Крим: півострів, напівзаконодавство... Полундра!!!

Редакція БТ
Бухгалтерський тиждень Травень, 2014/№ 18
В обраному У обране
Друк
Стаття

Крим: півострів, напівзаконодавство… Полундра!!!

«Полундра!» (з англ. fallunder — падати вниз) — застережний вигук, що вживається на суднах, а також пожежниками на роботі у значенні «бережися, падає зверху!». Саме так сьогодні можна охарактеризувати перебування бізнесменів у Криму та їх контрагентів на материку, на голови яких щодня сиплються все нові новини, чутки, «страшилки», значна частина з них, на жаль, стають реальністю. Запропонуємо своє бачення картини, а точніше, ризику сьогоднішньої співпраці з кримчанами, хоча потрібно визнати, що в цьому питанні «істина десь посередині»…

Жанна СЕМЕНЧЕНКО, податковий експерт, bn@id.factor.ua

 

Хто головний?

Залишивши за межами цієї статті, скажемо так, небухгалтерську частину питання, констатуємо, що Росія вважає Крим своєю територією (на підставі указу, підписаного Президентом РФ від 17.03.14 р.*). Крим уже ухвалив свою Конституцію, а також (що важливіше для бізнесу) Положення № 2010, яке регулює сплату податків та зборів у перехідний період. Це Положення набрало чинності з дати його прийняття — з 11.04.14 р.**

* А потім це було закріплено законом РФ від 21.03.14 р. № 6-ФКЗ.

** Переглянути цей документ ви можете, перейшовши за посиланням: http://minfin.crimea.ua/pravovaya-baza/postanovleniya-gosudarstvennogo-soveta-respubliki-kryim/postanovlenie-gs-respubliki-kryim-ob-utverzhdenii-polozheniya-ob-osobennostyax-primeneniya-zakonodatelstva-o-nalogax-i-sborax-na-territorii-respubliki-kryim-v-perexodnyij-period

Україна вважає Крим своєю територією, про що свідчить ухвалення Закону про окупацію (набрав чинності з 27.04.14 р.) та Закону № 1210 (набрав чинності з 26.04.14 р. — його норми поширюються на правовідносини, що виникли з 18.03.14 р.). Україна на відстані намагається регулювати кримські питання, але її позиції, потрібно визнати, слабшають із кожним днем. Фактично регулювання госпдіяльності у Криму на сьогодні підпорядковане його місцевій владі — Державній Раді Республіки Крим, хоча Україна не визнає цей факт (ч. 3 ст. 9 Закону про окупацію).

Важливо! У Законі про окупацію (ст. 13) нічого не сказано про особливості провадження госпдіяльності на території Криму, хоча спочатку в законопроекті було встановлено заборону на здійснення практично будь-якої госпдіяльності у Криму та на її фінансування, що понад усе бентежило контрагентів із материка. З остаточного варіанта Закону про окупацію ці положення вилучені. Зазначено, що «господарські» питання роботи на території Криму будуть урегульовані окремим законом. Чекаємо.

Підсумок — проблемний статус території. Звідси запитання: Крим для госпдіяльності вже закордон чи ні? Чи можна, як і раніше, співпрацювати із кримчанами? Яке законодавство застосовувати? Однозначної відповіді на них сьогодні ніхто не може дати. Зауважимо, що деякі кримчани вважають себе громадянами Росії та орієнтуються вже на вказівки, які надаються з того боку. Українські директиви їх хвилюють вже «за залишковим принципом».

А от контрагентам із материка, які співпрацюють із ними, «хоч розірвися»: доводиться враховувати і російські реалії Криму, і вимоги українського законодавства. Про це — далі.

 

ЗЕД або внутрішньоукраїнська діяльність?

Україна визнає Крим своєю територією. У зв’язку з цим господарські суб’єкти, які знаходяться на окупованій території, залишаються в договірних відносинах резидентами України. Те, що держреєстрація кримських суб’єктів господарювання відповідно до законодавства України є дійсною і на сьогодні, випливає й із Закону про окупацію та підтверджується консультацією в підкатегорії 119.04 ЗІР Міндоходів. У зв’язку з цим підстав для застосування до таких правовідносин норм, які регулюють ЗЕД-діяльність, поки що немає. Наприклад, контрагентам із материка не потрібно отримувати ліцензію НБУ для проведення розрахунків із кримчанами у гривні; при виплаті доходів кримським підприємствам не потрібно утримувати податок на репатріацію; розрахунки із кримчанами не підпадають під митний та банківський ЗЭД-контроль тощо. Це з одного боку.

З іншого боку, митного контро­лю не уникнути. Згідно з п. 2 Положення № 2010 (не враховувати його норми ми, на жаль, не можемо) при ввезенні товарів на територію «Республіки Крим», за винятком увезення товарів із території Російської Федерації та інших територій, що перебувають під її юрисдикцією, справляється ПДВ. Ставку податку встановлено до 1 травня 2014 року в розмірі 20 %, а після цієї дати — 18 %. Існує перелік товарів (п. 5 Положення № 2010), при ввезенні яких з 01.05.14 р. ПДВ справляється за ставкою 10 %. Це не стосується операцій із постачання, що не є об’єктом оподаткування, звільняються від оподаткування, а також операцій, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

А от постачання із Криму на територію України тепер вважається експортом та обкладається ПДВ за нульовою ставкою за правилами ПКУ (п. 7 Положення № 2010).

Розрахунки із кримчанами, вочевидь, у найближчому майбутньому перейдуть на «рублеві рейки». Спочатку передбачалося, що гривня у Криму перебуватиме в обігу до 01.01.16 р., однак цей строк, здається, буде значно скорочено. У зв’язку з цим контрагентам на материку потрібно бути вкрай обережними, співпрацюючи з підприємцями з півострова. Ситуація змінюється мало не щодня, тому до статусу ЗЕД-контрактів рукою подати. Поки ж вважаємо, що розрахунки повинні здійснюватися виключно у гривні.

Важливо! Якщо кримський контрагент висуває вимогу про оплату зобов’язань у російських рублях або іншій іноземній валюті, пам’ятайте, що для цього потрібно отримати індивідуальну ліцензію НБУ (п.п. «г» п. 4 ст. 5 Декрету № 15-93). Використання іноземної валюти на території України (а Крим нею визнається) як засобу платежу або застави підпадає під ліцензування.

 

ПДВ під загрозою!?

Тут хочемо звернути увагу платників ПДВ на можливі проблеми з визнанням податкового кредиту за податковими накладними, отриманими від кримських постачальників. Знову ж таки, без озирання на директиви «керівництва» «Респуб­ліки Крим» (читай: Росії) не обійтися. Ним було прийнято рішення, що до 01.01.15 р. суб’єкти господарювання працюватимуть за правилами українського законодавства, але на російський лад: порядок і строки по-українськи, а платежі — по-російськи. Так, уже починаючи зі звітності за березень кримчани повинні розраховувати зобов’язання перед бюджетом за податками та зборами в російських рублях (п. 18 Положення № 2010). Саме в цій валюті повинні сплачуватися податки. Благо, за порушення строків сплати зобов’язань за березень та квітень санкції на них не накладатимуться. Відповідний мораторій установлено рішенням Президії Державної Ради Республіки Крим «Про скасування штрафних та фінансових санкцій» від 21.03.14 р. № 1769-6/14.

Це справедливо щодо всіх податків та зборів, у тому числі ЄСВ, окрім, звичайно… ПДВ. Для цього податку прописані свої перехідні правила. Грубо кажучи, з 1 березня 2014 року платники ПДВ починають життя з чистого аркуша. Якщо станом на цю дату в них є сума до відшкодування з бюджету, то Росія її «пробачає» (тобто не буде нічого відшкодовувати). І навпаки, сума податкового боргу з ПДВ (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) за податкові періоди до 1 березня не визнається заборгованістю перед бюджетом.

Увага! Суми вхідного ПДВ починаючи з 1 березня 2014 року кримським платникам заборонено включати до податкового кредиту (п. 15 Положення № 2010). Ці суми тепер збільшать податкові витрати платників податку на прибуток* (про єдиноподатників — платників ПДВ нічого не сказано). А з 18 березня 2014 року видані податкові накладні не реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

* У разі виникнення права на податковий кредит до 01.05.14 р. такі суми враховуються у витратах із підвищуючим коефіцієнтом 2, а з 01.05.14 р. по 31.12.14 р. — з підвищуючим коефіцієнтом 1,5.

Усе це свідчить про те, що звірити ПДВ із кримськими контрагентами починаючи з березня 2014 року Міндоходів не зможе. А розбіжності, як відомо, загрожують неприємними наслідками. Що робити в такій ситуації?

Наша позиція. Вважаємо, що за отриманими від кримчан податковими накладними, що не підлягають держреєстрації, проблем із визнанням податкового кредиту не повинно бути. Наявність належним чином оформленої податкової накладної, первинки, а також перевірка контрагента в Єдиній базі платників ПДВ, розміщеній на сайті Міндоходів, повинні зняти всі підоз­ри в перевіряючих. Щоправда, не виключено, що вам потрібно буде надати пояснення з питання розбіжності, яке виникло в міндоходівців.

А от у випадку з податковими накладними, які підлягають реєстрації в ЄРПН та не були із зазначених вище причин там зареєстровані, тут без подання скарги на контрагента за формою додатка 8 до Декларації з ПДВ не обійтися.

Пам’ятайте! Подати скаргу можна протягом 60 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації за звітний період, в якому не подано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН. Таке правило діє з 01.01.14 р. (п. 201.10 ПКУ). Отже, час захистити свій податковий кредит ще є (докладніше про нові строки подання додатка Д8 читайте у «БТ», 2014, № 6, с. 18).

 

Чи є форс-мажор?

Занепокоєння як кримчан, так і підприємців на материковій частині стосовно виконання зобов’язань за укладеними договорами зрозуміле. Робота в умовах дії двох «паралельних реальностей» ставить перед ними багато запитань.

Вважаємо, що за договорами, укладеними до сумних подій в Україні (а точніше, до 17.03.14 р.), однозначно діє законодавство України. Що стосується договорів, укладених після цього (якщо, звичайно, є такі сміливці), то для того, щоб спори за ними вирішувалися в межах українського правового поля, бажано, щоб місце їх укладення припадало на материк. Крім того, безпосередньо в договорі слід прописати, що його укладено відповідно до законодавства України.

На замітку. Згідно зі ст. 1210 Цивільного кодексу Російської Федерації сторони договору з іноземним елементом (читай: з українським суб’єктом господарювання на материку) мають можливість вільно вибирати матеріальне право, що підлягає застосуванню при регулюванні відносин між ними. При цьому сторони вільні у виборі застосування права. Як бачимо, для кримчан таке застереження (про яке ми зазначили трохи вище) нічим не загрожує — усе в межах «їхнього» законодавства.

Отже, чи потрібно виконувати зобов’язання за договором і що загрожує сторонам за їх невиконання внаслідок ситуації, яка склалася? Негативні наслідки за невиконання зобов’язань (у вигляді накладення штрафу, пені) встановлюються договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦКУ, ч. 1 ст. 216 ГКУ). Водночас суб’єкта господарювання може бути звільнено від такої відповідальності, якщо він доведе, що зробив усе від нього залежне для недопущення порушення (ч. 2 ст. 218 ГКУ). Перешкоджати виконанню зобов’язань може дія непереборної сили (форс-мажор). Тож чи можна вважати події, що відбулися у Криму, форс-мажором і в такий спосіб уникнути відповідальності?

Як роз’яснює ВГСУ в листі від 07.04.08 р. № 01-8/211 (пп. 46 і 47), такою визнається подія, що одночасно відповідає двом умовам: надзвичайності та невідворотності. Події у Криму відповідають і першій, і другій умові. Для підтвердження форс-мажору можна звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП) України (ч. 3 ст. 14 Закону № 671). Відповідні запити до ТПП уже надсилаються*.

* До ТПП можна не звертатися, тільки якщо події, що відбулися, прямо застережні сторонами в договорі як форс-мажор.

Важливо! Власне факт анексії Криму не амністує вас від відповідальності за невиконання зобов’язань. Вам потрібно надати докази, що саме це перешкодило вам виконати договірні зобов’язання (підтвердження факту затримки та/або непропуску вантажу на окуповану територію/з окупованої території, неможливості здійснити оплату у зв’язку із «заморожуванням» грошей на рахунку тощо). Таким чином, має бути чіткий причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та подіями, що відбулися. Лише тоді вердикт — «не винен».

Майте на увазі. Визнання форс-мажору призупиняє закінчення строку позовної давності (ст. 263 ЦКУ). У такому випадку до цього строку (як правило, 3 роки) включається період до дії припиняючих обставин та період від дня припинення їх дії.

Тепер щодо можливості розір­вання укладеного договору. Без будь-яких проблем це можна зробити за угодою сторін (ч. 1 ст. 651 ЦКУ). В односторонньому порядку договір можна розірвати, тільки якщо це передбачено договором або через суд на вимогу зацікавленої сторони (ч. 2 ст. 652 ЦКУ).

Зверніть увагу! У зв’язку з неможливістю здійснення правосуддя судами у Криму змінено територіальну підсудність судових справ з окупованої території на територію м. Києва та Київської області в порядку, установленому ст. 12 Закону про окупацію (с. 6 номера).

Суд при розгляді таких справ, по-перше, з’ясовує істотність зміни обставин. Зміну обставин визнають істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли їх передбачати, то вони б не укладали договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦКУ). Тут запитань у суду не повинно бути.

По-друге, вам потрібно довести одночасну наявність таких умов:

• у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

• зміна обставин обумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення попри всю ретельність і передбачливість, що від неї вимагалися;

• виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Наприклад, втрата вхідного ПДВ від кримських постачальників тут може бути сильним аргументом;

• із сутності договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Якщо зазначені умови дотримуються, суд розірве договір. У такому випадку він вважається розірваним із дати набрання чинності рішенням суду або з дати, зазначеної в ньому (ч. 3 ст. 653 ЦКУ, ч. 5 ст. 188 ГКУ). Зобов’язання за договором із цього моменту припиняються. А ось те, що вже виконано за договором, за загальним правилом поверненню не підлягає (ч. 4 ст. 653 ЦКУ).

Висновки

  • Україна вважає Крим своєю територією, тому з позиції чинного законодавства кримчани є резидентами України.

  • Де-факто кримський бізнес підпорядковується директивам уряду Криму (читай: Росії).

  • Кримчанам «обрубали» український ПДВ починаючи з березня 2014 року. Для захисту податкового кредиту їх контрагентам із материка слід подати скаргу за формою додатка 8 до Декларації з ПДВ.

  • Розраховуватися в російських рублях із кримськими контрагентами без отримання індивідуальної ліцензії НБУ не можна.

  • Події у Криму можна розцінювати як форс-мажор, але для уникнення відповідальності потрібно довести, що саме в результаті цього виконання договірних зобов’язань стало неможливим.

Документи і скорочення статті

Декрет № 15-93 — Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93.

Закон про окупацію — Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.14 р. № 1207-VII.

Закон № 1210 — Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 15.04.14 р. № 1210-VII.

Закон № 671 — Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. № 671/97-ВР.

Положення № 2010 — Положення про особливості застосування законодавства про податки та збори на території Республіки Крим у перехідний період, затверджене постановою Державної Ради Республіки Крим від 11.04.14 р. № 2010-6/14.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд