Теми статей
Обрати теми

Шпаргалка бухгалтера. «Начинка» для податкової накладної: досконалості немає краю

Редакція БТ
Стаття

«Начинка» для податкової накладної: досконалості немає краю

Ну ось і дочекалися! З 01.03.14 р. «у вжиток» увійшла «перероджена» форма ПН! Необхідну інформацію про це ви отримали з «БТ», 2014, № 7, с. 4. Саме в цьому номері ви можете знайти Порядок заповнення податкової накладної та її форму (с. 19, 26).

За «гарячими слідами» оновлень крок за кроком, графа за графою не лише приділимо увагу зміненим вимогам, а й пригадаємо особливості постулатів, що не зазнали змін.

 

Назва поля/графи

Порядок заповнення

1

2

Шапка ПН

«Паперова»

«Оригінал (видається покупцю)»

Оригінал ПН, складений у паперовому вигляді, видаємо покупцю на його вимогу (пп. 201.1, 201.4 ПКУ). При цьому проставляємо відмітку «Х» в цьому полі

«Копія (залишається у продавця)»

У цій комірці ставимо відмітку «Х» на другому примірнику ПН, що залишається у продавця

Зверніть увагу!

1. Перші два поля заповнюємо тільки у разі, якщо ПН буде оформлено в паперовому вигляді. У якому вигляді потрібна ПН (у електронному чи паперовому), вибирає покупець (одержувач) (п. 201.1 ПКУ).

2. У тому випадку, коли обидва примірники ПН складаються в паперовому вигляді та залишаються у продавця на підставі вимог закону (постачання неплатнику ПДВ тощо), у зазначених полях відмітку «Х» не ставимо.

«Електронна»

Це комірка — «новачок» у ПН.

Вносимо позначку «Х» до цього поля, якщо ПН складено в електронному вигляді. Знову ж таки підкреслимо, яка — паперова чи електронна ПН — потрібна, вирішує саме покупець (одержувач).

Не забудьте неодмінно зареєструвати її в ЄРПН. Якщо раніше в цьому питанні була певна невизначеність, то сьогодні п. 7 Порядку № 10 прямо вимагає реєструвати в ЄРПН усі електронні ПН

«Підлягає реєстрації в ЄРПН»

Ставимо відмітку «Х», якщо ПН підлягає реєстрації в ЄРПН (відповідає вимогам з п. 11 розд. 2 підрозд. XX ПКУ або складена в електронній формі).

Зауважте! Податківці нарешті відреагували на «старезні» зміни в ПКУ. Нагадаємо, що з 01.07.12 р. п. 201.10 ПКУ дозволяє видавати покупцю ПН до моменту реєстрації в ЄРПН, а саму реєстрацію здійснювати протягом 15 календарних днів, наступних за днем складання ПН, згідно з Порядком № 1246. Відповідно колишнє формулювання «Включено до ЄРПН» було не зовсім коректним. А от формулювання «Підлягає реєстрації в ЄРПН» — цілком слушне.

Вважаємо, для самоконтролю відмітку «Х» у полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН» краще поставити не тільки на оригіналі ПН, що видається покупцеві, а й на копії ПН, що залишається у продавця

«Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)»

Ситуації, коли всі примірники ПН складають у паперовому вигляді та залишають у продавця, викладені в пп. 10 та 11 Порядку № 10.

Заповнюючи таку ПН, ставимо «Х» у цьому полі та вказуємо тип причини (від «01» до «14»):

01 — складена на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (у випадку здійснення контрольованих операцій). Нагадаємо, що інші (неконтрольовані) операції здебільшого звільнені від звичайних цін з ПДВ (докладніше — у «БТ», 2013, № 36, с. 31);

02 — постачання неплатнику податку;

03 — постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 — постачання в межах балансу для невиробничого використання;

05 — ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків;

06 — переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 — експортні постачання;

08 — постачання для операцій, що не є об’єктом обкладення ПДВ;

09 — постачання для операцій, звільнених від обкладення ПДВ;

10 — визначення при анулюванні реєстрації платника податку ПЗ щодо товарів/послуг, необоротних активів, суми ПДВ щодо яких були включені до складу ПК, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 — складена за щоденними підсумками операцій;

12 — складена на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін (у випадку здійснення контрольованих операцій);

13 — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 — складена покупцем (одержувачем) послуг від нерезидента.

В інших випадках у верхній лівій частині ПН тип причини не вказуємо; нулі, прокреслення та інші знаки або символи — не проставляємо

Зверніть увагу! Порядок № 10 говорить про оформлення ПН, що залишаються у постачальника, виключно в паперовому вигляді (п. 10 Порядку № 10).

«Дата складання податкової накладної»

Дату записуємо у форматі ДДММРРРР першим вказуємо день місяця (дві цифри), далі — місяць (дві цифри) та рік (чотири цифри).

Наприклад, це поле в ПН від 5 березня 2014 року матиме такий вигляд так: «05032014».

Важливо! Крапки, коми та інші розділові знаки не ставимо (п. 3 Порядку № 10).

Нагадаємо, ПН складаємо в той момент, коли виникають ПЗ. У загальному випадку — це дата «першої події», алей є й особливі випадки: передача майна за договором фінлізингу (п. 187.6 ПКУ), постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (п.п. 187.7 ПКУ), постачання підрядних будівельних робіт (п. 187.1 ПКУ), постачання «комунальних» товарів/послуг (п. 187.10 ПКУ) тощо (докладніше про це — у статті «Коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ: загальні правила та нестандартні ситуації» // «БТ», 2013, № 33, с. 32). Саме цю дату і має бути проставлено в полі «Дата складання податкової накладної»

«Порядковий номер»

Зверніть увагу! Поле видозмінено! Тепер порядковий номер складається з трьох частин, розділених знаком дробу, а не з двох, як у «старій» формі.

Загальний випадок. Порядковий номер ПН вписуємо до клітинок першої частини поля (до знаків дробу).

При цьому він має (п. 3 Порядку № 10):

• містити лише цифри (літери чи інші символи неприпустимі);

• бути вирівняним по правому краю (п. 2 Порядку № 10).

Важливо! У незаповнених клітинках прокреслення, нулі чи інші знаки не проставляємо. Їх залишаємо порожніми (п. 3 Порядку № 10).

Нагадаємо, порядковий номер має відповідати номеру ПН у Реєстрі виданих та отриманих ПН. А от нумерація в такому Реєстрі вже залежить від вашого вибору: може або починатися з одиниці кожен податковий період (місяць/квартал), або бути наскрізною протягом року (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 708)

«Порядковий номер»

ПН виписує філія/структурний підрозділ, якій делеговано право виписування ПН. Додатково до порядкового номера ПН першої частини поля у третій секції (після знаків дробу) вписуємо числовий номер філії/структурного підрозділу.

З цією метою виділено 4 комірки. Відповідно номер філії не повинен перевищувати 4-значного числа (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів). Якщо знаків менше — номер вирівнюємо по правому краю поля, а решту клітинок не заповнюємо (п. 3 Порядку № 10).

ПН виписує сам платник ПДВ? Комірки третьої секції залишаємо порожніми

Спецрежим. Платники ПДВ складають окремі ПН за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування.

У такому разі вказуємо код відповідної діяльності у другій частині порядкового номера (між знаками дробу — п. 3 Порядку № 10):

2 — спецрежим у сфері сільського та лісового господарства і рибальства відповідно до ст. 209 ПКУ;

3 — сільгосппідприємства, що відповідають критеріям, визначеним ст. 209 ПКУ, але не обрали такий спецрежим та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, виготовлені у власних переробних цехах;

4 — переробні підприємства (п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Ви не спецрежимник? Другу частину порядкового номера залишайте порожньою

«Особа (платник податку) — продавець»

Загальний випадок. У цьому полі наводимо дані продавця (п.п. «в» 201.1 ПКУ):

• повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи;

• П. І. Б. фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ. Увага! Абревіатуру «ФОП» при цьому вказувати не потрібно!

Зверніть увагу на два моменти:

1. ПН заповнюємо державною мовою (п. 2 Порядку № 10). На думку податківців, це має бути саме українська мова (лист ДПСУ від 05.03.13 р. № 1284/К/15-3114).

2. Назва юридичної особи, написаної великими літерами, тотожна найменуванню юридичної особи, написаної великими та малими літерами, якщо ці літери повністю збігаються. Отже, власне розмір літер на дійсність ПН не впливає (лист Міндоходів від 29.04.13 р. № 1883/6/99-99-19-04-01-15, категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Наприклад, «ТОВ «КОНСТАЙЛ» = «ТОВ «Констайл»

ПН виписує філія/структурний підрозділ, якій делеговане право виписування ПН. Філія, що має право виписувати ПН, вносить назву головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, і поряд зазначає своє найменування (п. 1 Порядку № 10)

Спільна діяльність. У цьому випадку особа, яка веде облік результатів спільної діяльності, у ПН прописує найменування платника ПДВ, створеного згідно з договором про спільну діяльність (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

ФОП. Наводимо повністю свої П. І. Б. Прямо не заборонено застосовувати додаткові скорочення, такі як «ФОП» або «СПД-ФО». Але краще цього не робити!

ПН на послуги, отримані від нерезидента. Вказуємо найменування постачальника таких послуг — нерезидента (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

У період перереєстрації. Якщо змінюється назва (або П. І. Б. для випадку з ФОП) платника, тоді до того моменту, коли будуть унесені зміни до Реєстру платників ПДВ, записуємо разом нове і старе найменування (П. І. Б.) (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів; п. 4.3 Положення № 26).

Для довідки. Нюанси перереєстрації ви знайдете у «БТ», 2014, № 9, с. 22.

«Особа (платник податку) — покупець»

Загальний випадок. Наводимо повну або скорочену назву покупця товарів/послуг, зареєстрованого як платник ПДВ (назву юридичної особи, зазначену у статутних документах, або П. І. Б. фізичної особи). Див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець»

ПН неплатнику ПДВ. У разі постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ, зокрема кінцевому споживачеві, а також у підсумковій ПН у цій графі вказуємо «Неплатник податку» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Випадки, не пов’язані з постачаннями контрагентам. До 01.03.14 р. контролери рекомендували вказувати свої дані. Так само можна робити і зараз, якщо операція:

• постачання товарів/послуг у межах балансу для невиробничого використання;

• використання товарів/послуг, щодо яких раніше було відображено ПК, у пільгованих операціях або операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ;

• визначення при анулюванні реєстрації платника податку ПЗ щодо товарів/послуг, необоротних активів, суми податку щодо яких були включені до складу ПК, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

• ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

• переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих;

• використання ОЗ, товарів/послуг у негоспдіяльності (у тому числі псування) →

Послуги, отримані від нерезидента. Вказуємо своє найменування

Експорт. Вказуємо «Неплатник податку» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Покупець — філія/структурний підрозділ, якій делеговане право виписування ПН. Окрім назви головного підприємства, записуємо й найменування філії/структурного підрозділу. Якщо останньому не делеговане право виписувати ПН — зазначаємо тільки головне підприємство (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

ПН, складена при передачі товарів комісіонеру в межах договору комісії на продаж. Вносимо найменування посередника (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

ПН покупцю, який перебуває у процесі перереєстрації (зміна найменування/П. І. Б.). Податківці наполягають, щоб у такому разі постачальник наводив подвійне найменування (П. І. Б.) покупця («БТ», 2013, № 35, с. 4 )

«(індивідуальний податковий номер продавця)»

Загальний випадок. Проставляємо ІПН продавця.

Цифри вирівнюємо по правому краю (п. 2 Порядку № 10).

До незаповнених клітинок прокреслення, нулі чи інші знаки не вносимо — вони мають бути порожніми (п. 3 Порядку № 10)

Послуги, отримані від нерезидента (п. 11 Порядку № 10). Самі собі виписуємо ПН, а в полі відображаємо умовний ІПН «300000000000».

Умовний ІПН «200000000000» використовуємо, якщо:

• такі послуги не призначені для використання в госпдіяльності;

• придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ПКУ

У період перереєстрації. Використовуємо свої старі дані до того, як будуть унесені зміни до Реєстру платників ПДВ

«(індивідуальний податковий номер покупця)»

Загальний випадок. Наводимо ІПН покупця, зазначений у витягу з Реєстру платників ПДВ або у Свідоцтві платника ПДВ, котрі, як і раніше, «шануються» (див. «(індивідуальний податковий номер продавця)»).

Докладніше про «проводи» ПДВ-свідоцтв ви можете дізнатися зі статті «Життя без свідоцтва платника ПДВ: як це буде» // «БТ», 2014, № 2, с. 10. А про фінальну крапку в цьому питанні — зі статті «Нове Положення про ПДВ-реєстрацію: «знайди 10 відмінностей» // «БТ», 2014, № 9, с. 12

Постачання неплатникам ПДВ (включаючи експорт). Відображаємо умовний код «400000000000» (замість старого «нульового»!) (п. 11 Порядку № 10).

Такий самий ІПН зазначаємо і в Реєстрі виданих та отриманих ПН

Підсумкова ПН за день. Також проставляємо умовний код «400000000000» (замість старого «нульового»!)

Зверніть увагу! Підсумкову ПН за день виписуємо тепер не лише при готівкових розрахунках через касу або РРО, а й при розрахунках через банк або платіжний термінал (п. 12 Порядку № 10)

«(індивідуальний податковий номер покупця)»

Випадки, не пов’язані з постачаннями контрагентам. Вказуємо умовний код «400000000000» (замість старого «нульового»!) в разі (п. 11 Порядку № 10):

• постачання в межах балансу для невиробничого використання;

• використання товарів/послуг, щодо яких раніше було відображено ПК, у пільгованих операціях чи операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ;

• визначення при анулюванні реєстрації платника податку ПЗ щодо товарів/послуг, необоротних активах, суми податку щодо яких були включені до складу ПК, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

• ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

• переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих;

• використання ОЗ, товарів/послуг у негоспдіяльності (у тому числі псування) →

Послуги, отримані від нерезидента. Вписуємо свій ІПН

Покупець — філія/структурний підрозділ. Наводимо ІПН головного підприємства — платника ПДВ (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

У період перереєстрації. Використовуємо старі дані до того, як будуть унесені зміни до Реєстру платників ПДВ

«Місцезнаходження (податкова адреса) продавця»

Загальний випадок. Податкову адресу вказуємо з урахуванням вимог ст. 45 ПКУ і ст. 29 і 93 ГКУ (п. 4 Порядку № 10), тобто наводиться адреса, зазначена в ЄДР, українською мовою (див. заповнення реквізиту «Особа (платник податку) — продавець»).

Адресу записуємо в загальновстановленому порядку. Вона має містити такі відомості: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Допускаються загальноприйняті скорочення «вул.», «буд.» тощо.

Запис адреси у зворотному порядку — не привід для невизнання ПК (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів, листи ДПАУ від 18.07.11 р. № 12901/6/16-1115 і від 08.07.11 р. № 18517/7/16-1517-05).

На нашу думку, відсутність поштового індексу не робить ПН недійсною, але безпечніше його завжди вказувати

Отримання послуг від нерезидента. Вносимо дані про місцезнаходження нерезидента (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

ПН заповнюємо українською мовою (п. 2 Порядку № 10). Але в разі неможливості перекладу з іноземної мови найменування та адреси нерезидента відомості до ПН заносимо без перекладу державною мовою (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

ПН виписує філія/структурний підрозділ, якій делеговане право виписування ПН. Підрозділи платників ПДВ, яким делеговане право виписування ПН, наводять місцезнаходження головного підприємства, поряд з яким вони можуть уносити запис про власне місцезнаходження (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

У період перереєстрації. Використовуємо старі дані. У разі потреби вказуємо й нове місцезнаходження платника ПДВ з посиланням на те, що це новий реквізит (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Примітка. Для фізосіб-підприємців місцезнаходження — це адреса прописки,за якою вони стають на облік в податковій. Його і вказуємо. ФОП може мати не більше однієї податкової адреси (ст. 45 ПКУ)

«Місцезнаходження (податкова адреса) покупця»

Загальний випадок. Прописуємо податкову адресу покупця — платника ПДВ (див. заповнення графи «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця»)

Випадки, не пов’язані з постачаннями контрагентам. До 01.03.14 р. контролери рекомендували вказувати свої дані. Так само можна робити і зараз, якщо операція:

• постачання товарів/послуг у межах балансу для невиробничого використання;

• використання товарів/послуг, щодо яких раніше було відображено ПК, у пільгованих операціях чи операціях, не є об’єктом обкладення ПДВ;

• визначення при анулюванні реєстрації платника податку ПЗ щодо товарів/послуг, необоротних активів, суми податку щодо яких були включені до складу ПК, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

• ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

• переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих;

• використання ОЗ, товарів/послуг у негоспдіяльності (у тому числі псування)

Постачання неплатнику ПДВ. Поле залишаємо порожнім

«Місцезнаходження (податкова адреса) покупця»

Постачання на експорт. Поле не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Підсумкова ПН за день. Поле не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Покупець — філія/структурний підрозділ, якій делеговане право виписування ПН. Окрім адреси головного підприємства, можна вписати й адресу філії/структурного підрозділу (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Номер телефону»

Загальний випадок. Наводимо номери телефонів продавця та покупця відповідно.

Податківці вимагають зазначати їх із кодом населеного пункту або відповідним кодом мобільного оператора. Не будемо їх засмучувати. Але пам’ятайте: цей реквізит не належить до обов’язкових (не зазначений у п. 201.1 ПКУ). А отже, неправильне його заповнення не вплине на легітимність ПН.

Цифри вирівнюємо по правому краю (п. 2 Порядку № 10).

У незаповнених клітинках порядкового номера прокреслення чи інші знаки не ставимо. Так і залишаємо їх порожніми (п. 2 Порядку № 10)

Постачання неплатникам ПДВ. Телефон покупця не наводимо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Випадки, не пов’язані з постачаннями контрагентам. До 01.03.14 р. контролери рекомендували вказувати свої дані. Так само можна робити і зараз, якщо операція:

• постачання товарів/послуг у межах балансу для невиробничого використання;

• використання товарів/послуг, щодо яких раніше було відображено ПК, у пільгованих операціях чи операціях, що не є об’єктом обкладення ПДВ;

• визначення при анулюванні реєстрації платника податку ПЗ щодо товарів/послуг, необоротних активів, суми податку щодо яких були включені до складу ПК, але не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

• ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку;

• переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих;

• використання ОЗ, товарів/послуг у негоспдіяльності (у тому числі псування)

«Вид цивільно-правового договору»

Загальний випадок. Зазначаємо вид цивільно-правового договору відповідно до виду договірних зобов’язань, визначених ЦКУ (п. 4 Порядку № 10), наприклад:

«договір купівлі-продажу»;

«договір на виконання робіт»;

«договір поставки»;

«договір оренди»;

«договір підряду» тощо.

Зверніть увагу: навіть якщо ви не укладаєте договір із контрагентом письмово, усе одно потрібно заповнити це поле, оскільки це обов’язковий реквізит ПН (п.п. «и» п. 201.1 ПКУ).

Дату укладення договору проставляємо цифрами в такій послідовності: ДДММРРРР. Отже, вписуємо спочатку день місяця (дві цифри), потім — місяць (дві цифри) і рік (чотири цифри).

Наприклад, дата договору від 5 березня 2014 року матиме такий вигляд: «05032014».

Важливо! Крапки, коми та інші розділові знаки в даті укладення договору не проставляємо (п. 3 Порядку № 10).

Цифри в номері договору вирівнюємо по правому краю (п. 2 Порядку № 10)

Немає номера договору. Якщо договір укладено, але в ньому немає номера, у полі «№ » прокреслення не ставимо (п. 3 Порядку № 10). Залишаємо його порожнім

Якщо немає договору. Такі випадки можливі, якщо договірні відносини оформлені у вигляді листування, рахунка, рахунка-фактури тощо або укладені в усній формі.

У цьому випадку ваші дії мають бути такими:

• у полі «вид договору» вказуємо вид договірних зобов’язань за ЦКУ (див. вище);

• у полі «від» — дату виконання усної домовленості (наприклад, дату продажу). Якщо має місце отримання авансу в рахунок постачання товарів/послуг за усною домовленістю, то в полі проставляємо дату отримання коштів;

• поле «№ » — не заповнюємо (п. 3 Порядку № 10).

Наприклад: «усний договір купівлі-продажу від 05032014»

Оплата на підставі рахунка. Заковика в тому, що форма рахунка-фактури не дає можливості встановити зміст правочину. Вона навіть не визначає вид договірних зобов’язань. За таких обставинах вихід один — вважати, що договір укладено усно. А отже, й це поле заповнюємо відповідно до такого висновку.

Якщо ви отримали попередню (авансову) оплату на підставі рахунка-фактури (рахунка), податківці рекомендують у цій графі вказати документ, на підставі якого здійснено операцію, його дату і номер.

Таким чином, записуємо, наприклад: «усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від 05032014 № 101» або «усний договір купівлі-продажу від 05032014» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів, п. 3 Порядку № 10).

Немає постачання контрагенту. Рядок не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Підсумкова ПН за день. Наводимо вид договору (див. вище). У поле «від» — дату продажу товару, надання послуги. Поле «№ » залишаємо порожнім

Постачання за додатковим договором. Якщо до основного договору ви уклали додаткову угоду, згідно з якою здійснюєте операції з постачання товарів/послуг, тоді:

• у полі «вид договору» записуємо: «додаткова угода», його дату і номер, а також вид договірних зобов’язань за ЦКУ;

• у полях «від» і «№ » — дату і номер основного договору.

Наприклад, «додаткова угода від 05032014 № 1 до договору надання послуг від 12022014 № 24» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Форма проведених розрахунків»

Загальний випадок. Варіанти, які ви вказуєте в цьому полі, містяться в самій ПН: «бартер», «готівка», «оплата з поточного рахунка», «чек» тощо. Останній пункт переліку передбачає й інші форми розрахунків.

Наприклад, у разі надання безоплатного постачання, благодійної допомоги здійснюємо запис «Без оплати» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Важливо! Це необов’язковий реквізит ПН

Випадки, не пов’язані з постачаннями контрагентам. Поле не заповнюємо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Таблична частина ПН

«Розділ І»

До цього розділу вносимо дані про товари, що поставляються (послуги, що надаються): їх кількість (об’єм, обсяг), вартість і порядок обкладення ПДВ.

Графи без показників не заповнюємо (п. 14 Порядку № 10)

«Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати2))»

(гр. 2)

Загальний випадок. Вписуємо дату виникнення ПЗ. У загальному випадку визначаємо її за першою подією: або за датою отримання авансу, або за датою відвантаження товарів або надання послуг. В окремих випадках діють спеціальні правила, на які слід орієнтуватися (див. статтю «Коли виникають податкові зобов’язання з ПДВ: загальні правила і нестандартні ситуації» // «БТ», 2013, № 33, с. 32).

Наприклад, якщо ПЗ визначаємо за касовим методом (ч. 2 п. 187.1 і п. 187.10 ПКУ), то в цій графі проставляємо дату оплати.

Формат дати такий: ДДММРРРР. Отже, спочатку пишемо день місяця (дві цифри), потім — місяць (дві цифри), і рік (чотири цифри).

Важливо! Крапок, ком та інших розділових знаків у даті виписки бути не повинно (п. 3 Порядку № 10). Наприклад, у ПН, складеній на дату відвантаження товару 5 березня 2014 року, гр. 2 заповніть так: «05032014».

Зведена ПН. Для зведеної ПН дата виникнення ПЗ — це дата її складання (п. 17 Порядку № 10). Установлюємо її згідно з визначеною в договорі періодичністю оплати товарів/послуг, що фактично поставляються.

Увага! На передоплату виписуємо «звичайну» ПН (про це вже прямо сказано в п. 17
Порядку № 10
)

«Номенклатура товарів/послуг продавця»

(гр. 3)

Загальний випадок. Відображаємо повний перелік товарів/послуг, що продаються, українською мовою (п. 2 Порядку № 10).

Але! Допускається вказувати назву торговельної марки, назву товару чи їх абревіатуру без перекладу державною мовою у випадках:

• коли неможливо перекласти з іноземної мови торговельну марку або найменування товару державною мовою;

• з метою збереження ідентифікації такого товару.

Важливо! При цьому слід ураховувати назви та класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», «Брошюра» або «Журнал», а не назва друкованого твору або ім’я його автора (див. запитання 8 УПК № 127, консультацію «Мова заповнення номенклатури товарів» // «БТ», 2013, № 23, с. 33)

Підсумкова ПН за день. У разі продажу вітчизняних товарів повну номенклатуру всіх товарів не наводимо. У графі 3 вказуємо «Товари в асортименті» (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Якщо в списку проданих товарів є імпортні, формуємо їх за групами відповідно до кодів УКТ ЗЕД і вносимо до цієї графи окремо (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

ПН, виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. Прописуємо: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (наводиться порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості) (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Зверніть увагу! Базу оподаткування за звичайними цінами визначаємо лише в контрольованих операціях (п. п. 2 п. 14 Порядку № 10).

У разі постачання товарів/послуг контрагентам в неконтрольованих операціях базу обкладення ПДВ визначаємо за договірною ціною. На такі операції складаємо звичайні ПН

ПН виписано на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг.

Якщо операція належить до контрольованих, вартість товарів/послуг визначаємо виходячи з рівня звичайних цін, а у графі додатково вказуємо: «звичайна ціна за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (проставляємо порядковий номер ПН, виписаної на суму безоплатного постачання цих товарів/послуг, що дорівнює 0 грн., — п.п. 2 п. 14 Порядку № 10).

Якщо операція не є контрольованою, а так воно здебільшого й буде, то підстав для додаткового нарахування ПДВ немає. У такому разі виписуємо один комплект ПН на суму постачання 0 грн. У рядку «Форма проведених розрахунків» слід зазначити «Без оплати». У рядку «Вид цівільно-правового договору» доведеться вказати «Договор дарування» або інший та зазначити реквізити договору. Ціну постачання (графа 7), базу оподаткування (графа 8) і загальну суму, що підлягає сплаті, вказують рівними нулю. Відповідно ПДВ у розд. III і загальна сума ПДВ у розд. IV також дорівнюватимуть нулю.

Але! Очевидно, що такі товари/послуги використані не в господарській діяльності. А отже, слід нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ (виходячи з ціни придбання або із залишкової вартості необоротних активів). Тому на дату нарахування податкових зобов’язань постачальник має скласти також комплект ПН (два примірники) з типом причини «13» та обидва примірники залишити у себе.

ПН, виписана на суму процентів, що нараховані або підлягають нарахуванню на суму номіналу процентного векселя. У цій графі пишемо: «сума процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя».

Якщо така операція контролюється та є підстави для нарахування ПЗ виходячи зі звичайної ціни, то першу фразу доповнюємо словами: «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № ___» (п.п. 2 п. 14 Порядку № 10)

Не вистачає рядків? Додаємо необхідну кількість рядків (п.п. 2 п. 14 Порядку № 10).
Навіть якщо в результаті ПН складатиметься з декількох аркушів (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Код товару згідно з УКТ ЗЕД»

(гр. 4)

Загальний випадок. Заповнюємо тільки в разі постачання підакцизних та імпортних товарів (на всіх етапах постачання).

До графи вноситься десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо) (п. п. 3 п. 14 Порядку № 10).

Наприклад, код товару за УКТ ЗЕД 1701 12 90 00 матиме такий вигляд: «1701129000».

Важливо! Починаючи з 01.01.14 р. при здійсненні операцій з реалізації товарів, які були ввезені на митну територію України (як до, так і після 1 січня 2014 року), а також підакцизних товарів, у ПН слід зазначити код УКТ ЗЕД-2012, тобто новий.

Це породжує певні незручності. Докладну інформацію із цього приводу знайдете у статті «Ти перевірив код УКТЗЕД у податковій накладній?!» // «БТ», 2014, № 11, с. 12.

Також вам допоможе стаття «Податкова накладна на імпортний товар: код УКТ ЗЕД та інші особливості» // «БТ», 2013, № 6, с. 33

Якщо код змінився. На думку податківців, слід відображати «старий» код (див. лист ДПСУ від 15.02.12 р. № 4621/7/15-3417-20, категорія 101.19 ЗІР Міндоходів).

Але! На наш погляд, правильніше вказувати код УКТ ЗЕД, що відповідає цьому товару на момент постачання. До такого висновку підштовхують і останні роз’яснення податківців стосовно необхідності вказувати в ПН нові коди УКТ ЗЕД.

Одночасне постачання товарів, що імпортуються, та вітчизняних або підакцизних і непідакцизних товарів. Код УКТ ЗЕД заповнюємо лише щодо тих товарних позицій, що стосуються підакцизних та імпортних товарів

Постачання імпортних товарів у комплекті з вітчизняними. Вносимо номенклатуру товарів, що входять до набору (комплекту), і у гр. 4 проставляємо код УКТ ЗЕД щодо тих товарних позицій, які ввезені на митну територію України (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Одиниця виміру товару/послуги»

(гр. 5)

Зазначаємо одиницю виміру товарів/послуг, що поставляються, — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л, послуга тощо (п.п. 4 п. 14 Порядку № 10).

Відповідно, щодо тих самих послуг (підписано акт чи отримано передоплату) тепер пишемо «послуга».

Підсумкова ПН за день. У графі 5 записуємо «грн.».

«Кількість (об’єм, обсяг)»

(гр. 6)

Загальний випадок. Відображаємо кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг (п.п. 5 п. 14 Порядку № 10).

Значення може бути як цілим, так і дробовим (у разі передоплати за неподільний товар). Наприклад, надійшло 25 % оплати — у графі вказуємо «0,25».

Зверніть увагу! Податківці вже зняли невизначеність із заповненням цієї графи у випадку з постачанням послуг у вартісному виразі.

У разі складання ПН на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 5 ПН зазначається одиниця виміру «послуга», а в графі 6 проставляється «1».

У разі складання ПН на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 5 ПН зазначається слово «послуга», а в графі 6 — відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, що відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання попередньої оплати в половині договірної вартості послуги у графі 6 вказуємо число «0,5»

Підсумкова ПН за день. У підсумковій ПН у гр. 6 записуємо «(категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Ціна постачання одиниці товару/послуги без

урахування ПДВ»

(гр. 7)

Загальний випадок. Вносимо ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ (п. п. 6 п. 14 Порядку № 10).

Заповнюємо дані в гривнях з копійками, але не більше двох знаків після коми (п. 2 Порядку № 10, категорія 101.19 ЗІР Міндоходів). Виняток становлять лише ціни (тарифи), затверджені відповідними рішеннями Уряду

Випадок перевищення звичайної ціни над договірною. У контрольованих операціях у гр. 7 ПН відображаємо тільки різницю — перевищення звичайної ціни над договірною

Випадок надання знижок/надбавок. Окремо такі знижки/надбавки в ПН не вказуємо, до гр. 7 — вносимо кінцеву ціну вже з урахуванням знижок/надбавок (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

«Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками»

«основна ставка»

(гр. 8)

База оподаткування товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою, — 20 % (п. п. 7 п. 14 Порядку № 10)

«нульова ставка»

«постачання на митній території України»

(гр. 9)

База оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою згідно з пп. 195.1.2 і 195.1.3 ПКУ (п.п. 8 п. 14 Порядку № 10).

Важливо! При постачанні товарів/послуг, до яких одночасно застосовується як основна, так і нульова ставка, виписуємо одну ПН

«експорт»

(гр. 10)

База оподаткування при здійсненні експортних операцій, що підлягають обкладенню ПДВ за нульовою ставкою, — п.п. 195.1.1 ПКУ (п.п. 9 п. 14 Порядку № 10)

«звільнення від ПДВ3»

(гр. 11)

База оподаткування товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 і підрозд. 2 розд. XX ПКУ (п.п. 10 п. 14 Порядку № 10).

Зверніть увагу! Для операцій, що обкладаються ПДВ або звільнені від оподаткування, складаємо окремі ПН. Тому неприпустимо заповнювати в ПН одночасно гр. 8, 9, 10 і 11 (п. 13 Порядку № 10)

«Усього по розділу I»

Підсумовуємо дані по кожній із граф 8, 9, 10 і 11 (щодо всієї номенклатури товарів, які поставляються)

«Загальна сума коштів, що підлягає сплаті»

(гр. 12)

Вказуємо загальний обсяг постачання (база оподаткування без ПДВ) щодо всієї номенклатури товарів, які поставляються (п.п. 11 п. 14 Порядку № 10). Це сума показників гр. 8, 9, 10 і 11 рядків «Усього по розділу I»

«Розділ ІІ»

Наводимо дані про зворотну тару (заповнюємо тільки гр. 12)

«Зворотна (заставна) тара»

Вносимо дані щодо зворотної тари. Її вартість визначаємо в договорі (контракті) як зворотну (заставну) та не включаємо до бази оподаткування. Цю суму вказуємо в гр. 12 як загальну суму коштів, що підлягає сплаті (п. 15 Порядку № 10)

«Розділ ІІІ»

Відображаємо дані про нараховану суму ПДВ

«Податок на додану вартість»

Графа 8 — записуємо суму ПДВ, розраховану як добуток підсумку по гр. 8 (ряд. «Усього по розділу I») та основної ставки (до 01.01.15 р. — 20 %, з 01.01.15 р. — 17 %)

Графа 9 і 10 — проставляємо нуль (п. 13 Порядку № 10)

Графа 11 — проставляємо відмітку «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ ПКУ (п. 13 Порядку № 10).

Дані про норми вписуємо у спеціальному рядку в самому кінці форми ПН

Графа 12:

• переносимо показник гр. 8 — якщо гр. 8 заповнено;

• проставляємо нуль — якщо заповнено тільки гр. 9 або гр. 10;

• залишаємо порожньою— якщо у гр. 11 зазначено «Без ПДВ»

«Розділ ІV»

Наводимо загальну вартість товарів/послуг, що поставляються (з ПДВ)

«Загальна сума з ПДВ»

Графа 8 — підсумовуємо показники підсумкового рядка розд. I та розд. III цієї графи і вносимо отримані дані

Графи 9 — 11 — переносимо дані відповідних граф підсумкового рядка розд. I

Графа 12 — складаємо показники розділів I, II та III цієї графи. Результат (загальну суму коштів, яку потрібно сплатити покупцю з урахуванням ПДВ) зазначаємо у гр. 12

Печатка, підпис та примітки

М. П.

Загальний випадок. На всіх примірниках ПН проставляємо печатку продавця — платника ПДВ (п. 18 Порядку № 10). Це може бути:

основна печатка, призначена для платіжних документів (вона може бути круглої або трикутної форми, а також містити спеціальні символи «Д», «1», «2» тощо, — див. консультацію «Печатка на податковій накладній» // «БТ», 2013, № 24, с. 46);

• спеціальна печатка з написом «Для податкових накладних».
Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, що мають спеціальне призначення, на ПН проставляти не можна (лист ДПАУ від 26.05.11 р. № 14839/7/16-1517).
Нюанс. Якщо ПН оформлено на декількох сторінках, то печатку проставляємо тільки на останній

ПН виписує філія/структурний підрозділ, якій делеговане право виписування ПН. Скріплюємо печаткою платника-продавця або окремою печаткою «Для податкових накладних». Така печатка, окрім реквізитів платника податків, має містити й найменування філії (структурного підрозділу; категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Електронна ПН. На електронну ПН накладаємо ЕЦП — аналог відбитку печатки продавця (п. 5 Порядку № 1246)

«(підпис, ініціали та прізвище особи, яка склала податкову накладну)»

Паперова ПН. Усі примірники ПН підписує особа, уповноважена платником податку здійснювати постачання товарів/послуг (п. 18 Порядку № 10).

Важливо! Факсиміле застосовувати не можна (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів)

Електронна ПН. На ПН, складену в електронній формі, накладаємо ЕЦП особи, уповноваженої здійснювати постачання товарів/послуг і складати ПН (п. 5 Порядку № 1246).

Важливо! ЕЦП, що накладається на ПН при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю ПН при її видачі покупцеві, повинні належати одній особі (категорія 101.19 ЗІР Міндоходів; див. ком. «Які електронні податкові накладні реєструвати в ЄРПН та хто їх має підписувати: точка зору ДПСУ» // «БТ», 2013, № 16, с. 8)

«відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України, якими передбачено звільнення від оподаткування)»

Вказуємо відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи та розділи ПКУ, якими передбачено звільнення від оподаткування.

Наприклад, у разі безоплатного постачання товарів/послуг благодійній організації зазначаємо: «підпункт 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України»

Документи і скорочення

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів України від 14.01.14 р. № 10.

Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246.

Порядок № 708 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міндоходів України від 25.11.13 р. № 708.

УПК № 127 — Узагальнююча податкова консультація з окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 127 (див. «БТ», 2012, № 9, с. 11).

Положення № 26 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Міндоходів України від 16.01.14 р. № 26.

ЕЦП — електронний цифровий підпис.

РРО — реєстратори розрахункових операцій.

ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

ЄРПН — Єдиний реєстр податкових накладних.

ІПН — індивідуальний податковий номер.

ПЗ — податкове зобов’язання.

ПК — податковий кредит.

ПН — податкова накладна.

ФОП — фізична особа — підприємець.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі