Теми статей
Обрати теми

Страхові свідоцтва працівників: потрібно замінювати на посвідчення, але, схоже, не зараз

Стаття

Страхові свідоцтва працівників: потрібно замінювати на посвідчення, але, схоже, не зараз

Страхове свідоцтво для громадян багатьох країн — дуже серйозний документ. Воно дає право на отримання допомоги від держави, безоплатного або пільгового медобслуговування, та і просто є рівноправним документом із посвідчення особи. У нас поки що цей документ такої дії не має. Більше того, скоро його замінить посвідчення застрахованої особи. Зауважимо, що про це повинен знати роботодавець.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», bn@id.factor.ua

 

Історія чи реалії?

Почнемо з того, що страхові свідоцтва в нашому житті з’явилися в уже далекому 2000 році. Свідоцтва видаються відповідно до Порядку № 1306, розробленого на виконання ст. 8 Закону № 16/98.

Упевнені, що чимало громадян України мають такий документ (заламіноване «Свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» світло-зеленого кольору). Номер свідоцтва відповідає номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційному номеру фізособи).

Для чого воно потрібне? Як зазначено в п. 2 Порядку № 1306, свідоцтво підтверджує право застрахованої особи на отримання послуг і матзабезпечення із соцстрахування. Свідоцтво пред’являється застрахованою особою в разі отримання послуг і матзабезпечення за рахунок соцстраху, під час укладення трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру на виконання робіт, послуг, під час прийняття на навчання, а також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 17 Порядку № 1306).

Отримати свідоцтво на працюючих громадян зобов’язані їх роботодавці. Для цього вони подають до органу Пенсійного фонду анкету застрахованої особи. Через три тижні з дня отримання анкети орган Пенсійного фонду зобов’язаний видати свідоцтво (п. 8 Порядку № 1306).

Проте, зважаючи на масовість звернення роботодавців, свідоцтва видавалися зі значним запізненням. При цьому де-факто відсутність свідоцтва не була підставою для звільнення працівника або для відмови у прийнятті на роботу. Для цілей оподаткування (ПДФО, ЄВС, а раніше — соцвнесків) і персоніфікованого обліку достатньо наявності у працівника ідентифікаційного номера (він же є номером його страхового свідоцтва).

Важливо! Штрафи за відсутність свідоцтва чинним законодавством не передбачені.

Єдина небезпека полягала в тому, що без свідоцтва працівник не зможе отримати соцдопомоги (наприклад, у разі хвороби або відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами). Але ці побоювання не підтвердилися. Аргумент — свідоцтво не зазначене в переліку документів, які дають право на допомоги згідно із Законом № 2240. Це підтвердив і ФТВП у своєму листі від 01.03.11 р. № 01-16-345.

Зверніть увагу. У цьому листі ФТВП роз’яснює, як заповнити заявку-розрахунок на отримання допомоги в разі, якщо у працівника немає страхового свідоцтва (про це наприкінці нашого матеріалу).

Користь свідоцтва (і, на наш погляд, головне його призначення) — можливість фізособи безоплатно отримати відомості про себе в системі персоніфікованого обліку в будь-якому органі ПФУ (лист ПФУ від 06.12.05 р. № 15407/03-02).

 

Реалії чи майбутнє?

З 1 січня 2011 року почав діяти Закон про ЄВС. У ньому про свідоцтво нічого не зазначається. Ідеться вже про посвідчення застрахованої особи. Це спеціальний документ у вигляді електронної смарт-карти з візуальними персоніфікованими ознаками. Призначення посвідчення — документування, збереження та використання індивідуальної інформації про набуті застрахованою особою права у сфері загальнообов’язкового державного соцстрахування.

Як ми розуміємо, посвідчення має виглядати як банківська платіжна картка з даними про фізособу та штрих-кодом для прочитування інформації. Номер посвідчення (як і свідоцтва) знову ж таки повинен відповідати ідентифікаційному номеру фізособи.

Перехідними положеннями Закону про ЄВС (п. 1 розділу VIII) дата запровадження посвідчень була призначена на 01.01.14 р. Ця дата вже настала. Проте Кабмін, якого законодавець зобов’язав протягом 3 років забезпечити запровадження посвідчень, досі не затвердив ані зразок, ані порядок видачі посвідчення.

Підсумок. Можна стверджувати, що норма про перехід на посвідчення доки мертва.

Важливо! Зараз на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект під № 3266 про перенесення початку дії цієї норми на 1 січня 2015 року. Причина — дефіцит коштів соцстрахування. Забезпечити посвідченнями потрібно 14 млн осіб. На що потрібні «непідйомні» суми.

Тому, швидше за все, ще рік посвідчення так і не побачать світ. І це, напевно, у найкращому разі.

Отже, потрібно продовжувати «жити» за свідоцтвами. А там, де йдеться про посвідчення, бачити свідоцтво.

Нагадаємо, з 01.01.14 р. роботодавець зобов’язаний (ч. 2 ст. 6 Закону про ЄВС):

— перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізособи посвідчення;

— повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізособи, відомості про яку відсутні в Держреєстрі соцстрахування або яка не пред’явила на вимогу роботодавця посвідчення, і подавати необхідні відомості та документи для взяття її на облік;

— отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення та видавати їх застрахованим особам.

Висновки

  • Наразі ще діє страхове свідоцтво, а не посвідчення.

  • Запроваджувати посвідчення, швидше за все, почнуть з 01.01.15 р.

  • Навіть якщо у працівника немає свідоцтва, він не позбавляється права на соцдопомоги.

Документи і скорочення статті

Закон № 16/98 — Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 14.01.98 р. № 16/98-ВР.

Порядок № 1306 — Порядок видачі свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.08.00 р. № 1306.

 

 

Це Вам знадобиться

 

Витяг з листа Виконавчої дирекції ФТВП від 01.03.11 г. № 01-16-345

 

«Страхувальники-роботодавці, у разі відсутності у застрахованої особи страхового свідоцтва, як виняток, можуть в графі 3 зворотного боку заяви-розрахунку зазначити номер облікової картки застрахованої особи… номер облікової картки застрахованої особи — це номер персональної облікової картки застрахованої особи, що відповідає ідентифікаційному номеру фізичної особи згідно з ДРФО. Для застрахованих осіб, які з релігійних переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті, зазначаються дані свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: серія та номер (NNN XXXXXX — три літери, пробіл, шість цифр); у разі якщо у такої застрахованої особи відсутнє свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначаються серія та номер паспорта (БКNNXXXXXX — «БК» — константа, що вказує на реєстрацію за паспортними даними; «NN» — дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); «XXXXXX» — шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями). Для осіб, які не є громадянами України, але працюють на території України та не мають ідентифікаційного номера, зазначаються серія та номер документа, що засвідчує особу».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі