЦКУ):

1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що обставини істотно не зміняться;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення попри всю турботливість і обачливість, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Зауважте! Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або завдасть сторонам шкоди, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 ЦКУ).

Доводити істотність зміни обставин та одночасну наявність усіх умов, перелічених у ч. 2 ст. 652 ЦКУ, доведеться позивачеві (див. постанови Вищого господарського суду України (ВГСУ) від 12.06.13 р. у справі № 5009/4485/12, від 25.04.13 р. у справі № 5023/4164/12).

Мусимо вас попередити: розірвати договір у зв’язку з істотною зміною обставин не дуже просто. Зокрема, фінансову кризу суди не вважають істотною зміною обставин (див. п. 5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.12 р. № 10-1390/0/4-12, постанову ВГСУ від 27.07.11 р. у справі № 5004/340/11).

Посилатися на зміну економічної ситуації та різке коливання інвалюти щодо гривні теж марно. Як зазначає суд, ці події стосуються обох сторін договору. До того ж виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг гривні та її девальвації, сторони в момент укладення договору могли передбачити можливість зміни курсу гривні до інвалюти (див. п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.12 р. № 5; ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21.02.12 р. у справі № 22ц/1590/1925/2012).

Не переконає суд і посилання на зміни в законодавстві, що регулює правила оподаткування господарських операцій. Зокрема, служителі Феміди не вважають достатньою підставою для розірвання договору запровадження у 2011 році заборони на включення до складу податкових витрат вартості товарів (робіт, послуг), придбаних у підприємців-єдиноподатників (див. постанову ВГСУ від 26.01.12 р. у справі № 37/209пд). «Не зворушує» їх і підвищення розміру орендної плати за землю в ПКУ (див. постанову ВГСУ від 27.12.11 р. у справі № 13/5005/7365/2011).

Спроба розірвати договір унаслідок погіршення фінансового стану контрагента теж навряд чи увінчається успіхом (див. постанову ВГСУ від 13.06.12 р. у справі № 10/5005/11912/2011).

Як бачите, до обґрунтування істотності зміни обставин потрібно підійти дуже серйозно. Але це не єдиний спосіб розірвати договір в односторонньому порядку. Можливо, ваш контрагент порушив свої зобов’язання? Давайте обговоримо цей варіант.

Якщо порушено зобов’язання. Трапляється так, що наші контр­агенти з будь-яких причин не виконують договірні зобов’язання. Якщо порушення зобов’язань істотне, то ви можете вимагати в суді зміни або розірвання договору. Таке право вам дає ч. 2 ст. 651 ЦКУ.

Але знову-таки постає питання про визначення істотності порушення. На думку законодавців, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Не дуже чітке визначення, чи не так? По суті, вирішення питання про істотність порушення зобов’язань віддане на відкуп судам. Ваша справа як позивача та постраждалої сторони — надати всі можливі докази, щоб суд правильно оцінив ситуацію та прийняв рішення на вашу користь.

Майте на увазі! Суд, як правило, звертає увагу на:

частку невиконаного зобов’язання в загальному обсязі зобов’язань — зокрема, ВГСУ визнав заборгованість у 2100 грн. незначною порівняно із загальною сумою зобов’язання — 35700 грн. та відмовив у розірванні договору (див. постанову від 10.04.12 р. у справі № 11/5026/1806/2011);

систематичність порушення договірних зобов’язань, що спричинила виникнення значного боргу (див. постанову ВГСУ від 06.04.11 р. № 16/668);

наслідки невиконання зобов’язань контрагентом, а саме: чи перешкоджає порушення зобов’язань однією зі сторін нормальному веденню госпдіяльності другою стороною (див. постанову Верховного Суду України від 19.09.11 р. № 3-74гс11 — тут банк своєчасно не перерахував кредитні кошти, унаслідок чого ФОП не зміг зробити ремонт у готелі, не надавав готельні послуги та позбувся доходу);

невнесення вкладу у спільну діяльність у розмірі, передбаченому договором (див. постанову ВГСУ від 07.09.11 р. у справі № 2-7/17262-2007);

• чи використовується за цільовим призначенням майно, отримане за договором про спільну діяльність (див. постанову ВГСУ від 08.02.12 р. у справі № 28/17-2356-2011), тощо.

Окрім цього, суди також оцінюють:

• ступінь виконання договору до його розірвання;

• чи зацікавлені сторони у збереженні договору;

• чи втрачено інтерес до виконання договору (наприклад, у ситуації, коли артист, «замовлений» на корпоратив, приїжджає на наступний день після корпоративу, договір може бути розірвано з тієї причини, що підприємство-замовник втратило інтерес до виконання договору);

• можливість усунення порушення;

• величину шкоди від порушення договору та інші фактори.

Важливо! Договір можна змінити або розірвати за рішенням суду не тільки в разі його істотного порушення другою стороною, а й в інших випадках, установлених договором або законом.

Так, незалежно від того, є порушення істотним чи ні, ви маєте право ініціювати розірвання договору в ситуаціях, прямо передбачених законом. Зокрема, якщо:

• продавець не попередив покупця щодо прав третіх осіб на товар (ст. 659 ЦКУ);

• орендодавець не попередив орендаря про всі права третіх осіб на річ, що передається в оренду (ч. 2 ст. 769 ЦКУ);

• орендар користується річчю, переданою йому в оренду, не за призначенням або з порушенням договору оренди (ч. 2 ст. 773 ЦКУ);

• орендодавець не здійснив капремонт речі, що перешкоджає її використанню за призначенням та відповідно до умов договору (ч. 3 ст. 776 ЦКУ), тощо.

Цей перелік є далеко не повним. Якщо ваш контрагент порушує свої зобов’язання, загляньте до ЦКУ. Цілком можливо, що там ви знайдете підстави для розірвання договору. При цьому доводити істотність порушення вам не доведеться.

А ми бажаємо вам надійних партнерів, стабільності та миру.

 

Висновки

  • Угода про розірвання/зміну договору складається в тій самій формі, що й первісний договір.

  • У разі істотної зміни обставин передати спір про розірвання/зміну договору на вирішення суду можна тільки в тому випадку, якщо: 1) ви намагалися досягти згоди з цього питання з другою стороною, але ця спроба закінчилася невдачею; 2) одночасно дотримуються всі чотири умови із ч. 2 ст. 652 ЦКУ.

  • Будь-який договір можна розірвати в суді у випадку, якщо друга сторона істотно порушила зобов’язання. При цьому для окремих видів договорів у законі прямо прописано, які порушення є підставою для їх розірвання незалежно від істотності.

  • Доводити істотність порушення договору або істотність зміни обставин зобов’язаний позивач.

договір, одностороння відмова додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті