Теми статей
Обрати теми

«Біда приходить не одна». Призупиняємо роботу підприємства через форс-мажор

Редакція БТ
Стаття

«Біда приходить не одна». Призупиняємо роботу підприємства через форс-мажор

Тимчасове призупинення роботи фінансово стабільного підприємства — явище доволі рідкісне. Але через неспокійну ситуацію в багатьох регіонах України останнім часом такі ситуації трапляються все частіше. Призупинити роботу нескладно, а от вірно це оформити — справа інша.

Про те, як це зробити, — далі.

Сергій ДЕЦЮРА, податковий експерт, s.detsyura@id.factor.ua

 

Зупинка роботи — простій

Через непросту ситуацію в окремих регіонах України (стихійні лиха, воєнні дії, ризик виникнення небезпечних ситуацій, через що тимчасово перекриваються вулиці / обмежується доступ до приміщень, тощо) деякі підприємства змушені на певний час призупиняти свою роботу. На перший погляд здається, що призупинити діяльність підприємства дуже просто. Достатньо вищому керівництву підприємства сказати слово «СТОП» — і все зупиниться. Але насправді все не так.

Призупинення діяльності викликає багато запитань: як оформити таку зупинку, що робити з працівниками, які наслідки такої зупинки?

Розпочнемо з основ. У випадку призупинення діяльності через настання форс-мажорних обставин найвигідніше і найпростіше оформити призупинення діяльності підприємства як простій.

Нагадаємо, що простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).

Як бачимо, зупинка діяльності підприємства через форс-мажор (бойові дії, що відбуваються у регіоні знаходження підприємства, ризик вчинення незаконних дій відносно громадянина та майна, стихійне лихо) чітко підпадає під поняття «простій». Тому якщо ваше підприємство не можете нормально функціонувати через ці події, то можете сміливо оголошувати на підприємстві простій.

Звертаємо увагу! Жодним нормативно-правовим актом не встановлено обмежень до простою. А тому встановити його тривалість (день, тиждень, місяць) та масштаби (зупинка роботи окремих працівників чи підрозділів підприємства («локальний») або всього підприємства в цілому («загальний»)) може лише керівництво окремого суб’єкта господарювання.

Увага! Якщо на підприємстві оголошується простій, то працівники такого підприємства не звільняються з роботи, а і далі вважаються працівниками цього підприємства і мають виконувати свої трудові обов’язки.

Тому виникає закономірне запитання: чи повинні такі працівники перебувати на своїх місцях під час простою? Відповідь на це запитання нормативно-правові акти не містять. На наш погляд, вирішити це завдання може лише саме підприємство, орієнтуючись на ситуацію, яка призвела до простою.

Так, якщо призупинення роботи має цілодобовий (тижневий) характер, а події, що призвели до простою, загрожують життю і здоров’ю працівників або роб­лять неможливим доступ до робочого місця, то доречно на час простою залишити працівників вдома.

Водночас, якщо призупинення роботи не є тривалим і не несе загрози життю і здоров’ю працівників, а тому відновлення функціонування підприємства може відбутися в будь-яку хвилину, то логічно залишити працівників на робочих місцях. Це дасть змогу при зміні обставин (надходження сировини, матеріалів, тощо) оперативно почати виконувати свої безпосередні трудові обов’язки.

З цим підходом погоджуються і контролюючі органи, а саме Мінпраці (лист від 19.05.09 р. № 5615/0/14-09/026), яке вважає, що в період простою працівники можуть бути присутніми на робочих місцях, якщо цього вимагає виробництво й існує необхідність через певний період терміново залучити працівників до роботи. Якщо від початку простою відома дата можливого відновлення робіт, то працівників можна не зобов’язувати постійно перебувати на робочих місцях, а вони повинні з’явитися на роботі в установлений в наказі час.

Тому не забувайте при оформленні простою (затвердженні наказу (розпорядження) керівника про початок простою) обумовити необхідність присутності (відсутності) працівників на роботі (див. лист Мінпраці України від 23.10.07 р. № 257/06/187-07). Детальніше про порядок оформлення простою далі.

 

Оформлення простою

Простій, як і будь-яку іншу подію на підприємстві, потрібно вірно задокументувати. На жаль, до сьогодні затвердженого порядку документального оформлення простою не існує. Тому, оформлюючи простій, слід орієнтуватися на рекомендації компетентних органів і норми чинного законодавства.

Загалом, на наш погляд, порядок оформлення простою складається із таких основних етапів.

Етап 1. Фіксуємо причини простою. Факт простою всього підприємства слід оформити актом простою, із зазначенням у ньому причини простою. На законодавчому рівні форму акта простою не визначено, тому його потрібно складати в довільній формі із зазначенням реквізитів, властивих первинним документам (лист Мінпромполітики України від 01.10.07 р. № 24/5-4-296). В акті обов’язково мають бути зафіксовані причини, які викликають призупинення роботи. Для розгляду причин простою і складання акта можна створити спеціальну комісію.

Якщо ж мова йде про форс-мажорні обставини, які загрожують життю та здоров’ю працівників, то, щоб не затягувати із прийняттям рішення, радимо такий акт скласти керівникам всіх відділень підприємства при перших проявах небезпеки. В акті слід чітко вказати, що перебування працівників на підприємстві є небезпечним і загрожує їхньому життю і здоров’ю, а тому доречно призупинити роботу підприємства до урегулювання небезпечної ситуації.

Етап 2. Приймаємо рішення. На підставі акта керівник видає відповідний наказ (розпорядження). У ньому доцільно вказати:

• причину простою. В нашому випадку йдеться про призупинення роботи через бойові дії у регіоні, де знаходиться підприємство чи має місце стихійне лихо. Тому у наказі слід зазначити, що призупинення відбувається з метою захисту життя і здоров’я працівників підприємства через настання форс-мажорних обставин;

• необхідність присутності або відсутності робітників під час простою на робочих місцях. Оскільки захистити працівників можна лише у випадку перебування їх у своїх оселях або на території, де не відбуваються бойові дії, то у наказі слід вказати, що працівники під час простою мають перебуватимуть за межами підприємства;

• дату початку та закінчення простою. Зауважимо: в деяких випадках неможливо визначити, коли саме закінчується простій (ідеться якраз про випадки, коли простій викликаний бойовими діями, які відбуваються у регіоні, де знаходиться підприємство). В цьому випадку радимо в наказі вказати, що простій закінчиться після урегулювання збройного конфлікту та відсутності небезпеки для працівників підприємства. Як саме буде повідомлено працівників про закінчення простою, слід також зазначити у наказі;

• порядок оплати часу простою (див. наступний розділ).

Етап 3. Обліковуємо простій. Облік часу простоїв щодо кожного працівника відділ кадрів веде в Табелі обліку використання робочого часу (типова ф. № П-5). Для простоїв використовуємо такі позначення: літерний «П» та цифровий «23».

Важливо! Правильне документальне оформлення таких витрат забезпечить вам безпроблемне їх віднесення до податкових витрат.

 

Оплата простою

Розмір оплати. Час, протягом якого робітник перебуває у простої, оплачується згідно зі ст. 113 КЗпП з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). Такий розмір оплати часу простою є законодавчо встановленою мінімальною державною гарантією, нижче за яку виплати здійснювати не можна (ст. 12 Закону про оплату праці).

Важливо! Нарахована заробітна плата за простої виходячи із 2/3 тарифної ставки включається до фонду додаткової зарплати. Тому з неї сплачуються ЄCВ та ПДФО в загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати.

Зменшення розміру оплати праці до 2/3 ставки не впливає на застосування ПСП: якщо 2/3 ставки менше граничної величини доходу для застосування ПСП, ПДФО обчислюємо із застосуванням ПСП (за наявності заяви на застосування ПСП від працівника).

Бухоблік виплат. У бухобліку витрати на оплату простоїв цілого підприємства слід відображати у тому звітному періоді, в якому вони понесені у складі:

1) інших витрат операційної діяльності (Дт 949 — Кт 661), якщо йдеться про витрати на оплату простою виробничого персоналу.

Зауважимо: дехто може сказати, що це не так, і наполягати на тому, що витрати на оплату простою виробничого персоналу слід включати до загальновиробничих витрат, як цього вимагає п.п. 15.9 П(С)БО 16.

Так, цей підхід має право на життя, але лише у випадку, коли ідеться про нетривалий і локальний простій (призупинення роботи окремих працівників або відділів підприємства). Тобто коли витрати, понесені у зв'язку з простоєм, можна пов’язати із певним об’єктом витрат (одиницею продукції, робіт, послуг).

У ситуації коли призупиняється діяльність всього підприємства, пов’язати витрати на оплату простою виробничого персоналу із певним об’єктом обліку нереально, оскільки витрати на такий простій не пов’язані із виробництвом жодного виду продукції. Тому доцільність віднесення таких витрат до інших витрат операційної діяльності не підлягає сумніву.

Важливо! Витрати на простій однозначно є господарськими витратами. Річ у тім, що такі витрати відповідно до закону повинне нести будь-яке підприємство, яке потрапило у такі умови. Це також дає «зелене світло» і для віднесення таких витрат до складу податкових;

2) адміністративних витрат чи витрат на збут (Дт 92, 93 — Кт 661), якщо йдеться про витрати на оплату простою працівників апарату управління чи персоналу торгових відділів. З цими витратами питань не виникає, бо прив’язки до певного об’єкта обліку вони не мають.

Податковий облік. Витрати на оплату працівникам простою, що виник не з їх вини (через форс-мажорні обставини, в тому числі і бойові дії), в межах установлених законодавством норм (тобто не нижче 2/3 тарифної ставки) відображаються у складі витрат на підставі п. 142.1 ПКУ як заробітна плата. Це підтверджує і п.п. 2.2.12 Інструкції № 5, в якому такі виплати прямо віднесено до фонду додаткової заробітної плати.

Що стосується класифікації таких витрат у податковому обліку, то, як уже зазначалося вище:

• витрати на оплату праці виробничих робітників та загальновиробничого персоналу відображають у складі інших операційних витрат (рядок 06.4.43 додатка ІВ до декларації) якщо має місце повне зупинення виробництва на тривалий період, наприклад, у випадку здійснення бойових дій на території, де знаходиться підприємство (п.п. 138.12.2 ПКУ);

• витрати на оплату простою адміністративного персоналу, відносяться до складу адміністративних витрат (п.п. 138.10.2 ПКУ) (рядок 06.1 декларації);

• витрати, пов’язані зі збутом продукції (робіт, послуг), — до витрат на збут (п.п. 138.10.3 ПКУ) (рядок 06.2 декларації).

Відносити ці витрати до податкових слід у тому періоді, коли їх було здійснено (п. 138.5 ПКУ).

 

Нарахування амортизації при простої

За загальним правилом амортизація на основні засоби нараховується до того часу, доки вони не будуть виведені з експлуатації. Та оскільки простій зазвичай триває недовго (максимум декілька місяців), то мало яке підприємство буде виводити об’єкт основних засобів з експлуатації. У такому випадку оголошення простою не позбавляє вас права нараховувати амортизацію.

Водночас податківці вважають, що об’єкти, які не використовуються в господарській діяльності протягом звітного періоду, мають бути неодмінно виведені платником податків з експлуатації, а нарахування амортизації в податковому обліку має бути призупинено (категорія 102.09.01 ЗІР Міндоходів).

Ми з цим не погоджуємося, оскільки законодавчих підстав для примушування підприємства до таких дій у податківців немає (детальніше у «БТ», 2014, № 10, с. 31, 2013, № 38, с. 47).

Хоча, якщо ви виведете із експлуатації основний засіб і в тому ж місяці введете його в експлуатацію, то права на нарахування амортизації ви не втратите. Про це теж говорять податківці у консультації, наведеній у категорії 102.09.01 ЗІР Міндоходів.

 

Робота РРО при простої

А от з роботою РРО при простої ситуація неоднозначна. Річ у тім, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти підприємницької діяльності, які мають застосовувати РРО, зобов’язані щодня друкувати на РРО, за винятком автоматів з продажу товарів (послуг), фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та забезпечувати їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

У разі невиконання щоденного друку Z-звіту або його незберігання на суб’єкта підприємництва може бути накладено штраф в розмірі 340 грн. (п. 4 ст. 17 Закону про РРО). Отже, щоб уникнути штрафу, Z-звіт слід друкувати щодня.

Але якщо за рішенням керівників під час простою на підприємстві не має працівників, то виникає запитання: як в такому випадку виконати вимоги Закону про РРО і уникнути штрафних санкцій?

У нормативно-правових актах відповіді на це запитання не міститься. На наш погляд, щоб не друкувати Z-звіт щодня, ви можете або:

• зняти РРО з реєстрації в органі Міндоходів. Це доволі кардинальний і трудомісткий крок. А зважаючи на те, що простій— це недовготривала подія, то застосовувати цей варіант недоречно;

• тимчасово закрити торговельний об’єкт на строк не менше робочого дня (!) — для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та інших робіт. Про те, що в такому випадку Z-звіт щодня друкувати не потрібно, говорять самі податківці (роз’яснення наведене у категорії 109.20 ЗІР Міндоходів)*. Цей варіант є набагато прийнятнішим і менш проблематичним для реалізації як з точки зору зупинки роботи такого об’єкта, так і його відкриття.

* Детальніше про це читайте у «БТ», 2013, № 34, с. 45.

Щоб ним скористатися, вам достатньо повідомити клієнтів про тимчасове закриття торгового об’єкта. Для цього необхідно розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття такого торговельного об’єкта.

На наш погляд, другий ва­ріант підійде всім підприємствам, на яких оголошено як локальний, так і загальний простій.

Зауважимо! На сьогодні всі суб’єкти господарювання подають до органів Міндоходів РРО-інформацію у електронному вигляді. Кожний із двох вищеперелічених варіантів призупинення роботи РРО дозволяє уникнути санкцій за неподання звітності в електрон­ному вигляді:

1) в першому випадку ви просто загалі не повинні подавати таку звітність через відсутність зареєстрованого РРО;

2) в другому — ви не будете вмикати РРО, проводити роз­рахункові операції і друкувати Z-звіт, а тому хоч РРО і зареєстрований та інформації, яку слід передати до органів Міндоходів, не виникатиме.

Висновки

  • Під час простою, викликаного форс-мажорними обставинами (наприклад, стихійним лихом чи воєнними діями), наявність працівників на робочих місцях залежить від того, чи є на робочих місцях загроза для їхнього життя і здоров’я.

  • Щоб оформити на підприємстві простій, потрібно скласти акт простою, в якому вказати його причини, а потім на його основі видати відповідний наказ (розпорядження).

  • Час, який робітник перебуває у простої, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу).

  • Амортизація на основні засоби нараховується до того часу, доки вони не будуть виведені з експлуатації. А це робити не обов’язково, хоча податківці стверджують протилежне.

  • Щоб не звітувати з РРО, закриваємо заклад, розміщуємо поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Документи і скорочення статті

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. № 5.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі