ЮРЄП і податок на репатріацію: як це бачать податківці

Нагадаємо: виплата доходу на користь нерезидента обкладається особливим видом податку на прибуток — так званим «податком на репатріацію» (п. 160.2 ПКУ). Детальніше про нього читайте у «БТ», 2013, № 5, с. 12.

Податківці вважають, що юрособи-єдиноподатники, виплачуючи дохід нерезиденту, також повинні сплачувати податок на репатріацію. Їх фіскальну позицію не змінив навіть Закон № 657-VII, завдяки якому з 1 січня 2014 року резидентами для цілей «прибуткового» розділу III ПКУ вважаються лише особи, визначені в п. 133.1 ПКУ (п.п. 14.1.213 ПКУ). Юрособи-єдиноподатники там не вказані (про це читайте у «БТ», 2013, № 47, с. 34).

На нашу думку, це означає, що ЮРЄПу не потрібно подавати декларацію з податку на прибуток і додаток ПН.

Однак податківці є непохитними. Доказ тому бачимо в консультації з категорії 108.08 ЗІР ДФСУ і в листі, що коментується.

Більше того, у листі фіскали розписали правила подання ЮРЄПом декларації з податку на прибуток і додатка ПН до неї. Наставляй кишеню! Вони дійшли висновку: оскільки єдиноподатники не зазначені в п. 57.1 ПКУ, то вони не можуть використовувати календарний рік як звітний період для подання прибуткової декларації. Їх варіант — квартал. Тому якщо дохід нерезиденту виплатити в першому кварталі звітного року, то подавати декларацію і додаток ПН до неї потрібно буде наростаючим підсумком за квартал, а потім півріччя, три квартали та рік.

Ми вважаємо ці твердження спірними. ЮРЄПи формально не повинні сплачувати податок на репатріацію та подавати «прибуткову» звітність. Більше того, у п. 57.1 ПКУ визначені «річні» платники податку на прибуток, тому єдиноподатники туди потрапити й не могли. Однак правди доведеться знову ж таки шукати в суді.