Безоплатний експорт: чи будуть податкові зобов’язання з ПДВ?
Підприємство безкоштовно передало нерезиденту зразки товарів для досліджень із метою наступного укладення контракту щодо постачання таких товарів. У митній декларації була зазначена «умовна» вартість таких товарів, але в договорі вказано, що нерезидент не оплачує отримані товари. Чи потрібно нарахувати ПДВ на таку операцію? Яку податкову накладну виписати?
(м. Київ)
Господарська діяльність. Почнемо з п. 198.5 ПКУ. Він вимагає нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ), щоб компенсувати раніше відображений податковий кредит (ПК), якщо придбані товари починають використовувати в необ’єктних чи звільнених операціях або не у господарській діяльності.
Так-от, із викладеного у запитанні очевидно, що товари, які передані нерезиденту, використані в господарській діяльності платника ПДВ. Адже ця операція здійснена з метою розширення ринку збуту — щоб отримати економічні вигоди у майбутньому. Так само очевидно, що експорт не віднесено до звільнених чи необ’єктних операцій (п. 206.4 ПКУ), крім товарів, для яких у ПКУ передбачені спеціальні експортні пільги.
Отже, немає жодних підстав для того, щоб компенсувати раніше сформований ПК.
Нюанс! Якщо при придбанні товарів ПК не було сформовано, то питання про нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ взагалі не виникає, навіть якщо товари використані не у господарській діяльності.
Далі про «експортне» ПЗ.
Фіскальна позиція податківців. В підкатегорії 101.19 ЗІР Міндоходів можна знайти консультацію (діяла до 01.01.14 р.), в якій податківці рекомендували за операцією з безкоштовного експорту складати дві податкові накладні (ПН): на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни експортованих товарів, за ставкою 0 %; на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, за ставкою 20 %.
Наші контраргументи. Нагадаємо, що з 01.09.13 р. податкові зобов’язання з ПДВ визначають виходячи зі звичайних цін лише для контрольованих операцій (п. 188.1 ПКУ)*. Для інших операцій базою оподаткування є фактична ціна товарів, навіть якщо вона дорівнює нулю.
* Докладніше по це ви можете прочитати у «БТ», 2013, № 36, с. 31.
Той факт, оплачує нерезидент вартість отриманих товарів чи ні, на механізм нарахування ПДВ не впливає. Тож порівнювати звичайну ціну з фактичною, та нараховувати ПЗ за ставкою 20 % на суму перевищення у нашому випадку (за неконтрольованою операцією) не потрібно.
Також слід звернути увагу, що вищезгадана консультація контролерів уже не діє. Це дає привід сподіватися, що податківці цю позицію переглянули.
Увага! Проблеми можуть виникнути лише з негосподарським експортом товарів, при придбанні яких був сформований ПК. Тобто коли є підстави, щоб застосувати п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Формально для будь-якого експорту слід використовувати нульову ставку (п.п. 195.1.1 ПКУ). Однак, ураховуючи компенсаційний характер норм п. 198.5 ПКУ, до експортної операції доведеться застосувати «внутрішню» ставку ПДВ 20 %. Інакше нічого компенсувати не вийде.
База оподаткування. Для господарського безкоштовного експорту базою оподаткування буде митна вартість, але до такої величини буде застосована ставка 0 %. Отже, помноживши на 0 будь-яке число, отримаємо ПЗ у сумі 0 грн. На таку операцію достатньо скласти одну ПН із позначкою «07».
Для «негосподарського» безкоштовного експорту товарів, за якими був сформований податковий кредит, базою для нарахування ПДВ буде (п. 189.1 ПКУ):
• ціна придбання (для товарів);
• залишкова вартість (для необоротних активів) або звичайна ціна (для необоротних активів, облік яких не ведеться, наприклад, у підприємця).
При цьому постачальник, окрім «експортної» ПН із позначкою «07» (ставка 0 %), має скласти ПН із «негосподарською» позначкою «13».
Висновок. Якщо ви впевнені у тому, що зможете довести те, що безкоштовно експортовані товари використані в господарській діяльності, то немає підстав нараховувати ПЗ за ставкою 20 %.
Микола ШПАКОВИЧ
