Експрес-відповіді на ваші ФОП-запитання: зміна видів діяльності, заповнення Книги ОДВ, ліквідація Міндоходів тощо

Запитання

Відповідь

1

2

Підприємець-єдиноподатник у лютому 2014 року змінив кодування видів діяльності із КВЕД-2005 на КВЕД-2010. Податківці вносити зміни до Свідоцтва ЄП відмовляються. Як бути?

З 01.01.14 р. Свідоцтва платників єдиного податку податківці не видають і зміни до них не вносять.

Реєстрація платників ЄП і коригування даних здійснюються виключно шляхом унесення відповідних записів до Реєстру платників ЄП (докладніше про це читайте в Темі тижня «Масштабне поліпшення ПКУ» // «БТ», 2013, № 47, с. 34).

У Реєстрі містяться у тому числі відомості про види діяльності підприємців-єдиноподатників груп 1 і 2. Підприємці цих двох груп при перекодуванні видів діяльності з КВЕД-2005 на КВЕД-2010 повинні внести відповідні зміни до Реєстру. Для цього потрібно подати заяву. Оскільки нову форму заяви поки що не затверджено, доведеться використовувати стару, затверджену наказом Мінфіну від 20.12.11 р. № 1675.

У п. 5.3 заяви вказуєте підставу для подання — зміна видів госпдіяльності. Пам’ятайте, що п. 298.5 ПКУ встановлює граничний термін подання такої заяви — не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни.

Важливо знати. При поданні заяви про внесення змін до Реєстру платників ЄП вас попросять повернути Свідоцтво платника ЄП. Після цього підтвердити свій єдиноподатний статус ви зможете витягом із Реєстру. Для його отримання потрібно надіслати до податкового органу запит.

Форму запиту на отримання витягу поки що не затверджено. Вважаємо, що його можна подати в довільній формі.

Згідно з п.п. 299.9 ПКУ:

• витяг видається безкоштовно та безумовно (саме така ситуація з ПДВ-витягами // «БТ», 2014, № 9, с. 12, 26);

• строк видачі витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження заяви платника ЄП;

• витяг діє до внесення змін до реєстру платників ЄП

Підприємець-єдиноподатник групи 2 не сплатив ЄП та ЄСВ за лютий 2014 року. Чим це загрожує? Чи буде адмінштраф?

Почнемо з ЄСВ. Його підприємці-єдиноподатники сплачують щокварталу до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом (ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ). Отже, ЄСВ за I квартал 2014 року потрібно буде заплатити не пізніше 22.04.14 р. Тому щодо сплати ЄСВ жодного прострочення немає.

А ось про ЄП цього сказати не можна. Платники ЄП групи 2 повинні сплачувати авансовий внесок з ЄП не пізніше 20-го числа поточного місяця (п. 295.1 ПКУ), тобто ЄП за лютий слід було сплатити не пізніше 20.02.14 р.

Несплата (несвоєчасна сплата) авансового внеску з ЄП тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 % ставки ЄП (п. 122.1 ПКУ). Також потрібно буде заплатити пеню за кожен календарний день прострочення сплати з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою (п. 129.4 ПКУ).

Адмінштраф за несплату (несвоєчасну сплату) ЄП для підприємців не передбачений (передбачений тільки для посадових осіб юридичних осіб)

У підприємця-загальносистемника два роздрібні магазини з великою номенклатурою товарів. Для того щоб заповнити графи 5 і 6 нової Книги обліку доходів і витрат, потрібно щодня «перекопати» величезну кількість документів. А це просто фізично неможливо. Чи є вихід із цієї ситуації? Чи можна заповнювати ці графи раз на місяць?

Раніше у старій Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга ОДВ) підприємці заповнювали графи 4 та 5 у міру придбання товарів, указуючи в них реквізити «видаткових» документів і вартість придбаних ТМЦ. Остаточна сума витрат, що враховувалася при визначенні чистого доходу, «осідала» у графі 6 Книги ОДВ. Причому цю графу можна було заповнювати один раз на місяць під час підбиття підсумків.

У новій Книзі УДР немає аналогу старої графи 5, а з приводу «витратної» графи 6 сказано, що її потрібно заповнювати за підсумками дня, в якому отримано дохід. Тож витрати слід відображати день у день з отриманням доходу, причому в розрізі підтвердних документів.

Проте цю вимогу далеко не завжди можна реалізувати на практиці, про що свідчить запитання нашого читача. Як же краще діяти в цій ситуації?

Ми бачимо тут два можливі варіанти.

Варіант 1. Продовжувати заповнювати графу 6 Книги ОДВ один раз на місяць. Тоді в графі 5 потрібно буде вказати реквізити зведеного регістру, в якому в хронологічному порядку записано реквізити підтвердних документів.

Варіант 2. Протягом звітного місяця вносити до граф 5 і 6 Книги ОДВ суму витрат і реквізити підтвердних документів суцільним способом у міру здійснення (оплати) витрат. Наприкінці місяця розрахувати фактичну собівартість проданих товарів та у графі 6 відобразити коригування (+/-) понесених витрат. При цьому в графі 5 можна вказати, наприклад, номер і дату складання довідки про коригування витрат (відомості обліку руху товарів чи іншого документа, що став підставою для розрахунків).

Єдине, що може загрожувати в обох варіантах за порушення вимоги про щоденне відображення витрат одночасно з отриманням доходу, — це адмінштраф за ст. 164¹ КУпАП у розмірі від 51 до 136 грн.

Докладніше про заповнення нової форми Книги читайте у «БТ», 2013, № 43, с. 42, № 46, с. 37; 2014, № 6, с. 39

Ситуація така: підприємець-загальносистемник здійснює вантажоперевезення (є два вантажні автомобіля). При цьому бензин купує сам підприємець за готівку, а потім заправляє автомобілі. Усі чеки та податкові накладні є. Податківці прискіпувалися до того, що в авансових звітах водіїв є тільки добові та немає витрат на ПММ, а на підприємця відряджувальні не оформлені. На цій підставі витрати на ПММ зняли, донарахували ПДФО та ЄСВ. Наскільки це правомірно?

Підприємець-загальносистемник має право включити до своїх витрат вартість ПММ та бензину на підставі пп. 138.10.2 і 138.10.3 ПКУ, а також п. 138.1 ПКУ. Згідно з останнім абзацом «паливні» витрати належать до витрат операційної діяльності, а отже, ніщо не заважає відносити їх у зменшення оподатковуваного доходу (п. 177.4 ПКУ). Тим більше що документи, які підтверджують факт понесення витрат (чеки АЗС, податкові накладні), у підприємця є. Думаємо, що договори перевезення, ТТН і подорожні листи теж є.

Той факт, що «паливна» стаття витрат відсутня в авансових звітах найманих працівників — водіїв, які безпосередньо здійснюють вантажоперевезення, у цьому випадку до уваги братися не повинен. Причина проста — водії не отримували грошей на купівлю бензину, фактично не купували його та не могли показати у звіті ті витрати, які вони не понесли.

Законодавство не вимагає заправляти автомобіль тільки під час відрядження та не містить заборони на заправляння пальним до виїзду автомобіля у відрядження.

Таким чином, на наш погляд, право на ПММ-витрати у підприємця є. Радимо оскаржити рішення про донарахування ПДФО та вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ в адміністративному або судовому порядку. Для адміністративного оскарження у вас є 10 календарних днів від дня отримання рішення/вимоги. Позов до суду можете подати у 1095-денний строк. Порядок ПДФО-оскарження ви знайдете у «БТ», 2014, № 6, с. 5, а ЄСВ-оскарження — у «БТ», 2013, № 40, с. 24

З’явилася інформація про ліквідацію Міндоходів?

Як це впливає на сплату податків, подання звітності?

Поки що ніяк не впливає.

Тож сплачувати податки/збори/обов’язкові платежі потрібно в колишньому порядку.

Те ж саме й зі звітністю (див. також с. 4 номера)