Якщо вам як первинному водокористувачеві знадобився дозвіл на спецводокористування, то знайте: для цього достатньо подати до дозвільного органу заяву з обґрунтуванням потреби у воді. Такими органами виступають обласні держадміністрації (для водних об’єктів загальнодержавного призначення) та обласні ради (для об’єктів місцевого призначення).
Будьте готові до того, що чиновники можуть відмовити внаслідок відсутності «вигаданих» додаткових документів, наприклад висновків.
На допомогу приходить лист, що коментується. Причини відмови у видачі дозвільного документа прописані у ст. 41 Закону № 2806*. Тут також зазначено, що Закон може встановлювати інші причини, але відмовляти на підставі, не вказаній у цьому Законі, заборонено. Мінекономрозвитку відзначає: жодним законом не передбачено такої підстави для відмови у видачі дозволу на спецводокористування, як відсутність висновків щодо можливості його видачі.
У Порядку № 321** чітко зазначено, що «дозволи на спеціальне водокористування видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді». І про жодні додаткові висновки не йдеться.
Тому зіткнувшись зі свавіллям дозвільних органів, сміливо відстоюйте позицію: жодних зайвих документів!
Налякати їх можна ст. 16610 КпАП, згідно з якою покарають посадових осіб держадміністратора за безпідставну відмову приймати заяву для отримання дозволу та дозвільного органу за відмову у видачі дозволу з причини, не встановленої Законом (штраф від 510 до 850 грн.).
* Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.05 р. № 2806-IV.
** Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою КМУ від 13.03.02 р. № 321.
