Установлюємо РРО. Якщо ваше підприємство збирається продавати товари (зокрема й іноземного походження) з розрахунками в готівковій і в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) ви просто зобов’язані застосовувати РРО (ст. 3 Закону про РРО*)
* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Винятки стосуються тільки тих видів діяльності, що перелічені:
• у ст. 9 Закону про РРО (торгівля продукцією власного виробництва, надання послуг підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (крім підприємств торгівлі та громадського харчування) — при проведенні розрахунків у касі юрособи, продаж товарів (надання послуг) ФОП-єдиноподатниками всіх груп, продаж товарів (крім підакцизних) (надання послуг) особами, які отримали пільговий торговельний патент тощо);
• у Переліку № 1336**. Для них РРО можна не використовувати, але розрахункові книги (РК) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО) для них ніхто не скасовував.
** Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
Отже, для того, щоб установити РРО, вам належить пройти 4 етапи.
Етап 1. Обираємо модель РРО. Але не найкрасивішу або найдешевшу, а ту, яка обов’язково:
• включена до Держреєстру РРО*** та її програмне забезпечення відповідає конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника (ст. 12 Закону про РРО);
• відповідає сфері застосування, в якій використовуватиметься РРО. Зверніть увагу, що практично всі моделі, уключені до Держреєстру РРО, дозволено використовувати у сфері торгівлі;
• підлягає первинній реєстрації (вони наведені в розділі І Держреєстру РРО);
• підлягає подальшій експлуатації (строк служби РРО, передбачений технічною документацією, не минув).
*** Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів України від 08.07.14 р. № 398.
Про те, щоб РРО міг передати звітну інформацію до податкових органів провідними та безпровідними каналами зв’язку, не турбуйтеся. На сьогодні всі моделі, що містяться в Держреєстрі РРО, мають таку можливість.
Етап 2. Купуємо РРО та одночасно укладаємо договір з ЦСО про техобслуговування і ремонт РРО (подробиці дізнайтеся у продавця). Доречно зауважити, саме ЦСО вводитиме ваш РРО в експлуатацію.
Етап 3. Реєструємо РРО в податковому органі за основним місцем обліку.
Етап 4. Оформляємо та реєструємо КОРО (додаток 1 до Порядку застосування РРО) і РК.
Етап 5. Програмуємо РРО (вводимо найменування та ціну товару, що реалізовується, які при продажу відображатимуться в чеку РРО). Із цим вам може допомогти й ЦСО.
Із цієї миті можете сміливо використовувати РРО.
Детальнішу інформацію про кожен етап ви можете знайти в Темі тижня «РРО: правила гри» // «БТ», 2014, № 23, с. 37.
«Патентне» питання. Торговельна діяльність у пунктах продажу товарів, належить до тих видів діяльності, що підлягають патентуванню, відповідно до п. п. 267.1.1 ПКУ.
Проте, кількість патентів, яку платник повинен буде придбати для ведення діяльності не завжди однакова. Вона залежатиме від числа (категорія 110.03 ЗІР ДФСУ);
• пунктів продажу товарів (п. п. 14.1.211 ПКУ). Якщо продаж здійснюється в одному пункті продажів, набувати два окремих торгових патента немає необхідності;
• видів діяльності, які здійснює платник і для яких установлено різні ставки збору. Підприємство, що здійснює в одному пункті продажу товарів два або більше видів діяльності, що підлягають патентуванню, має придбати окремі торгові патенти для кожної такої діяльності.
А той факт, що ви торгуєте в роздріб чи оптом, на кількість патентів ніяк не вплине. Адже що таке торговельна діяльність? Це роздрібна та оптова торгівля, а також діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інша готівка платіжні засоби і з використанням платіжних карток (п.п. 14.1.246 ПКУ). А отже, розділяти оптову та роздрібну торгівлю не має сенсу, це все торговельна діяльність.
Тому вам достатньо придбати один торговельний патент, якщо:
• ваше підприємство в межах роздрібної та оптової торгівлі здійснює один вид торговельної діяльності (кількість РРО тут значення не має);
• ставка збору за здійснення торговельної діяльності єдина незалежно від того, роздрібна це торгівля чи опт.
Розраховуємо ліміт каси. Тобто той граничний розмір суми готівки, який ви можете залишити в касі наприкінці робочого дня (п. 1.2 Положення № 637*). Усі понадлімітні суми ви зобов’язані здати до банку.
* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.04 р. № 637.
Ті підприємства, які тільки починають свою діяльність або відкривають новий вид діяльності, що вимагає готівкових розрахунків, так само повинні встановити ліміт каси. Інакше всі залишки готівки будуть понадлімітними (п. 5.8 Положення № 637).
Процедура проста.
Етап 1. Установіть ліміт каси на підставі прогнозних розрахунків строком на 3 місяці.
Для цього вам знадобиться проаналізувати дані бізнес-плану. Підрахуйте прогнозні показники суми надходжень за 3 місяці і заповніть відповідний розрахунок (додаток 8 до Положення № 637).
Етап 2. Через 2 тижні після закінчення строку «випробування» (3 місяці) підприємство може переглянути ліміт у загальному порядку, використовуючи для цього вже фактичні показники своєї діяльності.
Можна обрати один із двох способів розрахунку ліміту каси:
• спосіб 1: заснований на розрахунку середньоденного надходження готівки до каси (доцільний для магазинів);
• спосіб 2: заснований на розрахунку середньоденної видачі готівки з каси (підходить для підприємств оптової торгівлі, що працює за безготівкою — лист НБУ від 01.03.05 р. № 11-111/680-1907).
Судячи із запитання, для вашого підприємства більше підходить перший спосіб (при здійсненні торговельної діяльності в касі готівкові кошти формуватимуться в основному за рахунок грошових надходжень).
Майте на увазі! У розрахунку ліміту каси беруть участь не всі готівкові надходження. Які саме суми потрібно враховувати, підкаже п. 1.2 Положення № 637. Головне, пам’ятайте, що не включають до розрахунку:
• суми надходжень з банку (та сама зарплата для виплати працівникам) — якщо розрахунок проводиться за середньоденними надходженнями готівки до каси;
• суми виплат на оплату праці (перелічені в розд. 2 — 3 Інструкції № 5**), пенсій, стипендій і дивідендів — якщо розрахунок проводиться за середньоденною видачею готівки з каси.
** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5.
І тільки тепер розпочинайте безпосередньо розрахунок ліміту каси. Для цього візьміть прогнозні показники суми надходжень (виплат) за 3 місяці діяльності підприємства і поділіть їх на кількість робочих днів цього періоду (п. 5.4 Положення № 637).
Це й буде ваш ліміт каси. Звичайно, це не вирок і ви можете встановити його і в меншому розмірі, головне не перевищити розрахований кордон.
Детальніше про всі етапи розрахунку ліміту каси підприємства ви зможете прочитати в «БТ», 2014, № 9, с. 36.
