Продаж уживаного автомобіля: облікові «знаки» для комісійника

Продаж уживаного автомобіля: облікові «знаки» для комісійника

Сьогодні завершуємо цикл статей, присвячених купівлі-продажу транспортних засобів. Ми вже «проїхалися» по оргмоментах таких правочинів, облікових питаннях у продавця та покупця. Останній пункт призначення — нюанси обліку в посередника, який торгує вживаними автомобілями.

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, податковий експерт bn@id.factor.ua

Якщо «суто» послуги з оформлення договору

Податок на прибуток та ПДВ. Почнемо з легшого варіанта: сторони (продавець та/або покупець) доручили посереднику вчинити юридичні дії з оформлення та укладення договору купівлі-продажу між ними. У такому разі суб’єкт, який надає ці послуги та виписує довідку-рахунок, відображає в податковому обліку доходи від продажу таких послуг на дату їх фактичного надання (дату оформлення довідки-рахунка).

Виходячи з вартості наданих послуг нараховуються і ПЗ з ПДВ — за першою подією.

Єдиний податок. Якщо торговець ТЗ є платником єдиного податку, то до доходів він включає суму винагороди за надані послуги на дату фактичного отримання коштів.

Попередження. Претензії з боку перевіряючих можуть бути до єдиноподатника, який виписує довідку-рахунок на підакцизні ТЗ (легкові автомобілі та кузови до них, причепи, напівпричепи, мотоцик­ли) («БТ», 2014, № 10, с. 40).

Якщо продаж у межах договору комісії

Податок на прибуток. Комісіонер включає до доходів лише суму належної йому комісійної винагороди згідно з договором (п.п. 135.4.1 ПКУ). Датою виникнення доходу є дата виписування довідки-рахунка, що підтверджує факт надання послуг із продажу ТЗ.

Сума, отримана від покупця під час продажу ТЗ, що підлягає виплаті комітенту, не включається до доходів комісіонера (п.п. 136.1.19 ПКУ). Відповідно, комісіонер не відображає витрати ні при отриманні ТЗ від комітента, ні при виплаті йому коштів за проданий автомобіль.

ПДВ. Для ПДВ операції з постачання товарів у межах договору комісії, доручення є об’єктом оподаткування (п.п. «е» п.п. 14.1.191, п. 189.4 ПКУ). Причому для комісійної торгівлі вживановами товарами в ПКУ є нюанси.

Якщо комітент є платником ПДВ. Уже на етапі передачі ТЗ від комітента комісіонеру комітент нараховує ПЗ з усієї вартості ТЗ (виходячи з установленої ціни продажу, що фіксується в Акті*). Відповідно, комісіонер — платник ПДВ має право включити цю суму до ПК.

* Акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер, який складається під час прийняття ТЗ на комісію відповідно до Порядку № 1200.

Під час продажу ТЗ покупцеві комісіонер за першою подією нараховує ПЗ з ПДВ з усієї вартості продажу. При цьому він виписує податкову накладну на ім’я покупця.

Додатково комісіонер нараховує ПЗ на суму комісійної винагороди. Податкова накладна виписується на ім’я комітента за першою подією. Вважаємо, що такою датою є дата виписування довідки-рахунка на проданий ТЗ. Цей документ засвідчує факт виконання послуги комісіонером.

Якщо комітент не є платником ПДВ. ПКУ встановлено особливості в разі постачання вживаних товарів (здійснення комісійної торгівлі), придбаних в осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ. Базою оподаткування в такому випадку є комісійна винагорода (п. 189.3 ПКУ).

Зверніть увагу. Такі правила діють незалежно від того, чи є комітент суб’єктом господарювання. Головне, щоб ТЗ був уживаний, а комітент не був платником ПДВ.

У такому разі під час продажу автомобіля покупцеві комісіонер нараховує ПЗ тільки із суми своєї винагороди. Причому ПН він виписує на ім’я продавця (комітента), який оплачує йому ці послуги.

Важливо! Для цієї мети вживаними ТЗ є ті, що не підпадають під визначення нового ТЗ.

У свою чергу, новим наземним ТЗ вважається той, який вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства і при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 км.

Зверніть увагу! У ПКУ є ще одне ПДВ-правило, про яке слід згадати (абзац другий п. 189.3 ПКУ). За операціями постачання однорідних вживаних товарів (у тому числі ТЗ), придбаних у фізичних осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ, у межах договорів, що передбачають передачу права власності(!) на такі товари, базою оподаткування є додатна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів*.

* При цьому ціна продажу вживаного ТЗ визначається таким чином: для фізичної особи — виходячи з договірної ціни, але не нижче за оціночну вартість; для платників ПДВ — виходячи з договірної ціни, але не нижче від звичайної.

Такий порядок передбачено, коли торговець придбаває у фізичних осіб вживаний автомобіль (до нього переходить право власності) з метою подальшого перепродажу. Але в нашому випадку (в разі продажу ТЗ у межах договору комісії) право власності від фізичної особи до продавця не переходить.

Підсумок: базою обкладення ПДВ під час продажу вживаних автомобілів, отриманих на комісію від фізичних осіб, є комісійна винагорода.

ПДФО. Цей момент потрібно враховувати в разі прийняття ТЗ на продаж від населення. Дохід фізичних осіб від продажу рухомого майна, у тому числі ТЗ, обкладається ПДФО.

Для продажу ТЗ через посередника в ПКУ є спеціальна норма (п. 173.3 ПКУ): якщо рухоме майно продається (обмінюється) за посередництва суб’єкта господарювання (юридичної особи, її відокремленого підрозділу або фізичної особи — підприємця), такий посередник виконує функції податкового агента. Щоправда, не в повному обсязі, а частково, тобто посередник зобов’язаний:

• проконтролювати сплату ПДФО продавцем перед укладенням правочину. На підтвердження виконаної функції комісіонеру слід залишити в себе копію документа про сплату фізичною особою ПДФО (якщо дохід підлягає оподаткуванню);

• відобразити доходи фізичної особи — продавця в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «105» («свіжі» коди для ф. № 1ДФ ви знайдете у «БТ», 2014, № 10, с. 19).

Важливо! Фізична особа — комітент сплачує податок до бюджету самостійно. Комісіонер не зобов’язаний утримувати ПДФО у джерела виплати.

Правила оподаткування доходів від продажу ТЗ ми докладно розглянули у «БТ», 2014, № 11, с. 29 і 33. Тому ще раз зупинятися на цьому не будемо.

Зауважимо лише, що посередник має виконати покладені на нього функції податкового агента навіть у тому випадку, коли розрахунки між покупцем і продавцем відбуваються безпосередньо, оминаючи посередника.

Єдиний податок. За посередницькими договорами єдиноподатник відображає доходи в сумі отриманої винагороди. Відповідно суми, що проходять через нього транзитом, не збільшують його доходи (не обкладаються єдиним податком). Проте в ПКУ це правило прямо прописане тільки стосовно договорів доручення, транспортного експедирування та агентських договорів. Комісіонери опинилися в «підвішеному стані».

На сьогодні в ЗІР Міндоходів є дві протилежні одна одній консультації для єдиноподатників-комісіонерів:

• юридичні особи включають до доходів тільки суму винагороди (категорія 108.04);

• фізичні особи включають до доходу всю суму виручки, яка надійшла (категорія 107.04).

Зауважимо, що таку «двоїсту» позицію податківці займають уже тривалий час. Щоб скористатися позитивною консультацією (а це відповідає логіці оподаткування посередницьких договорів), рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію (як це зробити, дізнаєтеся з «БТ», 2013, № 29, с. 16 ).

І ще один момент. Часто комісіонер перераховує комітенту виручку від продажу автомобіля за мінусом суми належної йому винагороди. Чи не порушує він вимогу, встановлену п. 291.6 ПКУ щодо проведення розрахунків виключно у грошовій формі? На наш погляд, ні. Комісіонер одержує оплату за автомобіль від покупця у грошовій формі, утримує суму винагороди він також у грошовій формі, а залишок суми виплачує комітенту. У зв’язку з цим вважаємо, що грошова форма розрахунків тут дотримується.

Проведення розрахунків. Тепер поговоримо про те, як комісіонер має здійснювати розрахунки з покупцем та комітентом.

Розрахунки з покупцем можна проводити як у готівковій, так і в безготівковій формі (п. 31 Порядку № 1200). Під час прийняття готівки комісійний магазин зобов’язаний застосовувати РРО.

Важливо! При виплаті комітенту готівки застосовувати РРО не потрібно, оскільки така операція не підпадає під розрахункову відповідно до Закону про РРО.

Приклади

Приклад 1. Фізична особа передає на продаж комісіонеру вживаний автомобіль Ford Focus 2009 року випуску з пробігом 150 тис. км. Це продаж другого легкового автомобіля фізичною особою протягом року. Автомобіль було оцінено сторонами договору в 90000 грн. Розмір комісії становить 3 % (включаючи ПДВ) від ціни продажу.

Автомобіль продано за 90 тис. грн.

В_СЕР автомобіля на момент продажу становить 73143,54 грн.

Таблиця 1. Порядок податкового та бухгалтерського обліку операцій з комісійної торгівлі вживаним ТЗ

Приклад 2. За даними прикладу 1 припустимо, що переданий на комісію автомобіль не було продано протягом установленого договором строку. У зв’язку з цим його ціна за згодою з комітентом була знижена на 20000 грн., про що зроблено запис в Акті. У результаті автомобіль було продано за 70000 грн.

Зниження ціни відображається за балансом за Кт 024 у сумі 20000,00 грн.

Винагорода комісіонера становитиме 2100,00 грн. (70000 х 3 %). Сума ПЗ з ПДВ — 350,00 грн.

На руки фізичній особі буде виплачено 67900,00 грн. (70000 - 2100). При цьому така особа зобов’язана завчасно сплатити до бюджету ПДФО виходячи з В_СЕРу розмірі 3657,18 грн. (73143,54 х 5 %).

Висновки

• Щоб торгувати ТЗ, потрібно стати на облік в органах ДАІ.

• Продаж ТЗ комісіонером оформляється виписуванням довідки-рахунка.

• Комісіонер є податковим агентом стосовно доходів фізичної особи — продавця автомобіля.

• Єдиноподатники не мають права торгувати підакцизними ТЗ. Вихід — не продавати такі ТЗ у межах договору комісії, а надавати послуги сторонам договору купівлі-продажу з оформлення правочину. Але тут можуть бути проблеми.

• Під час продажу вживаних ТЗ, прийнятих на комісію від неплатника ПДВ, комісіонер нараховує ПЗ виходячи із суми комісійної винагороди. Якщо комітент — платник ПДВ, ПЗ нараховуються з усієї вартості продажу.

• До податкових доходів комісіонера потрапляє тільки сума його винагороди.

Документи статті

Порядок № 1200 — Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затверджений постановою КМУ від 11.11.09 р. № 1200.