«Перевірку замовляли?»: як підготуватися до електронної перевірки
З 2014 року набрали чинності норми, що дозволяють проводити електронні перевірки. З’явилися й документи, які роз’яснюють таку процедуру («БТ», 2014, № 10, с. 5). Про те, до чого слід бути готовим особам, котрі «замовляють» електронну перевірку, ви дізнаєтеся з цієї статті.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень», канд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Для кого призначені електронні перевірки?
Спочатку визначимося з поняттями. Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі — електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків із незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку (п.п. 75.1.2 ПКУ).
У п. 77.2 ПКУ вказується, що періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику їх діяльності, який може бути високим, середнім та незначним. На сьогодні критерії відбору платників податків для проведення перевірки залежно від ступеня ризику наведені в Методрекомендаціях № 553.
Проте ці критерії не зовсім «підходять» для електронних перевірок, оскільки вони спрямовані на відбір платників податків саме для включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання. Тим часом інших документів із цього приводу немає. Тому залишається:
• або орієнтуватися на критерії з Методрекомендацій № 553. Діємо за «залишковим» принципом. Ми не повинні мати критеріїв високого та середнього ступенів ризику;
• або дізнатися в податковому органі за місцем свого обліку, до якої категорії платників (стосовно ризиків) вас зарахували.
Слід мати на увазі! У 2014 році на електронні перевірки можуть претендувати лише платники єдиного податку з незначним ступенем ризику. Наступними в «бій підуть» суб’єкти господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу — з 01.01.15 р. (докладніше — у «БТ», 2014, № 10, с. 6).
У чому перевага електронної перевірки?
За її результатами податковий орган не нараховує жодні штрафні санкції. Виправлення допущених помилок здійснюється фактично за тією самою процедурою, що й при самостійному їх виявленні.
На підставі викладених у довідці даних платник податків може подати уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складання довідки щодо проведення електронної перевірки (п. 50.3 ПКУ). Відповідно, платник податків у цьому випадку тільки сплачує 3(5) % від суми заниженого зобов’язання та пеню (п. 50.1 ПКУ).
Проте, якщо уточнюючий розрахунок не буде подано в зазначені строки, контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ПКУ). І тоді за виявлені порушення штрафні санкції застосовуватимуться у звичайному порядку.
Важливо! Таким чином, ініціація електронних перевірок є виправданою в ситуації, коли платник податків очікує, що в найближчому майбутньому в нього буде проведено перевірку. Наприклад, коли його тривалий час не перевіряли або він збирається ліквідуватися.
Процедура проведення електронної перевірки
Електронні перевірки проводяться виключно за самостійним рішенням платника податків. Для цього суб’єкт господарювання подає за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки заяву. Форму заяви наведено в Порядку № 143 // «БТ», 2013, № 32, с. 14.
Заяву та документи потрібно подати до податкового органу за місцем обліку (п. 2.3 разд. ІІ Порядку № 143):
• листом із повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• особисто до податкового органу;
• в електронному вигляді (підписані ЕЦП).
У Заяві обов’язково вказується така інформація (п. 2.2 розд. ІІ Порядку № 143):
1) податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці. При цьому електронну перевірку може бути проведено за визначені платником податків податкові періоди, за які не проводилися документальні планові чи позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), у разі подання до податкового органу відповідних декларацій (розрахунків). Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору);
2) система оподаткування суб’єкта господарювання;
3) перелік податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки;
4) про ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції № 291.
Важливий момент! Особам, які мають намір пройти електронну перевірку, необхідно чітко виконувати всі норми Інструкції № 291;
5) про ведення в електронному вигляді первинних документів, що підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку.
Нюанс: особливості складання таких документів викладені в листі ДПСУ від 26.12.11 р. № 10406/7/18-4017 та наказі МФУ від 07.11.11 р. № 1393 // «БТ», 2012, № 7, с. 4. Зауважимо, що при суворому дотриманні зазначених у цих документах правил не кожен суб’єкт господарювання зможе надати для перевірки електронні документи. Залишається сподіватися на те, що контролюючі органи не ставитимуться упереджено до таких документів;
6) про подання платником податків разом із Заявою до податкового органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів із Порядку № 898 («БТ», 2014, № 10, с. 5 );
7) про спосіб подання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації).
Протягом 10 календарних днів від дня отримання Заяви від платника податків керівник територіального податкового органу приймає рішення щодо проведення/непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки.
Про прийняте рішення платника податків інформують не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття. Підстави для відмови платнику податків у проведенні електронної перевірки викладені в п. 3.3 розд. ІІІ Порядку № 143.
Утім, навіть при отриманні відмови платник податків може звернутися до податкового органу повторно з відповідною заявою після усунення недоліків (п. 3.6 розд. ІІІ Порядку № 143).
При позитивному рішенні податківці починають перевірку, строк проведення якої в ПКУ окремо не застережено. У зв’язку з цим залишається орієнтуватися на загальні строки проведення позапланових перевірок, які для суб’єктів малого підприємництва становлять 5 робочих днів (п. 82.2 ПКУ). Продовжено таку перевірку може бути не більш ніж на 2 робочі дні.
За результатами електронної перевірки контролери складають довідку у двох примірниках (п. 86.11 ПКУ). Її підписують посадові особи контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструють у податковому органі протягом 3 робочих днів від дня закінчення перевірки.
Таку довідку вручають особисто платнику податків або його законним представникам. З нею необхідно ознайомитися та підписати протягом 5 робочих днів з дня вручення.
У разі незгоди платника податків з висновками перевірки або фактами й даними, викладеними в довідці, він зобов’язаний підписати таку довідку та має право подати свої заперечення, що є невід’ємною частиною такої довідки, разом із підписаним примірником довідки (п. 86.11 ПКУ).
Ці заперечення розглядаються контролюючим органом протягом 5 робочих днів від дня їх отримання, після чого платнику податків надсилається відповідь. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, але про такий намір він має вказати в поданих запереченнях.
Як вести електронний облік
Підставою для проведення електронної перевірки є Журнал господарських операцій (далі — Журнал), наведений у Порядку № 898. Вочевидь, у цьому Журналі слід зазначати всі операції, що здійснюються суб’єктом господарювання за звітний період, а не лише ті, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування з конкретного податку.
При цьому передбачається, що суб’єкт господарювання веде бухгалтерський облік у комп’ютерній формі, за допомогою так званої АСБО — автоматизованої системи бухгалтерського обліку, яка використовується платником податків.
АСБО застосовується на розсуд платника податків та може використовуватися як будь-яка комп’ютерна програма з ведення бухобліку, наприклад «1С:Інфо-бухгалтер» тощо. Головне, щоб така програма забезпечувала експорт даних до Журналу, складеного у відповідному форматі. Фрагмент такого журналу наведено на с. 34.
А для цього необхідно кожну господарську операцію супроводжувати аналітикою. Зокрема, для складання Журналу слід оперувати такою інформацією:
• порядковий номер запису в АСБО;
• дата фіксування операції в АСБО;
• дата первинного документа (дата операції);
• номер первинного документа;
• ідентифікатор виду первинного документа. Для цього платник податків зобов’язаний самостійно створити довідник видів документів в АСБО. Приклад такого довідника наведено в додатку 1 до Журналу;
• рахунок, на якому відображається операція в бухгалтерському обліку по дебету і кредиту. Причому такі кореспонденції повинні виконуватися чітко відповідно до Інструкції № 291;
• ідентифікатор аналітичного обліку (субконто) операції по дебету і кредиту. Субконто встановлюється платником податків самостійно та вказується в Довіднику класифікатора елементів аналітичного обліку, приклад якого наведено в додатку 2 до Журналу;
• ідентифікатор операції по дебету і кредиту. Відповідні коди наведені у примітках до Журналу;
• код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта (по дебету і кредиту).
• кількість, ціна та сума операції.
Зверніть увагу: без цих даних провести електронну перевірку не можна. Тому всім бажаючим краще не зволікати й підлаштувати свої комп’ютерні програми під новий формат. →
Висновки
-
Електронна перевірка проводиться за самостійним бажанням платника податків, про що подаються відповідна заява і документи в електронному вигляді.
-
У 2014 році електронну перевірку може бути проведено тільки стосовно платників єдиного податку з незначним ступенем ризику.
-
Основна перевага електронної перевірки полягає в тому, що за її результатами податковий орган не здійснює нарахування будь-яких штрафних санкцій. Виправлення допущених помилок здійснюється за тією самою процедурою, що і при самостійному їх виявленні, з нарахуванням 3(5) % самоштрафу та пені.
- Для того щоб мати можливість провести електронну перевірку, потрібно вести облік у комп’ютерній формі та підлаштувати програму так, щоб вона формувала Журнал господарських операцій у форматі, наведеному в Порядку № 898.
Документи статті
Порядок № 143 — Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки, затверджений наказом Міндоходів України від 03.06.13 р. № 143.
Порядок № 898 — Порядок подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки, затверджений наказом Міндоходів України від 31.12.13 р. № 898.
Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291.
Методрекомендації № 553 — Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПСУ від 27.06.12 р. № 553.
Приклад заповнення Журналу господарських операцій
