Обліковуємо сушильну камеру для деревини
Підприємство придбало сушильну камеру для сушіння деревини. Як її ввести в експлуатацію та відобразити в податковому обліку?
Вартість сушильної камери для деревини значно перевищує відмітку в 2500 грн. А строк її експлуатації — більше року. Отже, сушильна камера — це об’єкт основних засобів (далі — ОЗ), з обліком якого нам з вами й доведеться розібратися. Виходитимемо з того, що сушильну камеру призначено для використання у виробничій діяльності підприємства. Але перш ніж складати первинні документи на неї, давайте визначимо первісну вартість купленого агрегату, що амортизується, у податковому обліку.
Формуємо первісну вартість. Визначити первісну вартість сушильної камери нам допоможе п. 146.5 ПКУ. Він дозволяє включати до первісної вартості об’єкта ОЗ:
• суми, сплачені постачальникам та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без ПДВ);
• реєстраційні збори, держмито й аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку із придбанням прав на об’єкт;
• суми ввізного мита;
• суми ПДВ, сплачені у зв’язку із придбанням ОЗ (якщо підприємство — неплатник ПДВ). Платники ПДВ відносять суми «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту (звісно, за наявності податкової накладної) та до первісної вартості не включають;
• витрати на страхування ризиків доставки ОЗ;
• витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження ОЗ;
• фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено П(С)БО;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Розраховуємо вартість, що амортизується. Для цього нам потрібно знати її первісну вартість (з нею ми вже визначилися) та ліквідаційну вартість.
Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) об’єкта ОЗ після закінчення строку його корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією) (п. 4 П(С)БО 7).
Оскільки ліквідаційна вартість базується на очікуваних оцінках, у податковому обліку її можна прийняти рівною нулю. Обґрунтувати таке рішення можна тим, що очікувані доходи від реалізації матеріалів, отриманих при ліквідації (наприклад, металобрухт), не перевищать витрати на демонтаж.
Як альтернативний варіант можете визнати ліквідаційну вартість у розмірі вартості металобрухту, який ви зможете продати після ліквідації об’єкта.
Увага! Якщо ви плануєте нараховувати амортизацію сушильної камери за методом зменшення залишкової вартості, то ліквідаційну вартість потрібно встановити обов’язково. Без неї розрахувати амортизацію просто не вийде.
Строк експлуатації. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) сушильної камери зважайте на (п.п. 145.1.3 ПКУ):
• очікуване використання камери з урахуванням її потужності чи продуктивності;
• передбачуваний фізичний та моральний знос;
• правові чи інші обмеження строків використання об’єкта й інші фактори.
Допомогу у визначенні строку корисного використання (експлуатації) сушильної камери вам можуть надати технічна (паспортна) документація та гарантійні зобов’язання виробника.
Важливо! У бухгалтерському обліку ви можете встановити будь-який строк експлуатації камери виходячи з очікуваних даних. А от у податковому обліку цей строк має бути не менше мінімально допустимого строку, визначеного в п. 145.1 ПКУ. Для спрощення обліку встановіть однакові строки експлуатації для бухобліку та податкового обліку.
Щоб знайти мінімально допустимий строк корисного використання, нам потрібно визначитися із групою ОЗ. На наш погляд, для сушильної камери найбільше підходить група 4 — машини та обладнання. Мінімально допустимий строк корисного використання (експлуатації) для неї — 5 років.
Документи. Ну, ось тепер у вас є всі дані для заповнення первинної документації.
Насамперед наказом створіть комісію з надходження та списання необоротних активів. Приклад тексту наказу наведено на рис. 1.
Рис. 1. Примірний текст наказу про створення комісії
Як правило, голова такої комісії — це директор. Членами комісії можуть бути, наприклад, головбух, інженер, технолог, офіс-менеджер.
Потім комісія складає протокол про введення об’єкта в експлуатацію. Приклад рішення комісії наведено на рис. 2.
Рис. 2. Приклад рішення комісії
На підставі протоколу директор підписує наказ про введення в експлуатацію об’єкта ОЗ (рис. 3).
Рис. 3. Приклад наказу про введення в експлуатацію об’єкта ОЗ
А завершальним акордом стане оформлення акта приймання-передачі ОЗ за ф. № ОЗ-1. Його типову форму затверджено наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352.
У табличній частині ф. № ОЗ-1 необхідно вказати, зокрема:
• запис (проводку), яким об’єкт уведено в експлуатацію в бухобліку: Дт 104 — Кт 152 (гр. 3, 5 ф. № ОЗ-1);
• первісну вартість об’єкта у гривнях — умовно 225000 (гр. 7);
• інвентарний номер — умовно 105 (гр. 8);
• рахунок (субрахунок), на який ви відноситимете амортизаційні відрахування (гр. 10). Якщо сушильна камера використовується у виробничому процесі, то вказуєте рахунок 23;
• рік випуску об’єкта (гр. 18);
• місяць та рік уведення об’єкта в експлуатацію (умовно 02.2014) (гр. 19);
• номер паспорта об’єкта (гр. 20).
Далі вказуємо, на підставі якого наказу складається акт. Записуємо найменування оглянутого комісією об’єкта — «сушильна камера для пиломатеріалів марки GEFEST». Зазначаємо, від кого об’єкт приймається в експлуатацію (наприклад, «від начальника деревообробного цеху») і де він перебуває в момент приймання (наприклад, «у цеху № 2 по вул. Шевченка, 123»).
Нижче записуємо коротку характеристику об’єкта (наприклад, «сушильна камера для пиломатеріалів GEFEST з металокаркасним корпусом 2013 року випуску»).
У рядку «Підсумки випробувань об’єкта» відображаємо виявлені дефекти обладнання. А якщо таких немає, то вказуємо, що дефекти не виявлені.
У рядку «Висновок комісії» пишемо, наприклад: «Передати для експлуатації до виробничого цеху № 2».
У переліку технічної документації можете вказати технічний паспорт, сервісну книжку тощо.
На закінчення нагадаємо, що з докладним матеріалом стосовно обліку надходження ОЗ та з прикладами відповідної первинної документації ви можете ознайомитися у «БТ», 2013, № 38, с. 17.
Олена БЕЛЯЄВА
