В центрі уваги два моменти.
1. Підставою для нарахування земподатку є дані з державного земельного кадастру. А до кадастру потрапляють лише ділянки, права на які оформлено за всіма правилами. Тобто ділянок, які використовуються без реєстрації (у тому числі і для забудови нерухомості) в кадастрі немає, відповідно і земподаток за них не сплачують.
Притиснути «самовільників» прагне Київська міськрада: вона створила робочу групу з обробки проектів нормативно-правових актів у сфері земельних відносин, у тому числі й щодо запровадження плати з власників нерухомості, які не оформили права на займані ділянки.
Користуючись нагодою, звернемо вашу увагу на важливі моменти сплати земподатку, про які податківці говорять в своїх роз’ясненнях з категорії 112.01 ЗІР ДФСУ.
По-перше, відсутність оформлених, правовстановлюючих документів не завжди звільняє від сплати земельного податку. Фіскали наполягають: якщо право власності або право користування земельною ділянкою не оформлене (інколи цей процес документального оформлення може затягтися), але до держземкадастру вже внесені дані про юридичну або фізичну особу — власника земділянки, то є всі підстави для сплати земельного податку.
По-друге, придбаваючи нерухомість (будівлю, споруду (їх частину)), потрібно сплачувати податок за земельні ділянки, на яких розташована така нерухомість, з врахуванням прибудинкової території. Дата відліку — дата державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ПКУ).
По-третє, власник нежитлових приміщень (їх частин) у багатоквартирних житлових будинках також, на думку податківців, як «бонус» до нерухомості отримує ще й обов’язок сплачувати земельний податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території. Податок сплачувати потрібно знову ж таки з дати держреєстрації права власності на нерухоме майно. Ми з таким підходом не згодні. Аргументи ви знайдете у «БТ», 2013, № 28, с. 29.
І по-четверте, декілька слів про єдиноподатників. Фіскали дозволяють платникам ЄП не сплачувати земподаток за земельні ділянки, на яких знаходиться належна таким єдиноподатникам нерухомість, але лише в тому випадку, якщо така нерухомість використовується в господарській діяльності. При цьому ЮРЄПам податківці дозволяють не сплачувати земподаток, навіть якщо правовстановлюючих документів на землю під «нерухом» немає, а ППЄПам — не дозволяють. Це вже не перший випадок такого «роздвоєння особистості» фіскалів. Причому цього разу стосовно ФОП-єдиноподатників фіскали беруть натхнення з Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом ДПСУ від 23.11.12 р. № 1051. Вважаємо, що підприємці на ЄП мають повне право не сплачувати земподаток за аналогією з підприємствами.
2. Для цілей обліку коливань рівня інфляції при справлянні плати за землю п. 289.2 ПКУ передбачає проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки (НГО) землі порівняно з попереднім роком. Формула коефіцієнта індексації дуже проста: Кі = [І - 10] : 100, де І — індекс інфляції за минулий рік. Якщо індекс не перевищує 110 %, то у формулі використовується його значення — 110. У такому разі коефіцієнт індексації становить 1, тобто, по суті, індексація не проводиться. Саме так відбувається вже котрий рік поспіль.
І ось держчини запропонували переглянути формулу розрахунку коефіцієнта так: Кі = І : 100. Так, вона реагуватиме навіть на незначні інфляційні коливання, причому реагуватиме набагато сильніше. Але чи потрібно це при сьогоднішньому рівні інфляції — за підсумками 10 місяців індекс інфляції вже становить 119 %? Уявімо собі цей новий коефіцієнт.
Сподіваємося, що ці пропозиції ще є дуже далекими від практичного застосування.
