Ціна мінімальна — штраф максимальний, або Продаж алкогольних напоїв за заниженими цінами

З озиранням на збільшення акцизів нещодавно Кабмін постановою № 177 вкотре підвищив мінімальні оптово-відпускні та роздрібні «алкогольні» ціни (розмір мінцін шукайте у «БТ», 2014, № 25, с. 6). Нові мінціни почали діяти з 17.06.14 р., тобто з дня опублікування вище згаданої постанови в газеті «Урядовий кур’єр» від 17.06.14 р. № 107.

Важливо! Продавати не нижче за нові мінціни потрібно як ті алкогольні напої, що будуть придбані після дати набрання чинності постановою № 177, так і ті залишки алкоголю, що були куплені до цієї дати.

Як навмисно Кабмін не виділив суб’єктам господарювання часу для підготовки до зміни мінцін. Новий нижній граничний рівень цін на алкогольні напої почав діяти одразу після опублікування постанови № 177. Тобто виконати нові вимоги могли лише ті суб’єкти господарювання, які дізналися про зміни ще до їх оприлюднення. Всі ж інші, на жаль, цього зробити просто фізично не могли.

Та, навіть якщо ви дізналися про це в день опублікування постанови № 177, не факт, що це дало змогу дотриматися вимог законодавства. Річ у тім, що реалізувати алкогольні напої на сьогодні можна лише через РРО. Тому будь-яка зміна ціни на такі напої вимагає від суб’єкта господарювання щонайменше перепрограмування касового апарату. А для цього також потрібний час.

Тому не дивно, що багато суб’єктів господарювання не змогли дотриматися вимог закону та реалізовували алкоголь за ціною, нижчою від мінімальної.

Звертаємо увагу! Коли останнього разу Кабмін збільшував розмір мінцін (постанова КМУ від 07.11.12 р. № 1017 // «БТ». 2012, № 49, с. 4), то він надав суб’єктам господарювання «на роздуми» 15 днів (!). Завдяки цим «канікулам» усі підготуватися до змін, а отже, уникнули штрафу за продаж алкоголю за «заниженими» цінами. Та цього разу КМУ, вочевидь, вирішив, навпаки, простимулювати «штрафний врожай».

Ураховуючи таку швидкість зміни мінцін, виникає закономірне запитання: чи будуть карати продавців алкоголю за ці порушення? Податківці ще жодних офіційних заяв із цього приводу не робили.

Та якщо формально дотримуватися «букви закону», то суб’єкти господарювання, які продавали алкоголь за цінами, нижчими від мінімальних, порушили алкогольне законодавство, тому їх можна притягти до відповідальності відповідно до ст. 17 Закону № 481.

Мінімальні ціни: правила визначення

Перед тим як переходити до відповідальності за порушення правил реалізації алкоголю нагадаємо, що ж таке мінімальні ціни та як їх визначити.

Поняття мінімальні ціни на алкоголь наведено у ст. 1 Закону № 481:

• мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої — ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;

• мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої — ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Як бачимо, мінімальна оптово-відпускна ціна на алкогольні напої включає в себе ПДВ і вартість тари, а роздрібна ціна — ще й торгову надбавку. Тобто розрахована ціна і є тією ціною, за якою товар повинні реалізувати покупцеві.

На сьогодні, як було зазначено вище, розмір мінцін міститься у постанові № 177. Встановлено їх у гривнях за 1 літр 100-відсот­кового спирту, крім вин, для яких роздрібна мінціна від міцності не залежить. Алкогольні напої продаються у різній тарі та з різним відсотком міцності. Тому прямо використовувати мінімальні ціни, встановлені у цій постанові, не можна. Їх слід перерахувати виходячи з реальних даних (місткості тари та міцності напою). Механізм перерахунку описаний у примітках 1–3 додатка до постанови № 957.

Для наочності у таблиці наведемо формули для визначення таких мінімальних цін.

Розрахувати розмір мінімальних цін для алкогольних напоїв, як видно з таблиці, доволі просто. Наприклад, з 17.06.14 р. мінімальна роздрібна ціна:

• на горілку 40 % в півлітровій пляшці становить (174,5 грн. х 40 % х 0,5) : 100 % = 34,9 грн.;

• на ігристе вино (товарна позиція 2204 10) у пляшці ємністю 0,75 л* становить (33 грн. х 0,75) : 0,7 = 35,36 грн.

І хоча розрахунок мінімальної ціни доволі простий, ставитися до нього потрібно дуже уважно. Річ у тім, що, як свідчить судова практика, навіть незначні помилки в розрахунку ціни (відхилення від мінімальної ціни на 1 копійку) призводять до серйозних наслідків.

Відповідальність

За порушення алкогольного законодавства, тобто реалізацію оптом або в роздріб алкоголю за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, на вас можуть накласти штраф у розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 грн. (ч. 2 ст. 17 Закону № 481).

Як бачимо, розмір штрафу розраховується не від вартості товару, проданого за заниженою ціною, а виходячи з вартості отриманої «партії товару»*, до якої належить алкоголь, проданий із порушенням. Про те, що саме так буде розраховуватися розмір штрафу, контролюючі органи визначилися вже доволі давно (листи ДПАУ від 26.06.02 р. № 2704/21-4317 та Держінспекції з контролю за цінами від 21.07.10 р. № 200-5-23/4223).

Тобто якщо суб’єкт господарювання продав усього одну пляшку за заниженою ціною, то для розрахунку штрафу буде братися не вартість однієї пляшки, проданої з порушенням, а вартість усієї партії товару, до якої належить такий алкогольний напій.

При цьому немає значення склад (товарна група за УКТ ЗЕД) отриманої партії товару. Отже, незалежно від того, один вид алкогольних напоїв входив до цієї партії чи декілька, до розрахунку буде включена вартість усієї партії. Так, наприклад, якщо ви придбали партію алкогольних напоїв, яка включає 30 пляшок горілки і 10 коньяку, а за заниженою ціною реалізували одну пляшку коньяку, то до розрахунку буде включаться вартість усієї партії. Тобто вартість усіх 40 пляшок, які надійшли за однією накладною.

Ураховуючи цей підхід, вважаємо, що у випадку, коли напої, продані за нижчою ціною, стосуються різних партій, до розрахунку штрафу будуть братися обидві партії товару.

Такий механізм розрахунку не випливає прямо з положень Закону № 481. Водночас суди (наприклад, постанова Волинського окружного адмінсуду від 03.02.14 р. у справі № 803/46/14, ухвала Львівського апеляційного суду адмінсуду від 11.03.14 р. у справі № 876/8377/13 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.12 р. у справі № 2а/1770/2985/2011) при розгляді скарг на застосування таких штрафних санкцій обирають саме такий підхід. Вони вважають, що партією товару, яка братиме участь у розрахунку фінсанкції, є саме та, що надійшла за однією накладною з алкоголем, який продано за заниженою ціною. Тобто головним фактом, що визначає приналежність алкоголю, проданого за помилковою ціною, буде накладна на його придбання.

Увага! Штрафна санкція накладається за факт продажу алкоголю за ціною, нижчою від мінімальної. Тому, якщо ціна товару буде відрізнятися навіть на декілька копійок, уникнути відповідальності вам не вдасться. Мінімальна сума штрафу становить 5000 грн.

Хто «кат»?

Покарати вас за таке порушення можуть лише органи Міндоходів (п.п. 19.1.20 ПКУ та ст. 17 Закон № 481). При цьому визначати покарання вони можуть на основі рішення, складеного після проведення планової або позапланової перевірки.

Якщо ви не погоджуєтесь із вис­новками контролерів чи розміром штрафу, можете оскаржити їх в адміністративному порядку в місячний строк (п. 56.12 ПКУ) або до суду протягом 1095 днів (п. 56.18 ПКУ).

Крім того, у разі невиконання суб’єктом господарювання рішення про застосування фінсанкцій сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Сама процедура такого стягнення виглядає таким чином. Після накладення штрафу вам дається 30 днів на сплату суми штрафу до державного бюджету та на оскарження рішення про застосування санкцій. Якщо після цього строку штраф не перерахований, то податковий орган, який прийняв рішення про застосування фінсанкцій, звертається до суду з відповідним позовом. У випадку задоволення позову судом видається наказ, який є виконавчим документом і на підставі якого державний виконавець відкриває виконавче провадження та буде стягувати відповідну суму.

Увага! У разі примусового виконання рішень судів про стягнення на користь держави за позовами податкових органів сум фінсанкцій за порушення законодавства з виробництва та обігу спирту, алкоголю і тютюну державними виконавцями можуть залучатися працівники податкової міліції.

Також слід ураховувати, що, крім цього покарання, на посадових осіб суб’єкта господарювання також можуть накласти адмінштраф згідно зі ст. 165² КУпАП у розмірі від 6 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), а за повторне порушення протягом року — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).

Строки давності

У суб’єктів господарювання, які порушили норми алкогольного законодавства, також виникає запитання: чи є якісь строки давності щодо застосування цього алкогольного штрафу? Тобто чи встановлений строк, після спливання якого покарати продавця алкоголю за таке порушення не вдасться.

Прямої відповіді на це запитання Закон № 481 не містить. Тому, щоб це з’ясувати, слід звернутися до самої суті цього питання. Алкогольний штраф за своїм змістом є адміністративно-господарською санкцією. У зв’язку з цим логічно припустити, що до нього можна застосувати строк давності, визначений ч. 1 ст. 250 ГКУ. Відповідно до положень цієї статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення цим суб’єктом установлених законодавчими актами правил провадження господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Податківці також не проти такого підходу. Так, у консультації, наведеній у категорії 115.06 ЗІР Міндоходів, вони без будь-яких умов говорять, що при накладанні алкогольних санкцій слід орієнтуватися на строки давності, визначені ч. 1 ст. 250 ГКУ.

Увага. Водночас якщо детально проаналізувати положення ч. 1 ст. 250 ГКУ, то ці строки давності застосувати до алкогольних штрафів, на жаль, не вдасться. Справа в тому, що строки давності, визначені у ГКУ, не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи Міндоходів (ч. 2 ст. 250 ГКУ).

Як було зазначено вище, саме податківці накладають алкогольний штраф, тому, на жаль, розраховувати на ці строки давності не слід.

Водночас, оскільки покарати торговців алкоголем можуть саме податківці, то напевно і строки давності мають застосовуватися як для податкових покарань.

Тим паче, що така практика на сьогодні діє. Так, в аналогічній ситуації, коли визначаються строки давності при порушенні касової дисципліни (в обох випадках контролюючим органом є податковий орган), орієнтуватися пропонують саме на строки, встановлені ст. 102 ПКУ (1095 днів).

Хоча, як саме їх слід застосовувати цей строк давності, не зрозуміло. Річ у тім, що відповідно до ст. 102 ПКУ 1095-денний строк розраховується від граничних строків подання податкових декларацій, які при накладанні алкогольних-штрафів, як і за порушення касової дисципліни, зрозуміло, не подаються. Тобто, навіть якщо погодитися із застосуванням ст. 102 ПКУ, ми все одно не зможемо розрахувати строк давності, оскільки не відома точка відліку цього періоду.

Суди, як свідчить практика, вий­шли з цієї ситуації доволі просто. Вони пропонують відштовхуватися від моменту виявлення порушення (постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.14 р. № 826/5937/14). Тобто строк визначення грошових зобов’язань і прийняття рішення про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері обороту алкогольних напоїв становить 1095 днів із моменту виявлення порушення. За такого підходу сподіватися на уникнення покарання не доводиться.

Висновки

• Нові мінімальні ціни потрібно застосовувати з 17.06.14 р., зокрема, й на алкогольні напої, які вже знаходилися в обороті на цю дату.

• Штрафні санкції за продаж алкоголю за заниженою ціною розраховуються із вартості всієї партії товару, до якої належить алкогольний напій, проданий із порушенням, а не виходячи з вартості товару, проданого з порушенням.

• Мінімальний розмір штрафу становить 5000 грн.

Документи статті

Закон № 481 — Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

Постанова № 177 — постанова КМУ «Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 30.10.08 р. № 957» від 11.06.14 р. № 177.

Постанова № 957 — постанова КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.08 р. № 957.