(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 37
  • № 36
  • № 35
  • № 34
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
24/28
Бухгалтерський тиждень
Бухгалтерський тиждень
Жовтень , 2014/№ 41

Дата виписування податкової накладної не збігається з датою списання коштів з рахунка

Підприємство перерахувало передоплату постачальникові. У платіжному дорученні зазначено дату 10.09.14 р. Постачальник у податковій накладній проставив дату 11.09.14 р. (гроші йому зараховано на наступний день). На прохання письмово підтвердити цей факт отримано відмову. Чи потрібно оскаржувати дії постачальника?

Підстав для подання в цьому випадку скарги на постачальника немає, оскільки він виписав податкову накладну правильно. Нормативні акти чітко встановлюють, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця (п. 201.4 ПКУ, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.14 р. № 10).

Відповідно до абз. «а» п. 187.1 ПКУ в «передоплатному» варіанті датою виникнення податкових зобов’язань щодо постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Таким чином, постачальник зобов’язаний був виписати вам податкову накладну саме на дату надходження грошових коштів на його поточний рахунок, що він, вочевидь, і зробив. При цьому жодних письмових пояснень стосовно того, що гроші були зараховані на його рахунок на наступний день, він надавати вам не зобов’язаний, оскільки нормативні акти цього не передбачають. Він може дати пояснення винятково зі своєї «доб­рої волі».

Що стосується скарги, то вона згідно з п. 201.10 ПКУ подається на постачальника тільки у двох випадках:

1) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну;

2) у разі порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У нашому випадку ми не можемо зі 100 % впевненістю вважати, що будь-яка з цих обставин дійсно мала місце. Тому формальних підстав для подання скарги немає. Також варто зауважити, що перевіряючим відома проблема «нестикування» дат, тому претензії при перевірках з цього питання, як правило, не виникають.

Водночас якщо ми побоюємося того, що має місце недбалість постачальника і він просто міг запізнитися з виписуванням податкової накладної, можна вдатися до скарги (за формою додатка Д8) (про строки її подання читайте у «БТ», 2014, № 40, с. 46).

Нюанс: у разі якщо скаргу ми не подаємо, виникає проблема з датою відображення податкового кредиту з ПДВ у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) та в Податковій декларації з податку на додану вартість (далі — декларація). Особливо «гостро» проблема з «нестикуваннями» дат постає в тому випадку, коли оплату покупець перераховує в останній день звітного періоду, а податкову накладну постачальник виписує вже в наступному періоді. Пояснимо деталі.

Відповідно до п. 198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата події, що відбулася раніше:

• або дата списання коштів з банківського рахунка платника податків в оплату товарів/послуг;

• або дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З одного боку, виходить, що у «передоплатному» варіанті право на податковий кредит у покупця виникає вже на дату списання коштів з банківського рахунка незалежно від того, на яку дату було виписано податкову накладну.

З іншого боку, не включаються до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (п. 198.6. ПКУ). Якщо на момент перевірки платника податків контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими вказаними в п. 198.6 ПКУ документами, платник податків несе відповідальність.

У результаті виходить, що без податкової накладної права на податковий кредит немає, але відповідальність настає тільки в тому разі, якщо податкової накладної не буде на момент перевірки.

Наша порада. Тим часом ми не рекомендуємо показувати податковий кредит раніше дати виписування податкової накладної, оскільки в цьому випадку напевно виникнуть проблеми з контролюючими органами.

Пов’язане це з тим, що згідно з п. 201.6 ПКУ податкова накладна є податковим документом та одночасно відображається в податкових зобов’язаннях і в реєстрі виданих податкових накладних продавця та в реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Без податкової накладної не вийде заповнити Реєстр. Адже в ньому податкову накладну буде відображено на дату її отримання від постачальника (п. 2 розд. IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міндоходів України від 25.11.13 р. № 708).

У результаті виникнуть розбіжності між даними реєстрів та декларації, що викличе запитання в контролюючих органів. І тоді вам доведеться відстоювати «неодно­значну» позицію перед ними про те, що ви маєте право на податковий кредит і без податкової накладної на підставі п. 198.2 ПКУ. Чи сприймуть такі аргументи податківці — сказати важко, тому не виключено, що свою позицію доведеться відстоювати в суді.

Податкова накладна, виписування, списання коштів з рахунка додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті