Єдиноподатники ХХІ століття: у готелі ППЄПа живуть іноземці, ЮРЄП продає землю з будівлею
Лист Міндоходів України від 14.01.14 р. № 464/5/99-99-19-01-01-10
У листі, який ми з вами зараз розглянемо, Міндоходів приділило увагу нагальним проблемам сучасних єдиноподатників. На жаль, тільки двом, але й за це дякуємо. Отже, перейдемо до запитань.
1. Чи може підприємець-єдиноподатник групи 2 надавати послуги з проживання в готелі іноземцям, які проживають в Україні НЕтривалий час?
Нагадаємо: у п.п. 2 п. 291.4 ПКУ прописано обмеження для підприємців, котрі бажають працювати у групі 2 ЄП.
Зокрема, ППЄП групи 2 має надавати послуги, у тому числі побутові, тільки платникам ЄП та/або населенню.
«Що в імені твоєму?» Для цілей п.п. 2 п. 291.4 ПКУ термін «населення» не є специфічним, а використовується в загальному розумінні, тобто мається на увазі сукупність людей, які перебувають у межах цієї держави та підпорядковуються її юрисдикції. До складу населення входять громадяни цієї держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (Український юридичний термінологічний словник).
До речі, те саме податківці говорять у консультації з категорії 107.12 ЗІР Міндоходів.
Що ж вважати тривалим, а що нетривалим часом проживання? Цим Міндоходів вирішило не перейматися*, а просто зауважило, що ПКУ не обмежує підприємців-єдиноподатників групи 2 в можливості надавати послуги з проживання іноземцям, які проживають в Україні нетривалий час. І не посперечаєшся!
До речі: стосовно проживання відряджених працівників позиція податківців залишилася без змін (консультація з категорії 107.01 ЗІР Міндоходів). Якщо ви приймаєте оплату за надані послуги з проживання:
• особисто від відрядженого працівника, то не порушуєте умови праці у групі 2 ЄП;
• від роботодавця відрядженого працівника — підприємства-НЕєдиноподатника, то порушуєте умови праці у групі 2 ЄП.
Ми такий підхід вважаємо надто фіскальним (докладніше наші аргументи ви знайдете у «БТ», 2012, № 42, с. 16).
2. Юридична особа — єдиноподатник продала земельну ділянку та будівлю, розташовану на цій ділянці. Чи включається сума компенсації до доходу єдиноподатника? Як ця господарська операція відображається в податковому обліку?
Тут Міндоходів обмежилося цитуванням норм ПКУ для ЮРЄПів — абз. 2 п. 292.1 та п. 292.2 ПКУ.
У перекладі «людською» мовою відповідь є такою: дохід у підприємства-єдиноподатника буде, якщо його отримано у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі. І визначити цей дохід потрібно за правилом п. 292.2 ПКУ: від суми коштів, отриманої від продажу основних засобів, відняти їх залишкову балансову вартість на день продажу. Причому в частині вартості земельної ділянки дохід буде лише в тому випадку, якщо сума компенсації буде більше первісної вартості земельної ділянки (залишкова вартість дорівнює первісній, оскільки земля не амортизується, — п. 22 П(С)БО 7).
Чому ж податківці не згадали про продаж землі? Адже в консультації з категорії 108.04 ЗІР Міндоходів розписало правило податкового обліку для ЮРЄПа, який продає земельну ділянку (причому зі ст. 147 ПКУ, що «підпорядковується» податку на прибуток).
А промовчало про це Міндоходів тому, що в описаному запитанні земельна ділянка не є окремим об’єктом власності — її викуплено разом із будівлею.
* Таких розмежувань ви не знайдете ні в Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.11 р. № 3773-VI, ні в Міжнародному пакті про цивільні та політичні права (16.12.66 р.).
