ЕЛЕМЕНТИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
Зі Шпаргалки бухгалтера ви довідаєтеся про всі елементи облікової політики, які необхідно відобразити в розпорядчому документі про облікову політику.
| Елемент | Можливі варіанти принципів та методів обліку, передбачені П(С)БО |
| 1 | 2 |
| НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» | |
| Межа суттєвості | Стандартом не регламентована, встановлюється підприємством самостійно, при цьому можна використовувати критерії з п. 2.20 розділу II Методрекомендацій* |
| Примітка. Особливості встановлення критеріїв суттєвості були розглянуті в листі МФУ від 27.08.13 р. № 31-08410-07-10/25152 // «БТ», 2013, № 50, с. 38. | |
| Тривалість операційного циклу | Стандартом не регламентована, встановлюється підприємством самостійно |
| Спосіб складання Звіту про рух грошових коштів | • прямим методом; • непрямим методом |
| П(С)БО 7 «Основні засоби» | |
| Строк корисного використання об’єкта основних засобів | Самостійно встановлюється підприємством |
| Примітка. Якщо підприємство нараховує амортизацію з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, установлених податковим законодавством (п. 26 П(С)БО 7), то воно має орієнтуватися на строки, зазначені в п. 145.1 ПКУ | |
| Методи амортизації основних засобів | • прямолінійний; • зменшення залишкової вартості; • прискореного зменшення залишкової вартості; • кумулятивний; • виробничий |
| Примітка 1. Можна застосовувати різні методи амортизації для кожного об’єкта окремо. Їх установлюють у момент уведення основних засобів в експлуатацію та вказують у наказі про визнання об’єкта основних засобів активом та введення його в експлуатацію (листи від 23.03.07 р. № 31-34000-10-25/5753, від 08.08.12 р. № 31-08410-07-10/19584). Примітка 2. У наказі, крім вибраного методу, бажано також зазначити принципи, на підставі яких підприємство прийняло рішення про вибір конкретного методу амортизації. Загальний варіант цього формулювання може бути таким: «з урахуванням норм п. 28 П(С)БО 7, а також п. 62 МСБО 16 вибір <…> методів амортизації пояснюється тим, що вони якнайкраще відображають очікувану форму застосування майбутніх економічних вигод, втілених в активі». | |
| Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів | • прямолінійний; • виробничий; • метод «50 % х 50 %»: у першому місяці використання об’єкта нараховується амортизація в розмірі 50 % вартості, що амортизується, і решта 50 % — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу); • метод «100 %» (100 % вартості амортизується в першому місяці використання об’єкта) |
| Примітка. Останні два методи застосовуються тільки стосовно малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112) і бібліотечних фондів (субрахунок 111) разом із прямолінійним та виробничим методами амортизації. Саме ці методи передбачено і в ПКУ (п.п. 145.1.6). | |
| Порядок визначення ліквідаційної вартості основних засобів | Стандартом не регламентований, установлюється підприємством самостійно |
| Примітка. Ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією). | |
| Вартісний критерій розмежування необоротних активів для віднесення до малоцінних необоротних матеріальних активів | Стандартом не регламентований, може бути встановлений підприємством самостійно |
| Примітка. Якщо підприємство використовує в бухгалтерському обліку ті самі критерії, що й у податковому, то вартісний критерій слід установити в розмірі 2500 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ). | |
| Порядок відображення витрат на ремонт та інші поліпшення основних засобів | • відповідно до норм, установлених п. 14 П(С)БО 7 для ведення бухгалтерського обліку; • у порядку, встановленому податковим законодавством |
| Порядок проведення переоцінки основних засобів | • відповідно до норм, установлених п. 16 П(С)БО 7 для ведення бухгалтерського обліку; • у порядку, встановленому податковим законодавством |
| Примітка. Платники єдиного податку четвертої та шостої груп з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати згідно з П(С)БО. Отже, «податкові» правила вони не використовують і застосовують у загальному порядку бухнорми (деталі — у статті «Фінансова звітність за 2012 рік: актуальні питання» // «БТ», 2013, № 2, с. 22). | |
| Періодичність (період) зарахування сум дооцінки основних засобів до складу нерозподіленого прибутку | • щомісяця; • щокварталу; • раз на рік; • при вибутті об’єкта |
| Примітка. Згідно з п. 21 П(С)БО 7 перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, може включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об’єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, відображений у складі капіталу в дооцінках. | |
| П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» | |
| Строк корисного використання нематеріальних активів | Самостійно встановлюється підприємством |
| Примітка. Якщо для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство застосовує строки їх корисного використання, установлені податковим законодавством (п. 26 П(С)БО 8), то воно має враховувати мінімально допустимі строки з п.п. 145.1.1 ПКУ. У цьому випадку, якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріальним активом не встановлено, він визначається платником податків самостійно, але не може становитиме менше 2 і більше 10 років безперервної експлуатації («БТ», 2013, № 51-52, с. 41 ). | |
| Методи амортизації нематеріальних активів | • прямолінійний; • зменшення залишкової вартості; • прискореного зменшення залишкової вартості; • кумулятивний; • виробничий |
| Примітка. Метод амортизації нематеріального активу вибирається підприємством виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. З позиції уніфікації даних у податковому та бухгалтерському обліку є сенс використовувати ті самі методи. | |
| Порядок визначення ліквідаційної вартості нематеріальних активів | Стандартом не регламентований, установлюється підприємством самостійно |
| Примітка. Згідно з п. 28 П(С)БО 8 при розрахунку вартості, що амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків, коли: • існує безвідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання; • ліквідаційну вартість може бути визначено на підставі інформації існуючого активного ринку та очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта. | |
| Періодичність (період) зарахування сум дооцінки нематеріальних активів до складу нерозподіленого прибутку | • щомісяця; • щокварталу; • раз на рік; • при вибутті об’єкта |
| Примітка. Пунктом 24 П(С)БО 8 установлено, що перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта нематеріальних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках. При цьому при вибутті цього об’єкта до складу нерозподіленого прибутку включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, відображений у складі капіталу в дооцінках. | |
| П(С)БО 9 «Запаси» | |
| Одиниця обліку запасів | • найменування; • однорідна група (вид) |
| Методи оцінки вибуття запасів | • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; • середньозваженої собівартості; • собівартості перших за часом надходження запасів (ФIФO); • нормативних витрат; • ціни продажу (використовується в роздрібній торгівлі) |
| Примітка. Для запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується той самий метод оцінки вибуття. | |
| Порядок обліку транспортно-заготівельних витрат | • ідентифікований (спосіб прямого підрахунку); • узагалі (на окремому субрахунку) |
| Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат | • шляхом прямого підрахунку; • за середнім відсотком |
| Примітка. Особливості застосування цих методів обліку розглядалися у статті «Транспортно-заготівельні витрати: відображаємо в бухгалтерському обліку» // «БТ», 2013, № 41, с. 24. | |
| Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів | • за звітний місяць; • на дату операції |
| П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» | |
| Методи визначення величини резерву сумнівних боргів і, за необхідності, спосіб визначення коефіцієнта сумнівності | • застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; • застосування коефіцієнта сумнівності |
| Примітка. З позиції податкового обліку, є сенс використовувати метод абсолютної суми. Докладніше за див. у статті «Резерв сумнівних боргів: нюанси відображення в обліку» // «БТ», 2009, № 19, с. 13. | |
| Спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності (при виборі методу застосування коефіцієнта сумнівності) | • визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; • класифікація дебіторської заборгованості за строками непогашення; • визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості в сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років |
| Примітка. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає. Приклади (приклади 1 — 3) визначення величини резерву сумнівних боргів із застосуванням коефіцієнта сумнівності наведені в додатку до П(С)БО 10. | |
| Класифікація дебіторської заборгованості за строками її непогашення | Стандартом не регламентована, встановлюється підприємством самостійно |
| Примітка. Згідно з п. 9 П(С)БО 10 класифікація дебіторської заборгованості здійснюється шляхом групування дебіторської заборгованості за строками її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Відповідний період непогашення встановлюється підприємством самостійно. Зазвичай підприємства орієнтуються на класифікацію, запропоновану в розділі ІХ форми № 5. | |
| П(С)БО 11 «Зобов’язання» | |
| Створення забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат і платежів | • на виплату відпускних працівникам; • на додаткове пенсійне забезпечення; • на виконання гарантійних зобов’язань; • на реструктуризацію, виконання зобов’язань у разі припинення діяльності; • на виконання зобов’язань за обтяжливими контрактами; • на рекультивацію (відновлення) порушених земель (п. 8 П(С)БО 7) тощо |
| Примітка. Підприємству необхідно прийняти рішення, які забезпечення (резерви) воно створюватиме, і вказати, як визначатиметься їх сума. Але забезпечення на виплату відпускних створюється обов’язково. Тепер цю процедуру викладено в п. 14 П(С)БО 11, відповідно до якого сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам та відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. | |
| П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» | |
| Порядок (механізм) установлення ступеня суттєвого впливу | Стандартом не регламентований, встановлюється підприємством самостійно |
| Примітка. Від суттєвого впливу, зокрема, залежить, чи буде контрольний учасник спільного підприємства застосовувати метод участі в капіталі для бухгалтерського обліку фінансових інвестицій (п. 23 П(С)БО 12). При цьому п. 3 П(С)БО 12 встановлено тільки перелік свідчень, що можуть бути ознаками суттєвого впливу. | |
| Методи відображення фінансових інвестицій залежно від їх виду | • за справедливою вартістю; • за собівартістю інвестиції з урахуванням зменшення корисності; • участі в капіталі |
| П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» | |
| Методи визнання та оцінки фінансових активів, зобов’язань, інструментів власного капіталу | • за фактичною собівартістю; • за справедливою вартістю; • за амортизованою собівартістю |
| Дата визнання придбаних у результаті систематичних операцій фінансових активів | • на дату укладення контракту; • на дату виконання контракту |
| База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу | • кількість акцій; • сума операції; • інша |
| Примітка. Згідно з п. 27 П(С)БО 13 витрати, пов’язані з декількома операціями з інструментами власного капіталу, розподіляються між цими операціями із застосуванням обґрунтованої бази розподілу (кількість акцій, сума операції тощо), вибраної підприємством, що застосовується ним послідовно. | |
| П(С)БО 15 «Дохід» | |
| Методи оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг | • вивчення виконаних робіт; • визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; • визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній вартості таких витрат |
| П(С)БО 16 «Витрати» | |
| Метод обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт, послуг | Самостійно вибираються підприємством |
| Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) | Самостійно визначаються підприємством |
| Перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат | Самостійно встановлюються підприємством |
| Бази розподілу загальновиробничих змінних та розподілюваних постійних загальновиробничих витрат | • години роботи; • заробітна плата; • обсяг діяльності; • прямі витрати тощо |
| П(С)БО 17 «Податок на прибуток» | |
| Періодичність ведення обліку відстрочених активів та зобов’язань | • щокварталу, на дату проміжної фінансової звітності; • раз на рік, на дату річної фінансової звітності |
| Примітка. Як зазначено в п. 15 П(С)БО 17, у проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання можуть наводитися в балансі в сумі цих активів та зобов’язань, визначеній на 31 грудня попереднього року. Тоді у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» проміжного Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) зазначається тільки сума поточного податку на прибуток. А на дату річного балансу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань за звітний рік. | |
| П(С)БО 18 «Будівельні контракти» | |
| Методи визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом | • вимірювання та оцінка виконаної роботи; • співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі; • співвідношення фактичних витрат із початку виконання будівельного контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних витрат за контрактом |
| База розподілу загальновиробничих витрат при нормальній потужності | Самостійно обираються підприємством: прямі витрати; обсяги доходів; прямі витрати на оплату праці; відпрацьований будівельними машинами та механізмами час тощо |
| П(С)БО 23 «Розкриття інформації про пов’язані сторони» | |
| Перелік пов’язаних сторін | • материнське (холдингове) та його дочірні підприємства; • спільне підприємство та контрольні учасники спільної діяльності; • підприємство-інвестор та його асоційовані підприємства; • підприємства та фізичні особи, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також близькі члени сім’ї кожної такої фізичної особи; • підприємства та його керівники, інші особи, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близькі члени сім’ї таких осіб |
| Методи оцінки активів чи зобов’язань в операціях пов’язаних сторін | • порівнянна неконтрольована ціна; • ціна перепродажу; • «витрати плюс»; • балансова вартість |
| П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» | |
| Облік у суб’єктів малого підприємництва, які відповідають критеріям із п. 154.6 ПКУ («нульовики» з податку на прибуток) | Мають право: • обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості; • не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо) та визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення; • поточну дебіторську заборгованість уключати до підсумку балансу за її фактичною сумою |
| П(С)БО 26 «Виплати працівникам» | |
| Програми виплати інструментами власного капіталу | За кожною такою програмою підприємству слід розкривати облікову політику щодо таких виплат |
| П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, і припинена діяльність» | |
| Перелік та порядок створення забезпечень | Стандартом не регламентовані, самостійно встановлюються підприємством |
| Примітка. Згідно з п. 3 розділу III П(С)БО 27 для погашення зобов’язань підприємства, які виникають у зв’язку з визнанням компонента підприємства, що відповідає ознакам припиненої діяльності, утримуваного для продажу, та зумовлені вимогами законодавства, договорів або в разі перебрання на себе добровільно перед фізичними та юридичними особами у зв’язку з таким припиненням діяльності (вихідна допомога та інші виплати при звільненні, штрафи, пеня за порушення умов договорів тощо), створюються забезпечення відповідно до П(С)БО 11. При цьому на підставі п. 13 П(С)БО 11 передбачене створення забезпечення на виконання зобов’язань у разі припинення діяльності. | |
| П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» | |
| Сегменти | Обліковою політикою підприємства визначаються види сегментів, пріоритетний вид сегмента, основи ціноутворення за внутрішньогосподарськими розрахунками |
| П(С)БО 30 «Біологічні активи» | |
| Об’єкт бухгалтерського обліку біологічних активів | • окремий вид; • група |
| Методи амортизації довгострокових біологічних активів, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо | • прямолінійний; • зменшення залишкової вартості; • прискореного зменшення залишкової вартості; • кумулятивний; • виробничий |
| Перелік і склад статей калькуляції витрат, пов’язаних з біологічними перетвореннями біологічних активів | Стандартом не регламентовані, самостійно визначаються підприємством |
| База розподілу загальновиробничих витрат на кожен об’єкт витрат рослинництва і тваринництва | Стандартом не регламентована, самостійно встановлюється підприємством |
| П(С)БО 31 «Фінансові витрати» | |
| Період часу, який для цілей класифікації активу як кваліфікаційного є суттєвим | Стандартом не регламентований, самостійно визначається підприємством |
| Примітка. У цьому питанні можна орієнтуватися на рекомендації Мінфіну (п. 1.6 Методрекомендацій № 1300; лист від 01.06.06 р. № 31-34000-10-5/11601), який пропонує суттєвим часом вважати час, що становить більше трьох місяців. | |
| Перелік кваліфікаційних активів | Стандартом не регламентований, самостійно визначається підприємством |
| Примітка. Активи, які підприємство розглядає як кваліфікаційні та щодо яких застосовуватиметься капіталізація фінансових витрат, також бажано перелічити в наказі про облікову політику. | |
| П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» | |
| Критерії розмежування інвестиційної нерухомості та операційної нерухомості | Стандартом не регламентовані, самостійно встановлюються підприємством |
| Класифікація інвестиційної нерухомості за групами | Стандартом не регламентована, самостійно визначається підприємством |
| Методи оцінки інвестиційної нерухомості на дату балансу | справедлива вартість; первісна вартість, зменшена на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення |
| Строк корисного використання інвестиційної та методи амортизації нерухомості, оціненої за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення | Стандартом не регламентований, самостійно встановлюється підприємством |
| Методи визначення справедливої вартості інвестиційної нерухомості за відсутності активного ринку | остання ринкова ціна операції з такими активами; поточна ринкова ціна; додаткові показники, що характеризують рівень цін на інвестиційну нерухомість |
* Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.13 р. № 635.
