Так, вам дійсно потрібно скласти новий РК. Зараз розповімо, як і чому.
По-перше, зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, вимагає відповідного коригування суми податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту одержувача (п. 192.1 ПКУ).
Тому вперше при збільшенні ціни поставленого товару відповідно до зазначеного правила ви склали РК.
Увага! Підставою для складання РК мала стати відповідна додаткова угода, яку підписують продавець і покупець (ч. 1 ст. 651 ЦКУ). Знадобитися вона й для заповнення самого розрахунку, а точніше, одного з його полів — «Вид цивільно-правового договору».
Більше того, виписаний РК необхідно було внести до Реєстру виданих та отриманих ПН (далі — Реєстр), а також зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), якщо для цього є підстави.
Разом з тим, якщо повернення до «старої» ціни відбулося не відразу, а, наприклад, уже в наступному місяці, то дані з РК повинні були потрапити і до декларації з ПДВ.
До чого ми це? Та до того, що така операція, як зміна ціни, не може пройти непоміченою та обов’язково має відобразитися у звітності. Тому анулювати таку операцію вже не вийде. Не можна просто викинути чи анулювати складений РК.
Навіть якщо складений РК було відображено тільки в Реєстрі, а повернення до колишньої ціни відбулося в межах одного місяця, відсторнувати такий запис уже не вийде, оскільки:
• порядок виправлення помилок у Реєстрі передбачає внесення двох записів: помилкового зі знаком «-» та правильного зі знаком «+» (п. 2 розд. V Порядку № 708*);
• повернення до «старої» ціни товару — це не помилка, а цілеспрямована дія, підкріплена додатковою угодою сторін про зміну ціни товару.
* Порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міндоходів України від 25.11.13 р. № 708.
Що ж тоді робити? Те саме, що й при звичайному перегляді ціни товару, — виписувати ще один (новий) РК до тієї самої ПН.
Будьте уважні! Складаючи другий РК до ПН, потрібно враховувати дані першого РК. У нашому випадку це не критично, але якби в першому РК змінилася кількість, а у другому — ціна, то переоцінювати потрібно було б підкориговану кількість товарів, а не те, що зазначено у ПН.
І не забудьте про додаткову угоду!
Нагадаємо також, що «згортати» дані таких РК у декларації з ПДВ і додатку Д1, навіть якщо вони виписані в тому самому звітному періоді, не можна.
Приклад збільшення ціни товарів за допомогою РК наведено на рис. 1, а приклад «антикоригування» — на рис. 2.
Рис. 1. Приклад заповнення РК до ПН (при збільшенні ціни до 11 грн.)
Рис. 2. Приклад заповнення РК до ПН (при поверненні до «старої» ціни)
Висновок: розрахунок коригування, виписаний при першому перегляді ціни товару, не є помилкою, а отже, його не можна відсторнувати. Тому необхідно скласти новий розрахунок коригування до тієї самої ПН, але вже з урахуванням даних першого РК.
