Тема тижня. РРО: правила гри — 2014

РРО: правила гри — 2014

Початок цього року приніс багато нововведень у сфері використання РРО. Тут вам і обов’язкове використання тільки тих РРО, що забезпечують передачу електронної інформації до податкових органів, і оновлені правила використання касових апаратів. Усі ці зміни внесли деяку смуту у правила використання РРО.

Зараз ми її розженемо.

Сергій ДЕЦЮРА, податковий експерт, s.detsyura@id.factor.ua

Організація розрахунків

Вибір моделі РРО

Необхідність застосування РРО передбачена Законом про РРО. Згідно з його вимогами юрособи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), як і ФОП, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, повинні застосовувати зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Увага! У Законі про РРО містяться винятки з цього правила. Так, зокрема:

• у ст. 9 наведено перелік випадків, коли взагалі не потрібно використовувати РРО. Тут і проведення розрахунків у касі «щасливчиків»-юросіб з п. 1 ст. 9 (при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування), і роз­рахунки ФОП-єдиноподатників усіх груп (1-3, 5), і розрахунки осіб, які є власниками пільгового торгового патенту (крім продажу підакцизних товарів), тощо:

• у ст. 10 міститься рятівна норма, що дозволяє суб’єктам господарювання, які займаються видами діяльності, переліченими у Переліку № 1336, проводити розрахункові операції без застосування РРО, але з використанням РК та КОРО.

Щоб розпочати користуватися РРО, слід придбати «правильну» його модель. На сьогодні існують різні моделі РРО за технічними характеристиками та виконуваними функціями. Тому, вибираючи РРО, слід чітко розуміти, які функції він повинен мати. Наприклад, якщо ви планує торгувати в приміщенні, то доречно буде придбати стаціонарний РРО, а якщо ж торгівля відбувається в кіосках, на ринку чи на об’єктах пересувної торгівлі, то найвигідніше використовувати портативний РРО, який завдяки своїм невеликим розмірам не заважатиме при проведенні роз­рахунків, тощо.

Вибираючи модель РРО, суб’єктам господарювання варто дати відповідь на низку запитань:

1. Чи внесена вибрана модель РРО до Держреєстру РРО та чи відповідає програмне забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону про РРО)? Якщо вибраний РРО не внесений до Держреєстру РРО або є проблеми з програмним забезпеченням, то використовувати його на території України не можна. У разі використання такого РРО в господарській діяльності вас можуть притягти до відповідальності, передбаченої ст. 17, 19 та 24 Закону про РРО, та адмінвідповідальності згідно зі ст. 155¹ КУпАП.

Важливо! Всі моделі РРО, які містяться у Держреєстрі РРО, на сьогодні дозволяють передавати контрольно-звітну інформацію до податкових органів дротовими чи бездротовими каналами зв’язку* (абз. 2 та 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО). Передача такої інформації, як всім відомо, відбувається через модеми (зовнішні або вбудовані в РРО) залежно від моделі касового агрегату. Якщо РРО передає інформацію до контролерів через зовнішній модем, то придбати його можна як у комплекті із РРО, так і окремо. Якихось особливих вимог до модему не встановлено. Головне, щоб модель придбаного модему до РРО відповідала моделі, вказаній у Держреєстрі РРО, з яким передбачено використання РРО.

* Детально див. консультації у «БТ», 2013, № 21, с. 44, № 28, с. 13, 2014, № 2, с. 6.

2. Чи відповідає вибрана модель РРО сфері, де вона буде використовуватися? Нагадуємо, що для реалізації окремих видів товарів потрібно використовувати відповідні моделі РРО. Інформацію про сферу застосування РРО можна дізнатися в графі 8 Держреєстру РРО (п. 2 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку застосування РРО). Недотримання цієї вимоги може стати причиною примусового зняття з реєстрації РРО.

Крім того, у разі недотримання сфери призначення РРО документ, що ним друкується, не вважається розрахунковим (п. 2.1 Положення № 614). Це загрожує штрафом згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО — до 500 % вартості проданих товарів, наданих послуг.

3. Чи підлягає вибрана модель РРО первинній реєстрації у податкових органах? Щоб дізнатися можливість та строк первинної реєстрації окремої моделі РРО, потрібно у Держреєстрі РРО звернути увагу, до якого розділу включено такий РРО.

Моделі РРО, дозволені до первинної реєстрації, розміщено у  I розділі.

4. Який строк служби РРО* передбачений технічною документацією (ця вимога актуальна, коли придбавається не новий РРО)? У загальному випадку строк служби РРО має установлювати виробник. Але якщо виробник цього не зробив, то в такому випадку він становить 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років від дати випуску (п. 1.5 Порядку № 11). Якщо модель РРО використовується понад цей строк, то вона не може вважатися РРО для цілей Закону про РРО, а тому її використання недопустиме і може призвести до негативних наслідків (штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО).

* Строк служби РРО – строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність РРО, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів (п. 3 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку застосування РРО).

Правила придбання РРО

Придбаваючи РРО, пам’ятайте: продавець РРО зобов’язаний у вашій присутності (п. 10 Порядку № 601):

• перевірити наявність експлуатаційних документів та непорушність пломб виробника, відповідність його комплектності експлуатаційним документам;

• зробити запис у паспорті (формулярі) про дату продажу та скріпити його своїм підписом та штампом.

Після виконання таких процедур продавець видає вам документи, що засвідчують факт купівлі вибраної моделі РРО та містять перелік ЦСО, які уклали з виробником (постачальником) цієї моделі РРО договір про технічне обслуговування та ремонт.

Ще раз нагадуємо: якщо РРО не має вбудованого модему для передачі інформації про роботу РРО до органів Міндоходів, вам доведеться також придбати зовнішній модем, який можна використовувати з таким РРО. Модель модему визначено у Держреєстрі РРО.

Після придбання РРО суб’єкт господарювання проводить його реєстрацію у податковому органі.

Порядок реєстрації РРО

Щоб використовувати придбаний РРО у своїй господарській діяльності, ви маєте його зареєструвати. Робити це у загальному випадку слід у органі Міндоходів за вашим основним місцем обліку як платника податків.

При цьому якщо ви є платником податку на прибуток (крім випадків сплати цього податку консолідовано) і маєте мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах Міндоходів та самостійно сплачують податок на прибуток, то реєструвати РРО можна за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Важлива деталь. Якщо придбаний РРО плануєте використовувати в господарській одиниці (магазині, кафе тощо), що знаходиться на іншій адміністративній території, ніж суб’єкт господарювання, то окремо ставити такий РРО на облік за місцем використання не потрібно. На сьогодні така вимога у Порядку застосування РРО відсутня. Хоча, як і раніше, існує прив’язка місцезнаходження РРО до об’єкта, в якому він використовується. Інформацію про те, де ви збираєтесь використовувати РРО, вказуєте у заяві на реєстрацію РРО.

Перед тим, як реєструвати РРО, слід укласти договір з ЦСО, який входить до переліку ЦСО, які уклали з виробником (постачальником) РРО договір про техобслуговування та ремонт РРО. Такий перелік ви отримуєте у продавця РРО (див с. 38).

Реєструють РРО у порядку, визначеному у підрозд. 2 розд. ІІ Порядку застосування РРО (див. рис. 1).

Рис. 1. Алгоритм реєстрації РРО

Реєстрація КОРО на РРО

На місці продажу суб’єкт господарювання, крім РРО, повинен обов’язково мати КОРО, що використовуватиметься разом з таким РРО. Форма такої КОРО наведена у додатку 1 до Порядку застосування КОРО (про поступки податківців дізнайтеся з коментаря «Реєструємо КОРО в Міндоходів: можна старі, але зі «свіжими» дописуваннями» // «БТ», 2014, № 20, с. 9). У цій КОРО будуть відображатися дані щодо здійснених суб’єктом господарювання за день роз­рахункових операцій. Заповнюють її на основі роздрукованих та підклеєних до неї щоденних звітів (Z-звітів).

Застерігаємо: без запису такої інформації в КОРО готівка, проведена через РРО, не вважається оприбуткованою (нюанси з цього приводу знайдете у «БТ», 2014, № 21, с. 7).

Щоб ви могли використовувати КОРО, її слід належним чином зареєструвати (п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку застосування КОРО). Проводити реєстрацію КОРО на РРО згідно з вимогами п. 8 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку застосування КОРО слід одночасно з реєстрацією РРО. Водночас, на наш погляд, зробити так нереально. Річ у тім, що у заяві для реєстрації КОРО (додаток 3 до Порядку реєстрації КОРО), яку подають для реєстрації КОРО, обов’язково слід вказати дані щодо РРО, з якими вона має використовуватися, а саме фіскальний номер РРО, який отримують лише після реєстрації РРО (див. с. 39). Тому, на наш погляд, реєстрація КОРО відбувається не одночасно, а відразу після реєстрації РРО.

Реєструвати КОРО слід за місцем реєстрації РРО (детальніше про це на с. 38). Сам процес реєстрації проходить у такій послідовності.

Етап 1. Підготовчий. На цьому етапі відбувається підготовка КОРО для реєстрації, зокрема відповідальний працівник підприємства:

• прошнуровує КОРО;

• послідовно пронумеровує її сторінки;

• установлює засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

• зазначає на титульній сторінці КОРО інформацію про суб’єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, дані про РРО, з яким використовуватиметься КОРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення). Якщо із РРО використовується зовнішній модем, то на титульній сторінці КОРО зазначають також його модель та зводський номер.

Етап 2. Подання документів. Після підготовки КОРО працівник суб’єкта господарювання подає до органів Міндоходів:

• заяву про реєстрацію КОРО за ф. № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку застосування КОРО). Реєстраційна заява підписується керівником суб’єкта господарювання або ФОП із зазначенням дати її подання.

Увага! Подати заяву можна на вибір або у паперовій, або в електронній формі. Щоб подати заяву у електронній формі, необхідно бути включеним до системи подання податкових документів в електронному вигляді;

• КОРО, яка буде використовуватися з РРО.

Важливо! КОРО подаєте обов’язково у паперовому вигляді.

Етап 3. Реєстрація КОРО. Реєструють КОРО не пізніше 2 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви (п. 11 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку застосування КОРО).

Про те, що вашу КОРО зареєстровано, ви можете дізнатися на веб-порталі Міндоходів. Тут податківці розміщують щодекади дані про фіскальні номери зареєстрованих КОРО із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові ФОП), дати реєстрації КОРО (при реєстрації першої КОРО вона відповідає даті реєстрації РРО), а також номера останньої КОРО, зареєстрованої таким суб’єктом господарювання (якщо реєструється КОРО не вперше).

Якщо КОРО зареєстровано, то орган Міндоходів має видати вам зареєстровану КОРО, на титульній сторінці якої будуть «красуватися» фіскальний номер КОРО (він складається із фіскального номера РРО та літери «р») та найменування органу Міндоходів, яким здійснено реєстрацію КОРО.

Разом з КОРО суб’єкт господарювання має зареєструвати і РК, яку він буде використовувати у випадку виходу з ладу РРО чи вим­кнення електроенергії. Правила реєстрації РК подібні до правил реєстрації КОРО.

Спочатку необхідно заповнити реєстраційну сторінку РК, а саме вказати інформацією про суб’єкта господарювання, та встановити засіб контролю. Після цього РК разом із заявою на її реєстрацію подаєте до органів Міндоходів одночасно з поданням документів для реєстрації КОРО.

Проведення розрахунків через РРО

Програмування РРО

Щоб проводити розрахунки через РРО, необхідно спочатку запрограмувати РРО (п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Програмувати потрібно лише найменування і ціну товару (послуги), що реалізується. Робити такі дії можна самостійно або із залученням фахівців ЦСО.

Загалом суть програмування зводиться до того, що кожному виду товару, призначеному для продажу, присвоюється код (штрих-код), за допомогою якого (при введенні вручну або скануванні з упаковки) можна визначити його назву та ціну для заповнення чеку РРО.

Важливо! Програмувати найменування товару слід так, щоб назва товару відображала його споживчі ознаки та давала змогу однозначно його ідентифікувати (п. 1 Положення № 614).

Крім того, програмуючи РРО, ви маєте також налагодити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО. Тобто запрограмувати РРО таким чином, щоб у чеку було відображено кількість товару, який було продано покупцю.

Застерігаємо: у разі проведення розрахунків через РРО без використання режиму попереднього програмування на вас (на підпрємство, ФОП) можуть накласти штраф згідно з п. 6 ст. 17 Закону про РРО у розмірі 85 грн. та за ст. 155¹ КУпАП у розмірі на «реалізатора» — від 34 до 85 грн., на винну посадову особу — від 85 до 170 грн.

Алгоритм проведення розрахунків

Після того, як РРО придбаний, зареєстрований та запрограмований, його можна сміливо використовувати. «Керувати» РРО при здійсненні касових операцій буде спеціально найнята особа — касир. У ФОП, який не використовує найману працю, ці функції може використовувати сам підприємець.

Роботу касира за РРО протягом дня можна розділи на три основ­ні етапи. Операції, які виконує касир при цьому, наведено на  рис. 2 (с. 42).

Рис. 2. Порядок дій касира при роботі з РРО

Слід пам’ятати! На робочому місці касира (тобто біля РРО) мають знаходитися (пп. 2,6 підрозд. 4 розд. ІІ Порядку застосування КОРО та п. 4 розд. ІІІ Порядку застосування РРО):

• КОРО, зареєстрована в податковому органі на РРО, з підклеєними фіскальними звітними чеками (Z-звітами);

• реєстраційне посвідчення на РРО та остання довідка про опломбування РРО або їх копії.

Також у господарьскій одинці мають зберігатися:

• остання належним чином закінчена КОРО (не поширюється на транспортні засоби, об’єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі);

• поточна та остання використані розрахункові книжки (що застосовувалися в період ремонту РРО чи відключення електроенергії).

Застерігаємо: У разі невиконання щоденного друкування Z-звіту або його незбереження в КОРО загрожує штраф у розмірі 340 грн. (п. 4 ст. 17 Закону про РРО).

Також не слід забувати про штраф за нероздрукування конт­рольної стрічки / нестворення її в електронній формі або її незбереження протягом 3 років — 170 грн. (п. 5 ст. 17 Закону про РРО).

Подання звітності

Суб’єкти господарювання ще з 01.01.13 р. мали подавати до податкових органів замість паперової електронну звітності щодо роботи РРО. Робити це планувалося шляхом передачі копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків / інформації про обсяг розрахункових операцій або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті, дротовими чи бездротовими каналами зв’язку* (абз. 2 та 3 п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

* Детальніше див. консультації у «БТ», 2013, № 21, с. 44, № 26, с. 13 та № 28, с. 13.

Але через технічну неспроможність приймати таку інформацію, а також запровадження відповідальності за невиконання таких вимог (штраф 170 грн.) лише з 01.01.14 р., до початку цього року звітність про використання РРО багато хто подавав у паперовому вигляді.

Лише з початку 2014 року замість паперового звіту всі (!) суб’єкти господарювання, які використовують РРО, мають подавати інформацію про його роботу у електронному вигляді (рис. 3, с. 43).

Рис. 3. Передача даних до органів Міндоходів дротовими та бездротовими каналами зв’язку

* З 01.01.15 р. саме таку інформацію повинні будуть подавати майже всі користувачі РРО (про обсяг операцій звітувати будуть лише електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та «валютні» РРО).

Зауважимо! Передача інформації про роботу РРО в електронному вигляді відбувається без участі суб’єкта господарювання. Всі операції «сучасний» касовий апарат здійснює самостійно.

Для того щоб РРО самостійно звітував за проведені на ньому розрахунки, суб’єкт господарювання має не тільки легалізувати свій РРО (зареєструвати), а й підключити РРО (його модем) через Інтернет до еквайєру (зрозуміло, на підставі укладеного зі своїм провайдером договору). Сам механізм передання інформації від РРО до органів Міндоходів зображено на рис. 4 (с. 44)

Як бачимо, передачу чергової порції звітної інформації ініціює сам РРО, модем забезпечує з’єднання РРО з еквайєром, який після необхідних перевірок і маніпуляцій в системі зберігання та збору даних РРО (СЗЗД) передає інформацію в систему обліку даних РРО (СОД). Якщо процес передачі успішно завершений, то в СОД формується команда, передана по всьому ланцюжку назад на РРО (і модем), яка дозволяє вже передану порцію інформації стерти з пам’яті модему. При виникненні збою на будь-якій ділянці шляху «ображений» елемент системи, який не отримав достовірну порцію звітної інформації (наприклад, еквайєр), дає команду попереднього елемента повторити операцію — аж до її успішного завершення. РРО забезпечує індикацію стану процесу передачі. Якщо в певний момент передача неможлива через завантаженість каналу, система вибере інший час.

Рис. 4. Схеми передачі інформації про роботу РРО в електронному вигляді

Форс-мажорні операції

Строки роботи без РРО

Інколи з незалежних від суб’єкта господарювання причин (форс-мажору) доводиться проводити розрахунки без використання РРО. Йдеться про три випадки;

• відключення електроенергії;

• поломка РРО;

• відключення Інтернету.

При настанні перших двох форс-мажорних випадків проводи розрахунки потрібно з використанням КОРО і РК або зареєстрованого резервного РРО.

Водночас при виникненні таких форс-мажорних ситуацій слід ураховувати:

1. При відключенні електро­енергії користуватися КОРО та РК можна не більше 72 годин або 7 ро- бочіх днів (ст. 5 Закону про РРО). Це обмеження потрібно розуміти так: використовувати КОРО і РК при відключенні електроенергії можна сумарно не більше 72 годин, але коли ці 72 години тягнуться більше 7 ро- бочих днів, то не більше 7 днів.

Наприклад, торгова точка працює по 8 годин на день. За першим обмеженням вона може працювати 9 днів (72 години : 8 годин). Але враховуючи друге обмеження (7 днів) працювати без РРО дозволено лише 7 днів (незважаючи на те що 72 години ще не закінчилися — 8 годин х 7 днів = 56 годин).

У випадку, коли електроенергію відключили більш ніж на 72 годин або 7 днів, необхідно припинити реалізацію товарів (робіт, послуг) за готівку до відновлення електропостачання. У такому випадку реалізовувати товари можна лише за безготівковим розрахунком.

2. При виході з ладу РРО граничного строку, на який слід орієнтуватися, використовуючи РК і КОРО (резервний РРО), не встановлено. Тому, на перший погляд, в цьому випадку можна використовувати КОРО і РК доти, доки такий РРО не відремонтують.

Хоча для ЦСО такий строк встановлено (ст. 14 Закону про РРО та п. 18 Порядку опломбування РРО): сервісний центр зобов’язаний забезпечувати відновлення роботи РРО, що вийшов з ладу, протягом 72 годин.

Важливо. Податківці наполягають, що і на цей випадок поширюється 72-годинне обмеження для суб’єкта господарювання. Тобто після спливу цього часу слід припинити реалізацію товарів (робіт, послуг) за готівку.

3. Якщо ж йдеться про відключення Інтернету, то спочатку (протягом 72 годин чи до переповнення пам’яті модему) жодних особливостей при проведенні розрахунків не виникає. Тобто при зникненні з’єднання з Інтернетом ви, як і раніше, продовжуєте використовувати свій РРО в звичному режими.

Водночас, якщо з’єднання з Інтернетом відсутнє більше ніж 72 години або до моменту переповнення пам’яті модему контроль- но-звітною інформацією (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку), проведення розрахунків доведеться призупинити. Річ у тім, що при досягненні вищезгаданих меж робота РРО буде заблокована (п.п. 3.1.2. Вимог № 1057).

Таке блокування відбудеться в зв’язку з тим, що РРО не матиме змоги автоматично передати інформацію про роботу РРО до контролюючих органів. А якщо інформацію передати не вдається, то і до розрахунків «зась».

Коли з’єднання буде встановлено, звітні дані автоматично передано, РРО буде розблоковано.

Важливо! Після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахун- кової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Треба знати! Після відновлення нормальної роботи РРО звітні дані будуть передані до органів Міндоходів в електронному вигляді. Тож ніякої необхідності подання паперової РРО-звітності щодо роботи у «проблемний» період не виникає.

Також подтаківці говорять про те, що у згаданий вище 72-годиний термін діє звільнення від штрафів за неподання електронної РРО-інформації (консультація із категорії 109.20 ЗІР Міндоходів).

Розрахунки при відключенні електроенергії та виходу з ладу РРО

Зникло світло. На період тимчасового, але не більше 72 годин (7 ро- бочіх днів) відключення електроенергії розрахунки здійснюються лише з використанням КОРО та РК. У цьому випадку касир діє в послідовності вказаній на рис. 5 (с. 46).

Рис. 5. Алгоритм дії касира при відключення електроенергії

Вийшов з ладу РРО. При виході з ладу РРО можна проводити розрахунки двома способами:

1. З використанням КОРО і РК. Порядок проведення розрахунків із використанням КОРО і РК при виході з ладу РРО, як і при відключенні електроенергії, дуже подіб­ні, але мають свої особливості. Сам алгоритм дії касира наведено на рис. 6 (див. нижче). 2. З використанням відповідним чином зареєстрованого резервного РРО та КОРО на нього. Використання при виході з ладу основного РРО резервного є дуже зручним, оскільки не вимагає від касира використання ручних засобів розрахун- ку (РК та РКв). Річ у тім, що розрахун- ки з покупцями відбувається у звичайному порядку через резервний РРО. Хоча все одно є деякі особ­ливості. У цьому випадку касир діє так:

1. Після поломки РРО до початку розрахункових операцій слід підрахувати суму виручки, яка знаходиться у скриньці РРО (сума виручки, отримана за день до поломки РРО та відображена в контрольній стрічці, і сума розмінної монети).

2. Включити резервний РРО (який має бути належним чином зареєстрований).

3. Операцією «Службове внесення» внести суму готівки, яка переноситься до скриньки резервного РРО із скриньки поломаного РРО.

4. Розрахункові операції через резервний РРО проводяться у звичному режимі. Дані з роздрукованого Z-звіту заносяться до КОРО, зареєстрованого на резервний РРО.

5. Після відновлення роботи РРО підраховуєте суму готівки в скриньці резервного РРО та операцією «Службова видача» передаєте її до скриньки відремонтованого РРО чи до каси.

6. Роздруковує Z-звіт на резервному РРО, на підставі якого запов­нює розділ 2 КОРО, зареєстрованої на такий резервний РРО.

7. Операцією «Службове внесення» вносить суму готівки, яка переміщується зі скриньки резервного РРО до скриньки відремонтованого РРО.

8. Проводить розрахункові операції через відремонтований РРО. Z-звіт друкує у звичайному режимі (у день відновлення роботи — за період з початку проведення першої розрахункової операції).

Розділ 4 КОРО заповнюють так, як і при використанні РК (див. нижче).

Рис. 6. Алгоритм дії касира при виході з ладу РРО

Висновки

• При виборі моделі РРО слід орієнтуватися на потреби самого суб’єкта господарювання та на розділ I Реєстра РРО.

• Реєструючи РРО, не забувайте про реєстрацію КОРО та РК, що буде з нею використовуватися у різних форс-мажорних ситуаціях: відключення електроенергії чи поломки РРО.

• Звітність щодо роботи РРО подається виключно в електронному вигляді. При цьому її подання на сьогодні не залежить від суб’єкта господарювання, оскільки касовий апарат самостійно проводить всі необхідні операції для передання такої інформації контролерам.

• Передача інформації про роботу РРО відбувається щоденно. Якщо з якихось причин (відключено світло, «упав» Інтернет тощо) передати інформацію в електронному вигляді не вдалося, панікувати і подавати паперову звітність не потрібно. Річ у тім, що після виправлення всіх неполадок РРО самостійно здійснить передачу таких даних до органів Міноходів. Крім того, карати вас за несвоєчасне (щоденне) подання звітності не будуть.

Документи і скорочення статті

Порядок застосування РРО — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 р. № 417.

Порядок застосування КОРО — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 р. № 417.

Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

Порядок № 11 — Порядок доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затверджений рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при КМУ від 30.11.99 р. № 11.

Порядок № 601 — Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 12.05.04 р. № 601.

Порядок № 417 — Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13 р. № 417.

Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Вимоги № 1057 — Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіна України від 08.10.12 р. № 1057.

Держреєстр РРО — Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів України від 03.03.14 р. № 169.

РРО — реєстратор розрахункових операцій.

КОРО — книга обліку розрахункових операцій.

РК — розрахункова книжка.

РКв — розрахункова квитанція.

ФОП — фізична особа - підприємець.