ПДВ, ЄП та податок на нерухомість

Запитання

Суть відповіді податківців

Повернення товару та ПДВ (категорія 101.05 ЗІР Міндоходів)

Чи виникає податкове зобов’язання з ПДВ, якщо покупець повернув частину товару, а кошти, отримані за товар, залишаються у продавця та будуть зараховані в рахунок оплати за інше постачання товарів?

Так, виникають. На думку податківців, у такій ситуації постачальник має виписати:

1) розрахунок коригування (далі — РК), що зменшує податкові зобов’язання щодо поверненого товару;

2) окрему податкову накладну (далі — ПН) на інші товари, оскільки раніше перераховані грошові кошти набули статусу передоплати за інший товар.

Зверніть увагу! Податківці наполягають на тому, що і РК, і додаткові ПН мають бути виписані в день повернення товарів

Думка контролерів у цьому питанні з часом не змінюється. Єдиний нюанс: раніше вони не говорили про дату виписування додаткової ПН, а тепер вимагають виписувати РК та нову ПН на дату повернення товарів.

Ми ж вважаємо, що підставою для таких дій може бути лише додаткова угода до договору, в якому сторони домовилися про «перекидання» раніше перерахованих коштів на оплату іншого товару. Якщо додаткової угоди немає, то підстав для збільшення податкових зобов’язань продавця та виписування нової ПН ми не бачимо. Продавець просто має повернути покупцеві гроші за повернений товар.

Нагадаємо: якщо ви складаєте РК до ПН, яку має бути зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), то такий РК теж потрібно зареєструвати в ЄРПН.

Допомогу в цьому питанні вам можуть надати також статті: «Податкова накладна на послуги: коригуємо кількість і вартість» // «БТ», 2014, № 16, с. 12; «Коригуєте постачання в декларації з ПДВ — ураховуйте нові правила заповнення додатка Д1» // «БТ», 2014, № 10, с. 12; «Аванс отримано не за відвантажений товар: як скласти розрахунок коригування?» // «БТ», 2013, № 49, с. 43.

Алгоритм заповнення ПН по рядках ви знайдете у «БТ», 2014, № 12, с. 19

Складаємо підсумкову ПН (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Скільки ПН за щоденними підсумками операцій має виписати платник ПДВ за наявності декількох касових апаратів у структурних підрозділах (філіях), яким не делеговано право виписування ПН?

Ситуація: структурні підрозділи (філії) здійснюють операції з використанням касових апаратів (РРО). При цьому головне підприємство не наділило їх правом на виписування ПН (не присвоїло їм окремий числовий номер та не повідомило про це контролерів).

Податківці традиційно вважають, що в описаній ситуації ПН за щоденними підсумками операцій потрібно виписувати окремо до кожного касового апарата, причому від імені головного підприємства, оскільки саме воно є зареєстрованим платником ПДВ.

Для довідки. Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.14 р. № 10, ви знайдете у «БТ», 2014, № 7, с. 19.

Вибір ставки ЄП з ПДВ новоствореною юридичною особою

(категорія 108.05 ЗІР Міндоходів)

Чи може новостворена юридична особа

Новостворена юридична особа може вибрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (група 4 — 3 %; група 6 — 5 %), у випадку реєстрації платником ПДВ

вибрати ставку ЄП зі сплатою ПДВ?

Законодавці подарували госпсуб’єктам, які щойно реєструються, можливість стати платниками єдиного податку (далі — ЄП) та/або ПДВ одразу після держреєстрації, навіть за відсутності діяльності (див. «БТ», 2013, № 40, с. 4; № 41, с. 4). Для цього потрібно просто подати заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та/або заяву за ф. № 1-ПДВ про добровільну реєстрацію платником ПДВ держреєстратору разом із заповненою реєстраційною карткою. Відскановані копії заяв держреєстратор самостійно передасть контролерам (п. 183.7, абз. 4 п.п. 298.1.1 ПКУ).

Здавалося б, чого вже простіше? Але податківці й тут вставляють палиці в колеса. З одного боку, вони не заперечують проти вибору новоствореною юридичною особою ставки ЄП зі сплатою ПДВ (група 4 — 3 %, група 6 — 5 %). Але, з іншого боку, вибрати цю ставку дозволяють лише за умови реєстрації платником ПДВ. У свою чергу, заяву про добровільну ПДВ-реєстрацію можна подати не пізніш як за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ. Виходить, щоб перейти на ставку ЄП з ПДВ одразу після держреєстрації, потрібно встигнути подати держреєстратору всі необхідні документи протягом перших 10 днів місяця.

Інформацію про оновлені правила ПДВ-реєстрації шукайте у «БТ», 2014, № 9, с. 12, 19 і 27

Податок на нерухомість для ФОП (категорія 106.05 ЗІР Міндоходів)

Чи застосовується пільга зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до житлової нерухомості, яка зазначена у Свідоцтві ЄП як місце здійснення діяльності, але фактично в підприємницькій діяльності не використовується?

У «БТ», 2014, № 9, с. 45 при відповіді на подібне запитання ми звертали увагу на те, що пільги для фізичних осіб зі сплати податку на нерухомість, установлені п.п. 265.4.1 ПКУ, не надаються на житло, що використовується в підприємницькій діяльності з метою отримання доходу. Тому якщо у Свідоцтві ЄП (з 01.01.14 р. — у Реєстрі платників ЄП) зазначено, що місцем здійснення підприємницької діяльності є домашня адреса підприємця та він є власником цього житла, то на це житло пільга не поширюється. Податок на нерухомість потрібно сплачувати з усієї його площі.

Податківці підтвердили нашу позицію і додатково зауважили, що пільга не діє і в тому випадку, якщо видом діяльності підприємця є надання нерухомості (у тому числі житлової) в оренду.

Аналогічний підхід контролери поширюють і на загальносистемників. Якщо у виписці з Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців зазначено, що місцем здійснення підприємницької діяльності є податкова адреса (місце реєстрації) підприємця, то пільги з податку на нерухомість не буде.

Про решту корективів у порядку справляння податку на нерухомість читайте у «БТ», 2014, № 15, с. 44