Що ж таке «зіпсована продукція»?
Щоб відповісти на це запитання, давайте заглянемо до Класифікатора відходів ДК 005-96. Цей документ дає чітко зрозуміти, що зіпсований продукт — це продукт:
• який втратив свої функціональні та інші якості, установлені нормативними вимогами до закінчення строку придатності. А отже, він не відповідає обов’язковим параметрам безпеки та мінімальним специфікаціям якості;
• подальше застосування якого за його прямим призначенням може призвести до непередбачених наслідків, тобто такий товар стає непридатним до вживання.
Увага! Якщо ваша продукція відповідає переліченим критеріям, то вона стає небезпечною для життя і здоров’я людини (ст. 1 Закону № 1393).
Реалізацію таких товарів заборонено. За порушення цієї заборони передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 300 % вартості виготовленої чи отриманої для реалізації партії товару, але не менше 425 грн. (п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону про споживзахист). Крім того, за порушення правил торгівлі на винного працівника торгівлі/підприємця можуть накласти адмінштраф від 17 до 170 грн. (ст. 155 КУпАП). За повторне порушення протягом року — від 85 до 459 грн.
Тому зіпсовані харчові продукти обов’язково вилучають із продажу (розд. II Закону № 1393).
Нагадаємо, що звичайні підприємства не можуть самостійно переробляти, утилізувати, знищувати неякісну та небезпечну продукцію. Це прерогатива спеціалізованих підприємств, які пройшли атестацію на виконання такого виду робіт (ст. 18 Закону № 1393).
Важливо! Списати частину зіпсованої продукції за рахунок норм природного убутку не можна, оскільки природний убуток передбачає втрату кількості, а не якості продукції.
Але перш ніж ви вирішите позбутися баласту, оформіть спочатку всі необхідні документи.
Виявляємо, оформляємо, списуємо
Уся процедура документального оформлення зіпсованої продукції складається з восьми етапів. Починається вона в день виявлення факту псування (п.п. «г» п. 3 Інструкції № 69).
Етап 1. Керівник підприємства (особа, котра виконує його обов’язки) видає наказ щодо проведення інвентаризації, в якому вказує:
• дату інвентаризації, строки її проведення (відповідно до облікової політики підприємства), види активів, що підлягають інвентаризації;
• інвентаризаційну комісію, яка проводитиме інвентаризацію (п.п. 11.1 Інструкції № 69).
Зразок наказу на проведення інвентаризації ви можете знайти у «БТ», 2013, № 43, с. 19.
Етап 2. Комісія проводить інвентаризацію без попередньої підготовки та у присутності матеріально відповідальної особи (п. 8 Інструкції № 69).
Етап 3. Комісія вносить дані про виявлені під час інвентаризації зіпсовані продукти до інвентаризаційних описів.
При цьому необхідно пам’ятати два правила.
Правило 1: щодо кожного місця зберігання та матеріально відповідальної особі (МВО) складаємо окремий інвентаризаційний опис. Для цього використовуємо:
• типову форму № М-21 (затверджену наказом Мінстату від 21.06.96 р. № 193) або форму № інв-3 (затверджену постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. № 241) — якщо продукти перебувають на складі підприємства. Вибирайте ту, яка вам більше підходить (лист Держкомстату від 15.07.10 р. № 14/2-18/72);
• форму № інв-6 — для товарів, що перебувають у дорозі;
• форму № інв-5 — для товарів, що перебувають на складах інших підприємств.
Зразки заповнення цих форм ви зможете знайти у «БТ», 2013, № 43, с. 19.
Правило 2: на продукцію, непридатну до подальшого використання, і товари, придатні до переробки в майбутньому, оформляємо окремі інвентаризаційні описи.
Описи складаємо в одному примірнику.
Етап 4. Бухгалтерія складає Звіряльні відомості результатів інвентаризації (форма № інв-19) на підставі отриманих описів.
Важливо! У відомостях зазначаємо тільки ті цінності, щодо яких виявлено відхилення.
Етап 5. Комісія вивчає всі обставини справи, проводить внутрішнє розслідування. МВО пишуть у письмовій формі пояснення щодо причин виникнення втрат від псування товару (п.п. 11.3 Інструкції № 69).
На підставі отриманих даних комісія готує протокол із зазначенням у ньому результатів інвентаризації та висновків щодо них. Його можна скласти в довільній формі.
Етап 6. Керівник підприємства розглядає та затверджує протокол комісії протягом 5 днів, а потім передає його до бухгалтерії (п.п. «в» п.п. 11.12 Інструкції № 69).
Етап 7. Бухгалтерія відображає в обліку результати інвентаризації. Причому в тому самому місяці, в якому було закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року (п.п. «г» п. п. 11.12 Інструкції № 69).
Не забудьте, що відомості про результати проведеної інвентаризації вказують у примітках до фінансової звітності. Для цього використовують форму, наведену в додатку 3 до Інструкції № 69 (п. 12 Інструкції № 69).
Етап 8. Керівник приймає рішення про вилучення зіпсованої (неякісної) продукції з обігу та її подальшу долю — чи то утилізувати її, чи то знищити (ст. 5, 6, 8 Закону № 1393).
Якщо знайдено винного
Якщо шкоди підприємству завдано з вини конкретного працівника, то згідно з нормами КЗпП, його можна притягти:
1. До обмеженої матеріальної відповідальності, якщо:
• зі «шкідником» не укладено договір про повну матеріальну відповідальність;
• шкоду була завдано підприємству через недбалість.
При цьому працівник зобов’язаний відшкодувати суму шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку* (ст. 133 КЗпП). Усе понад цю суму відшкодуванню не підлягає.
* Середній заробіток визначаємо згідно з вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Для стягнення шкоди керівник видає відповідний наказ (ст. 136 КЗпП). Такий документ має бути видано не пізніш як за два тижні з дня виявлення псування. При цьому майте на увазі, що він набере чинності не раніше як через 7 днів з моменту повідомлення про це працівника (бажано під підпис).
Розмір збитків визначають на підставі незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки (п. 2 Порядку № 116). У нашому випадку — відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.03 р. № 1440.
2. До повної матеріальної відповідальності, якщо з працівником укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134 КЗпП).
У такому разі винний відшкодовує всю суму розрахованої шкоди.
І нагадаємо: якщо працівник готовий добровільно компенсувати збитки, понесені підприємством, шляхом утримання з його щомісячної зарплати, то загальний розмір усіх відрахувань за один місяць не може перевищувати 20 % суми його «чистої» зарплати.
Податковий облік списаної продукції
Податок на прибуток. Втрати від псування продуктів не належать до господарської діяльності підприємства. А тому їх суму ми не включаємо до складу податкових витрат (п.п. 14.1.27 ПКУ).
А от витрати на їх утилізацію/знищення можна віднести до складу податкових витрат як інші витрати звичайної діяльності, не пов’язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів (п.п. «є» п. п. 138.10.6 ПКУ). Це підтверджують і податківці у своїх роз’ясненнях (категорія 102.07.20 ЗІР Міндоходів).
Що стосується суми відшкодування шкоди, отриманої від винного, то її ми до складу податкових доходів підприємства відносити не будемо, оскільки не показали такі суми і в податкових витратах (п.п. 136.1.5 ПКУ).
ПДВ. Одразу зауважимо, що власне операція зі списання зіпсованих продуктів під визначення постачання не підпадає. А тому нараховувати ПЗ за нею не потрібно.
Але якщо ви включили «вхідний» ПДВ щодо таких продуктів до складу ПК, доведеться його відкоригувати (п. п. «г» п. 198.5 ПКУ). Для цього вам необхідно:
• нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з вартості придбання таких товарів (п. 189.1 ПКУ).
Увага! Якщо товар імпортний та ПЗ з ПДВ визначалися виходячи з його митної вартості, що перевищує фактурну вартість, то при списанні зіпсованого товару нараховувати ПДВ необхідно виходячи з такої митної вартості;
• виписати ПН на вартість зіпсованої продукції у двох примірниках.
При цьому майте на увазі такі особливості її заповнення:
1. У верхніх полях шапки вказуємо код типу причини — «04» (постачання в межах балансу для невиробничого використання; п. 10 Порядку № 10).
2. До поля «Дата складання податкової накладної» вносимо дату списання зіпсованого товару (п. 198.5 ПКУ).
3. У полі «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляємо «400000000000» (п. 11 Порядку № 10).
4. У полях «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» та «Номер телефону» записуємо реквізити свого підприємства.
5. Поля «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведених розрахунків» не заповнюємо, оскільки факту постачання не було (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).
Того самого дня внесіть дані ПН до розділу I Реєстру виданих та отриманих ПН. При цьому вкажіть:
• у гр. 4 — вид документа — «ПНП04»;
• у гр. 5 — найменування свого підприємства (категорія 101.21 ЗІР Міндоходів);
• у гр. 6 — «400000000000». Докладніше див. у «БТ», 2014, № 21, с. 48.
Решту граф заповнюємо в загальному порядку.
Зверніть увагу! Виписану ПН у ЄРПН не реєструємо, оскільки обидва її примірники залишаються у продавця.
А от компенсація втрат, завданих підприємству винними особами, не призводить до виникнення ПЗ з ПДВ (категорія 101.02 ЗІР Міндоходів).
Суми ПДВ у складі витрат на утилізацію зіпсованої продукції потраплять до ПК за наявності правильно заповненої ПН.
Декларація з ПДВ. Вартість списуваних ТМЦ (без ПДВ) наводимо в ряд. 1 колонки А розділу I декларації з ПДВ. Суму нарахованого ПДВ — у колонці Б того самого рядка. У додатку Д5 у розділі I ці суми показуємо в рядку з умовним кодом «400000000000».
Бухгалтерський облік втрат
Зіпсовані продукти не можуть бути активом, оскільки підприємство не зможе отримати від них у майбутньому будь-яких економічних вигод (п. 5 П(С)БО 9 «Запаси»). А отже, їх треба списати.
Для цього ми використовуємо субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
При цьому збитки від псування відносимо до витрат того періоду, в якому такий факт було встановлено (п. 14 П(С)БО 9).
Одночасно із списанням на витрати суму псування відображаємо на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 27 П(С)БО 9). Тут такі суми «висять» доти, доки не буде знайдено винуватця події.
Якщо «капосника» буде виявлено, тоді:
• списуємо суми збитків з позабалансового субрахунку 072;
• відображаємо заборгованість за винною особою;
• визнаємо виникнення доходу (Дт 375 — Кт 716).
Якщо ж винного не знайдуть, сума шкоди буде значитися на позабалансовому рахунку до закінчення строку позовної давності (3 роки з моменту встановлення факту псування).
Приклад. За результатами інвентаризації на складі підприємства виявлено псування частини продукції вартістю 9000 грн. (у тому числі ПДВ — 1500 грн.). За рішенням інвентаризаційної комісії товар підлягає списанню.
Відобразимо операції в бухгалтерському та податковому обліку (див. таблицю на с. 44).
| Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | Сума, грн. | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | доходи | витрати | ||
| 1. Винну особу не встановлено | |||||
| 1. Списано вартість зіпсованої продукції до складу витрат | 947 | 282 | 7500 | — | —(1) |
| 2. Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи з вартості зіпсованого товару | 947 | 641 | 1500 |
|
|
| 3. Відображено на позабалансовому рахунку вартість списаних товарів | 072 | — | 9000 | — | — |
| 4. Наприкінці звітного періоду витрати від псування списано на фінансовий результат | 791 | 947 | 9000 | — | — |
| 5. Після закінчення строку позовної давності суму збитків списано з позабалансового рахунка | — | 072 | 9000 | — | — |
| 2. Винного встановлено | |||||
| 1. Списано вартість зіпсованих продуктів | 947 | 282 | 7500 | — | —(1) |
| 2. Нараховано ПЗ з ПДВ виходячи з вартості зіпсованого товару | 947 | 641 | 1500 | — | — |
| 3. Відображено на позабалансовому рахунку вартість списаних активів | 072 | — | 9000 | — | — |
| 4. Нараховано суму відшкодування винною особою підприємству (шкода, розрахована на підставі незалежної оцінки, становить 9500 грн.) | 375 | 716 | 9000 | — | — |
| 5. Відображено суму відшкодування, що підлягає перерахуванню до бюджету(2) (9500 грн. - 9000 грн.) | 375 | 642 | 500 | — | — |
| 6. Суму відшкодування утримано з «чистої» зарплати працівника (3500 грн. х 20 %) | 661 | 375 | 700(3) | —(4) | — |
| 7. Перераховано суму відшкодування до бюджету | 642 | 311 | 500 | — | — |
| 8. Відображено у складі фінансових результатів: • збитки від псування товарів; • доходи від погашення суми шкоди | 791 | 947 | 9000 | — | — |
| (1) Собівартість зіпсованої продукції до податкових витрат не включаємо, оскільки товар не використано в госпдіяльності. (2) Пункт 10 Порядку № 116 зобов’язує підприємства кошти, що залишилися від суми після відшкодування шкоди, перераховувати до держбюджету. (3) «Чиста» зарплата працівника становить 3500 грн. (4) Компенсацію шкоди, отриману від працівника, до складу податкових доходів не включаємо, оскільки нестачу не була віднесено до податкових витрат (п. п. 136.1.5 ПКУ) | |||||
Висновки
-
Зіпсована продукція вважається небезпечною. Її реалізацію суворо заборонено. А тому зіпсований товар слід списати й утилізувати/знищити.
-
Процедура списання починається з призначення інвентаризаційної комісії та закінчується притягненням до відповідальності винних за заподіяну шкоду.
-
У податковому обліку списання зіпсованої продукції не відображаємо. ПЗ з ПДВ нараховуємо тільки у випадку, якщо «вхідний» ПДВ щодо таких продуктів ви включили до складу ПК.
-
У бухобліку зіпсований товар списуємо, а його вартість відносимо до витрат того періоду, в якому встановлено факт псування.
Документи і скорочення статті
Закону № 1393 — Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» від 14.01.2000 р. № 1393-XIV.
Закон про споживзахист — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.
Класифікатор відходів ДК 005-96 — Державний класифікатор України «Класифікатор відходів ДК 005-96», затверджений наказом Держстандарту від 29.02.96 р. № 89.
Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.
Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.14 р. № 10.
Інструкція № 69 — Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69.
ПЗ — податкові зобов’язання.
ПК — податковий кредит.
ЄРПН — єдиний реєстр податкових накладних.
