«Усе для перемоги!», у тому числі й автотранспорт

Із самого початку, коли в Україні оголосили часткову мобілізацію (нагадаємо, що це відбулося 18.03.14 р. згідно з Указом про мобілізацію), місцевим органам влади було доручено забезпечити тимчасове виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням України. Усе це приписано робити відповідно до мобілізаційних планів.

Важливо! Оголошення мобілізації означає початок дії особливого періоду в розумінні головного «мобілізаційного» документа — Закону № 3543. І охоплює цей особливий період час мобілізації, воєнний та частково відновлювальний період після закінчення воєнних дій (абзац п’ятий ст. 1 Закону № 3543).

Поки що, як відомо, до воєнного часу (оголошення воєнного положення) справа не дійшла. Якщо це все-таки станеться, то тут уже діятимуть суворіші правила: згідно із законами воєнного часу дозволяється примусове відчуження майна у власників (із попередньою або, що реальніше, подальшою компенсацією) або вилучення майна в держпідприємств і державних гостовариств. Ці процеси відбуваються відповідно до Закону № 4765 та постанови № 998, але поки що немає сенсу порушувати ці питання.

А ось до чого точно дійшла справа, то це до вдосконалення «мобілізаційного» законодавства, яке раніше спокійно «спало» через відсутність підстав для його застосування. І краще б так було й далі, але реалії інші…

Назріла необхідність уточнення порядку виконання військово-транспортного обов’язку «не взагалі», як це було раніше, а конкретно в період мобілізації, коли не запроваджено правовий режим воєнного або надзвичайного стану. Для цього було ухвалено Закон № 1275*, який уніс зміни до ст. 6 Закону № 3543.

Отже, визначимо основні моменти транспортної мобілізації:

1) вимогу віддати потрібний автомобіль може бути пред’явлено будь-якому підприємству, установі, організації;

2) передача автомобіля здійс­нюється тимчасово, а не назовсім. Автомобіль зобов’язані повернути протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації;

3) залучення ТЗ під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих держадміністрацій, що оформляються відповідними розпорядженнями. Це все відбувається в межах Мобілізаційного плану України, який також розроб­ляється місцевими держадміністраціями з подачі військкоматів;

4) передача автомобіля військ­комату і зворотне повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі. Спеціальної форми такого акта немає, тому можна використовувати довільну форму. Головне, щоб в акті були зазначені всі необхідні відомості, які дозволяють ідентифікувати ТЗ (марка, колір, номерний знак, номер кузова, шасі, номер свідоцтва про реєстрацію (техпаспорта)), дані про технічний стан, залишкову (балансову) вартість автомобіля, його власника. Пам’ятайте, що цей документ має містити всі необхідні реквізити, установлені для первинних документів (зокрема, дату й місце складання, посади та підписи осіб, уповноважених на його складання).

На замітку. За основу можна взяти Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за ф. № ОЗ-1 або Акт приймання-передачі транспортного засобу за формою додатка 2 до Порядку № 1388. Крім того, оскільки разом із ТЗ потрібно буде передати і техпаспорт на нього, про це або потрібно згадати в акті приймання-передачі ТЗ, або скласти окремий акт приймання-передачі цього документа;

5) якщо під час «військового» використання ТЗ буде пошкоджено, власнику буде виплачено компенсацію. Для цього Кабмін має розробити відповідний порядок. Поки що його немає, тому не зупинятимемося на цьому питанні.

Що в обліку?

За фактом виходить, що передача ТЗ військкомату в період мобілізації є нічим іншим, як передачею майна в безоплатне користування. Одразу заспокоїмо платників податку на прибуток: ні про яке виникнення доходу тут не йдеться.

Але переданий ТЗ залишається на балансі підприємства, установи, організації, тому виникає правомірне питання про можливість нарахування амортизації на його вартість.

У податковому обліку продовжувати нараховувати амортизацію на вартість такого об’єкта вкрай небезпечно. У таких питаннях позиція податківців є передбачуваною. Вона така: об’єкти, що не використовуються в господарській діяльності протягом звітного періоду, мають бути неодмінно виведені платником податків з експлуатації, і нарахування амортизації в податковому обліку має бути призупинене (категорія 102.09.01 ЗIР Міндоходів).

У перевіряючих є достатні докази того, що ТЗ не використовуються в госпдіяльності платника протягом певного періоду часу (акти приймання-передачі ТЗ військкомату), тому, найімовірніше, вони заперечуватимуть проти включення таких сум до податкових витрат.

Нагадуємо. Амортизація припиняє нараховуватися з місяця, наступного за місяцем виведення об’єкта з експлуатації, та поновлюється з місяця, наступного за місяцем зворотного введення об’єкта в експлуатацію (п. 146.15 ПКУ).

Не виключаємо, що внаслідок особливої ситуації в особливий період в Україні у податківців може з’явитися лояльне роз’яснення з цього питання. Останні зміни в законодавстві показують прагнення нормотворців мінімізувати «мобілізаційні» втрати суб’єктів господарювання. Зрозуміло, що військкомат забирає ТЗ не для того, щоб він простоював, а отже, у цей період ТЗ зношується і фізично, і морально. А оскільки власник ТЗ віддає його не з доброї волі (як, наприклад, іншому суб’єкту господарювання за договором позики), то чому він має втрачати право на цілком законні витрати? Інша справа, що на собівартість товарів (робіт, послуг), які виготовляються, або до складу адміністративних витрат, витрат на збут таку амортизацію відносити не можна. Її потрібно включати до інших операційних витрат підприємства, але для цього, ще раз підкреслимо, необхідна доб­ра воля Міндоходів.

До речі, допоможемо цьому відомству знайти цілком законну підставу для лояльної позиції. Відповідно до п. п. 145.1.2 ПКУ амортизацію не нараховують у період виведення з експлуатації об’єкта ОЗ (для реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання, консервації та з інших причин). Підставою для цього є наказ керівника підприємства (п. 146.18 ПКУ). Перелік наведених причин зводиться до того, що об’єкт ОЗ не експлуатується (простоює) протягом певного періоду (у тому числі й у разі простою підприємства), а в нас — інший випадок.

Що стосується можливих прискіпувань податківців щодо відсутності амортизації внаслідок визнання такого ТЗ невиробничим об’єктом, то ця позиція, на наш погляд, є первісно провальною. Згідно з п. 144.3 ПКУ термін «невиробничі основні засоби» означає необоротні матеріальні активи, що не використовуються в госпдіяльності платника податків. Однак підприємство придбавало ТЗ для господарського використання, саме так використовувало його і саме так використовуватиме після оголошення демобілізації. Тому для переведення такого об’єкта до складу невиробничих немає жодних підстав.

У бухгалтерському обліку право на амортизацію зберігається. Не нараховувати амортизацію на ОЗ потрібно тільки у двох випадках:

• на період реконструкції, модернізації, добудовування, дообладнання та консервації таких ОЗ (п. 23 П(С)БО 7);

• у разі переведення ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (п. 6 розд. II П(С)БО 27).

Крім того, п. 55 МСБО 16 (міжнародний аналог П(С)БО 7) прямо передбачає, що нарахування амортизації не припиняється в разі простою активу або припинення активного використання активу, за винятком випадків, коли актив повністю замортизовано. Такі витрати слід відображати по Дт суб­рахунку 949 (інші операційні витрати).

Висновки

• В особливий період в Україні діє військово-транспортний обов’язок, що поширюється на юридичних осіб усіх форм власності та громадян.

• Під час мобілізації за рішенням місцевих держадміністрацій у власників можуть узяти ТЗ для передачі в тимчасове користування військкоматам.

• Передача ТЗ здійснюється на підставі акта приймання-передачі.

• Зворотне повернення ТЗ здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації. Якщо ТЗ було заподіяно шкоду, вона підлягає відшкодуванню в порядку, який ще має затвердити Кабмін.

• Переданий військкомату ТЗ залишається на балансі підприємства. У бухобліку на нього продовжує нараховуватися амортизація. У податковому обліку в цей період рекомендуємо не нараховувати амортизацію на вартість таких ТЗ (принаймні до появи лояльних роз’яснень податківців).

Документи і скорочення статті

Закон № 3543 — Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

Закон № 1275 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.14 р. № 1275-VII.

Закон № 1647 — Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 06.04.2000 р. № 1647-III.

Закон № 4765 — Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.12 р. № 4765-VI.

Указ про мобілізацію — Указ Президента України «Про часткову мобілізацію», затверджений Законом України від 17.03.14 р. № 1126-VII.

Постанова № 998 — постанова КМУ «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 31.10.12 р. № 998.

Порядок № 1388 — Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок та моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388.

ТЗ — транспортний засіб.

ОЗ — основні засоби.