Що це за звір — бюджетні кошти…
… і як дізнатися, що оплата надходитиме саме за рахунок таких коштів? Це перше запитання, яке ставить собі кожен постачальник, працюючи з «бюджетниками».
Оплата за рахунок бюджетних коштів визнається такою тільки за умови, що гроші в оплату товарів/послуг надійшли з бюджетного рахунка через рахунки Держказначейства. Якщо кошти ще не прийшли, то підтвердженням «майбутньої» оплати за рахунок бюджетних коштів є прописана в договорі умова, що оплата надходитиме з відповідного рахунка Держказначейства (у реквізитах бюджетного рахунка вказується відповідне ГУДСКУ; листи ДПСУ від 25.10.11 р. № 4261/6/15-3415-04 («БТ», 2011, № 47, с. 9); від 31.12.12 р. № 8269/0/61-12/15-3415).
Додатковим підтвердженням може стати виписка банку із зазначенням у ній платника та рахунка, з якого надійшла оплата.
Нюанс. Ваші «бюджетні» замовники можуть отримувати доходи і не з бюджету. Йдеться про так звані власні надходження бюджетної установи, що включаються до спеціального фонду (їх перелік ви зможете знайти у ст. 13 БКУ). Такі кошти також зараховують на рахунки, відкриті в Держказначействі. Тому вони автоматично вважаються бюджетними. А отже, уточнювати, з якого фонду надходитимуть гроші, не потрібно.
Особливості укладення «бюджетних» договорів
Перш ніж оформляти відносини з бюджетною організацією, вам необхідно врахувати низку особливостей:
1. Бюджетні організації, як правило, купують товари/послуги на умовах наступної оплати (робіт, послуг; ст. 49 БКУ). Навіть якщо така оплата буде через декілька місяців.
Передоплата замовлених товарів/послуг є, швидше, винятком. Усі вони перелічені в постанові № 117. Утім, отримати таке право нелегко — необхідно виконати низку умов:
• цей вид оплати повинен схвалити головний розпорядник коштів, видавши відповідний розпорядчий документ (п. 18 ст. 2 БКУ);
• строк, на який здійснюватиметься передоплата за товари (роботи, послуги), не може виходити за межі бюджетного періоду (з 1 січня до 31 грудня). Виняток — товари, роботи, послуги, перелічені в п. 2 постанови № 117.
2. Постачальнику доведеться пройти всі етапи держзакупівлі згідно з вимогами Закону № 1197, якщо вартість предмета закупівлі (без урахування ПДВ; ч. 1 ст. 2 Закону № 1197):
• товару (товарів) і послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн.;
• робіт — дорівнює або перевищує 1 млн грн.
На щастя, тут не обійшлося без винятків. Існує низка товарів, робіт, послуг, на закупівлю яких вимоги Закону № 1197 не поширюється (їх повний перелік ви знайдете в ч. 3 ст. 2 Закону № 1197). Закупівля таких товарів/послуг здійснюється шляхом укладення прямих договорів без проведення торгів.
Але на цьому «сюрпризи» не закінчуються. Уся унікальність постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів полягає в податковому обліку таких операцій. Тож ідемо далі.
Податкові нюанси
ПДВ. Податкові зобов’язання. Почнемо з головного. При постачанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів датою формування податкових зобов’язань (ПЗ) буде (п. 187.7 ПКУ):
• або дата зарахування таких коштів на банківський рахунок підприємства;
• або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, уключаючи зменшення заборгованості такого платника податків за його зобов’язаннями перед бюджетом (цей варіант малоймовірний через заборону з п. 6 ст. 45 БКУ на негрошові розрахунки з бюджетом, про що детальніше далі).
До цього моменту ПДВ-зобов’язання відображати не можна, навіть якщо:
• у найближчому майбутньому оплата від замовника не очікується;
• першою подією було відвантаження товару або підписання акта виконаних робіт/наданих послуг.
Зверніть увагу, що такий підхід до визначення дати формування ПЗ схожий із касовим методом, що діє для операцій із постачання споживачам теплової енергії, газу, послуг водозабезпечення, водовідведення тощо (п. 187.10 ПКУ).
Проте це не касовий метод.
По-перше, вимоги п. 187.7 ПКУ стосуються виключно дати виникнення ПЗ. Про податковий кредит (ПК) тут не йдеться.
По-друге, ця норма поширюється на будь-яких платників ПДВ. Навіть на тих, яким ПКУ дозволяє застосовувати касовий метод на свій розсуд (наприклад, будівельникам-підрядникам — п. 187.1 ПКУ). І відмовитися від такого порядку вони не можуть.
При цьому не забувайте! Постачальник отримує право відобразити ПЗ із ПДВ на дату надходження коштів, якщо оплата за товари/послуги надійшла з рахунка, відкритого в Держказначействі (навіть якщо бюджетна установа оплатила товари/послуги за рахунок власних надходжень). В іншому разі підприємство зобов’язане нарахувати ПДВ за правилом «першої події».
Майте на увазі: якщо ви порушите встановлений порядок формування ПДВ-зобов’язань, неприємні наслідки не змусять на себе довго чекати. Наприклад, втрата замовником товарів/послуг права на ПК, оскільки отримана ним ПН буде недійсною (дата виписки ПН не збігатиметься з моментом виникнення ПЗ у продавця). Якщо, звісно, «бюджетник» не вживе відповідних заходів (не подасть на вас скаргу за формою Д8).
Отже, не ігноруйте вимогу п. 187.7 ПКУ. Адже частенько постачальникам вона навіть на руку. У разі несвоєчасного надходження коштів із бюджету в них з’являється відстрочення щодо сплати податку (особливо враховуючи наш неспокійний час).
Нюанси визначення дати ПДВ-зобов’язань розглянемо в таблиці.
Особливості визначення дати виникнення ПДВ-зобов’язань
| Ситуація | Особливості визначення дати виникнення |
| 1 | 2 |
| 1. Уже поставлений товар/послугу оплатили небюджетними коштами | Тут два варіанти: • якщо небюджетні кошти надійдуть до укладення додаткової угоди до договору, то доведеться подати уточнюючий розрахунок і нарахувати ПДВ за датою відвантаження/підписання акта. Із ПК у покупця виникнуть проблеми; • якщо укладення додаткової угоди до договору передує даті надходження коштів, то на дату укладення додаткової угоди визначаємо ПЗ із ПДВ |
| 2. Із замовником укладено довгостроковий договір на виконання робіт | ПДВ-зобов’язання відображаємо за спеціальними правилами п. 187.9 ПКУ, тобто за датою фактичного передання виконавцем результатів робіт за договором. Такий порядок поширюється на всіх платників податків (категорія 130.07 ЗІР Міндоходів). Тобто «бюджетні» нюанси тут не діють |
| 3. На момент оплати правила оподаткування операції змінилися | У такій ситуації умови договору та вартість товарів/послуг мають бути переглянуті (категорія 101.15 ЗІР Міндоходів). |
| 4. Списання безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені товари/послуги | Податківці розглядають таку операцію як надання інших видів компенсації вартості поставлених послуг товарів/послуг від покупця. А отже, підприємство повинне відобразити ПДВ-зобов’язання на дату такого списання виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не нижче від звичайної ціни (категорія 101.07 ЗІР Міндоходів). |
| 5. Постачання лікарських засобів та медвиробів відбулося до 01.04.14 р., оплата ж надійшла у звітному періоді | ПДВ-зобов’язання нараховуємо на дату оплати за ставкою 7 % (лист Міндоходів від 06.05.14 р. № 10295/7/99-99-19-04-02-17). ПЗ не нараховуємо тільки в разі, якщо першою подією була передоплата таких товарів, яка відбулася до 01.04.14 р. |
Податкова накладна (ПН). ПН складаємо в день виникнення ПЗ у продавця (п. 201.4 ПКУ), тобто на дату отримання оплати. Заповнюємо її у звичайному порядку (детальніше дивиться в «БТ», 2014, № 12, с. 19).
Компенсація в будь-якій іншій формі. Що стосується компенсації в негрошовій формі, то їй законодавець не приділив достатньої уваги. Що саме мається на увазі під фразою «компенсації в будь-якій іншій формі», досі залишається загадкою. Чи то це матеріальні цінності, чи то роботи (послуги), які відчужуються саме бюджетною організацією, чи то здійснення оплати третьою особою. Наразі не відомо. Чекатимемо на офіційні роз’яснення.
Головне, знайте, що тут проблема «бюджетності» не стоїть взагалі — надходження від замовника завжди вважатимуться бюджетними.
Пам’ятайте! На такі негрошові розрахунки, як взаємозаліки, застосування векселів, бартерні операції, заліки зустрічних платіжних вимог, розраховувати не доводиться. Між підприємствами та відповідними бюджетами вони заборонені. Виняток — операції, пов’язані з держборгом, та випадки, передбачені Держбюджетом України (ч. 6 ст. 45 БКУ).
Податковий кредит. Як ми вже говорили вище, на відміну від ПЗ, формувати ПК за датою надходження коштів на рахунок підприємства вже не можна. Тут аналогія з касовим методом недоречна.
Що ж робити? За операціями, які зазначені в п. 187.7 ПКУ, ПК формуємо, ніби нічого й не сталося — за загальним правилом першої події, установленим п. 198.2 ПКУ (категорія 101.15 ЗІР Міндоходів):
• або на дату списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;
• або на дату отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.
Якщо ж ви не включили до ПК суму ПДВ у звітному періоді на підставі отриманих ПН — не страшно. Таке право зберігається за вами протягом 365 календарних днів із моменту складання ПН.
Податок на прибуток. Окремого порядку визнання доходів за операціями постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів немає. Та й «касовий» метод тут не працює. Хоча раніше, у період дії Закону про податок на прибуток, доходи визнавалися на ту ж дату, як зараз ПДВ-зобов’язання (п. 11.3.5 Закону про податок на прибуток).
Із прийняттям ПКУ така норма втратила чинність. Тому сьогодні визнавати податкові доходи слід за загальними правилами (п. 137.1 ПКУ, лист ДПСУ від 21.03.13 р. № 3272/5/15-14-16 // «БТ», 2013, № 22, с. 9):
• для товарів — на дату переходу права власності на товар;
• для робіт/послуг — на дату оформлення акта чи іншого документа, який підтверджує факт виконання робіт або надання послуг.
Дата отримання грошових коштів для оплати вартості товарів, робіт, послуг для нас не важлива (п. 137.4 ПКУ).
Звідси висновок:
• дата отримання оплати за товар бюджетними коштами (на умовах передоплати або оплати товарів після їх відвантаження) не впливає на дату формування доходів;
• ненадходження грошових коштів від Держказначейства не є підставою для ненарахування доходів у прибутковому обліку (лист ДПСУ від 21.03.13 р. № 3272/5/15-14-16).
Видаткова накладна. Факт відвантаження товару покупцю засвідчить видаткова накладна або інший документ, який підтвердить передання майна покупцю.
Оформляємо такі документи в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її завершення.
Увага! Після оплати наданих товарів/послуг на видатковій накладній у вас повинен стояти штамп Держказначейства з позначкою «Сплачено» і дата такої операції.
Якщо товари/послуги відвантажено до 01.04.11 р., а кошти отримано у звітному періоді. Виходить, що на дату відвантаження товарів, дотримуючись «старих» вимог Закону про податок на прибуток,постачальник не відобразив доходи. Тому тепер підприємству необхідно включити суму таких коштів до складу доходів на підставі п.п. 14.1.56 ПКУ. Такої ж позиції дотримуються податківці (див. категорію 102.06.01 ЗІР Міндоходів).
А от податкові витрати повторно відображати не потрібно, оскільки вони мали бути відображені ще в період дії Закону про податок на прибуток.
Нюанси бухобліку
Відповідно до п. 187.7 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ у постачальника виникнуть лише при отриманні оплати від покупця. У бухобліку це виглядатиме таким чином:
• якщо перша подія — відвантаження товару. Після того, як товар було відвантажено, суму майбутніх ПЗ продавець відображає проводкою: Дт 702 — Кт 643 (субрахунок 641 «Розрахунки за податками» поки не використовує).
Тільки після того, як покупець перерахує кошти на рахунок, постачальник відобразить ПЗ із ПДВ за допомогою запису: Дт 643 — Кт 641 (п. 5.1 Інструкції з бухобліку ПДВ);
• якщо перша подія — передоплата. Після отримання авансу постачальник відображає податкові зобов’язання з ПДВ проводкою: Дт 643 — Кт 641. А вже після відвантаження товару робить запис Дт 702 — Кт 643 (тобто як при звичайній передоплаті).
І дещо про відповідальність
Про те, що в разі порушення формування ПДВ-зобов’язань ви можете пережити неприємні моменти, ми вже говорили вище.
Хочеться додати кілька слів про адмінвідповідальність. Так, за порушення порядку ведення податкового обліку на посадових осіб підприємства може бути накладено штраф у розмірі від 85 до 170 грн.
За повторне порушення протягом року розмір штрафу буде вже більший. Він становитиме від 170 до 255 грн. (ст. 1631 КпАП).
Висновки
-
Бюджетні кошти — це кошти, що сплачуються замовниками товарів/послуг безпосередньо з бюджетних рахунків, відкритих в органах Держказначейства України. Податківці наполягають і на наявності відповідного запису в договорі постачання.
-
При оплаті бюджетними коштами в обліку ПДВ і податку на прибуток у постачальника можуть виникнути розбіжності між датами відображення операцій, пов’язаних із реалізацією товару.
-
Датою формування ПДВ-зобов’язань буде або дата зарахування таких коштів на банківський рахунок підприємства, або дата отримання відповідної компенсації в будь-якій іншій формі, уключаючи зменшення заборгованості такого платника податків за його зобов’язаннями перед бюджетом.
-
У податково-прибутковому обліку, навпаки, оплата вартості товару бюджетними коштами не впливає на дату визнання доходів.
Документи статті
БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.10 р. № 2456-VI.
Держбюджет-2014 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.14 р. № 719-VII.
Закон про податок на прибуток — Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.14 р. № 1197-VII.
Постанова № 117 — постанова КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.14 р. № 117.
Постанова № 65 — постанова КМУ «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» від 01.03.14 р. № 65.
Інструкція з бухобліку ПДВ — Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом МФУ від 01.07.97 р. № 141.
