Вітчизна кличе — військові збори, мобілізація: що робити бухгалтеру

Вітчизна кличе — військові збори, мобілізація: що робити бухгалтеру

Декілька військовозобов’язаних працівників підприємства призвані на військові збори, а деякі працівники підлягають мобілізації. Чи потрібно їх звільняти? Якщо ні, то як оплатити час відсутності їх на роботі?

Останнім часом запитання подібного роду все частіше надходять до нашої редакції. Тому ми вирішили присвятити їм окремий матеріал.

Олена БІЛЯЄВА, податковий експерт, e.belyaeva@id.factor.ua

Військові збори

Звільняти чи ні? Військово­зобов’язані громадяни України можуть бути призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

За військовозобов’язаними працівниками, призваними на збори, на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, посада і середня зарплата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкованості та форм власності. Про це йдеться у ч. 11 ст. 29 Закону про військову службу.

Аналогічні норми містяться в Інструкції № 80. Пункт 7 цієї Інструкції зазначає, що за військовозобов’язаними, призваними на збори, зберігаються на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, посада, середній заробіток як на основ­ній роботі, так і на роботі за сумісництвом.

Зазначені особи не можуть бути звільнені з роботи з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації підприємства, на якому вони працювали.

Збереження місця роботи і середнього заробітку гарантує також ст. 119 КЗпП.

Відсутність працівника на роботі на період військових зборів потрібно оформити документально. Для цього рекомендуємо керівнику видати наказ про те, що працівник буде відсутній на роботі у зв’язку з призовом на військові збори. На підтвердження обґрунтованості такого наказу можете додати до нього копію повістки з військкомату, яку вам надав працівник.

Дні перебування працівника на військових зборах у табелі обліку робочого часу позначайте літерним кодом «ІН» (або цифровим кодом «22») — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних та громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул тощо).

Як розрахувати середню зарплату за час військових зборів? Середня зарплата військовозобов’язаних, призваних на збори, розраховується підприємством відповідно до чинних нормативно-правових актів (п. 13 Інструкції № 80). Таким актом є Порядок № 100.

Стисло нагадаємо основні правила розрахунку середнього заробітку.

1. Розрахунковий період становить 2 календарні місяці. Для тих, хто відпрацював на підприємстві менше 2 місяців, середню зарплату розраховують виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх 2 місяців працівник не працював, середню зарплату розраховуємо виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. А якщо і в цих місяцях працівник не відпрацював жодного робочого дня, то для розрахунку беремо тарифну ставку або посадовий (місячний) оклад.

2. Із розрахункового періоду виключаємо час, протягом якого працівник не працював згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.

Перелік виплат, що включаються (не включаються) до розрахунку середнього заробітку, ви можете знайти у «БТ», 2013, № 18–19, с. 23.

3. Алгоритм розрахунку середнього заробітку можна викласти в такому вигляді:

Крок 1. Визначаємо зарплату за розрахунковий період.

Крок 2. Розраховуємо середньоденну (середньогодинну) зарплату. Для цього зарплату за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні ділимо на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.

Крок 3. Визначаємо середню зарплату за час зборів. Для цього середньоденну (середньогодинну) зарплату помножуємо на кількість робочих днів (годин), що припадають на період військових зборів.

Строки виплат. Звернемося до п. 8 Інструкції № 80. У ньому сказано, що особам, призваним на збори, виплачується зар­плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня зарплата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах зарплата виплачується у звичайні строки, установлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний.

Це означає, що до від’їзду працівника на збори підприємство має виплатити йому зарплату за відпрацьовану частину місяця та середній заробіток за перші півмісяця зборів.

Наприклад, згідно з повісткою збори починаються 24 березня. У цьому випадку підприємство виплачує працівнику до 24 березня зарплату за період з 1 по 23 березня та середній заробіток за період з 24 березня по 6 квітня.

Середній заробіток за решту часу перебування працівника на зборах виплачується у звичайні терміни виплати зарплати на підприємстві.

Як отримати компенсацію з бюджету? Згідно з ч. 13 ст. 29 Закону про військову службу виплата середньої зарплати військовозобов’язаним за весь період зборів здійснюється за  рахунок коштів держбюджету в порядку, установленому КМУ (Порядок затверджено постановою КМУ від 23.11.06 р. № 1644).

Пунктом 2 цієї постанови приписано, що підприємство виплачує середній заробіток військовозобов’язаним, призваним на збори, за рахунок власних коштів із подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які керують військовими формуваннями.

Куди ж звертатися підприємствам за отриманням відшкодування? Відповідь знаходимо в пп. 11 і 12 Інструкції № 80. Там зазначено, що для покриття витрат на виплату середньої зарплати військовозобов’язаним, призваним на збори, підприємству потрібно звернутися до військового комісаріату, в якому перебувають на обліку військовозобов’язані працівники. Туди потрібно подати:

• рахунки — вони акцептуються першими відділами (відділеннями) військових комісаріатів та передаються до фінансово-господарського відділення для оплати. Форму рахунка законодавчо не затверджено, тому вважаємо, що його можна оформити в довільній формі;

• відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори. Форму відомості наведено в п. 12 Інструкції № 80.

Податок на прибуток. Як ми вже з’ясували, підприємство повинне виплатити військовозобов’язаним працівникам, призваним на військові збори, середній заробіток за весь період зборів. До того ж оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час, включається до складу фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

Це дає підприємству право включити виплачені суми до податкових витрат на підставі ст. 142 ПКУ. До витрат потрапить і ЄВС у частині нарахувань згідно зі ст. 143 ПКУ.

Відшкодування витрат на виплату середнього заробітку у зв’язку з військовими зборами, отримане від військкомату, потрібно включити до інших доходів (п.п. 135.5.15 ПКУ).

ПДФО та ЄВС. Оскільки середній заробіток за період військових зборів входить до фонду додаткової зарплати, він підлягає обкладенню ПДФО та ЄВС як звичайна зарплата.

Мобілізація

Звільняємо правильно. Почнемо з того, що мобілізація може бути загальною або частковою.

З 18.03.14 р. в Україні оголошено часткову мобілізацію, що проводиться в окремих місцевостях держави та стосується певної частини національної економіки, ВСУ, інших військових формувань (Указ № 303, ст. 4 Закону про мобілізацію).

По суті, мобілізація — це призов на військову службу. А згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП призов або вступ працівника на військову службу є підставою для припинення трудового договору.

Наказ (розпорядження) про звільнення працівника, призваного на військову службу, керівник підприємства видає на підставі заяви такого працівника з проханням про звільнення. До заяви має бути додано повістку або інший документ, що підтверджує призов на військову службу.

Дата звільнення визначається за погодженням між працівником і керівником підприємства. Але врахуйте, що звільнити працівника потрібно не пізніше за дату, зазначену в повістці або іншому документі про заклик на військову службу.

Остаточний розрахунок. Як і будь-якому працівнику, що звільняється, працівникові, призваному на військову службу, роботодавець зобов’язаний видати в день звільнення трудову книжку та здійснити з ним остаточний розрахунок (ст. 47 КЗпП). При цьому в трудовій книжці робиться запис: «Звільнений у зв’язку з призовом на військову службу, п. 3 ст. 36 КЗпП України».

Остаточний розрахунок із працівником, призваним на військову службу, має свої особливості.

Окрім зарплати за фактично відпрацьований час у місяці звільнення, працівнику у звичайному порядку виплачується компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та відпустки «на дітей».

Зверніть увагу! У разі якщо працівнику було надано відпустку в рахунок невідпрацьованої частини року, відпускні, які були виплачені за невідпрацьовані дні, із зарплати не утримуються (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП і п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки).

На окрему увагу заслуговує питання виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються у зв’язку з призовом на військову службу. Чинна редакція ст. 44 КЗпП виплати вихідної допомоги цій категорії працівників не передбачає. А норми ч. 1 ст. 21 Закону про військову службу, де йдеться про виплату грошової допомоги в розмірі 2 мінімальних зарплат за рахунок коштів держбюджету, стосуються лише тих громадян, яких призивають на строкову військову службу. Але й ці норми фактично не працюють, оскільки Кабмін так і не затвердив порядок виплати цих коштів.

Таким чином, законодавство не зобов’язує підприємство виплачувати вихідну допомогу працівникам, які звільняються у зв’язку з призовом на військову службу.

Проте якщо положення про такі виплати закріплене в колективному договорі, то, на наш погляд, вихідну допомогу потрібно виплатити в порядку та на умовах, передбачених колдоговором.

Докладніше про виплату вихідної допомоги призовникам ви можете прочитати у «БТ», 2013, № 49, с. 44.

Висновки

• Працівників, які призвані на військові збори, звільняти не можна. На весь період зборів за ними зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток, що розраховується відповідно до Порядку № 100.

• До від’їзду працівника на військові збори йому потрібно виплатити зарплату за відпрацьовану частину місяця та середній заробіток за перші півмісяця зборів. Надалі виплати здійснюються у звичайні терміни виплати зарплати на підприємстві.

• Підприємство має право звернутися до військкомату за компенсацією витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на збори.

• Якщо працівника мобілізовано — призвано на військову службу, то він підлягає звільненню згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП. У день звільнення йому потрібно видати трудову книжку та провести остаточний роз­рахунок: виплатити зарплату і компенсацію за невикористану відпустку. Вихідна допомога виплачується, тільки якщо це передбачено колдоговором.

Документи статті

Закон про військову службу — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

Закон про мобілізацію — Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Указ № 303 — Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.14 р. № 303/2014, затверджений Законом України від 17.03.14 р. № 1126-VII.

Інструкція № 80 — Інструкція про умови виплати грошового забезпечення і заохочення військовозобов’язаних і резервістів, затверджена наказом Міноборони України від 12.03.07 р. № 80.

Порядок № 100 — Порядок числення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Інструкція № 5 — Інструкція за статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.04 р. № 5.