Шпаргалка бухгалтера. Експрес-відповіді щодо ПДВ-реєстрації

Запитання

Відповідь

Які операції враховують при розрахунку 300-тисячного обсягу для обов’язкової ПДВ-реєстрації, а які — ні?

На думку податківців (див. категорію 101.01.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) Міндоходів), для цілей ПДВ-реєстрації оподатковуваними є операції, які:

• оподатковуються за основною ставкою податку (20 %);

• оподатковуються за нульовою ставкою податку (0 %);

• звільнені від обкладення ПДВ (ст. 197 ПКУ);

• тимчасово звільнені від обкладення ПДВ (подрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу! Ураховувати потрібно лише ті операції, що відповідають критеріям постачання товарів/послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ).

Виходить, що до розрахунку 300-тисячної межі для цілей ПДВ-реєстрації не включаються лише ті операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ (ст. 196 ПКУ) та не відповідають визначенням постачання товарів/послуг, наведеним у пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ.

Наприклад, громадська організація, що отримала членські внески на суму понад 300 тис. грн., обов’язковій ПДВ-реєстрації не підлягає, оскільки внесення членських внесків не є оплатою поставлених товарів/послуг та не підлягає обкладенню ПДВ (див. категорію 101.01.02 ЗІР Міндоходів).

Не враховуються й операції з умовного продажу товарів/послуг при анулюванні ПДВ-реєстрації (актуально при повторній ПДВ-реєстрації)

Чи потрібно включати до 300-тисячного обсягу товари, які були відвантажені, а потім повернені покупцями?

Раніше податківці рекомендували для цілей ПДВ-реєстрації виключати із загального обсягу постачань вартість товарів/послуг, які були повернені продавцеві, а також суми передоплати за товари/послуги, які продавець повернув покупцям. На сьогодні в ЗІР Міндоходів подібного роз’яснення немає. Але вважаємо, що його позиція і зараз не повинна зазнати змін

Як правильно розрахувати реєстраційний 300-тисячний обсяг операцій експедитору?

Порядок визначення загального обсягу оподатковуваних операцій експедитором міндоходівці роз’яснили в категорії 101.29.06 ЗІР Міндоходів. Суть цього роз’яснення така. Експедитор має враховувати вартість послуг, які він надає самостійно, а саме:

• експедиторських послуг (суму винагороди);

• транспортних послуг, якщо такі послуги експедитор-перевізник надав сам.

Вартість послуг, які були надані замовнику третіми особами (виконавцями), експедитор не враховує, незважаючи на те, що оплату цих послуг він отримує від замовника та передає виконавцям

Які особливості визначення 300-тисячної межі комітентом і комісіонером?

При визначенні 300-тисячного обсягу оподатковуваних операцій комітент ураховує вартість товарів, переданих комісіонеру за договором на продаж. Це випливає з визначення постачання товарів (п.п. «е» п.п. 14.1.191 ПКУ).

Комісіонер до реєстраційного обсягу оподатковуваних операцій включає свою винагороду та вартість товарів, які:

• передані замовнику за комісійним договором на купівлю (або суму коштів, одержаних для виконання такого договору);

• отримані від комітента в межах договору комісії на продаж та продані третім особам

Як розрахувати 300-тисячну межу для обов’язкової ПДВ-реєстрації туроператору і турагенту?

Базою обкладення ПДВ для туроператора і турагента є не вся вартість туристичної послуги, а лише сума їх винагороди (маржа) (пп. 207.2 і 207.5 ПКУ). Тому при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей ПДВ-реєстрації туроператори і турагенти враховують лише суму винагороди

Підприємство після анулювання ПДВ-реєстрації знову реєструється платником ПДВ. Чи потрібно враховувати оподатковувані операції, які були здійснені в період попередньої ПДВ-реєстрації?

Так, потрібно, якщо цей період потрапляє до останніх 12 місяців. Традиційно й податківці вважають, що суб’єкт, який протягом останніх 12 місяців був зареєстрований платником ПДВ, але з будь-яких причин позбувся ПДВ-статусу, при повторній ПДВ-реєстрації має враховувати обсяг оподатковуваних операцій, у тому числі за період попередньої ПДВ-реєстрації (береться показник колонки А декларацій з ПДВ)

Підприємство у зв’язку з ліквідацією продає залишки ТМЦ та основні засоби. Чи потрібно зареєструватися платником ПДВ, якщо обсяг продажів досяг 300 тис. грн.?

Міндоходів вважає, що потрібно. Згідно з роз’ясненням із категорії 101.01.02 ЗІР Міндоходів якщо особа, яка ліквідується, у процесі реалізації основних засобів та ТМЦ отримує кошти в сумі, що перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), то така особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ.

Формально податківці мають рацію. Уточнимо лише, що в цій ситуації йдеться тільки про обов’язок подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ. Річ у тім, що п.п. «б» п. 184.1 ПКУ і п.п. «б» п. 5.1 Положення про реєстрацію платників ПДВ від 16.01.14 р. № 26 (далі — Положення № 26) містять підстави для анулювання ПДВ-реєстрації особи, яка прийняла рішення про припинення (ліквідацію). У зв’язку з цим у ПДВ-реєстрації підприємству, найімовірніше, відмовлять (п. 3.10 Положення № 26)

Чи можуть філії та представництва самостійно зареєструватися платниками ПДВ?

Ні, не можуть. Причина — філії та представництва не є ні юридичними особами, ні суб’єктами господарювання. Тому в податківців немає підстав для їх реєстрації як самостійних платників ПДВ (таке роз’яснення розміщене в категорії 101.01.01 ЗІР Міндоходів)

За якою формою госпсуб’єктам, що реєструються, подавати заяву на ПДВ-реєстрацію держреєстратору?

Якщо госпсуб’єкт, що знову реєструється, прийняв рішення про добровільну ПДВ-реєстрацію, то він подає реєстраційну заяву як додаток до реєстраційної картки. Будь-якої спеціальної форми реєстраційної заяви для таких випадків немає. Тому використовуйте наявну форму № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 26). Це підтверджує і Міндоходів у категорії 101.01.01 ЗІР Міндоходів

З якої дати вважатиметься платником ПДВ зареєстрований госпсуб’єкт, який подав заяву ф. № 1-ПДВ держреєстратору разом із реєстраційною карткою?

На це запитання податківці відповіли в категорії 101.01.01 ЗІР Міндоходів. Там зазначено: якщо заяву ф. № 1-ПДВ подано держреєстратору не пізніш як за 20 календарних днів до початку наступного місяця, датою ПДВ-реєстрації платника буде 1 число наступного місяця. Це пов’язане з тим, що новостворені суб’єкти господарювання проходять добровільну ПДВ-реєстрацію, а для неї встановлений саме такий строк подання заяви — за 20 днів до початку звітного періоду (місяця).

Наприклад, для того щоб стати платником ПДВ з 01.04.14 р., потрібно встигнути подати заяву за ф. № 1-ПДВ держреєстратору не пізніше 11.03.14 р.

Чи потрібно подавати будь-які документи разом із заявою ф. № 1-ПДВ?

Міндоходівці в категорії 101.01.01 ЗІР Міндоходів обмежилися цитуванням норм ПКУ і прямої відповіді на це запитання не дали. На практиці податківці можуть вимагати первинні документи бухобліку, що підтверджують факт здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг (акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові чеки тощо). Це якщо йдеться про обов’язкову реєстрацію. Можете подати копії цих документів одразу разом із реєстраційною заявою за ф. № 1-ПДВ або дочекатися відповідного письмового запиту від податківців

Як правильно визначити 12-місячний період, за який розраховується 300-тисячний обсяг оподатковуваних операцій?

Майте на увазі, що при розрахунку періоду в 12 календарних місяців неповні календарні місяці враховуються як повні. Наприклад:

• у разі якщо платник почав здійснювати оподатковувані ПДВ операції з 12.10.13 р., жовтень 2013 року враховується при розрахунку 12-місячного періоду як повний місяць;

• якщо 300-тисячний обсяг оподатковуваних операцій уперше досягнуто 12.02.14 р., лютий 2014 року теж ураховується як повний місяць, і заяву на ПДВ-реєстрацію потрібно подати не пізніше 11.03.14 р.

Пам’ятайте! 300-тисячна межа може визначатися не обов’язково за останні 12 календарних місяців. Якщо обсяг оподатковуваних операцій досяг відмітки у 300 тис. грн. раніше (до закінчення 12 місяців), то очікувати закінчення 12 місяця не слід — потрібно відразу подавати заяву на ПДВ-реєстрацію

Що потрібне для того, щоб добровільно зареєструва­тися платником ПДВ?

Фактично достатньо бути «особою» для цілей ПДВ (п.п. 14.1.139 ПКУ, п. 1.4 Положення № 26), тобто практично нічого не потрібно.

Мінімальний обсяг оподатковуваних операцій вже не потрібний

Чи може негативна податкова історія за період попередньої ПДВ-реєстрації якось вплинути на прийняття податківцями рішення про повторну реєстрацію?

Як заявляють самі податківці, не може. Про це прямо йдеться в Узагальнюючій податковій консультації від 20.02.12 р. № 131. Якщо в періоді попередньої ПДВ-реєстрації у вас були розбіжності з контрагентами щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту, ви були віднесені до тієї чи іншої групи ступеня ризику, декларували від’ємне значення ПДВ тощо, то ці факти в жодному разі не повинні бути підставою для відмови вам у повторній реєстрації платником ПДВ (звичайно, при дотриманні всіх необхідних умов)

Чи можна подати реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ в електронній формі або поштою?

В електронній формі можна — з накладенням ЕЦП.

Цим способом можуть скористатися лише ті платники, які уклали з податковим органом договір про визнання електронних документів (подають податкову звітність електронкою).

Надсилати заяву ф. № 1-ПДВ поштою не можна!

У яких випадках платники ЄП зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ?

Почнемо з того, що платники ЄП груп 1 і 2, груп 3 і 4 зі ставкою ЄП 5 %, а також груп 5 і 6 зі ставкою 7 % не зобов’язані реєструватися платниками ПДВ за умови, що вони продовжують працювати на спрощеній системі оподаткування і дотримуються єдиноподатних критеріїв. Обов’язок зареєструватися платником ПДВ у єдиноподатника може виникнути, наприклад, у разі, коли дохід платника ЄП групи 1 перевищив 300 тис. грн. і при цьому відбулося перевищення дозволеного для групи 1 ЄП обсягу річної виручки (150 тис. грн.). У цій ситуації платник ЄП групи 1:

• або відмовляється від ЄП — у цьому випадку ПДВ-реєстрації не уникнути;

• або переходить до «старшої» групи ЄП (2, 3 або 5) — при такому варіанті є вибір: або ставка ЄП без ПДВ (тоді проходитипроцедуру ПДВ-реєстрації не потрібно), або ставка ЄП з ПДВ (тоді ПДВ-реєстрація є обов’язковою).

Єдиноподатники інших груп (2 — 6) зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ у разі, якщо вони переходять на загальну систему оподаткування добровільно чи обов’язково і при цьому обсяг операцій, що обкладаються ПДВ, за останніх 12 місяців перевищує 300 тис. грн.

Платники ЄП груп 2 — 4 проходять ПДВ-реєстрацію й у випадку, якщо вони добровільно або примусово (після перевищення граничного обсягу доходу) переходять до «старшої» групи ЄП та вибирають ставку ЄП з ПДВ

Як сплачувати ЄП і ПДВ, якщо єдиноподатник вимушено переходить до «старшої» групи ЄП та вибирає ставку ЄП з ПДВ?

Якщо єдиноподатник перевищив граничний розмір річного доходу та переходить до «старшої» групи ЄП зі сплатою ПДВ, то обидві заяви (заяву про зміну групи/ставки ЄП та заяву за  ф. № 1-ПДВ) він подає не пізніше 20 числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 4 п. 3.6 Положення № 26). При цьому виходить, що:

• нова ПДВшна ставка ЄП діє з 1 числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (тобто ставка ЄП змінюється нібито «заднім числом»);

• ПДВ-реєстрація проводиться протягом 5 робочих днів з дати отримання податківцями заяви за ф. № 1-ПДВ.

Таким чином, єдиноподатник стає платником ПДВ пізніше, ніж змінюється ставка ЄП. У зв’язку з цим до отримання ПДВ-статусу необхідно сплачувати ЄП за новою ПДВшною ставкою (3 або 5 %), але без нарахування і сплати ПДВ. Із дати ПДВ-реєстрації нараховуємо ПДВ та сплачуємо ЄП у звичайному порядку

12 лютого обсяг оподатковуваних операцій підприємства досяг 300 тис. грн. Чи потрібно обкладати ПДВ операції, здійснені понад цю суму за період з 13.02.14 р. по 28.02.14 р.?

Ні, не потрібно. Незалежно від того, на яку суму було перевищено реєстраційну межу (300 тис. грн.), у звітному періоді, в якому такий обсяг було досягнуто, такі суми не обкладаються ПДВ. Більше того, у разі якщо ви подасте вчасно заяву за ф. № 1-ПДВ (не пізніше 10.03.14 р.), під обкладення ПДВ не підпадатимуть і ті операції, що будуть здійснені на початку березня до дати вашої реєстрації платником ПДВ. Причина — право на нарахування ПДВ та виписування податкових накладних мають лише зареєстровані платники ПДВ (п. 201.8 ПКУ).

Зверніть увагу! Якщо ви не подасте реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ або подасте її із запізненням, то обов’язок щодо нарахування ПДВ-зобов’язань у вас виникне з 11.03.14 р.

У який срок єдиноподатник має подати заяву за  ф. № 1-ПДВ, якщо він добровільно:

• відмовляється від роботи на ЄП;

• переходить на ставку ЄП з ПДВ?

Строк подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ у разі відмови від ЄП залежить від того, чи перевищено за останні 12 календарних місяців реєстраційну межу (300 тис. грн.):

• якщо перевищено, то подаємо заяву не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування;

• якщо не перевищено, то можемо зареєструватися добровільно з поданням заяви за  20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого у нас з’явиться ПДВ-статус і ми зможемо виписувати податкові накладні та відображати податковий кредит.

У ситуації, коли ви добровільно переходите на ставку ЄП з ПДВ, заяву за ф. № 1-ПДВ потрібно подати не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, в якому застосовуватиметься нова «ПДВшна» ставка ЄП.

Для довідки: саме в цей строк (за 15 днів) необхідно подати й заяву про зміну ставки ЄП

Що буде, якщо не подати (не подати вчасно) заяву на обов’язкову ПДВ-реєстрацію?

За сам факт неподання (несвоєчасного подання) реєстраційної заяви відповідальності немає. Водночас п. 183.10 ПКУ передбачає, що особа, яка підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації та не подала заяву за ф. № 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування і несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права відображення податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Обов’язок щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ виникає з 11 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вперше досягнуто 300-тисячний обсяг оподатковуваних операцій. Нараховують ПДВ податківці при перевірці разом зі штрафними санкціями за п. 123.1 ПКУ (25 % від донарахованої суми, а при повторному порушенні протягом 1095 днів — 50 %) та пенею