У листі, що коментується, Мінфін виклав свою позицію з приводу відображення у квартальній фінансовій звітності майна, активів та зобов’язань, що знаходяться на тимчасово окупованій території Криму. Схоже, що у листі йшлося про облік об’єктів державної власності, і незрозуміло, чи можуть його застосовувати госпрозрахункові підприємства. Цілком можливо, що до останніх буде застосовано інший підхід, оскільки викладене не відповідає вимогам нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку. Пояснимо чому.
На думку Мінфіну, у фінансовій звітності «кримські» статті показують в сумі залишків на початок року.
Що саме під цим мав на увазі Мінфін? Варіантів може бути два. Зокрема, за «кримськими» статтями можна заповнити:
1) тільки графу 3 «На початок звітного періоду» Балансу (Звіту про фінансовий стан), а у гр. 4 «На кінець звітного періоду» проставити прокреслення;
2) графи 3 і 4, але у гр. 4 відобразити суму залишків на початок року, тобто суми у гр. 3 і 4 за такими статтями будуть продубльовані.
Але ні перший, ні другий варіант не підходять для «госпрозрахункових підприхємств». Із нормативних актів випливає, що кожну «кримську» статтю з метою заповнення фінансової звітності слід аналізувати окремо. Стисло розглянемо цю проблему.
Нерухомість. Як правильно зауважив у листі Мінфін, відповідно до п. 3 ст. 11 «окупаційного» Закону від 15.04.14 р. № 1207-VІІ за підприємствами зберігаються право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки на території Криму. Тож таке майно, як і раніше, належить підприємству.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV і п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» активи — ресурси, що контролюються підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, спричинить отримання економічних вигод в майбутньому.
Таким чином, для визнання основних засобів (ОЗ) та інших активів у Балансі повинні дотримуватися одночасно дві умови: вони мають контролюватися підприємством, підприємство має очікувати отримання від їх використання економічних вигод.
Якщо за оптимістичними сподіваннями підприємства зазначені критерії стосовно «кримських» активів дотримуються, то вони відображаються в Балансі в загальному порядку. Зокрема, якщо ОЗ не були виведені з експлуатації, на них нараховують амортизацію. Якщо ж підприємство вважає, що один із критеріїв не дотримується (наприклад, стосовно будь-яких ТМЦ), то такі активи списують із балансу і включають до витрат.
Висновок. Підприємство самостійно має прийняти рішення про кваліфікацію «кримських» активів.
Грошові кошти в банку. Усі відділення українських банків у Криму закрилися. Якщо на рахунках залишилися якісь грошові кошти, то виникає питання з їх відображенням, оскільки підприємство не може вільно ними розпоряджатися.
Із цього приводу МФУ в листі від 18.10.10 р. № 31-34020-20-10/28202 зауважив, що в разі визнання підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною відповідно до п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», суму такої заборгованості відображають за кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках» і дебетом рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Отже, у ряд. 1165 «Гроші та їх еквіваленти» Балансу такі кошти не показують.
Заборгованість. Стосовно відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності слід проаналізувати, чи відповідає вона критеріям визнання активу і, відповідно, чи потрібно її відображати далі в Балансі. Аналогічні дії потрібно провести щодо кредиторської заборгованості.
Причому власне факт наявності «кримської» заборгованості не свідчить про те, що вона вважається сумнівною чи безнадійною. Тут усе залежить від конкретних обставин. Докладніше про це можна прочитати у статті «Крим: півострів, напівзаконодавство… Полундра!!!» // «БТ», 2014, № 18, с. 25.
