Крадіжка основних засобів: від документального оформлення до обліку

Крадіжка ОЗ — кримінальний злочин. Адмінштрафом тут не відмогнешся. Адже вартість ОЗ (і навіть інколи МНМА) перевищує межу в 121,80 грн., що визначає подальшу долю крадіїв. А якщо таке правопорушення підпадає під дію ККУ, то першочерговими діями особи, яка встановила факт крадіжки, будуть:

• повідомлення про те, що сталося, керівництва підприємства, головного бухгалтера, начальника служби охорони (за наявності);

• виклик міліції.

Після того як працівники міліції оглянуть місце пригоди, представник підприємства подає заяву про крадіжку (у письмовій чи усній формі; подробиці шукайте у статті «Як «узаконити» крадіжку, або Перші кроки в разі крадіжки ТМЦ на підприємстві» // «БТ», 2014, № 37, с. 24).

Цього ж дня підприємство проводить інвентаризацію відповідно до Інструкції № 69. При цьому під перевірку можуть потрапити або всі ОЗ, наявні на підприємстві, або їх частина. Тільки після того, як результати інвентаризації затвердить керівник, украдені ОЗ можна буде списати.

Як правильно провести інвентаризацію та документально оформити списання викрадених об’єктів ОЗ, покажемо на рисунку (див. с. 40).

А відшкодування шкоди?

Від страхової компанії. Якщо вкрадений об’єкт ОЗ було застраховано від крадіжки, ви зобов’язані повідомити про те, що сталося, страхову компанію. Зробити це необхідно у строки, установлені договором страхування. Про порядок ваших подальших дій вас повідомить страховик.

Для того щоб отримати страхове відшкодування, вам знадобляться два документи (ст. 25 Закону № 85), а саме:

• відповідна заява від підприємства;

• страховий акт (складається страховиком). У ньому ви знайдете і розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Увага! Якщо винуватець злочину відшкодує збитки, заподіяні підприємству, у повному розмірі, страхову виплату підприємство вже не отримає (п. 4 ст. 26 Закону № 85).

Від винної особи. Якщо викрадений ОЗ не було застраховано, підприємство визначає розмір збитку згідно з вимогами Порядку № 116, а саме здійснює незалежну оцінку відповідно до націо­нальних стандартів.

Для цього слід укласти договір щодо проведення оцінки майна із суб’єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат (ст. 3 Закону № 2658). Вимоги до такого договору ви можете знайти у ст. 11 Закону № 2658.

Після того як розмір збитку визначено, можливі три варіанти розвитку подій:

• винний згоден із сумою шкоди. У такому випадку він:

а) відшкодовує збитки, уносячи грошові кошти до каси або на поточний рахунок підприємства (на підставі наказу керівника підприємства);

б) погоджується на утримання із зарплати (якщо винуватець — працівник підприємства);

• винний не згоден із розміром завданих збитків. Тоді питання відшкодування шкоди вирішується через суд шляхом подання цивільного позову. У такому разі порушник відшкодовує збитки вже на підставі рішення суду;

• винного не встановлено. Підприємство не зможе сподіватися на відшкодування збитків.

Податковий облік крадіжки ОЗ

Податок на прибуток. Тут на вас чекає приємна новина. У тому звітному періоді, в якому підприємство списало вкрадені ОЗ, ви маєте право збільшити податкові витрати на суму вартості викраденого об’єкта, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації (п. 146.16 ПКУ).

Нюанс. Вартість, що амортизується, — це первісна вартість об’єкта за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Щоб і ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ потрапила до витрат, краще відразу встановити її на нульовому рівні. Але обережно! Цього робити не можна, якщо ви будете амортизувати об’єкт за методом зменшення залишкової вартості (п.п. 2 п.п. 145.1.5 ПКУ).

Підтвердним документом на право віднести вартість викрадених ОЗ будуть акти на списання викрадених ОЗ типової форми № ОЗ-3 або № ОЗ-4 (категорія 101.06 ЗІР ДФСУ).

У Декларації з податку на прибуток такі витрати потраплять до ряд. 06.4.18 додатка ІВ і, відповідно, до ряд. 06.4 самої декларації.

Але майте на увазі! Збільшити податкові витрати ви можете тільки у випадку, якщо викрадений об’єкт ОЗ підлягає амортизації.

Амортизацію вкраденого об’єкта ОЗ перестаємо нараховувати починаючи з місяця, наступного за місяцем виведення такого ОЗ з експлуатації (списання — п. 146.15 ПКУ). Такі дії потрібно підтвердити наказом керівника (п. 146.18 ПКУ).

А от при отриманні від винної особи відшкодування заподіяної шкоди доведеться збільшити інший податковий дохід раніше показаних витрат від крадіжки ОЗ (п.п. 136.1.5 ПКУ; категорія 102.09.01 ЗІР ДФСУ).

Однак такий момент настане не раніше виконання розпорядження власника (керівника) підприємства про стягнення з працівника суми нестачі або в день набрання законної сили відповідним судовим рішенням («ВПСУ», 2011, № 35, с. 39).

У Декларації з податку на прибуток такі доходи відображаємо в ряд. 03.30 додатка ІД і, відповідно, у ряд. 03 самої декларації.

Водночас, якщо ви не збільшували податкові витрати на вартість списаних ОЗ, ви отримуєте право не враховувати й доходи у вигляді відшкодування заподіяної шкоди (п.п. 136.1.5 ПКУ).

Може статися, що вкрадений об’єкт ОЗ у подальшому повернуть. Тоді:

• його залишкову вартість, зафіксовану на момент крадіжки, вам необхідно включити до складу інших доходів (п.п. 135.5.15 ПКУ);

• увести об’єкт ОЗ в експлуатацію за цією залишковою вартістю (п. 146.15 ПКУ);

• із наступного місяця після введення в експлуатацію продовжити амортизувати об’єкт ОЗ виходячи з його залишкової вартості.

МНМА. Нагадаємо, що МНМА в розумінні ПКУ не є ОЗ (їх вартість не перевищує 2500 грн. — п.п. 14.1.138 ПКУ). При цьому вони можуть бути на момент крадіжки вже замортизовані (за методом «100 %»). У такому випадку вам нічого не доведеться коригувати. Але якщо винний відшкодує вам збитки за вкрадені МНМА, включите їх суму до податкових доходів (п.п. 136.1.5 ПКУ).

Для викрадених МНМА, які підприємство амортизує за методом «50 % / 50 %», вважаємо за потрібне застосовувати ті самі правила відображення в обліку, що й для вкрадених ОЗ.

Якщо ОЗ були застраховані. У цій ситуації суму застрахованих збитків уключіть до податкових витрат. Причому зробіть це в тому періоді, в якому підприємство зазнало збитків. Надалі суми страхового відшкодування шкоди ввійдуть до складу доходів у періоді їх отримання (п.п. 140.1.6 ПКУ).

Але в цей момент виникає запитання: «А що робити з вимогами п. 146.16 ПКУ?» Адже відповідно до зазначеної норми при ліквідації об’єкта ОЗ у разі крадіжки підприємство має збільшити витрати на суму вартості, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації об’єкта ОЗ.

Якщо дотримуватися двох норм, неминучим є задвоєння податкових витрат. А подвійне визнання витрат заборонене п. 138.3 ПКУ. Щоб цього не сталося, податківці пропонують при виникненні такої ситуації віддавати пріоритет п.п. 140.1.6 ПКУ («ВПСУ», 2012, № 19, с. 8).

Тоді в Декларації з податку на прибуток:

• витрати потраплять до ряд. 06.4.43 додатка ІВ і, відповідно, до ряд. 06.4 самої декларації;

• доходи — у ряд. 03.22 додатка ІД і ряд. 03 декларації.

ПДВ. При крадіжці об’єкта ОЗ податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно! Причина криється в нормах ПКУ, а саме:

• у п. 189.9 ПКУ, який чітко вказує: якщо ліквідація об’єкта ОЗ відбувається внаслідок крадіжки (ОЗ ліквідуються без згоди платника податків), що підтверджено відповідно до законодавства, то ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно;

• у п.п. 14.1.191 ПКУ. Згідно з ним не вважається постачанням товарів випадки розкрадання об’єктів ОЗ. А оскільки немає постачання — немає і ПЗ з ПДВ.

Але зверніть увагу на один важливий момент. Для того щоб скористатися правом не нараховувати ПЗ з ПДВ, у підприємства мають бути документи, які підтверджують факт крадіжки об’єкта ОЗ.

Ось тут вам і стануть у пригоді документи, отримані від правоохоронних органів:

• заява про крадіжку з познач­кою про внесення її до ЄРДР;

• талон-повідомлення;

• повідомлення про внесення відомостей за матеріалами кримінальної справи до ЄРДР.

Крім того, на думку податківців, підтвердними документами можуть бути акти на списання викрадених ОЗ типової форми № ОЗ-3 і № ОЗ-4 (категорія 101.06 ЗІР ДФСУ).

Подавати такі документи контро­лерам потрібно разом із декларацією з ПДВ за звітний період, в якому встановлено факт крадіжки. У такому випадку ви матимете залізні підстави для ненарахування ПЗ з ПДВ.

Хоча податківці наполягають: якщо під час придбання викрадених ОЗ підприємство скористалося правом на податковий кредит, воно має нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з балансової вартості таких об’єктів. Своє роз’яснення вони обґрунтовують тим, що вкрадені ОЗ неможливо більше використовувати в госпдіяльності підприємства.

Однак такий підхід є доволі спірним. Адже якщо викрадений об’єкт ОЗ було введено в експлуатацію і його почали амортизувати, то він уже взяв участь у госпдіяльності підприємства. А тому право на ПК є цілком виправданим. І коригувати його не потрібно.

Що стосується суми відшкодування, отриманої від винної особи чи страхової компанії, то така операція не є об’єктом ПДВ. Тому нараховувати ПЗ з ПДВ не доведеться (категорія 101.02 ЗІР ДФСУ).

Бухгалтерський облік

Викрадений об’єкт ОЗ втрачає статус активу, оскільки підприємство не зможе отримати від нього в майбутньому будь-яких економічних вигод. Відповідно, ви повинні його списати (п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 40 Методрекомендацій № 561). Зробити це потрібно в тому звітному періоді, в якому затверджено протокол інвентаризаційної комісії, але не пізніше грудня звітного року.

Амортизацію припиняємо нараховувати з місяця, наступного за місяцем списання (виведення з експлуатації) викраденого ОЗ (п. 29 П(С)БО 7, п. 27 Методрекомендацій № 561). Виняток буде тільки в разі застосування виробничого методу. Тоді амортизацію не нараховують уже з наступного дня за датою вибуття об’єкта ОЗ (п. 29 П(С)БО 7).

Різницю між первісною вартістю об’єкта ОЗ та нарахованою на нього амортизацією (включаючи нарахування за місяць, у якому відбулася крадіжка) відносимо на витрати звітного періоду, в якому сталося вибуття об’єкта ОЗ.

Списуємо суму балансової (залишкової) вартості викраденого об’єкта ОЗ по кредиту рахунка 10 «Основні засоби»/ рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи». По дебету відображаємо:

• залишкову вартість списаних ОЗ (МНМА). Для цього використовуємо субрахунок 976 «Списання необоротних активів»;

• суму зносу вкраденого об’єкта ОЗ — субрахунок 131 «Знос основних засобів»/субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» відповідно.

Одночасно зі списанням викраденого об’єкта ОЗ його залишкову вартість відображаємо на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодованих нестачі і втрати від псування цінностей». Тут такі суми «висять» доти, доки не буде знайдений винуватця пригоди. Якщо ж викрадача не знайдуть, сума шкоди буде значитися на позабалансовому рахунку до закінчення строку позовної давності (три роки з моменту встановлення факту крадіжки).

Якщо злодія виявлено:

• збитки списуємо з позабалансового субрахунку 072;

• відображаємо заборгованість винної особи та визнаємо дохід: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 746 «Інші доходи».

Якщо в подальшому вкрадений об’єкт ОЗ повернуть на підприємство, то вартість активу включіть у дохід, а суму нарахованої амортизації відновіть. Такі операції відобразіть проводками:

• Дт 10, 11 — Кт 746 «Інші доходи» — на суму залишкової вартості викраденого об’єкта ОЗ на дату здійснення крадіжки;

• Дт 10, 11 — Кт 131, 132 — на суму накопиченого зносу на ту саму дату.

Надалі об’єкт ОЗ продовжує амортизуватися виходячи з решти строку експлуатації. І не забудьте списати залишкову вартість об’єкта ОЗ з позабалансового субрахунка 072.

Якщо ОЗ застраховані. Суму страхового відшкодування включаємо до складу доходів у періоді складання страхового акта. Для цього використовуємо субрахунок 655 «Розрахунки за страхуванням майна». У результаті виконуємо такі проводки:

• нараховуємо суми страхового відшкодування згідно зі страховим актом — Дт 655 «Розрахунки за страхуванням майна» — Кт 746;

• відображаємо суму отриманих грошових коштів: Дт 311 — Кт 655.

Приклад. На підприємстві виявлено факт крадіжки автомобіля. Первісна вартість такого об’єкта ОЗ за даними податкового та бухгалтерського обліку становить 170500 грн., нарахований знос — 46800 грн. Ліквідаційна вартість — 22000 грн. Пізніше винного було знайдено, автомобіль повернено на підприємство.

Відобразимо зазначені операції в податковому та бухгалтерському обліку підприємства (див. с. 43).

Висновки

• Крадіжка ОЗ — кримінальний злочин. Тому при його виявленні необхідно викликати міліцію.

• Саме в цей день підприємство проводить інвентаризацію. У подальшому (якщо викрадені ОЗ так і не повернуть на підприємство) ці відомості знадобляться для прийняття рішення про списання таких ОЗ (типової форми № ОЗ-3 або № ОЗ-4).

• У податковому обліку підприємство отримує право збільшити свої податкові витрати на суму вартості викраденого об’єкта ОЗ, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої щодо нього амортизації.

• ПЗ з ПДВ нараховувати не потрібно. Але тільки за умови, що підприємство надасть до податкових органів документи, які підтверджують факт крадіжки ОЗ.

• У бухобліку вкрадений ОЗ списують із балансу, оскільки його більше не може бути визнано активом підприємства.

Документи і скорочення статті

• ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.01 р. № 2341-III.

• Закон № 85 — Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

• Закон № 2658 — Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.01 р. № 2658-III.

• Порядок № 116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

• Інструкція № 69 — Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом МФУ від 11.08.94 р. № 69.

• Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.03 р. № 561.

• МНМА — малоцінний необоротний матеріальний актив.

• ЄРДР — Єдиний реєстр досудових розслідувань.

• ОЗ — основні засоби.

• ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.

• ПЗ — податкові зобов’язання.

• «ВПСУ» — журнал «Вісник податкової служби України».