Теми статей
Обрати теми

Облікова політика-2014: у зимових мотивах

Редакція БТ
Стаття

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА — 2014 у зимових мотивах

 

Напередодні нового року підприємства традиційно переглядають накази про облікову політику. Сьогодні ви дізнаєтеся про те, на що потрібно звернути увагу під час розробки облікової політики на 2014 рік.

Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)

 

Мотив 1. Що відображають у наказі про облікову політику

 

Почнемо з визначення. Облікова політика підприємства — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 розділу І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

У 2013 році Мінфін видав Методрекомендації, що не мають обов’язкового статусу, але є орієнтиром при вирішенні питань облікової політики.

Згідно з п. 1.3 розділу I Метод­рекомендацій у розпорядчому документі про облікову політику зазначаються принципи, методи і процедури, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності. Традиційно таким розпорядчим документом є наказ про облікову політику.

Зазначені положення в ньому наводять лише в тому випадку, коли нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше одного варіанта їх застосування. Одноваріантні методи оцінки, обліку та процедур у наказі не відображають.

Крім того, у наказі зазначають також попередні оцінки, які підприємства використовують із метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами, тобто елементи облікових оцінок.

Інформація, яку наводять у наказі про облікову політику, викладена в п. 2.1 розділу II Методрекомендацій. Її аналіз з усіма подробицями ви знайдете у Шпаргалці бухгалтера цього номера (див. с. 23).

Нюанс: у Методрекоменда­ціях зазначені деякі складові, які не стосуються ні облікової політики, ні облікової оцінки. Але, оскільки Мінфін окремо їх виділяє, у принципі, таку інформацію можна зазначити в наказі. Ідеться про такі складові:

• застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків;

• порядок виплат, що здійснюються за рахунок прибутку (для державних та комунальних підприємств);

• дату визначення придбаних у результаті систематичних операцій фінансових активів;

• дату включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу;

• дату первісного визнання не­оборотних активів та груп вибуття як утримуваних для продажу;

• складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства;

• періодичність та об’єкти проведення інвентаризації (за винятком тих випадків, коли її проведення є обов’язковим).

 

Мотив 2. Що потрібно змінити в наказі про облікову політику

 

Зміни в обліковій політиці бувають обов’язковими і добровільними (п. 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»)*.

* Докладніше про процедуру внесення змін до облікової політики можна прочитати у статті «Облікова політика та оцінка: як відобразити зміни» // «БТ», 2010, № 43, с. 27.

Обов’язкові корективи вносять у випадку, якщо змінилися вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (Мінфіну), зокрема, коли:

• змінюють чинні П(С)БО або приймають нові;

• коригують нормативні акти з бухгалтерського обліку.

Основні обов’язкові зміни, які «створено» Методрекомендаціями, пов’язані з установленням нових критеріїв суттєвості. Про них можна прочитати у «БТ», 2013, № 30, с. 4 .

Важливо: критерії суттєвості безпосередньо впливають на податковий облік. Тому їх необхідно підкоригувати відповідно до нових правил.

У 2013 році були внесені зміни до низки П(С)БО. Зазначимо основ­ні новації, що можуть вплинути на облікову політику.

1. Податкові різниці. Згідно з оновленою редакцією ПБО «Податкові різниці» інформацію, яку розкривають відповідно до цього ПБО, наводять у примітках до фінансової звітності. Склад такої інформації викладено в додатку до ПБО.

Майте на увазі: податкові різниці відображають у фінансовій звітності з 01.01.14 р. Проте відповідно до зміненої редакції п. 46.2 ПКУ, що набере чинності з 01.01.14 р., підприємства отримають право вибору в наданні такої інформації. Тож її слід наводити у фінансовій звітності виключно за бажанням платника податків.

2. Поточні зобов’язання. Відповідно до визначення поточних зобов’язань, яке з’явилося в п. 4 П(С)БО 11 «Зобов’язання», до них відносять зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу. Усі інші зобов’язання є довгостроковими. Це необхідно враховувати при класифікації зобов’язань в обліковій політиці.

3. Доходи від оренди необоротних активів. Згідно зі змінами, внесеними до п. 17 П(С)БО 14 «Оренда» і до Інструкції № 291, дохід від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості відносять до доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), а доходи від останньої оренди включають до складу інших операційних доходів орендодавця.

Викладене впливає і на податковий облік, тому при формулюванні положення про облікову політику слід чітко розмежувати орендні доходи.

4. Надзвичайні доходи і витрати. В обліку тепер відсутнє розмежування на доходи (витрати) від звичайної та надзвичайної діяльності. Отже, з відповідних положень наказу про облікову політику краще видалити згадку про надзвичайні доходи і витрати.

5. Курсові різниці. У 2013 році до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» унесли декілька правок. По-перше, уточнено, що курсові різниці розраховують на дату здійс­нення господарської операції (у межах її обсягу) і на дату балансу.

По-друге, курсові різниці, що виникають у результаті перерахун­ку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображають у складі додаткового капіталу.

6. Справедлива вартість. Уточнено визначення справедливої вартості з п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств». Під нею розуміється сума, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.

Якщо в наказі про облікову політику наводили визначення цього поняття, його необхідно підкоригувати.

7. Фінансові інвестиції. У п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» запроваджено новий термін «фінансові інвестиції». Під ним розуміють активи, які утримуються підприємством із метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Якщо такі активи є, це визначення можна навести в наказі про облікову політику.

8. Пов’язані сторони. У п. 4 П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін» з’явилося два терміни, які можна згадати в наказі про облікову політику.

Зокрема, пов’язаними сторонами вважаються особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

А під асоційованим підприємством розуміють підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив та яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

9. Бухгалтерський облік у суб’єктів малого підприємництва*. За новими правилами П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» поширюється на будь-яких суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб.

* Докладніше про це див. у статті «Фінансова звітність за 9 місяців: Хто? Що? Кому? Коли?» // «БТ», 2013, № 41, с. 21.

Водночас, якщо підприємство складає фінансову звітність згідно з МСФЗ, то воно може не застосовувати норми П(С)БО, а використовувати «великі» форми з НП(С)БО 1.

Тепер чітко встановлено: платники єдиного податку четвертої та шостої груп із метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати згідно з П(С)БО. Тож «податкові» правила вони не використовують і застосовують у загальному порядку бухнорми*.

* Деталі цієї проблеми ви можете дізнатися зі статті «Фінансова звітність за 2012 рік: актуальні питання» // «БТ», 2013, № 2, с. 22.

10. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Нагадаємо, що відповідно до змін, унесених до п. 2 Порядку № 419 (набирають чинності з 01.01.14 р.), з 2014 року зобов’язані будуть подавати фінансові звітність згідно з МСФЗ ще й особи, які здійснюють допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010). Виняток становлять особи, які провадять діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010). Для них обов’язок переходу на МСФЗ перенесено на 01.01.15 р.

Добровільні зміни до облікової політики вносять у таких випадках:

• якщо змінюються статутні вимоги, що впливає на елементи облікової політики. Наприклад, змінився власник підприємства, проведено реорганізацію тощо;

• якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності. Наприклад, підприємство може змінити метод амортизації основних засобів, мотивуючи це достовірнішим відображенням операцій у фінансовій звітності.

Важлива деталь: не вважають зміною облікової політики її встановлення для подій чи операцій (п. 10 П(С)БО 6):

• відмінних за змістом від попередніх подій чи операцій;

• що не відбувалися раніше (які виникли вперше в діяльності підприємства).

Рішення про наявність відповідних умов для зміни облікової політики підприємство приймає самостійно.

 

Мотив 3 Як відобразити зміни в обліковій політиці

 

Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнято як базисний на час діяльності підприємства. До нього за необхідності вносять зміни (п. 3.4 розділу III Методрекомендацій).

У разі якщо до облікової політики внесли зміни, які за обсягом охоп­люють велику частину текс­ту або суттєво впливають на його зміст, Мінфін рекомендує повністю переписати розпорядчий документ про облікову політику.

Такі зміни можна вносити на будь-яку дату, визначену підприємством, але Мінфін рекомендує їх приймати з початку року (п. 3.2 Методрекомендацій).

Підприємства можуть розкривати положення облікової політики та її зміни у примітках до фінансової звітності двома способами (п. 3.5 Методрекомендацій):

1) в описовій формі у примітках до річної фінансової звітності;

2) шляхом додавання до фінансової звітності копії розпорядчого документа про встановлення або зміну облікової політики (наказу про облікову політику).

При цьому особливому опису підлягають (п. 22 П(С)БО 6):

• причини та суть зміни облікової політики;

• сума коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року чи обґрунтування неможливості його достовірного визначення;

• факт повторного надання порівняльної інформації у фінансовій звітності або недоцільність її перерахунку.

Майте на увазі: зміни в обліковій політиці відображають двома способами: ретроспективним та перспективним. Пріоритет має ретроспективний спосіб, а перспективний застосовують у виняткових випадках.

Ретроспективне застосування передбачає, що нова облікова політика застосовується до операцій, інших подій та умов так, нібито ця політика застосовувалася завжди (п. 5 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки»). У цьому випадку виконують такі облікові процедури:

1) коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо ж зміни в обліковій політиці впливають не лише на нерозподілений прибуток, то коригують також інші статті фінансової звітності, яких стосуються зміни (лист Мінфіну від 13.01.05 р. № 31-04200-20-10/508);

2) повторно надають порівняльну інформацію у фінансовій звітності, тобто за всі попередні періоди звітність складають так, нібито в ній уже застосовувалася змінена облікова політика.

Перспективне застосування змін в обліковій політиці передбачає, що нова облікова політика застосовується до операцій, інших подій та умов, що виникли після дати, з якої політику змінено.

У цьому випадку нові облікові правила застосовують лише з моменту, на який припадають зміни в обліковій політиці, та жодні процедури щодо коригування фінансових показників у фінансовій звітності за попередні періоди не здійснюють.

Перспективний метод зручніший порівняно з ретроспективним. Проте його застосовують лише у виняткових випадках, а саме коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (п. 13 П(С)БО 6).

Такі ситуації детально описуються в МСБО 8. Так, відповідно до п. 26 МСБУ 8 ретроспективне застосування не використовують, якщо неможливо визначити кумулятивний вплив на суми у Звіті про фінансовий стан на початок та кінець періоду. Деякі випадки «незастосування» наведені в п. 5 МСБО 8.

Виходячи з цих положень, можна пояснити причини, з яких підприємство при зміні облікової політики використовує перспективний метод.

Зокрема, у розпорядчому документі про внесення змін до облікової політики (або прийняття нової облікової політики, що відрізняється від тієї, яка застосовувалася раніше), можна вказати таке:

«Підприємство застосовує перспективний метод відображення у фінансовій звітності змін в обліковій політиці, оскільки відповідно до п. 13 П(С)БО 6 визначити розмір коригування величини нерозподіленого прибутку (інших статей власного капіталу) на початок періоду достовірно неможливо з таких причин:

ретроспективне застосування потребує суттєвих попередніх оцінок, і при цьому неможливо визначити кумулятивний вплив змін облікової політики на величину нерозподіленого прибутку;

ретроспективне застосування може ґрунтуватися тільки на припущеннях про те, якими намірами управлінський персонал керувався в попередні періоди».

На цьому сьогодні ми закінчуємо розмову про облікову політику підприємства та рекомендуємо щодо цієї тематики ознайомитися з консультаціями:

«Облікова політика-2013: актуальні питання» // «БТ», 2013, № 1, с. 22;

«Облікова політика-2012» // «БТ», 2011, № 50, с. 19;

«Облікова політика у 2011 році» // «БТ», 2010, № 50, с. 21.

Зведену інформацію про елементи, які необхідно відобразити в розпорядчому документі про облікову політику, ви зможете знайти у Шпаргалці бухгалтера цього номера (див. с. 23).

Висновки

  • Згідно із прийнятими у 2013 році Методрекомендаціями в наказі про облікову політику зазначають елементи облікової політики та облікових оцінок, перелік яких наведено в цьому документі.

  • У 2013 році були внесені зміни до низки П(С)БО. Ураховуйте їх, коли формуватимете облікову політику на 2014 рік.

  • Підприємства можуть унести добровільні зміни до наказу про облікову політику, зокрема, якщо це забезпечить достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності.

  • При внесенні змін до облікової політики пріоритет має ретроспективний спосіб відображення інформації. У деяких випадках можна використовувати перспективний спосіб, проте це необхідно обґрунтувати.

Документи і скорочення статті

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

КВЕД ДК 009:2010 — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457.

Методрекомендації — Методичні рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом МФУ від 27.06.13 р. № 635.

Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі