«Захисти країну! Підтримай українську армію!»: облік та оподаткування благодійної допомоги

«Захисти країну! Підтримай українську армію!»: облік та оподаткування благодійної допомоги

Про акцію «Підтримай українську армію!» знають, чули або вже взяли участь доволі багато наших співвітчизників. Не залишилися осторонь і небайдужі до долі України суб’єкти господарювання. Вони допомагають хто чим зможе: грошима, матеріальними цінностями, послугами тощо. Надання такої допомоги вимагає правильного обліку та оподаткування.

Як саме оформити участь у цій акції, поговоримо далі.

Сергій ДЕЦЮРА, податковий експерт, s.detsyura@id.factor.ua 

Допомога армії — благодійна допомога

До 18.04.14 р. юридичні та фізичні особи не могли надавати будь-яку допомогу армії. Річ у тім, що органам державної влади, зокрема і Збройним Cилам України (далі — ЗСУ), прямо заборонялося одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги та майно, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 17 Закону про корупцію). «Військові» нормативно-правові акти такого права також не давали. В них було однозначно вказано, що фінансування ЗСУ здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 15 Закону про ЗСУ та ст. 2 Закону про оборону).

Як показали останні події, налагодити нормальне функціонування армії, а отже, захистити кордон і суверенітет України неможливо лише за рахунок бюджетних кош­тів. Тому був прийнятий Закон № 1190, яким надане «зелене світло» на отримання та використання благодійної допомоги, що наді­йшла від фізичних та юридичних осіб на потреби ЗСУ. В ст. 15 Закону про ЗСУ та ст. 2 Закону про оборону, а також у ст. 7 Закону про мобілізацію з’явилася норма, яка дозволяє фінансувати потреби національної оборони держави (тобто ЗСУ та мобілізаційну підготовку та/або заходи з мобілізації) за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб. Порядок такого фінансування має визначити Кабмін. Поки що такого порядку не затверджено. Та це лише справа часу. Головне зроблено: «підводні камені», які забороняли отримувати таку допомогу, прибрали.

Оформлюємо операції

Законодавці встановили, що зібрані на потреби армії цінності (кош­ти, матеріальні цінності тощо) є благодійною допомогою (новий п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону про благодійність). Тому оформляти таку операцію слід за правилами, притаманними для надання благодійної допомоги. А саме:

1) оформити наказ (рішення) керівництва підприємства про надання благодійної допомоги. В наказі слід зазначити, що така допомога надається на матеріально-технічне та медичне забезпечення ЗСУ. Крім того, варто зазначити вид та розмір такої пожертви, тощо;

2) оформити з представником ЗСУ договір пожертви*.

* На відміну від «класичного» дарування, пожертва передбачає дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей, для досягнення отримувачем певної, наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦКУ).

Важливо! В нашому випадку ідеться про надання благодійної допомоги однією юрособою іншій. Тому радимо укладати договір пожертви з військовими в письмовій формі** (ст. 208 ЦКУ). Водночас оскільки такий договір вважається реальним (абз. 2 ст. 729 ЦКУ), то відсутність письмового оформлення такого договору не має вплинути на чинність таких відносин.

** Нагадаємо: правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Письмову форму буде дотримано й у випадку, якщо волю сторін виражено за допомогою телетайпного, електронного чи іншого технічного засобу зв’язку (ч. 1, 2 ст. 207 ЦКУ).

Це не стосується випадків пожертвування нерухомості. У цьому випадку такий договір доведеться не тільки оформляти у письмовій формі, а й нотаріально посвідчувати (ст. 719, 729 ЦКУ).

При пожертвуванні інших цінностей (в тому числі і валютних) договір про благодійну пожертву не обов’язково нотаріально посвідчувати, як і оформляти у письмовій формі (ч. 1 ст. 6 Закону про благодійність).

Якщо ви вирішили оформити договір пожертви у письмовій формі, то звертайтеся до Центрального управління речового забезпечення ЗСУ, тилу ЗСУ або до командирів (начальників) військових частин та установ, яким ви надаватимете таку пожертву*.

* Детально про це дивіться на офіційному сайті Міноборони http://www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=news&sub=read&id=32829

Допомога ЗСУ грошима

Найпоширенішим видом допомоги військовим, як свідчить практика, є перерахунок ЗСУ грошових коштів зі свого поточного рахунка. Тому розглядати оподаткування розпочнемо саме з такого виду благодійної допомоги.

Податок на прибуток. Перш за все слід сказати, що для цілей оподаткування благодійна допомога (пожертва) підпадає під поняття безповоротної фінансової допомоги (п.п. 14.1.257 ПКУ). Оподаткування такої допомоги податком на прибуток, як всім відомо, залежить від того хто виступає отримувачем такої допомоги. Справа в тому, що п.п. 138.10.6 ПКУ встановлено ліміт на витрати, понесені у зв’язку з перерахуванням коштів до держбюджету різним категоріям отримувачів.

У нашому випадку благодійна допомога надається Міноборони та його відділенням, тобто військовим частинам. Такі організації відповідно до п.п. «а» п. 157.1 ПКУ вважаються неприбутковими організаціями. Тому ви маєте право відобразити у складі податкових витрат надану благодійну допомогу у розмірі 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік (абз. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ).

Важливо! Якщо за попередній рік ви отримали збиток, то права на податкові витрати ви, на жаль, не матимете**. Це ж стосується і новостворених «благодійників». Річ у тім, що вони не мають даних про минулорічну діяльність і розмір отриманого прибутку, а отже, визначити 4 % межу для благодійних витрат також, на жаль, не зможуть.

** Це не стосується випадків, коли благодійна допомога надається такій неприбутковій організації, як профспілка. При наданні благодійної допомоги цій організації право на витрати ви маєте і у випадку отримання у попередньому році збитків. Справа в тому, що в цій ситуації сума, яку можна віднеси до витрат, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування річного від’ємного значення (збитку), але не раніш ніж за чотири попередні звітні роки (абз. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ).

Також пам’ятайте: «благодійно-витратна» межа у розмірі 4 % поширюється на всі види благодійної допомоги, виплачені підприємствам і організаціям переліченим у абз. «а» та «б» п.п. 138.10.6 ПКУ. Тому якщо у звітному році підприємство, крім благодійних пожертв військовим, уже перераховувало благодійну допомогу до бюджету або неприбутковим організаціям (в тому числі і профспілкам), ці суми також потрібно врахувати при розрахунку 4 % межі.

Щоб включити такі витрати до податкових, підприємства-благодійники мають довести, що кошти було перераховано саме неприбутковій організації. Для цього необхідно отримати у Міноборони або військових частин копію рішення органу Міндоходів про внесення організацій (установ) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (див. консультації у категорії 102.07.21 та 102.26 ЗІР Міндоходів).

Якщо ви надаєте пожертву (перераховуєте гроші) конкретній військовій частині, то копію такого документа отримати легко. А от у випадку надання пожертви Міноборони з цим можуть виникнути проблеми. Невідомо, до кого звертатися для отримання такого документа. На наш погляд, отримувати підтвердження неприбутковості для цього органу влади можна, наприклад, звернувшись до Центрального управління речового забезпечення ЗСУ, тилу ЗСУ або іншого їх відомства. Щось конкретніше з цього приводу сказати складно.

Сподіваємося, що податківці закриють очі на свої вимоги, і дозволять відносити до складу податкових витрат (у межах 4 % межі) кошти, перераховані Міноборони навіть без наявності документів, що підтверджують їх неприбутковий статус.

У декларації з податку на прибуток «благодійні» витрати відображаєте у рядку 06.4.1 додатка ІВ.

ПДВ. Надання благодійної пожертви грошима на ПДВ-облік жодним чином не впливає. Річ у тім, що надання пожертви у грошовій формі не відповідає поняттю «постачання товарів/послуг» (пп. 14.1.185 та 14.1.191 ПКУ), а тому податкові зобов’язання з ПДВ у цьому випадку не нараховуються.

Бухоблік. У бухобліку операції з надання благодійної пожертви ЗСУ відображається за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» та кредитом рахунка 31 «Рахунки в банку».

Допомога ЗСУ товарами

Податок на прибуток. Допомогу військовим також часто надають товарно-матеріальними цінностями. Благодійна пожертва такими цінностями оподатковується по-іншому ніж грошові кошти.

Перш за все зазначимо, що безоплатна передача таких цінностей потрапляє під поняття реалізації (п.п. 14.1.202 ПКУ). Водночас оскільки на сьогодні при безоплатній передачі товарів звичайні ціни благодійника вже практично не хвилюють (детальніше у статті «Від добра добра не шукають, або Облік та оподаткування благодійної допомоги» // «БТ», 2014, № 14, с. 16), то значних проблем при оподаткування виникнути не має.

Тобто у підприємства-благодійника при переданні цінностей дохід від здійснення такої операції не виникає. Річ у тім, що в цьому випадку не дотримуться критерії для визнання доходу від передання таких цінностей неприбутковій організації (не виникає дохід ані в грошовій, ані в будь-якій іншій формі).

А оскільки дохід не виникає (дорівнює нулю), то передані у вигляді пожертви цінності автоматично не беруть участі у господарській діяльності благодійника, а отже, і право на податкові витрати він не має.

У випадку з передачею основ­них засобів є нюанси. Але і тут у «прибутковому» обліку благодійника може бути «чисто», оскільки доходи будуть дорівнювати витратам (деталі знайдете у «БТ», 2014, № 14, с. 18).

Водночас в нашому випадку товарно-матеріальні цінності надаються Міноборони чи військовим частинам, які є неприбутковими організаціям. У зв’язку з цим ваші витрати врятує благодійний абз. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ. Відповідно до нього ви маєте право віднести до складу податкових витрат надану благодійну пожертву військовим у розмірі 4 % оподатковуваного прибутку за попередній рік. Детально про дотримання такої межі читайте у попередньому розділі.

У декларації з податку на прибуток вартість переданих у вигляді благодійної пожертви цінностей у межах 4 % ліміту відображається, як і передача у пожертву коштів, у рядку 06.4.1 додатка ІВ.

ПДВ. Надання ЗСУ пожертви матеріальними цінностями вплине на ПДВ-облік благодійника. Хоча на сьогодні ця операція не є підконтрольною, при постачанні таких товарів орієнтуватися на звичайні ціни не потрібно (оновлена редакція п. 188.1 ПКУ). Детально про це читайте у «БТ», 2014, № 14, с. 16.

Водночас нарахування податкових зобов’язань не уникнути. Але їх розмір буде дорівнювати нулю: договірна вартість при постачанні (пожертвуванні) таких цінностей є нульовою. Враховуючи це благодійнику — платнику ПДВ доведеться виписати податкову накладну на «нульову» вартість. Якщо отримувач ― платник ПДВ, то у випадку передачі імпортного або підакцизного товару, таку податкову накладну доведеться зареєструвати в ЄРПН.

Увага! У випадку, коли передаються військовим матеріальні цінност,і за якими при придбанні був відображений податковий кредит (тобто такі товари придбавалися для господарської діяльності), благодійнику доведеться нарахувати податкові зобов’язання (п.п. «б» п.п. 198.5 ПКУ):

• при переданні необоротних активів виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни);

• при передачі товарів/послуг виходячи з вартості їх придбання.

Бухоблік. В бухобліку при передачі військовим товарно-матеріальних цінностей слід списати з балансу їх вартість (Кт 20, 22, 26. 27, 28 тощо) та одночасно віднести вартість таких активів до інших операційних витрат (Дт 949).

Пожертва від робітників

Ще одним доволі розповсюдженим видом допомоги є перерахування ЗСУ працівниками певного підприємства частини своєї зарплати, зазвичай, одноденного заробітку.

Якщо колектив підприємства прийняв таке рішення, то на податковий облік ці дії не вплинуть. Річ у тім, що виплата зарплати не працівникам, а на користь інших осіб із згоди працівника (благодійність, аліменти, тощо) — це особиста справа кожного окремого працівника, яка не пов’язана з діяльністю підприємства.

Отже, якщо працівники підприємства прийняли рішення пере­рахувати кошти армії, то в податковому обліку нічого не зміниться. Тобто зарплата відноситься до складу податкових витрат як витрати на оплату праці, залежно від того, яку роботу виконували працівники (виробничі, адміністративні, збутові витрати). Із такої зарплати в загальному порядку утримуються всі податки та збори і нараховується ЄСВ.

Що стосується бухгалтерського обліку, то тут є деякі особливості:

• по-перше, щоб можна було перерахувати кошти на благодійність, бухгалтерія підприємства має отримати від працівників або заяву, або рішення колективних зборів працівників, в яких вказується скільки коштів і куди саме слід перерахувати;

• по-друге, в обліку спочатку слід утримати із заробітної плати працівника ці кошти (Дт 661 — Кт 685), а потім перерахувати їх на благодійність (Дт 685 — Кт 311).

Висновки

• Щоб надати благодійну пожертву армії, юрособа має оформити наказ про надання такої пожертви а також укласти з представником ЗСУ договір пожертви.

• При переданні армії грошей чи цінностей юрособа має право на податкові витрати на підставі «благодійного» п.п. 138.10.6 ПКУ за умови підтвердження неприбуткового статусу Міноборони чи військової частини.

• Якщо пожертва надається армії матеріальними цінностями, за якими раніше був відображений податковий кредит, то благодійнику доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

Документи і скорочення статті

Закон № 1190 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення матеріально-фінансового забезпечення обороноздатності держави» від 08.04.14 р. № 1190-VII.

Закон про корупцію — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.11 р. № 3206-VI.

Закон про ЗСУ — Закон України «Про Збройні Сили України» від 06.12.91 р. № 1934-XII

Закон про оборону — Закон України «Про оборону України» від 06.12.91 р. № 1932-XII

Закон про мобілізацію — Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

Закон про благодійність ― Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.12 р. № 5073-VI.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнодержавне соціальне страхування.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.