Зміни в індексації доходів «осіли» в кабмінівському Порядку
Постанова КМУ від 29.01.14 р. № 36
«Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення»
Як у нас заведено, листи-роз’яснення інколи «обходять на віражах» законодавчі приписи та «керують» нашими діями не гірше за інших. Є Порядок проведення індексації грошових доходів населення від 17.07.03 р. № 1078 (далі — Порядок). І є «купа» листів Мінсоцполітики, яка постійно зростає, — з «недомовленим».
Кабмін вирішив, що досить йому стояти осторонь, і частину роз’яснень із листів Мінсоцполітики «відправив в осад» у своєму Порядку.
Давайте ж докладніше розберемося, що саме сталося.
Не індексуємо виплати, розраховані виходячи із середньої зарплати (оновлена редакція абз. 3 п. 3 Порядку). Мінсоцполітики про це неодноразово говорило й раніше. І це аж ніяк не новина.
Отже, заборона на індексацію стосується не лише лікарняних, а й інших «середньозарплатних» виплат. Наприклад, не індексуємо (і раніше не індексували) ті ж самі відпускні; компенсацію за невикористану відпустку; оплату днів відрядження, якщо виплачуємо на рівні середнього заробітку, тощо (повну інформацію знайдете у «БТ», 2013, № 18–19, с. 23).
Неповний робочий час. Суму індексації (її фіксовану величину) визначаємо з розрахунку повного робочого часу, а виплачуємо пропорційно відпрацьованому часу. Причому з пояснювальної записки до постанови вбачається, що під неповним робочим часом потрібно розуміти не лише неповний робочий день*, а й не повністю відпрацьований місяць, наприклад, унаслідок відпустки, хвороби або в інших випадках, коли зберігався середній заробіток. Саме таку «пропорційну» позицію щодо неповного місяця фахівці Мінсоцполітики висловлювали в листах від 27.08.12 р. № 261/10/136-12 // «БТ», 2012, № 42, с. 6 і від 30.11.12 р. № 475/10/136-12 // «БТ», 2013, № 21, с. 5.
Пам’ятайте про відряджувальний нюанс: якщо дні відрядження оплачуємо виходячи з фактичного заробітку, то індексацію виплачуємо в повному обсязі, якщо ж виходячи із середнього заробітку — пропорційно відпрацьованому робочому часу (лист Мінсоцполітики від 27.12.12 р. № 518/10/136-12 // «БТ», 2013, № 21, с. 5).
Тепер не вважається базовим для індексації місяць, в якому тарифна ставка (оклад) не зросла, а доходи збільшилися в результаті: (1) розширення зони обслуговування; (2) збільшення обсягу виконуваної роботи; (3) суміщення професій (посад); (4) виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; (5) оплати роботи за внутрішнім сумісництвом (тобто в одного роботодавця); (6) збільшення розміру премії.
Важливо! У вже відомому нам із вами листі № 518/10/136-12 фахівці Мінсоцполітики зауважили: якщо працівник працює на одному підприємстві на дві неповні ставки і загальна зарплата (за основним + за суміщуваним місцем) не перевищує окладу (ставки) за основним місцем, то базовий місяць під час проведення індексації потрібно визначати окремо для кожної посади залежно від підвищення зарплати.
Працівник вийшов з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років або відпустки «за свій рахунок». Визначаємо базовий місяць та здійснюємо індексацію так само, як і для інших працівників, котрі обіймають аналогічні посади. Тож базовим місяцем для «екс-декретниці» стає місяць останнього підвищення зарплати для обійманої нею посади**. Про це Мінсоцполітики говорило в листах від 15.02.10 р. № 19/10/136-10, від 27.07.11 р. № 150-10/136-11.
У п. 5 Порядку дописали, що в базовому місяці значення індексу інфляції приймаємо за 1 або 100 %. Це й так було зрозуміло.
У додатку 4 до Порядку (тут наведено приклад проведення індексації в разі підвищення грошових доходів) Кабмін виправив недоліки та друкарські помилки.
Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування (на день підготовки номера не опублікована).
* Це питання докладно розглянуте в «БТ», 2012, № 37, с. 46; 2013, № 46, с. 27.
** Як проіндексувати зарплату «екс-декретниці», читайте у «БТ», 2014, № 2, с. 33.