Податкова накладна на послуги: запитували — відповідаємо

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Травень, 2014/№ 18
В обраному У обране
Друк
Стаття

Податкова накладна на послуги: запитували — відповідаємо

У «БТ», 2014, № 16, с. 12 ми розповідали, як змінилися правила заповнення податкової накладної на послуги та порядок коригування показників «старих» податкових накладних. Сьогодні зосередимось на ліквідації ще деяких «білих плям», які виявили наші читачі.

Микола ШПАКОВИЧ, заступник головного редактора, n.shpakovich@id.factor.ua

 

Одиниця виміру послуги

Чи можна у гр. 5 нової форми ПН, яка складена на постачання послуг, як і раніше, вказувати «грн.»?

Зміни у порядку заповнення нової форми ПН на послуги ми аналізували в «БТ», 2014, № 16, с. 12. Нагадаємо основні висновки:

• у гр. 5 «Одиниця виміру товару/послуги» замість позначки «грн.» потрібно вказувати «послуга»;

• у гр. 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» замість слова «послуга» потрібно вказати кількість у числовому вигляді.

У п.п. 4 п. 14 Порядку № 10 серед одиниць виміру, які можна вказати у гр. 5 ПН, як і раніше, є позначка «грн.». Формально платник може вказати таке скорочення у гр. 5 ПН. Однак логіки у такому позначенні зараз немає. Давайте разом з’ясуємо чому.

Старі правила заповнення ПН дозволяли у гр. 6 ПН не вказувати кількість послуги, яка вимірюється лише у вартісному вираженні. Замість кількості писали слова «пос­луга». У парі з таким позначенням одиниця виміру «грн.» була цілком логічною.

Нові правила заповнення гр. 6 вимагають вказувати лише числове значення, яке відповідає кількості послуги. Писати слово «послуга» у цьому полі тепер не можна.

Такий підхід до заповнення ПН повністю відповідає вимогам ПКУ. Адже до обов’язкових реквізитів ПН віднесені, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (п.п. «е» ч. 2 п. 201.1 ПКУ).

А от старий підхід, який передбачав Порядок № 1379, не узгоджувався з вимогами ПКУ. Він дозволяв не відображати у ПН кількість послуги. Хоча, звісно, ставити під сумнів старі ПН не варто.

Отже, якщо у гр. 6 ПН буде вказана кількість послуги у вигляді натурального числа чи десяткового дробу, то вказувати у гр. 5 одиницю виміру «грн.» не логічно. Адже таке поєднання означатиме, що в ПН вказана така кількість послуги: «1 грн.», «0,5 грн.», «0,333 грн.» тощо.

Погодьтесь, досить дивна кількість послуги.

Крім того, з точки зору елементарної математики, якщо ціна пос­луги встановлена у гривнях за одну послугу, то, для того щоб базу оподаткування отримати у гривнях, потрібно таку ціну помножити на кількість послуг. Ця кількість має бути виражена простим натуральним числом чи десятковим дробом (кількість штук), а не у гривнях (кількість гривень).

Щоб зрозуміти цю логіку, зазирніть до таблички з одиницями виміру граф 5 — 11 ПН (табл. 1).

Таблиця 1. Одиниці виміру показників ПН

Одиниця виміру товару/послуги (гр. 5 ПН)

Одиниця виміру ціни (гр. 7 ПН)

Одиниця виміру бази оподаткування (гр. 8 — 11 ПН)

шт.

грн. за 1 шт.

грн.

кг

грн. за 1 кг

грн.

м

грн. за 1 м

грн.

см

грн. за 1 см

грн.

м куб.

грн. за 1 м куб.

грн.

см куб

грн. за 1 см куб

грн.

л

грн. за 1 л

грн.

послуга

грн. за 1 послугу

грн.

грн.

???(1)

грн.

(1) За аналогією з попередніми випадками ціна має бути виражена у «гривнях за 1 гривню», що абсолютно не логічно.

 

Кількість послуги

Як заповнити гр. 6 ПН, якщо на момент отримання часткової оплати ще не відома загальна вартість послуги?

Ситуації, коли остаточна вартість послуги визначається лише в момент підписання акта про її надання, трапляються досить часто. При цьому, як правило, замовник сплачує частину вартості послуги (аванс), а вже після того, як буде підписано акт про надання такої послуги, проводиться остаточний розрахунок.

Складаючи ПН на суму отриманого авансу, ви повинні вказати у гр. 6 кількість послуги (оплачену частину) та ціну послуги без ПДВ (гр. 7 ПН).

Щоб знайти ці дані, потрібно зазирнути до договору про надання послуги.

Нагадаємо три юридичні аспекти.

1. Правочини між юридичними особами та правочини між фізичною та юридичною особою (крім тих, що повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) належить вчиняти у письмовій формі (ст. 208 ЦКУ).

2. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГКУ).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ч. 4 ст. 180 ГКУ).

Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні ціни на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни (ст. 190 ГКУ).

3. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦКУ).

Підсумуємо. На момент отримання авансу має бути укладений договір або складено інший письмовий документ, наприклад, рахунок. У цьому документі має бути вказано, які саме послуги будуть надаватись, а також їх ціна. Якщо остаточна ціна не вказана, то має бути чітко зафіксовано механізм її визначення.

Можлива ситуація, коли заздалегідь розрахувати вартість послуги неможливо. Наприклад, ціна послуги встановлена в сумі, еквівалентній $100 за курсом НБУ на дату підписання акта. Ніби і ціна чітко визначена, але яким буде курс валюти, вгадати неможливо.

В такому разі орієнтуйтесь на звичайну (ринкову) ціну, яка склалась на аналогічні послуги, на момент укладення договору. Щоб її визначити не потрібно звертатись до якихось офіційних джерел чи до положень ст. 39 ПКУ. Адже документально підтверджувати розмір такої звичайної ціни не обов’язково. Якщо ви беретесь надавати послугу, то, напевно, в цінах на ринку таких послуг добре орієнтуєтесь.

Порада. Перед тим, як вказати на власний розсуд ціну в ПН, погодьте її із замовником. Щоб для нього ця сума не стала несподіваним «сюрпризом».

Отже, ціну послуги для заповнення гр. 7 ПН ви можете з’ясувати. Звісно, цей показник може бути приблизним. Тому надалі (при складанні ПН на надану послугу) його потрібно буде підкоригувати.

Наступним кроком буде визначення кількості послуги (гр. 6 ПН). Для цього поділіть суму отриманого авансу (без ПДВ) на показник гр. 7 ПН (ціну послуги без ПДВ). Такий само результат ви отримаєте, якщо поділите суму отриманого авансу (з ПДВ) на загальну вартість послуги (теж із ПДВ).

 

Кількість знаків у гр. 6 ПН

До скількох знаків після коми округлювати показник гр. 6 ПН?

Порядок № 10 не конкретизує, скільки знаків після коми потрібно вказувати у гр. 6 ПН.

Проводити паралелі з іншими показниками, наприклад, із гр. 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ», котру згідно п.п. 6 п. 14 Порядку № 10 заповнюють у гривнях із копійками (двома знаками після коми), теж не коректно.

Ми б рекомендували орієнтуватись на таке правило: у гр. 6 ПН кількість знаків після коми має бути достатньою для того, щоб таке округлення не вплинуло на суму ПДВ, нараховану при отриманні авансу.

Приклад. Платник ПДВ отримав аванс 100 грн. за послугу, загальна вартість якої з ПДВ складає 300 грн. (вартість без ПДВ — 250 грн., сума ПДВ — 50 грн.).

Оплачена частина послуги: 100 : 300 = 0,33333333(3).

З’ясувати кількість знаків після коми, яку слід вказати у гр. 6 ПН, можна простим добором (див. табл. 2).

Таблиця 2. Визначаємо достатню кількість знаків після коми у гр. 6 ПН

Кількість послуги

Ціна послуги

База оподаткування (гр. 1 х гр. 2)

Сума ПДВ (гр. 3 х 20 %)

Разом (гр. 3 + гр. 4)

1

2

3

4

5

0,3

250,00

75,00

15,00

90,00

0,33

250,00

82,50

16,50

99,00

0,333

250,00

83,25

16,65

99,90

0,3333

250,00

83,33(1)

16,67

100,00

0,33333

250,00

83,33(1)

16,67

100,00

(1) Усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях із копійками (п.п. 2 п. 2 Порядку № 100). Тому отриманий результат округлюємо до двох знаків після коми.

 

Як бачите, в розглянутому прикладі у гр. 6 ПН достатньо вказати чотири знаки після коми. Звісно, якщо ви вкажете більшу кількість знаків, то це теж не можна вважати помилкою, адже на кінцевий результат це не вплине.

 

Два рахунки до одного договору — скільки ПН?

Орендодавець виписав два рахунки: на орендну плату — 70000 тис. грн.; на комунальні послуги — 20000 грн. Обидва рахунки оплачені одного дня. Постачальник виписав дві ПН. Першу зареєстрував у ЄРПН, другу ні. Чи будуть проблеми з податковим кредитом у орендаря через відсутність реєстрації в ЄРПН другої ПН?

Якщо рахунки оплачені різними платіжними дорученнями, то однозначно проблем не буде.

А от у випадку, коли оплата надійшла в одному платіжному дорученні, можуть бути певні претензії контролерів. Які саме, зараз з’ясуємо.

У п. 201.7 ПКУ передбачено, що ПН складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, якщо протягом дня відбулось декілька постачань (підписано декілька актів про надані послуги), то на кожну з таких операцій потрібно виписати окрему ПН. Така ж ситуація із декількома оплатами, які надійшли одного дня. На кожну оплату потрібно скласти окрему ПН.

Нагадаємо. Податківці дозволяють об’єднати декілька авансових оплат, які надійшли протягом дня за одним і тим же договором, в одну ПН (запитання 2 УПК № 127).

Щодо зворотної дії — можливості розділити отриману оплату на декілька ПН — потрібно бути дуже обережним.

1. Якщо в одному платіжному дорученні надійшла оплата за товари/послуги, які будуть постачатись на підставі різних договорів, то постачальник має виписати окремі ПН. Адже отримана оплата буде зарахована на різні господарські операції. Формальною підставою для того, щоб скласти дві ПН, буде те, що у шапці ПН можна вказати дані лише одного договору.

2. Якщо в одному платіжному дорученні надійшла оплата за одним договором, але за різними рахунками, то безпечніше скласти одну ПН. У цій ситуації нічого не заважає постачальнику скласти одну ПН. Адже вказувати дані рахунку в ПН не обов’язково.

В такій ПН потрібно вказати в окремих рядках номенклатуру оплачених послуг.

Той факт, що орендодавець розглядає послуги оренди та компенсацію комунальних послуг як дві різні господарські операції (виписані окремі рахунки, відповідно, будуть складені окремі акти про надання послуг), не дає достатніх підстав, щоб виписати окремі ПН.

Якщо в результаті такого розділення авансу виписані ПН не підпадатимуть під реєстрацію в ЄРПН, то слід очікувати претензій контролерів. Адже вони можуть розцінити це як навмисне ухилення від реєстрації ПН у ЄРПН.

Порада. Щоб уникнути претензій контролерів, оплачуйте отримані рахунки окремими платіжними дорученнями.

Висновки

  • У новій формі ПН, складеній на постачання послуг, не можна застосовувати старі правила заповнення гр. 5 та вказувати одиницю виміру «грн.». Таку одиницю виміру тепер узагалі застосовувати не можна, хоча Порядок № 10 це дозволяє.

  • На момент отримання авансу має бути укладений договір або складено інший письмовий документ. У ньому потрібно вказати, які саме послуги будуть надаватись, а також їх ціну.

  • Якщо ціну послуги не можна визначити на момент отримання авансу, то скористайтеся звичайними (ринковими) цінами на аналогічні послуги. Після того, як ціна послуги буде визначена в акті про її надання, відкоригуйте дані першої ПН.

  • У гр. 6 ПН кількість знаків після коми має бути достатньою для того, щоб округлення до двох знаків після коми бази оподаткування (гр. 8 чи 9) не вплинуло на суму ПДВ, нараховану при отриманні авансу.

  • Якщо протягом дня постачальник отримав декілька авансових оплат за одним договором, то він може або виписати окремі ПН, або об’єднати такі аванси в одну ПН.

  • У ситуації, коли оплата надійшла в одному платіжному дорученні за різними господарськими операціями, розділити її на різні ПН можна, лише якщо ці операції здійснюються за різними договорами.

Документи і скорочення статті

Порядок № 10 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міндоходів від 14.01.14 р. № 10.

Порядок № 1379  Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом МФУ від 01.11.11 р. № 1379 (втратив чинність).

УПК № 127 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, і формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.12 р. № 127.

ПН — податкова накладна.

ЄРПН  Єдиний реєстр податкових накладних.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд