А донор хто?
Для початку — факти. Під донорством крові та її компонентів розуміють акт волевиявлення людини, який полягає у здаванні крові або її компонентів (зокрема, плазми).
Зібрану кров використовують для лікування (у більшості випадків — шляхом переливання). Не виключено, що її застосують для виготовлення відповідних лікарських препаратів або в наукових дослідженнях.
Хто може стати донором? Фактично будь-який дієздатний громадянин віком від 18 років (ст. 2 Закону № 239).
Важливо! Медичне обстеження потенційного донора передує безпосередньому здаванню крові.
При цьому у більшості випадків таке обстеження та здавання крові здійснюють в один день. Цією розповсюдженою практикою й керуватимемось у подальшому.
Зверніть увагу: донори можуть здавати кров платно або безплатно. Причому особи, які надали кров безплатно, мають більше гарантій.
Додатковий відпочинок — пільга для працівників-донорів
Приємна новина для працівників-донорів: за такий вчинок вони можуть додатково відпочити. Крім того, їх вивільняють від роботи у день медичного обстеження та здавання крові. Тут усе залежить від дня донорської «місії», а подекуди — і від належного оформлення донорства.
Про цю пільгу йдеться у ст. 9 Закону № 239. Прикро, але однієї норми у такому питанні замало. Однак не засмучуйтесь — Мінпраці має «багаж» із роз’ясненнями стосовно такої пільги. Для зручності ми узагальнили зібрану інформацію у таблиці.
Проте перш ніж перейти до таблиці, з’ясуємо підстави для надання пільг, визначених ст. 9 Закону № 239.
Підставою для надання вищезгаданих пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи здавання крові та (або) її компонентів (ч. 6 ст. 9 Закону № 239).
Про ці довідки йдеться у п.п. 2.8 Порядку № 385: після здавання крові або її компонентів донору видають довідку щодо надання пільг за формою № 435/о. Якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин збирання крові не відбулося, видають довідку щодо обстеження донора за формою № 436/о. Форми таких довідок затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07.07.03 р. № 301.
Майте на увазі, що одних довідок замало — повинні бути належним чином оформлені заява та наказ про донорство крові. Про це читайте у статті «Кадровий супровід шляхетної справи — донорства крові» на с. 20 цього номера.
А тепер розглянемо раніше згадану таблицю.
| № з/п | Характеристика дня проходження медичного огляду | Вивільнення від роботи | Додатковий день відпочинку за донорство |
| 1 | Робочий день (працівник не виконував роботу) | Працівник вивільняється від роботи у день медичного обстеження та у день здачі крові (це може бути 2 дні). Проте, як правило, медичне обстеження та здача крові відбуваються в один і той же день. Якщо це так, то працівник не здійснює трудову діяльність 1 день | Надайте 1 додатковий день відпочинку. Такий день працівник обирає самостійно. Він може вибрати окремий день протягом року від дати здачі крові або приєднати цей день до щорічної відпустки |
| Приклад. Працівник подав заяву про свій намір здати кров. У ній він повідомив, що 12.09.14 р. бажає пройти медичне обстеження та здати кров. Коли він може скористатися додатковим днем відпочинку за донорство? У будь-який робочий день до 12.09.15 р. Припустимо, що у заяві він вказав додатковий день відпочинку за донорство — 22.09.14 р. Тоді керівництво установи зобов’язане увільнити працівника від роботи 12.09.14 р., а 22.09.14 р. надати додатковий день відпочинку. | |||
| 2 | Робочий день (працівник виконував роботу) | Оскільки у донорський день працівник трудився, то як компенсацію надайте йому інший 1 день відпочинку (лист № 76) | Аналогічно правилу, вказаному в колонці 4 п. 1 цієї таблиці |
| Приклад. Працівник пройшов медичне обстеження та здав кров 12.09.14 р. (відповідна заява мала місце). За узгодженням між цим працівником та роботодавцем після здавання крові працівник повернувся до роботи. Він бажає використати інший день відпочинку за роботу у донорський день — 15.09.14 р., а додатковий день за саме донорство — 22.09.14 р. У такому разі для працівника, по суті, 12.09.14 р. є робочим днем, а 15.09.14 р. та 22.09.14 р. — додатковими днями відпочинку за донорство. | |||
| 3 | Робочий день (працівник не писав заяву про свій намір здати кров) | — | Аналогічно правилу, вказаному в колонці 4 п. 1 цієї таблиці (лист № 76) |
| Приклад. Працівник не повідомив роботодавця про медичне обстеження та здавання крові, які він здійснив 12.09.14 р. Пізніше він надав довідку щодо надання пільг за формою № 435/о, на підставі якої бажає скористатися додатковим днем відпочинку за донорство 22.09.14 р. За цих обставин роботодавець дозволяє працівнику відпочити лише 22.09.14 р. Про компенсацію за 12.09.14 р. мова не йде. На нашу думку, якщо працівник-донор не написав заяву через поважні причини (їх перелік див. на с. 20 цього номера), то день його невиходу на роботу через здавання крові (медичне обстеження для цього) слід оплатити за середньою заробітною платою. | |||
| 4 | Робочий день (працівник пройшов медичне обстеження, але кров не здав) | Працівник увільняється від роботи у день медичного обстеження (1 день) | Факт здачі крові не відбувся — додатковий день відпочинку за донорство не надають |
| Приклад. Працівник надав до закладу заяву про свій намір здати кров. Пізніше він приніс лише довідку щодо обстеження донора за формою № 436/о (датована 12.09.14 р.), оскільки кров він не здав. Працівник звільняється від виконання трудових функцій тільки на один день — 12.09.14 р. | |||
| 5 | Вихідний (святковий або неробочий день) | — | Аналогічно правилу, вказаному в колонці 4 п. 1 цієї таблиці (лист № 76) |
| Приклад. Працівник написав заяву про проходження медичного огляду та свій намір здати кров у свій вихідний день — 13.09.14 р. (суботу). У цій заяві він виказав бажання використати додатковий день відпочинку за донорство 22.09.14 р. | |||
| 6 | День навчальної (творчої) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати або соціальної додаткової відпустки на дітей (ст. 19 Закону № 504), лікарняного | Аналогічно п. 5 цієї таблиці | |
| 7 | День щорічної (основної та додаткової) відпустки | Подовжіть щорічну відпустку на 2 дні: 1 день за медичне обстеження та здачу крові + 1 день як додатковий відпочинок за донорство (лист № 76, лист Мінпраці від 21.09.07 р. № 303/13/116-07) | |
| Приклад. Працівник перебував у щорічній основній відпустці з 08.09.14 р. по 17.09.14 р. (включно). Роботодавцю надав, зокрема, довідку щодо надання пільг за формою № 435/о (дата здачі крові — 12.09.14 р.). Якщо працівник своєчасно проінформував роботодавця про здавання крові, то щорічну основну відпустку подовжують на 2 два дні — до 19.09.14 р. (включно). | |||
Як визначити дні компенсації за донорство, якщо працівник-донор працює за підсумованим обліком робочого часу? Таку «делікатну» справу роз’яснило Мінпраці на конкретних прикладах (див. таблицю).
| № з/п | Період здавання крові | Вивільнення від роботи | Додатковий день відпочинку за донорство |
| 1 | Працівник здає кров о 10:00, а його робоча зміна розпочалася о 08:00 цього дня | Увільняють від роботи у цю зміну | Надають додатковий день відпочинку, під яким слід розуміти робочий день (зміну) незалежно від його (її) тривалості (лист № 76) |
| 2 | Працівник здав кров о 10:00, а його зміна починається о 20:00 цього дня | Аналогічно п. 1 цієї таблиці (лист № 76) | |
| 3 | Працівник здає кров о 10:00, а його робоча зміна закінчилася о 08:00 цього дня | Працівник не увільняється від роботи (лист Мінпраці від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10) | Надають додатковий день відпочинку (зміну) |
Відзначте ще одну гарантію, яка «крокує поряд» із пільгами, визначеними у таблицях.
Важливо! У дні увільнення працівника від роботи через донорство за ним зберігають середню заробітну плату. Середній заробіток гарантують і за день додаткового «донорського» відпочинку.
Про деталі обчислення середньої заробітної плати в окреслених випадках дізнайтеся з розділу «Розраховуємо середній заробіток для оплати днів компенсації» цієї статті.
Розуміємо, що на практиці можуть виникнути більш конкретні проблеми з наданням пільг, передбачених ст. 9 Закону № 239. Ми зібрали найбільш поширені з них та їх вирішення. Про це — у таблиці нижче.
| Запитання | Відповідь |
| Чи надають донорські пільги за сумісництвом? | Закон № 239 не містить обмежень щодо надання донорських пільг за сумісництвом. Тому працівник-сумісник, який став донором, може розраховувати на них. При внутрішньому сумісництві працівник-донор надає довідки за одним місцем роботи. За місцем роботи, де працівник здійснює трудову діяльність на умовах зовнішнього сумісництва, він подає копії відповідних довідок. Фахівці Мінсоцполітики вважають, що такі довідки повинні бути належним чином завірені |
| Донором є особа, яка здійснює для підприємства роботи/послуги на умовах цивільно-правового договору. Чи претендент вона на пільги для донорів? | Із норми ст. 9 Закону № 239 чітко простежуємо, що пільги надають особам, з якими на момент здаваня крові укладені трудові договори. Тобто вони мають статус працівників. Особа, вказана у запитанні, не має такого статусу, трудовий договір з нею не укладається. Тому їй не надають пільги за донорство |
| Чи має право працівник замінити грошовою компенсацією додатковий день відпочинку за день здавання крові? | Ні, не має. Оскільки можливість такої компенсації не визначена Законом № 239 |
| Працівник декілька разів на рік здає кров. Чи за всі дні здавання крові йому надають додатковий день відпочинку? | Так, за всі. Максимальну кількість додаткових днів відпочинку за донорство, як і інтервал між ними, Законом № 239 не визначений. Тому при кожному здаванні крові у заяві працівник зазначає конкретну дату такого додаткового дня або приєднує цей день до відпустки |
| Чи залежить надання гарантій, передбачених ст. 9 Закону № 239, від того, платно чи безплатно працівник-донор здавав кров? | Не залежить. Вказана у запитанні стаття не передбачає зв’язок між платністю або безоплатністю здавання крові та пільгами, що надають працівникам-донорам згідно з нею |
Розраховуємо середній заробіток для оплати днів компенсації
За середньою заробітною платою оплачуємо:
• день (або дні) вивільнення працівника-донора через проходження ним медичного обстеження та здавання крові;
• додатковий день відпочинку за донорство.
Про це відзначено у ст. 124 КЗпП та ст. 9 Закону № 239.
Зауважимо, що оплату цих днів за середньою заробітною платою проводить роботодавець, у якого здійснює трудову діяльність працівник-донор.
Важливо! Для розрахунку середньої зарплати беремо виплати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Такою подією виступає день проходження медичного огляду та здавання крові, додатковий день відпочинку за донорство.
Це відзначило й Мінпраці у листі № 76.
Далі розглянемо типові ситуації з визначення середньої заробітної плати для працівника-донора.
Приклад 1. Працівник працює за 40-годинним робочим тижнем. Він здійснив медичне обстеження та здав кров 12.09.14 р. Додатковий день відпочинку бажає використати 22.09.14 р. Працівник-донор надав усі необхідні документи. Його заробітна плата за липень 2014 року становила 2100,00 грн., а за серпень 2014 року — 1800,00 грн. Такі місяці відпрацьовано ним повністю. Розрахуємо середню зарплату за дні донорства для такого працівника.
Обидві події — здавання крові та додатковий день відпочинку за донорство припали на один місяць (вересень). Тому у розрахунку середнього заробітку в обох випадках беруть участь виплати за липень та серпень 2014 року.
Кількість робочих днів у розрахунковому періоді становить 43 (23 + 20)*.
* Норми тривалості робочого часу для п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю для 2014 року див. в «БТ», 2014, № 30, с. 25.
Тоді середньоденну заробітну плату визначаємо таким чином: (2100,00 + 1800,00) : 43 = 90,70 грн.
Отже, загальна сума оплати за день медичного обстеження та здавання крові, а також додатковий день відпочинку за донорство становить 181,40 грн. (90,70 + 90,70).
Приклад 2. Умови прикладу 1 зберігаємо з єдиною відмінністю: працівник бажає скористатися додатковим днем відпочинку за донорство 08.10.14 р. Заробітна плата за вересень становить 2250,00 грн., з яких 90,70 — середній заробіток за день медичного обстеження та здавання крові.
Ще раз відзначимо, що день медичного обстеження та здачі крові оплачуємо у розмірі 90,70 грн.
Тепер щодо оплати додаткового дня відпочинку за донорство, який припадає на жовтень. Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є серпень — вересень 2014 року.
Нагадаємо, що при розрахунку середньої заробітної плати за останні два місяці не враховують виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо), та допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Про це йдеться в абзаці другому п. 4 Порядку № 100.
За нашим прикладом у вересні 2014 року за середньою заробітною платою був оплачений день медичного обстеження та здавання крові працівника. Тому цей день, а також його оплату виключаємо при проведенні розрахунку середньої заробітної плати за додатковий день відпочинку з причини донорства.
Кількість робочих днів у розрахунковому періоді становить 41 (20 + (22 - 1)).
Середньоденну заробітну плату за додатковий день відпочинку визначаємо таким чином: (1800,00 + (2250,00 — 90,70)) : 41 = 96,57 грн.
Приклад 3. Умови прикладу 1 зберігаємо з такою відмінністю: працівник бажає приєднати додатковий день відпочинку за донорство (05.11.14 р.) до щорічної відпустки. Тривалість щорічної відпустки — з 27.10.14 р. по 04.11.14 р. (включно). Заробітна плата:
• за вересень 2014 року становить 2100,00 грн., з яких 90,70 грн. — середній заробіток за день медичного обстеження та здавання крові;
• за жовтень 2014 року — 1992,37 грн., з яких 445,00 грн. — відпускні за жовтень.
День медичного обстеження та здавання крові оплачуємо у розмірі 90,70 грн.
Для розрахунку середньої заробітної плати за додатковий день відпочинку через донорство, який припадає на листопад, беремо період вересень — жовтень.
У вересні за середньою заробітною платою обчислювали день медичного обстеження та здавання крові, а у жовтні — дні щорічної відпустки. За правилом абзаца другого п. 4 Порядку № 100 такі дні та оплату за них виключаємо з розрахункового періоду вересень — жовтень.
Кількість робочих днів у розрахунковому періоді становить 39 ((22 - 1) + (23 - 5)).
Середньоденну заробітну плату за додатковий день відпочинку визначаємо таким чином: ((2100,00 - 90,70) + (1992,37 - 445,00)) : 39 = 91,20 грн.
Приклад 4. Працівник перебував у відпустці з 25.08.14 р. по 14.09.14 р. (включно). Під час такої відпустки він здав кров 12.09.14 р. Щорічна відпустка підлягає подовженню на два дні — 15.09.14 р. та 16.09.14 р. Які періоди враховують при розрахунку середньої заробітної плати для оплати донорських днів?
Фактично день здавання крові припадає на період щорічної відпустки, а тому його оплату здійснюємо за правилами для нарахування відпускних, тобто виходячи з виплат за останні 12 місяців.
А ось дні, на які подовжується щорічна відпустка (15.09.14 р. та 16.09.14 р.), оплачуйте за середньою заробітною платою, беручи до уваги виплати за останні 2 календарні місяці, що їм передують, — липень та серпень 2014 року. При цьому не забудьте про правило абзаца другого п. 4 Порядку № 100.
Слід відзначити, що до складу фонду додаткової заробітної плати включають оплату працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові, відпочинку (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5).
Таким чином, оплата таких днів є базою для нарахування та утримання ЄСВ. Також такі виплати обкладають податком на доходи фізичних осіб у складі заробітної плати (п. 167.1 Податкового кодексу України), та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Інші пільги працівникам-донорам за систематичну та безоплатну здачу крові
За місцем роботи працівники-донори можуть отримати й інші пільги. Їх надають лише при дотриманні такої вимоги: донор протягом року безоплатно (!) здав кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (ст. 10 Закону № 239).
Зауважимо, що максимально допустима доза визначена п.п. 3.1 Порядку № 385 і дорівнює:
• для крові — 450 мл, без урахування крові, узятої для аналізів (до 40 мл);
• для плазми — 600 мл, без урахування крові, узятої для аналізів (до 40 мл).
Отже, працівники-донори, які підпадають під вищезгадані критерії, мають право на:
• допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Таку пільгу надають протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості (лист виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.09.11 р. № 2701-07).
Наприклад, об’єм крові, необхідний для надання такої пільги, працівник-донор здав 12.09.14 р. На думку редакції, з цієї дати й по 11.09.15 р. він має право на 100-відсоткову оплату лікарняного незалежно від стажу роботи;
• першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи та першочергове лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності. Строк користування такою пільгою такий же, як і при оплаті лікарняного.
Цілком допустимо, що ваш працівник надасть посвідчення «Почесний донор України» (видають згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.99 р. № 796).
Заважимо, що Почесними донорами вважають донорів, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі.
Почесні донори за місцем роботи мають право на:
• першочергове придбання за місцем роботи путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров’я державної та комунальної власності;
• використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час. Зазначимо, що ст. 10 Закону № 504 не містить прямої вказівки на використання працівником-донором щорічної відпустки у зручний для нього час. Проте ця стаття містить «інші випадки, передбачені законодавством», під що й підпадає пільга, про яку йдеться.
Зверніть увагу: ст. 13 Закону № 239, в якій вказані пільги для Почесних донорів, не містить часових обмежень стосовно застосування таких пільг. Крім того, у цій статті не вказано про пільгу в оплаті лікарняного.
Проте вважаємо: якщо Почесний донор протягом року виконав вимоги, установлені для інших донорів у частині 100-відсоткової оплати лікарняного незалежно від стажу роботи, то він також має право на таку пільгу з оплати тимчасової непрацездатності.
Документи статті
Закон № 239 — Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 385 — Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.05 р. № 385.
Лист № 76 — лист Міністерства праці та соціальної політики України від 06.04.11 р. № 76/13/133-11.
