Теми статей
Обрати теми

«Якщо друг відмовився раптом»… вчасно виконувати грошове зобов’язання: судовий лікнеп (ч. 2)

Редакція БТ
Стаття

«Якщо друг відмовився раптом»… вчасно виконувати грошове зобов’язання: судовий лікнеп (ч. 2)

 

Нагадаємо, що ми говоримо про те, як правильно притягти до відповідальності недобросовісного партнера, який порушує строки виконання грошового зобов’язання.

За основу взято матеріали постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань».

У попередньому номері ми переважно говорили про строки виконання зобов’язань, про загальні питання виникнення відповідальності, «розподіл» її між контрагентом та банком.

Сьогодні сфокусуємося безпосередньо на визначенні розміру санкцій.

Олена БІЛЯЄВА, податковий експерт, e.belyaeva@id.factor.ua

 

Порушено грошові зобов’язання: нараховуємо пеню

Що таке пеня та який її розмір?

1. На запитання про те, що таке пеня, відповідає ч. 3 ст. 549 ЦКУ. Вона говорить нам про те, що пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зверніть увагу! Таку пеню встановлюйте тільки у відсотках від суми простроченого платежу. Якщо ви встановите розмір пені у твердій грошовій сумі, позовні вимоги про стягнення такої пені суд не задовольнить.

2. Розмір та базу нарахування пені сторони, як правило, прописують в договорі.

Важливо. Якщо в договорі не визначено розмір та базу нарахування пені або зазначено, що пеня нараховується відповідно до законодавства, то стягти пеню кредитор зможе лише в тому випадку, якщо обов’язок та умови її сплати передбачені певним законодавчим актом.

Наприклад, нарахування пені в певному розмірі передбачене ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» від 24.01.97 р. № 51/97-ВР, ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.03 р. № 1280-IV, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» від 20.05.99 р. № 686-XIV.

3. Якщо ваша діяльність не підпадає під дію спецнормативів (а таких суб’єктів більшість), то для вас актуальним є Закон України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань» від 22.11.96 р. № 543/96-ВР. Статтею 3 цього Закону і частиною 2 ст. 343 ГКУ встановлений граничний (максимальний) розмір пені за прострочення платежу — подвійна облікова ставка НБУ (річних), що діяла в період, за який сплачується пеня.

З 13.08.13 р. облікова ставка НБУ становить 6,5 % річних («БТ», 2014, № 8, с. 25). Подвійний розмір — відповідно 13 % річних.

Важливо. Якщо в договорі зазначено більший розмір пені, то суд нараховуватиме пеню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ

Пеня: період нарахування та позовна давність

Визначити період часу, за який нараховується пеня, нам допоможе ч. 6 ст. 232 ГКУ. Тут ми знаходимо, що цей період не може перевищувати 6 місяців від дня, коли мало бути виконане грошове зобов’язання. Наприклад, у договорі зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити отриманий товар до 01.03.14 р. У цій ситуації пеня за невиконання зобов’язання (неоплату товару) нараховується за період з 01.03.14 р. до 01.09.14 р.

У договорі ви можете вказати більшу або меншу тривалість періоду, за який нараховується пеня. А от день, з якого починає відлічуватися цей період, змінити не можна. У будь-якому разі період нарахування пені слід відлічувати з дня, наступного за останнім днем, коли зобов’язання має бути виконане.

Зауважте! Якщо в договорі є умова про сплату пені за кожен день прострочення платежу, то це не розцінюється як установлення нового періоду, за який нараховується пеня.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ)

Пеня та інші штрафні санкції: точки зіткнення

Суд ще раз звернув увагу на те, що штраф та пеня не є окремими та самостійними видами відповідальності, а об’єднуються одним поняттям неустойки. Тому в договорі цілком може бути прописане одночасне застосування цих двох санкцій — штрафу та пені (подібні висновки наведені в Оглядовому листі Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) від 29.04.13 р. № 01-06/767/2013).

Хотілося б додати, що разом із пенею можливо також стягти з боржника-порушника інфляційні та 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦКУ (про них див. нижче). Підтвердження цього знаходимо в п. 8 згаданого Оглядового листа ВГСУ від 29.04.13 р. № 01-06/767/2013, п. 4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.12 р. № 10-1390/0/4-12, п. 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 13.04.11 р.

Також застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 ЦКУ).

А от проценти на саму суму неустойки (пені) не нараховуються на підставі прямої заборони (ч. 2 ст. 550 ЦКУ)

Інфляційні нарахування

Особливості розрахунку суми інфляційних

Важливо розуміти, що інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією. Суть інфляційних — у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів за весь час прострочення в їх сплаті.

Для розрахунку суми інфляційних необхідна сума боргу та індекси інфляції за всі місяці, протягом яких мало місце прострочення виконання грошового зобов’язання. Індекси інфляції щомісяця оприлюднюються Держслужбою статистики України.

Ви, звичайно, знаєте, що найменший період для визначення індексу інфляції становить один місяць. Саме цей факт і зумовлює особливість розрахунку суми інфляційних.

Розмір боргу беремо станом на останній день місяця, в якому має бути здійснено платіж.

Індекс інфляції визначаємо за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому має бути здійснено платіж, та за всі місяці прострочення, включаючи місяці, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто була дефляція).

Наприклад, строк оплати товару — до 20.01.14 р. У цьому випадку ми беремо суму боргу станом на 31.01.14 р. та визначаємо індекс інфляції починаючи з лютого 2014 року.

Зверніть увагу! Інфляційні нараховуємо окремо за кожен місяць, у якому мало місце прострочення платежу, а отримані результати підсумовуємо

Проценти та інфляційні не сумісні

На суму інфляційних проценти не нараховуються

Позовна давність — загальна

До вимог про стягнення суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції застосовується загальна позовна давність у 3 роки (ст. 257 ЦКУ)

3 % річних

Так само, як й інфляційні, 3 % річних не мають характеру штрафних санкцій та є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації за користування коштами, які мають бути сплачені кредитору.

Розмір процентів, передбачений ч. 2 ст. 625 ЦКУ (3 % річних), може бути збільшено або зменшено сторонами в договорі.

До вимог про стягнення 3 % річних застосовується загальна позовна давність у 3 роки (ст. 257 ЦКУ)

Інфляційні та 3 % річних: окремі питання стягнення

Кредитор має право вимагати, у тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та 3 % річних як разом зі сплатою основної суми боргу, так і окремо від неї

Важливо! Боржник не зобов’язаний сплачувати інфляційні та 3 % річних у випадках, коли:

• кошти повертаються особі, яка відмовилася від прийняття зобов’язання за договором (ст. 612 ГКУ);

• повертається сума авансу або завдатку;

• кошти повертаються у зв’язку з припиненням зобов’язання (у тому числі шляхом розірвання договору) за угодою сторін або у зв’язку з визнанням договору недійсним;

• відшкодовуються збитки та шкода;

• повертаються безпідставно отримані кошти (ст. 1212 ЦКУ)

При виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді, у строк до 12 місяців з дня виходу (ст. 54 Закону про госптовариства).

Після закінчення 12 місяців з моменту подання учасником заяви про вихід зі складу ТОВ з виплатою належної йому частки майна до ТОВ може бути застосовано відповідальність за прострочення платежу у вигляді інфляційних та 3 % річних

У деяких випадках грошове зобов’язання може виникати на підставі рішення суду (наприклад, у ситуації, коли суд приймає рішення про стягнення суми передоплати у зв’язку з недопоставкою продукції). Це передбачено ч. 5 ст. 11 ЦКУ.

Тож у разі невиконання судового рішення в установлений строк до порушника застосовується відповідальність у вигляді інфляційних та 3 % річних на загальних підставах

Інфляційні та 3 % річних: нюанси стягнення після прийняття судового рішення

За загальним правилом зобов’язання, у тому числі грошові, повинні припинятися їх належним виконанням. Загальний перелік умов для припинення зобов’язань наведено у ст. 598 — 609 ЦКУ. Такої підстави, як винесення рішення суду про задоволення вимог кредитора, серед них немає. Тому в разі якщо боржник не виконує рішення суду, то зобов’язання сторін не припиняються, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання, а кредитор має право вимагати від боржника сплати 3 % річних та інфляційних аж до повного виконання грошового зобов’язання.

Цікавий нюанс! Припустимо, суд прийняв рішення про стягнення основної суми боргу та неустойки (штрафу та пені). Після прийняття такого рішення неустойка за своєю правовою природою продовжує залишатися неустойкою. Тому в разі прострочення її сплати проценти не нараховуються, а от інфляційні та 3 % річних можна стягти на загальних підставах за весь період прострочення сплати неустойки починаючи з дня, наступного за днем набрання законної сили рішенням суду.

Усе викладене вище стосується також випадків відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, а також зміни способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (ст. 121 Господарського процесуального кодексу України). Причина — під час відстрочення, розстрочення або зміни рішення суду продовжують відбуватися інфляційні процеси. А оскільки грошове зобов’язання залишається невиконаним, то кредитор має право на компенсацію у вигляді інфляційних та 3 % річних

3 % річних та проценти за користування чужими коштами — різні речі

3 % річних, про які йдеться в ч. 2 ст. 625 ЦКУ, — це захід відповідальності за порушення грошового зобов’язання і спосіб захисту майнового права та інтересу кредитора.

Проценти, які зазначено у ст. 536 ГКУ, — це плата за користування чужими грошовими коштами, у тому числі безпідставно отриманими чи збереженими грошима (ст. 1212, 1214 ЦКУ).

Підставами для застосування ст. 536 ЦКУ є:

1) наявність факту користування чужими грошима;

2) установлення розміру процентів договором або чинним законодавством. Наприклад, у ст. 1048 ЦКУ встановлено проценти за користування позикою, ст. 1054 ЦКУ — проценти за користування кредитом, ст. 1061 ЦКУ — проценти за депозитами (за користування банком коштами вкладників).

Як ви бачите, спільним для всіх цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв’язку з користуванням чужими грошима, а не внаслідок будь-яких порушень/прострочень оплати.

Відмінність ч. 2 ст. 625 ЦКУ полягає в тому, що зазначені в ній 3 % річних застосовуються виключно при порушенні грошового зобов’язання.

Звідси висновок! Якщо в законі або договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (ст. 536 ЦКУ), то кредитор має право звернутися з позовом до суду про стягнення з боржника не лише цих процентів, а й 3 % річних (звичайно, при порушенні грошового зобов’язання)

Оподаткування пені, інфляційних і 3 % річних

У цьому питанні, нагадаємо, є повна ясність:

• ПДВ ці суми не обкладаються (до бази оподаткування не включаються) (абз. 3 п. 188.1 ПКУ // «БТ», 2013, № 47, с. 34);

• до витрат не включаються (п.п. 139.1.11 ПКУ), у доходи включаються (п.п. 135.5.3 ПКУ) («БТ», 2012, № 30, с. 11 )

 

На цьому поки що все. Бажаємо вам надійних партнерів та успішних контрактів.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі