З чого почати і як оформити
«Важкий тягар» розробляти «сприятливі» рекомендації щодо перенесення робочих днів випав Кабміну (частина четверта ст. 67 КЗпП).
Увага! Стосуються вони лише тих працівників, яким встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (суботою та неділею). При 6-денному робочому тижні КЗпП перенесення робочих днів не передбачає, оскільки за такого режиму роботи суботи (на яких звичайно призначають відробіток) є робочими днями. «Випадають» із групи щасливчиків і працівники з цілодобовим режимом роботи та підсумованим обліком робочого часу.
Свої рекомендації Кабмін оформляє у вигляді розпорядження. На сьогодні це розпорядження КМУ від 12.11.14 р. № 1084-р, яким роботодавцям для святкування новорічно-різдвяного періоду запропоновано перенести робочі дні таким чином:
• 2 січня (п’ятницю) — на 17 січня (суботу);
• 8 січня (четвер) — на 31 січня (суботу);
• 9 січня (п’ятницю) — на 14 лютого (суботу).
Єдина проблема полягає в тому, що таке розпорядження Кабмін зобов’язаний видавати не пізніше ніж за 3 місяці до настання святкових днів (тобто не пізніше початку жовтня). І це не просто примха. Від того, як швидко уряд виконає поставлене завдання, залежать подальші дії роботодавців. Адже на них також лежить обов’язок:
• на підставі рекомендацій Кабміну вирішити — чи переносити робочі дні або ж відмовитися від цих рекомендацій (адже перенесення — справа добровільна). А якщо переносити — то чи брати до уваги поради Кабміну чи зробити все по-своєму.
Зверніть увагу! Вибір у цьому випадку завжди залишається за роботодавцем (лист Мінсоцполітики від 13.08.12 р. № 270/13/116-12, ср. );
• попередити працівників про майбутні зміни не пізніше ніж за 2 місяці до «святкових канікул».
Якщо Кабмін устиг видати розпорядження в установлений строк, роботодавець оформляє перенесення робочих днів, як показано на рисунку на с. 40.
Але проблема в тому, що справитися зі своїм непосильним завданням вчасно уряду зазвичай не вдається. З року в рік бажаний документ роботодавці отримують не в жовтні, а в листопаді (що сталося і цього разу).
Звичайно, при такому розвитку подій виконати описані вище вимоги ви вже не встигнете. А отже, складання наказу зараз — це фактично порушення ст. 67 КЗпП (для посадових осіб підприємства, підприємця це загрожує штрафом у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. згідно з ч. 1 ст. 41 КпАП). Посилатися на «запізнення» розпорядження від Кабміну — слабкий аргумент. Адже вимогу повідомляти про зміну режиму праці працівників не пізніше, ніж за 2 місяці, ніхто не скасовував (ч. 4 ст. 67 КЗпП).
На наш погляд, якщо ви хочете вже на 100 % уберегти себе від будь-яких претензій, отримайте письмову згоду від кожного працівника на перенесення робочих днів. Причому навіть від тих з них, хто на цей час перебуває у відпустці, на лікарняному або у відрядженні.
Як гукнеться…
Приймаючи рішення про перенесення робочих днів, ви повинні пам’ятати про деякі особливості:
1. У місяцях, у яких відбувається перенесення, може змінитися норма тривалості робочого часу.
У разі перенесення 2 і 8 січня на 17 і 31 січня відповідно жодних змін не буде, оскільки все дійство відбувається в межах одного місяця. А от якщо ви перенесете 9 січня на 17 лютого, то норма робочого часу (при 5-денному робочому тижні та 8-годинному робочому дні) становитиме:
• у січні — 19 робочих днів або 151 годину* (а не 20 робочих днів або 159 годин);
• у лютому — 21 робочий день або 168 годин (а не 20 робочих днів або 160 годин).
* 6 січня — скорочений день.
Зверніть увагу! Тривалість роботи в перенесений робочий день відповідатиме тривалості того робочого дня, який ви перенесете. Інакше кажучи, тривалість робочих субот (17, 31 січня і 14 лютого) дорівнюватиме тривалості того робочого дня, за який ви працюєте (2, 8, 9 січня).
А от у випадку якщо переноситься робочий день, що передує святковому або неробочому дню, то для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в перенесений робочий день відповідатиме тривалості передсвяткового робочого дня (ст. 53 КЗпП, лист Мінсоцполітики від 04.09.13 р. № 9884/0/14-13/13).
Якщо керуватися цим правилам, то в межах року нічого не зміниться — ні тривалість робочого часу, ні фонд зарплати, ні обсяги виробництва тощо (лист Мінсоцполітики від 15.05.12 р. № 155/13/133-12).
2. У місяцях, у яких відбувається перенесення, зміниться графік роботи підприємства.
За таким зміненим графіком роботи потрібно буде виходити на роботу, надавати відпустки, здійснювати оплату лікарняних і відряджень (лист Мінсоцполітики від 13.08.12 р. № 270/13/116-12).
Вихід на роботу. У ті дні, на які було перенесено робочі дні, співробітники зобов’язані вийти на роботу. Відсутність працівника цього дня без поважної причини розцінюється як прогул (лист Мінсоцполітики від 13.08.12 р. № 270/13/116-12).
У табелі обліку використання робочого часу:
• дні, які ви переносите (2, 8, 9 січня) позначайте як вихідні (якщо працівник у відпустці — як дні відпустки, якщо захворів — як період непрацездатності);
• дні відробітку (суботи 17, 31 січня та 14 лютого) — як робочі дні (проставляємо години/дні роботи).
Роботу в дні відробітку (17, 31 січня та 14 лютого) оплачуємо як звичайні робочі дні. Оскільки в цьому випадку норми ст. 72 та 107 КЗпП не діють.
Відпустка. Тут потрібно звернути увагу на такі моменти:
1. Якщо працівник перебував у відпустці в день, який був згодом перенесений на інше число, то такий день включатиметься до періоду відпустки як вихідний. Це означає, що загальна тривалість відпустки не змінитися, а день виходу на роботу не зміститься.
Нагадаємо, що при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються лише святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП (ст. 781 КЗпП). У січні — це 1 і 7 січня.
2. Важливо. Після виходу з відпустки співробітник повинен буде працювати разом з усіма в перенесений день.
Приклад 1. Працівник перебував у відпустці з 30.12.14 р. по 12.01.15 р.
Тоді для нього:
• 2, 8 і 9 січня є вихідними днями, які включаються в дні відпустки;
• 17, 31 січня і 14 лютого — звичайні робочі дні (згідно зі зміненим графіком роботи).
Лікарняний. Тут аналогічна ситуація. Так, якщо працівник перебував на лікарняному в день, який був згодом перенесений на інше число, то такий день вважатиметься вихідним. Отже, він не підлягає оплаті.
Але зважте на те, що такі дні ви повинні врахувати при підрахунку перших п’яти днів хвороби.
Нагадаємо, що лікарняні виплачуються лише за невідпрацьовані робочі дні (лист Мінсоцполітики від 17.09.09 р. № 262/18/99-09).
Приклад 2. Працівник хворів з 30.12.14 р. по 12.01.15 р.
Тоді (при 5-денному робочому тижні) в перші 5 днів хвороби потраплять лише два дні — 30 та 31 грудня 2014 року.
1, 2 і 3 січня — вихідні. Отже, лікарняні за ці дні не нараховуються.
Для розрахунку допомоги від ФТВП:
• не враховуємо вихідні дні — 4, 7, 8 і 9 січня 2015 року;
• нараховуємо допомогу за 5, 6 і 12 січня.
Приклад 3. Працівник хворів з 6.01.15 р. по 19.01.15 р.
Тоді в розрахунок перших 5 днів хвороби потрапляє лише 6 січня (7 — 8 січня — вихідні). При розрахунку допомоги від ФТВП будуть враховані 7 днів: 12, 13, 14, 15, 16, 17 і 19 січня. Оскільки це робочі дні (17 січня — робочий день за зміненим графіком).
Відрядження. Навіть якщо працівник направлений у відрядження, він все одно підкоряється тому режиму роботи, який встановлено на підприємстві. І якщо такому «посланцеві» доводиться працювати у вихідний день, то оплатити таку роботу необхідно відповідно до ст. 72 і 107 КЗпП (шляхом надання іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі).
Приклад 4. Працівника направлено у відрядження з 08.01.15 р. по 15.01.15 р.
У цьому випадку вважається, що працівника направлено у відрядження для роботи у вихідні дні. Вихідними в цьому разі будуть тільки три дні — 9, 10 та 11 січня. Вони мають бути оплачені за підвищеною ставкою. Але за умови, що:
• про роботу у вихідний день застережено в наказі про відрядження (лист Мінсоцполітики від 19.06.08 р. № 154/13/116-08);
• подвійна оплата за роботу у вихідний передбачена колективним (трудовим) договором.
Що стосується 8 січня, то це день вибуття у відрядження, в який співробітник ще не працював. Тому для його оплати підвищена ставка не застосовується. В цьому випадку краще надати працівникові інший вихідний день. Але за умови, що це передбачено положенням про відрядження, наказом керівника або правилами внутрішнього розпорядку установи.
Неповний робочий час. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого дня, то перенесення робочих днів може позначитися на графіку його роботи та нормі робочого часу. Все залежатиме від того, які дні тижня у цього працівника будуть робочими за графіком.
Якщо, наприклад, 2 січня та 9 січня для нього є робочими днями, то графік роботи в січні й лютому, як і місячна норма робочого часу, у нього зміниться відповідно до перенесення. Якщо ці дні не робочі, то змін не буде.
Висновки
-
Для роботодавців орієнтиром у перенесенні робочих днів у святковий час є рекомендації Кабміну.
-
Перенесення робочих днів оформляємо наказом (розпорядженням) про перенесення вихідних і робочих днів не пізніше ніж за 2 місяці до настання свят.
- Змінений графік роботи слід враховувати при наданні відпусток, оплати лікарняних та розрахунку середньої зарплати.
