Інвалютні внески до статутного капіталу: де «бухоблікове» місце курсових різниць і не тільки
Лист Міністерства фінансів України від 19.11.13 р. № 31-08410-07-16/33606
У минулому році Мінфін наказом від 27.06.13 р. № 627 уніс масштабні зміни до багатьох П(С)БО і Плану рахунків. Детальніше — у газеті «БТ», 2013, № 34, с. 4 .
Не оминули увагою і П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Тоді п. 8 П(С)БО 21 отримав новий абз. 4, згідно з яким курсові різниці (далі — КР), що виникають при перерахунку зобов’язань засновників у статутному капіталі, потрібно відображати у складі додаткового капіталу.
Пункт 9 П(С)БО 21 теж дещо змінився і містить інформацію про те, що КР, які виникають за дебіторською заборгованістю або зобов’язаннями за розрахунками з господиницею за межами України, погашення яких не планується і не є вірогіднім у найближчій перспективі, потрібно відображати у складі іншого додаткового капіталу і в іншому сукупному доході.
Простіше кажучи, КР за зобов’язаннями засновника (у тому числі нерезидента) за інвалютними внесками до статутного капіталу підприємства-резидента включаємо до додаткового капіталу, а КР за розрахунками з підприємством-нерезидентом — до іншого додаткового капіталу.
Виникло запитання: для обліку додаткового капіталу призначено рахунок 42, які ж субрахунки в кожному з двох випадків обрати?
На це запитання відповідає Мінфін у листі, що коментується. Отже:
• на субрахунку 423 «Накопичені курсові різниці» показуємо КР, що відображаються у складі власного капіталу і визнаються в іншому сукупному доході, тобто КР за розрахунками з господиницею за межами України (з нерезидентом). Оборот за цим субрахунком показуємо в рядку 2410 «Накопичені курсові різниці» Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) ф. № 2;
• на субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» показуємо КР за зобов’язаннями засновника за інвалютними внесками до статутного капіталу резидента. Ці КР у зазначеному вище рядку ф. № 2 не показуємо («БТ», 2014, № 4, с. 28).
Пам’ятайте! Зобов’язання засновників за інвалютними внесками до статутного капіталу підприємства є монетарною статтею. Тому КР у бухобліку за такими зобов’язаннями потрібно перераховувати з використання валютного курсу як на дату балансу, так і на дату погашення заборгованості* засновника (повного або часткового).
Наприклад, позитивну КР (курс гривні виріс) при внесенні інвалютного внеску іноземного інвестора до статутного капіталу резидента відображаємо кореспонденцією рахунків Дт 46 — Кт 425, а від’ємну КР (курс гривні впав) — зворотною кореспонденцією рахунків Дт 425 — Кт 46.
У контексті цього питання згадаємо і про податковий облік КР.
Як бути з інвалютними внесками засновників до статутного капіталу?
Податківці в консультації з підкатегорії 102.13 ЗІР Міндоходів зазначили, що інвалюту, не внесену до статутного капіталу (тобто заборгованість засновника), потрібно перераховувати до податкового обліку. Дійсно, за правилами бухобліку це монетарна стаття балансу, а отже, її потрібно перераховувати (визначати КР). При цьому додатне або від’ємне значення КР розраховуємо, застосовуючи курс НБУ на дату визнання такої заборгованості, і офіційний курс на дату звітного балансу або ж на дату погашення такої заборгованості (залежно від того, яка подія сталася раніше). У результаті КР уключаємо або до доходів, або до витрат.
Увага! Актуальну інформацію про відображення курсових різниць у декларації з податку на прибуток знайдете в «БТ», 2014, № 4, с. 46 .
* Хоча в листі від 20.08.12 р. № 31-08410-07-25/20605 Мінфін несподівано зазначив, що на дату погашення заборгованості КР перераховувати не потрібно. Ми ж тоді не погодилися з такою позицією і до цього дня вважаємо, що перераховувати КР на дату погашення заборгованості (дату здійснення операції) потрібно, як того вимагає абз. 1 п. 8 П(С)БО 21 («БТ», 2012, № 40, с. 9).
