Так, ми вважаємо, що так діяти можна, але потрібно виконати певні формальності.
Згідно з п. 36.4 ПКУ виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником податку самостійно або за допомогою свого представника. Сплата податку та збору здійснюється платником податків безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством — представником платника податків (п. 38.2 ПКУ).
Важливо! Заборонено будь-яке відступлення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 ПКУ). Тому фізична особа не має права перерахувати платіж у рахунок сплати податків, платником яких є підприємство, від свого імені.
Нюанс: відповідно до п. 19.2 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, так само як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2 ПКУ). Представник платника податків користується правами, установленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ПКУ).
Важлива деталь: керівник підприємства діє від імені підприємства без доручення, представляє його інтереси у відносинах з юридичними особами та громадянами, у межах та порядку, визначених установчими документами (ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України від 16.01.03 р. № 436-IV). Отже, функції директора, зокрема і зі сплати податків від імені підприємства, можуть бути визначені в установчих документах підприємства.
Таким чином, фізична особа може виступити представником підприємства та перерахувати податки від імені підприємства. Тоді платником податків виступатиме саме підприємство. Це підтверджують і податківці в консультації з підкатегорії 135.04 ЗІР ДФСУ, які відзначають, що жодних штрафних санкцій за такі дії не передбачено.
Але при цьому вони доходять висновку: якщо суму грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків було погашено, у тому числі фізичною особою, то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання чи борг.
Тим часом такий підхід може поширюватися тільки на ситуації, коли в подальшому підприємство не компенсує фізичній особі витрачені суми на сплату податкових платежів. Якщо ж така компенсація в подальшому здійснюється і фізична особа діє за дорученням підприємства, то жодних підстав для відображення доходів немає.
Про документальне оформлення цих операцій можна прочитати у статті «Фізична особа заплатила за підприємство — особливості розрахунків» на с. 16 цього номера.
