«Нагружать все больше нас стали почему-то…», або Як визначити податкове навантаження
Добігає кінця І квартал 2014 року. Настає звітна пора.
Для податківців на перший план виходить показник «податкового навантаження». А для підприємства настає час боротьби.
Правила прості. Дотяг «до рівня» — молодець! Не вийшло — перероби звітність або чекай на позапланову перевірку.
Наскільки дії податківців є правомірними та для чого взагалі існує податкове навантаження? Саме про це сьогодні й поговоримо.
Дар’я КРАВЧЕНКО, податковий експерт, d.kravchenko@id.factor.ua
Що таке податкове навантаження?
Податкове навантаження (воно ж — податкова віддача) відоме вже давно. Уперше ДПАУ звернула на нього увагу ще в далекому 1998 році (лист від 27.01.98 р. № 759/10/20-2117). Тоді, усвідомивши величезне значення цього показника для поповнення бюджету, контролери не помилилися. І в життя платників податків поступово ввійшли плани зі сплати податків.
Звичайно, у той час податкову віддачу встановлювали тільки для окремих платників податків. На сьогодні ця проблема стосується мало не кожного суб’єкта господарювання.
То що ж це за показник?
На жаль, цей термін законодавством не визначено й досі. Його «джерела» пощастило відшукати лише в Методрекомендаціях № 553, які, до речі, не мають статусу нормативно-правового акта, а мають лише рекомендаційний характер. Але все-таки орієнтуватимемося саме на них.
Отже, податкова віддача є відношенням сум нарахованого податку до величини сукупного доходу. На практиці її застосовують для визначення податкового навантаження:
• у юридичних осіб — з податку на прибуток та ПДВ;
• у ФОП — з ПДФО.
Уперше формула для обчислення цього показника та його цільове призначення були визначені ще у 2003 році. Із часом міндоходівці замінили поняття «податкова віддача» на поняття «рівень сплати», але сутність його залишилася колишньою («БТ», 2013, № 30, с. 38).
На сьогодні формула розрахунку податкового навантаження (ПНПНП) з податку на прибуток має такий вигляд (п. 3.2.1 Методрекомендацій № 553):
де ПНП ― сума нарахованого податку на прибуток (ряд. 14 або 16 декларації з податку на прибуток*);
Д — загальна сума доходу (рядок 01 декларації з податку на прибуток).
* Ряд. 14 — якщо показник визначають за I квартал звітного року, ряд. 16 — якщо розрахунок ведуть за ІІ, ІІІ і IV квартали звітного року.
Формула розрахунку податкового навантаження з ПДВ (ПНПДВ), крім як для суб’єктів, котрі заявили до відшкодування суми ПДВ з держбюджету (п.п. 3.2.1 Методрекомендацій № 553), має такий вигляд:
де ПДВ ― сума нарахованого ПДВ (ряд. 25 декларації з ПДВ);
П — загальний обсяг постачання (показник колонки А ряд. 1 декларації з ПДВ).
Формула розрахунку податкового навантаження з ПДФО (ПНПДФО) для ФОП (п.п. 3.4.1.1 Методрекомендацій № 553) така:
де ПДФО ― середньомісячна сума ПДФО, що підлягає сплаті за період з початку року до останнього звітного періоду або за попередній календарний рік;
ОД — середньомісячний загальний оподатковуваний дохід, отриманий з початку року до останнього звітного періоду або за попередній календарний рік.
Для чого потрібна податкова віддача?
Що б вам не говорили податківці, законодавство передбачило лише декілька напрямків, у яких контролери можуть використовувати цей показник:
1. Для складання квартального плану-графіка планових документальних перевірок.
Періодичність перевірок залежить від ступеня ризику в діяльності підприємства. Він буває (п. 77.2 ПКУ):
• високим — перевірку проводять не частіше ніж один раз на календарний рік;
• середнім — не частіше ніж один раз на два календарні роки;
• незначним — не частіше ніж один раз на три календарні роки.
Тож одним із критеріїв, що впливають на приналежність платника до групи з високим ступенем ризику, і є рівень сплати податків, а саме його співвідношення із середнім показником по галузі (п. 3.2.1 Методрекомендацій № 553).
«Орієнтир» щодо податку на прибуток ви можете знайти на офіційному порталі Міндоходів. На сьогодні там розміщено дані за 2013 рік (http://minrd.gov.ua/diyalnist-/vidshkoduvannya-pdchv/koefitsient-podatku-na-pributok-galuze/). Квартальну звітність з податку на прибуток тепер подають не дуже багато підприємств. Тому ці показники, найімовірніше, будуть актуальні протягом усього 2014 року.
Увага! На сайті податківців розміщено дві таблиці. Спочатку дані наведено в розрізі КВЕД-2010, а потім — у розрізі КВЕД-2005. Але будьте пильні! Старі п’ятирозрядні КВЕД-2005 «обрізані» під новий формат — до чотирьох знаків! Тому, щоб не схибити з рівнем податкового навантаження, зверніть увагу на назву виду діяльності.
Якщо у вас «багатопрофільний бізнес», то орієнтуватися потрібно на основний вид діяльності. У ЄДР його наводять першим*.
* Нагадаємо, що основний вид діяльності розраховують щороку для визначення класу профризику для вибору ставки ЄВС (докладніше читайте у «БТ», 2014, № 1, с. 14). Однак для податкового навантаження податківці орієнтуються на вид діяльності, зазначений у декларації з податку на прибуток. А цей показник, узагалі-то, має збігатися з даними ЄДР.
Мусимо попередити! Високий рівень податкового навантаження — не панацея від перевірок. Щоб вашому підприємству не потрапити до списку високоризикових (по суті — тих, що часто перевіряються), потрібно:
• постійно бути прибутковим, причому тримати рівень прибутку на певному рівні з метою не перетнути межу середньої податкової віддачі;
• уникати доходів, звільнених від оподаткування, оскільки їх питома вага в загальній сумі доходів призведе наше підприємство у групу ризику.
А це, як ви розумієте, інколи просто неможливо. Тому все одно колись вас перевірять.
2. Для встановлення підстав для проведення позапланової виїзної перевірки з метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ.
Наявність достатніх підстав податківці виявляють у процесі камеральної перевірки декларацій з ПДВ. Проводять її протягом 30 днів після закінчення граничного строку для подання декларації з ПДВ. У процесі звіряння контролери порівнюють дані, заявлені підприємством у звітності, з критеріями, зазначеними в Переліку № 1238.
А одним із них якраз і є невідповідність рівня податкового навантаження з податку на прибуток середньому показнику в галузі в кожному з 4 останніх звітних кварталів (п.п. 3 п. 5 Переліку № 1238).
Але! За умови одночасного недотримання інших умов із п. 5 Переліку № 1238.
3. Для визначення права платника ПДВ на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.
Один із критеріїв, якого має дотриматись претендент на одержання автоматичного бюджетного відшкодування, — перевищення податкових зобов’язань з податку на прибуток до сплати до бюджету над середнім показником по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року (абзац «в» п.п. 200.19.6 ПКУ). А їх там декілька.
4. Для розподілу платників за категоріями уваги.
Згідно з п. 2.1.2 Методрекомендацій № 373 виділяють категорії платників податків залежно від їх податкової поведінки та рівня ризику.
Їх лише три: сумлінні платники податків (категорія 1 — оцінюються позитивно), помірного ризику (категорія 2 — оцінюються позитивно) та високого ризику (категорія 3— оцінюються негативно).
Одним із найістотніших чинників, що впливають на віднесення платника податків до 1-ї та 2-ї категорій уваги, названо й показник податкового навантаження (п.п. 2.1.2 Методрекомендацій № 373).
Максимум «загрози» для підприємства, яке потрапило:
• до категорії 1 — це масово-роз’яснювальна робота;
• до категорії 2 — постійний моніторинг шляхом проведення невиїзного аудиту.
5. Для перевірки обґрунтованості встановлення платниками відповідного розміру звичайних цін.
Така перевірка стосується не всіх. Туди потрапляють підприємства, питома вага експортних операцій яких у загальному обсязі постачань перевищує 50 %. Крім того, їм слід відповідати ще декільком критеріям. Одним з них і є рівень податкової віддачі. При цьому документальна перевірка чекає лише на ті підприємства, що підпадуть одночасно під усі критерії, перелічені в п. 2.1 Методрекомендацій.
Підсумуємо. Виходячи з викладеного хочемо вас заспокоїти. Показник податкового навантаження впливає тільки на можливість віднесення вашого підприємства до тієї чи іншої групи ризику. Що, у свою чергу, позначиться на періодичності планових перевірок. От і все.
Донараховувати податкові зобов’язання, не визнавати бюджетне відшкодування або проводити позапланові перевірки тільки на підставі показника податкової віддачі податківці не мають права.
Методи захисту
На жаль, контролюючі органи без бою не здаватимуться. І зрозуміло, їм потрібно виконувати план. А тому вони використовують усі методи, щоб змусити вас підвищити показник податкового навантаження. Таких способів багато. Наведемо основні з них:
1. Неприйняття декларації.
• усна відмова. Нагадаємо, що податкові органи можуть відмовити вам у прийнятті звітності. Але! Тільки в разі відсутності або неправильного заповнення обов’язкових реквізитів податкової декларації (п. 49.8 ПКУ). Перевіряти інші показники декларації вони не мають права. Більше того, їм заборонено на етапі прийняття звітності висувати вам будь-які умови, щоб змусити вас змінити показники декларації (п. 49.10 ПКУ).
Шкода, що на практиці все інакше. Який вихід? Надішліть звітність або поштою (але не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подачі декларації), або в електронній формі (за наявності ЕЦП, спеціального програмного забезпечення й договору про визнання електронних документів);
• письмова відмова. Отримали повідомлення про невизнання декларації? Оскаржити таке рішення можна в адміністративному (алгоритм див. у «БТ», 2014, № 6, с. 4) або судовому порядку (нюанси знайдете в листі ВАСУ від 15.06.12 р. № 1503/12/13-12).
2. Надсилання запитів з вимогою обґрунтувати рівень низької податкової віддачі.
Ігнорувати такі запити не варто. Не відповісте або пропустите встановлений строк для надання відповіді (10 робочих днів) — ризикуєте наразитися на проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.1 ПКУ). Але! Це стосується тільки письмових запитів. Усні вимоги податківців є незаконними.
Отже, будьте пильні!
Висновки
-
Термін «податкове навантаження (віддача)» не визначено жодним нормативно-правовим актом.
- Низький показник податкової віддачі може загрожувати платнику податків лише частішими перевірками з боку податківців. Донараховувати податкові зобов’язання, не визнавати бюджетне відшкодування або проводити позапланові перевірки тільки на підставі показника податкової віддачі вони не мають права.
Документи і скорочення статті
Методрекомендації № 553 — Методичні рекомендації зі складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПСУ від 27.06.12 р. № 553.
Методрекомендації № 373 — Методичні рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги, затверджені наказом ДПАУ від 30.06.06 р. № 373.
Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо алгоритму визначення звичайної ціни продукції (товарів) при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, наведені в листі ДПСУ від 24.07.12 р. № 20001/7/15-1217.
Перелік № 1238 — Перелік достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затверджений постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1238.
ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
